10.11.2014, Коломия
Опіку вимушеними переселенцями в місцевому Карітасі координує Олена Должикова. Ця тема їй добре відома, адже кілька тижнів тому жінка сама як переселенка приїхала у Коломию. Тепер вона співробітниця Карітасу – допомагає людям, які у пошуках миру та кращої долі втекли від війни.

«У цих людей дуже велика психологічна травма, тому що вони бачили власними очима, як проходять бойові дії, як вбивають людей. В першу чергу з ними працює психолог, а вже потім ми надаємо допомогу, яку можемо. Увага зосереджена на найбільш потребуючих: насамперед це вагітні жінки, самотні матері, багатодітні сім’ї, сім’ї з інвалідами та неповносправними, пенсіонери», – розповідає Олена.

Її рідне місто – Антрацит, що на Луганщині. Свій дім і роботу вона покинула ще в серпні, після першого авіаудару. Донедавна Олена мешкала у Харкові, тепер вона в Коломиї живе у друзів. Найближчим часом планує винаймати квартиру. Добре, хоч із роботою поталанило – ділиться переселенка: «Як і всі вимушені переселенці, я прийшла зареєструватися у Карітасі. Потім розпитала за роботу, тому що я в Антрациті також працювала у центрі, який займався допомогою. Ми з Сергієм (примітка: директор Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії) переговорили і він погодився взяти мене на роботу. Мені дуже тут подобається, дуже гарний колектив.

Безпосередньо зараз я займаюсь збором коштів для переселенців. Ми готуємо благодійні акції, спеціальні листи і через телебачення звертаємось до небайдужих людей за допомогою».

Робота Карітасу у Коломиї по допомозі внутрішньо переміщеним особам розпочалась у травні. Для людей, які приїхали з Донецької, Луганської областей та Криму тут шукають помешкання, у окремих випадках оплачують квартплату, комунальні послуги, дають продуктові пакети. Чи не найбільше проблем з працевлаштуванням переселенців. Також зараз є велика потреба у продуктах харчування, засобах гігієни та теплому одязі.

240 сімей, а це більше тисячі осіб, уже отримують посильну допомогу від місцевого Карітасу. Приблизно така ж кількість чекає своєї черги. Основні донори проекту – німецький Карітас, та не менший вклад роблять і місцеві меценати. «Нам потрібно зараз одягнути понад 800 переселенців – тому дуже потрібна всіляка допомога небайдужих людей, щоби забезпечити теплим одягом дітей та жінок, які опинились у важких життєвих умовах», – зазначає Олена Должикова.

Назагал Карітас України охоплює зараз роботу 9 регіональних центрів по опіці вимушеними переселенцями: у Києві, Одесі, Харкові, Львові, Івано-Франківську, Коломиї, Нововолинську, Дрогобичі, Сокалі. Станом на кінець листопада працівники Карітасу надали і надають допомогу для майже 5000 переселенців.

Ціллю такої діяльності працівників Карітасу України є:
• задоволення базових потреб вимушених переселенців (продукти харчування, одяг і взуття, гігієнічні пакети, також проживання, транспортні послуги);
• забезпечення юридичної допомоги (консультування і супровід у виробленні документів) та соціальним супроводом (сприяння адаптації, допомога у пошуку працевлаштування);
• психологічна підтримка і консультування для уразливих, постраждалих від конфлікту вимушених переселенців (включає первинну діагностику, групову та індивідуальну роботу з дітьми і дорослими).

Працівники Карітасу не дублюють послуг, які надають інші організації, служби, ініціативи – натомість співпрацюють і об’єднуються задля оптимальної допомоги вимушеним переселенцями з Криму та східних областей України. Наша мета: допомогти кожному знайти способи облаштувати своє життя у нових умовах.

03.11.2014, Львів
Днями у львівському Карітасі відбулась дитяча мистецька акція на підтримку українських військових. Вихованці малювали малюнки та писали листи воїнам, котрі зараз на сході України. Працівники Карітасу у такий спосіб хочуть зігріти та підтримати військових, передавши їм теплі дитячі слова та ілюстрації. Малюнки з побажаннями відправлять солдатам з батальйону «Айдар».

Жовто-блакитні та червоно-чорні прапори, будинки, які символізують повернення додому, та мирне сонячне небо – основні елементи дитячих малюнків.

Воїнам юні вихованці найбільше зичать перемоги та просять солдат повернутися живими. Також бажають і здоров’я – переживають, щоб військові не хворіли взимку.

«За те, що вони захищають Україну, ми тут мирно живемо», – розповідає юний Богдан.Хлопцю лише 10 років, але він вже розуміє, що українські військові захищають жителів України, ведучи боротьбу проти агресора. Ось що пише хлопець на звороті свого малюнку: «…ти захищаєш наше мирне небо і не даєш, щоб ми були під російською окупацією. Ми вас не забудемо, солдати України!».

12-річний Андрій каже, що якби був старший, то їхав би захищати Україну. Переживає, що скоро прийде зима і солдати мерзнутимуть, тому бажає їм швидко приїхати додому. Поруч із серцем, забарвленим у жовто-блакитний колір хлопець старанно виводить звернення солдатам:
«Ми вам побажаємо, щоб ви перемогли, наші герої,
щоб ви не замерзли, щоб приїхали додому,
щоб ваші батьки від злагоди та щастя поцілували
і сказали: «Герой мій»».

«Я знаю, що в зоні АТО дуже зимно, але мій лист вас зігріє. Ви переможете і буде мир», – пише дівчинка Мар’яна. На її малюнку чорні птахи відлітають, а синьо-жовті прилітають. Перші означають зло, а другі – добро. Окрім перемоги добра, Мар’яна хоче, щоб Крим знову був Україною: «Я звикла до того, що Крим є український».

Ксеня, якій лише 8 років, малює великий будинок. «Це такий будинок, щоб українські військові сховалися від росіян», – сором’язливо пояснює дівчинка. Каріна ж називає солдат, які воюють на Сході найкращими українцями. Вона спеціально для військових написала вірш:
«Приїхали ви вже додому,
батьки зустріли з пирогами,
щиро обіймали, і в щічку цілували,
плакали, ласкали, з перемогою вітали.
З любов’ю борщик готували,
на стіл накладали, пончики поїдали,
українські діти цілували, дякували і помагали,
друзі всі вітали, героями називали».

Малювати малюнки та писати теплі слова маленьким користувачам дитячого соціального центру Карітасу допомагає соціальний педагог Юлія. Під час таких акцій дітей вчать дарувати добро іншим людям. Юля розповідає, що окрім сьогоднішнього заходу, щоби виховувати патріотизм та любов до України для дітей проводять також різні козацькі забави, вчать українських пісень, спільно досліджують історію України, проводять акції, присвячені річницям Голодомору, вивчають гімн України.

Молодіжний соціальний центр Карітасу Львів УГКЦ є місцем зустрічі дітей та молоді з сімей, які опинились в складних життєвих обставинах. Юні підопічні мають змогу не лише отримувати від місцевого Карітасу соціальну допомогу, а й всесторонньо розвиватись: засвоїти основи інформатики, грати у футбол і настільний теніс, навчитись їздити на велосипедах, брати участь у веломандрівках, побувати в цікавих місцях тутешнього регіону, відвідувати музеї та театри, організовувати спеціальні свята тощо.

27.10.2014, Івано-Франківськ
Івано-Франківський Карітас реалізовує кілька медико-соціальних програм, які передбачають догляд та підтримку для важкохворих людей. Останні три роки наші місцеві працівники допомагають більш як 135 пацієнтам міста та області. Для забезпечення надання комплексу послуг паліативної допомоги*, працюють три мобільні виїздні бригади у складі лікаря, медичної сестри, психолога або духівника. Завдяки цьому можна адекватно оцінити потреби хворої людини, скласти план медичної, соціальної допомоги та духовно- психологічної підтримки важкохворим та їхнім родичам.

Нещодавно задля привернення уваги місцевої громади до проблем і потреб паліативних хворих місцевий Карітас організував інформаційну акцію. Жителям міста та гостям обласного центру була надана інформація про можливості отримання допомоги в Карітасі, а також інформація про лікувальні заклади, які працюють в галузі надання паліативної опіки.

Усім бажаючим надавалися безкоштовні послуги вимірювання артеріального тиску та рівня цукру в крові, консультації лікарів-терапевтів з питань лікування та профілактики розвитку ускладнень різних захворювань. Медико-соціальні працівники надавали інформацію про діяльність Карітасу та можливість отримання різноманітної допомоги та підтримки як важко хворих, так і їхніх родичів.

Щороку в Україні паліативної допомоги потребують понад 600 тис. невиліковних хворих – це онкохворі, люди похилого віку, хворі на ВІЛ/СНІД, цукровий діабет, туберкульоз та інші термінальні хвороби. За стандартами Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) необхідним мінімумом є 1000 ліжок для паліативних хворих на 1 млн. населення. За експертними даними, станом на початок 2013 р. в Україні існувало лише 10 хоспісів, а також 15 спеціалізованих паліативних відділень з сукупною кількістю близько 850 ліжок для обслуговування паліативних хворих при мінімальній потребі у 4500 стаціонарних ліжок.

В Україні паліативна допомога, як підхід, що дозволяє покращити якість життя пацієнтів з невиліковними захворюванням, почав розвиватися лише з кінця 90-х років XX століття. У цей час були відкриті перші українські хоспіси – в 1996 році у м. Львів, в 1997 – в м. Івано-Франківськ, і донині ці хоспіси залишаються провідними установами з надання стаціонарної та амбулаторної паліативної допомоги населенню. Окрім того, в Україні практично відсутня розгалужена система догляду невиліковно хворих пацієнтів вдома, хоча, за статистикою МОЗ, більшість з паліативних пацієнтів помирає саме вдома.

За таких умов особливо цінною є програма Карітасу України «Домашня опіка», яка впродовж останніх 13 років на базі організацій у 8 областях України забезпечила опіку для більш як 7 тисяч людей похилого віку, інвалідів, людей, які живуть з ВІЛСНІДом, невиліковно хворих і тих, які внаслідок прогресування хвороби чи отриманої травми потребують постійної або тимчасової сторонньої допомоги.

Працівники Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ, окрім кваліфікованої медичної та духовної допомоги, консультацій з приводу полегшення болю, усунення важких симптомів захворювання, профілактики вторинних захворювань, надають також підопічним матеріальну допомогу у вигляді медикаментів, засобів догляду, продуктових наборів та засобів особистої гігієни. Такий підхід, підтримка та постійна увага до підопічного та його родичів вселяє надію у завтрашній день, зберігає віру у свої сили та, загалом, сприяє наповненню життя змістом та сенсом.

* Паліативна допомога (від фр. palliatif від лат. pallium — покривало, плащ) — це підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів та їхніх сімей, які зіткнулися з проблемами смертельного захворювання, шляхом запобігання і полегшення страждань завдяки ранньому виявленню, ретельній оцінці й лікування болю та інших фізичних симптомів, а також наданню психосоціальної і духовної підтримки.

20.10.2014, Тернопіль
Нещодавно тернопільський Карітас організував для дітей із багатодітних, малозабезпечених та кризових родин спортивно-патріотичні «Козацькі забави». 15-ро дітей мали змогу показати свою спритність, мужність, швидкість та кмітливість. Команди наввипередки змагалися одна з одною, щоби довести не просто свою першість, а і вміння змагатись командно.

Мета акції – привернути увагу до славного минулого нашої країни, пов’язаного з українським козацтвом та заохотити дітей до здорового способу життя. Дба
ти про своє здоров’я і знаходити альтернативи для проведення вільного часу – одні з головних завдань при роботі із кризовими підлітками у місцевому Карітасі.

«Беручи участь в даних заходах, спершу діти головною ціллю вважають отримати приз за першість. І вже згодом розуміють, що позитивні емоції, азарт, дружба, весело проведений час бувають значно важливішими подарунками, аніж щось матеріальне.

Підлітки зазвичай перебувають у пошуку за гострими емоціями та враженнями, саме тому вважаємо за необхідне показати їм різноманітні шляхи, як можна у конструктивний спосіб досягнути даних відчуттів. Поїздки, конкурси, змагання, творчі вечори та багато інших заходів, – які ми щораз організовуємо для них, – допомагають дітям проявити себе, збагатити свій внутрішній світ, відкрити для себе нові можливості», – розповідає Наталя Коцюба, місцевий координатор роботи з дітьми і молоддю.

Також небайдужим є місцевий Карітас і до переселенців зі сходу України та Криму. В міру можливих ресурсів вимушеним переселенцям надається допомога у вигляді продуктів харчування, одягу, медикаментів, соціальної та психологічної підтримки.

Багато громадських організацій міста теж долучаються до такої справи. Зокрема, днями тернопільський Карітас,Управління освіти і науки Тернопільської міської ради та ГО «Молодіжний центр розвитку «МІСТ» провели акцію «Дружнє місто» для дітей, які приїхали з Донеччини, Луганщини, Криму. Також на захід запросили дітей з Тернопільщини, батьки яких перебувають зараз в зоні АТО. Під час акції переселенців знайомили з історією міста у формі квесту, забавляли, розважали, намагались познайомитись і стоваришуватись. А батьки тим часом виготовляли обереги для дітей.

В акції взяли участь майже 100 дітей. Діти відвідали Тернопільський замок, Домініканський костел, Тернопільський академічний обласний український драматичний театр імені Т. Г. Шевченка, Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в’язнів та бібліотеку-музей «Літературне Тернопілля». У місцевому Карітасі переконані, що таке цікаве і пізнавальне дозвілля для дітей та їх батьків ствоює можливості спілкування, взаємопідтримки, обміну інформацією про громадські об’єднання міста, куди сім’ї можуть звертатися, та про допомогу, яку вони можуть отримати.

«В нашому Карітасі із дітьми з проблематичних родин виділилась в окрему ланку діяльності ще у 1999 році і розпочалась вона з надання матеріальної допомоги дітям-сиротам, дітям з кризових багатодітних і малозабезпечених родин. Вже згодом ця діяльність включала і організацію їхнього дозвілля у вигляді літніх таборів. Ще пізніше було організовано мобільну роботу з дітьми і молоддю безпосередньо на вулиці.

Сьогодні місцевий Карітас високоякісно і комплексно опікується загалом 91 потребуючою сім’єю і понад 200 дітьми і молоддю. Ми надаємо їм медичну, психологічну, інформаційну та юридичну допомогу і захист. Окрім забезпечення базових потреб, велику увагу приділяємо духовному, креативному та психо-соціальному розвитку. У цьому році, звісно, всіма можливими способами і силами працюємо з вимушеними переселенцями, дітьми постраждалих і померлих під час подій Євромайдану та конфлікту на сході нашої країни», – каже Наталя Коцюба.

15.10.2014, Івано-Франківщина
Івано-Франківський Карітас та інші 8 спеціалізованих центрів у Києві, Одесі, Харкові, Львові, Коломиї, Нововолинську, Дрогобичі, Сокалі продовжують опікуватися малозабезпеченими вимушеними переселенцями з Криму та сходу України. Близько 3000 людей перебувають під постійною опікою місцевих Карітасів з травня. А з настанням холодів дедалі більше родин із дітьми просять допомогти придбати теплий одяг та взуття.

Саме тому Карітас Івано-Франківськ УГКЦ нещодавно віднайшов та реалізував партію допомоги на суму 42.050 гривень. В першу чергу допомогу виділили багатодітним родинам та неповним сім’ям з числа переселенців: за фінансової допомоги Міжнародної організації з міграції вдалося закупити новий одяг та взуття для 58 дітей з Криму та сходу України.

“Ми дуже вдячні нашим жертводавцям і також працівникам Карітасу, які працюють для того, щоб допомогти переселенцям. Іде зима, а вони з дому поїхали, не збираючись у довгу подорож — хто що мав при собі. Більшість ж і не думала, що покидають дім на такий тривалий період часу. І що важко особливо: ніхто досі не розуміє, скільки триватиме цей жах.

Тому робимо усе можливе, щоб дати можливість людям пережити ці страшні часи, коли їм довелося залишити свої домівки. Щоб не говорили про переселенців (бо ми сьогодні чуємо різне), людина повинна давати, допомогати і робити щасливими інших людей. Це нікуди безслідно не зникне”, — зауважує о. Володимир Чорній, директор івано-франківського Карітасу.

Ельвіра, яка залишила рідний дім у Сімферополі і приїхала до Франківська з чоловіком та 4 дітьми, каже, що збиралися в дорогу дуже швидко. Про теплі речі тоді весною взагалі не подумали, бо мали надію повернутися додому невдовзі. “Зараз розуміємо, що повернутися найближчим часом не вдасться. Дуже вдячні Карітасу, який допомагає нам продуктами, дитячим харчуванням. Коли донька тут лягала на операцію в лікарню, нам придбали медикаменти. А тепер допомогли теплим одягом та взуттям. Чоловік влаштувався водієм на Харчосмаковій фабриці, зарплата невелика і ми майже всю її віддаємо за оренду житла, щоби вдягнути дітей. Тому власними силами дуже складно вижити”, — розповідає переселенка з Криму.

Підхід Карітасу України до опіки переселенцями є індивідуальним і передбачає скурпульозну оцінку їх потреб. Увага зосереджена на найбільш потребуючих: насамперед це вагітні жінки, багатодітні сім’ї, сім’ї з інвалідами та неповносправними, пенсіонери. Працівники Карітасу не дублюють послуг, які надають інші організації, служби, ініціативи – натомість ми співпрацюємо і об’єднуємось заради оптимальної допомоги вимушеним переселенцям. Ціллю є допомогти кожному знайти способи облаштувати своє життя у нових умовах.

Місцевий Карітас впродовж останніх півроку забезпечує переселених осіб продуктовими (в тому числі дитячим харчуванням) та гігієнічними наборами, частково оплачує їхнє проживання, якщо вони в крихових ситуаціях, сім’ям із школярами допоміг відповідним приладдям. А зараз найважливішим є пошук ресурсів на придбання теплого одягу і взуття.

Відтак Карітас Івано-Франківськ УГКЦ просить матеріальної та фінансової допомоги в усіх, хто може відгукнутись. Звертатись:
вул. Крихівецька, 102
76000 с. Крихівці, м. Івано-Франківськ
тел.: +38 (0342) 77 99 89
e-mail: caritas-ivano-frankivsk@ukr.net

10.10.2014, Волинська область
Волинський Карітас впродовж 2 років опікується десятками жертв тоталітарних режимів. Для таких людей організовуютьсяспеціальні зустрічі, гуртки, дискусійні клуби, культурно-просвітницькі заходи, екскурсії, заняття лікувальної фізкультури. Загалом така діяльність об’єднує довкола себе, окрім працівників місцевого Карітасу, 70 жертв тоталітарних режимів, 13 волонтерів похилого віку і ще 10 молодих волонтерів. 

Підопічні жертви тоталітарних режимів отримуютьсоціально-побутову, інформаційну, гуманітарну, соціально-психологічну, інформаційну та правову види допомоги. Чимала кількість учасників осередку стали завдяки відвідинам центру «Довіра» більш розкутими, зайняли активну життєву позицію, отримали бажання приймати участь у заходах, екскурсіях – відтак розширилося їх коло знайомств, життя стало цікавішим і насиченішим. Велика частина підопічних зуміла останнім часом налагодили свої відносини з родичами, вони стали менше хворіти і повірили у власні сили, особисту значимість.

Що значимо – місцевому Карітасу вдалось допомогтипотребуючим учасникам центру «Довіра» для жертв тоталітарних режимів покращити свій матеріальний стан завдяки отриманню гуманітарної допомоги, надати допомогу по прибиранню житла, придбанню продуктів, виконанні процедур особистої гігієни, забезпечити правову підтримку і захист, консультації з боку різноманітних державних служб.

Сім’ю 78-річної Ганни Михайлівни однієї зимової ночі в грудні 1947-го НКВДисти завантажили в товарний потяг і впродовж 3-ох тижнів везли їх на Сибір (Росія). Діти хотіли їсти, але не було що. Почали приходити місцеві люди і зі своєї доброї волі кидали хліб у вагони, бажаючи врятувати людей, що у вагонах, від смерті. Від жахливих несприятливих умов діти помирали прямо у вагонах, а їх трупи скидали на кожній найближчій станції.

11-річна Ганна дуже добре запам’ятала, як перед тим радянські окупанти вояки жорстоко вбили  її батька за участь в УПА, як було спалено місцеву школу, пограбовано господарства в селі. Чимало болю, зневіри, розчарування, образи затаїла юна доля.

Після приїзду в Сибір, ослаблені і неакліматизовані до значних морозів діти часто  хворіли. Матір не мала постійної роботи, через що регулярно жебракували.  Повернутися до рідної України вдалось лиш через 23 роки, абсолютно зневірившись у людській доброті, соціальній справедливості і праві на гідне життя.

Сьогодні  Ганна Михайлівна вдячна долі, що може жити на рідній землі, спілкуватись із рідними та однолітками, передавати життєвий досвід, зокрема, завдяки роботі місцевого Карітасу.

«За час діяльності центру «Довіра» нам вдалося привернути увагу суспільства до проблем і потреб жертв тоталітарних режимів завдяки співпраці зі ЗМІ, організації спеціальних тренінгів, публічних заходів та інтеграційних зустрічей спільно з молоддю і дітьми. Інтереси людей похилого віку були представлені у державних органах влади та інших громадських організаціях. Також робота цього проекту посприяла розвитку волонтерського руху серед ветеранів та інших пенсіонерів шляхом організації груп взаємодопомоги», – розповідає Вікторія Скриннікова, координаторка центру «Довіра».

Після 2 років долучення до роботи центру «Довіра» половина учасників – 35 осіб – виявили бажання займатися патріотичним вихованням молоді, проводити з ними зустрічі у навчальних закладах, ділитися своїм багатим життєвим досвідом. Це є визначальним і для роботи Карітасу Волинь: посприяти діалогу поколінь, самоорганізації місцевої громади, опіці над людьми похилого віку.

06.10.2014, Львівщина
Центр соціальної та психологічної допомоги дітям і молоді з труднощами у навчанні та соціалізації «Разом Сильніші» при Карітасі Самбірсько-Дрогобицької Єпархії діє з 2013 року. На базі центру забезпечується підопічним, зокрема, матеріальна і  психологічна підтримка, діє школа англійської мови для дітей молодшого шкільного віку, а також гурток ручної праці від Палацу дитячої та юнацької творчості.

Діти з радістю  відвідують соціальний центр Карітасу, оскільки тут їм надають допомогу у виконанні домашніх завдань, організовують дозвілля, екскурсії, табори, походи у музеї, театри, кіно, аквапарки, різного роду заняття та гуртки. Також тут вони знаходять нових друзів і весело проводять час. Загалом за період діяльності  осередку понад 200 дітей та їх сім’ї змогли отримати  психологічну і матеріальну підтримку місцевого Карітасу.

8-річний Віталік із неблагополучної сім’ї ділиться враженнями: «Я і моя сестричка Мартуся ходимо сюди щодня. Тут ми усі разом робимо уроки та різні вироби власними руками. Я мрію, щоб завжди приходити сюди – мені тут дуже подобається!».

У будівлі дрогобицького Карітасу щоденно проводяться найрізноманітніші соціальні акції для юних хлопчиків і дівчаток.  Це переважно діти у віці від 7-10 років з неблагополучних сімей, сироти чи напівсироти або ті, батьки яких вимушено поїхали за кордон. У центр «Разом Сильніші» їх привели опікуни чи батьки.

За період центру існування було організовано наступні благодійні акції:

• «Шкільний Портфелик» (допомогу отримало 300 дітей з неблагополучних сімей);
• «Допоможи іншому» (зібрано гуманітарну допомогу для дітей на 1 т.);
• «Лист до святого Миколая» (реалізувалось 350 дитячих бажань та мрій як підопічних з центру «Разом Сильніші», так і  дітей з соціально незахищених і неблагополучних сімей);
• «Вертеп» (відвідини десятків літніх, самотніх людей, шкіл-інтернатів та дитячих лікарень);
• «Літні табори» (250 дітей взяли участь у відпочинку за кордоном).

«Допомагати потребуючим діткам та робити їх щасливими, реалізовувати їхні маленькі мрії та бажання – це, мабуть,одна з найприємніших справ на землі. Бачачи їх щасливі обличчя та посмішки, хочеться щоразу більше й більше дарувати їм тепла та підтримки. Тому й також за останні 2 роки центр забезпечує обідами 25 дітей щоденно. 7 сімей змогли з нашою допомогою знайти донорів, що допомагають їм у складній ситуації. 1 сім’я стала учасником ток-шоу на телеканалі «Інтер» та змогла реалізувати мрію дитини.

Поєднувати корисне з приємним, навчати та вселяти любов до ближнього, навчатись та підкорювати нові горизонти – ось що є головним для працівників  та волонтерів нашого Карітасу», – розповідає Наталя Голинська, адміністративний директор місцевого Карітасу  Самбірсько-Дрогобицької Єпархії.

02.10.2014, Львівщина
Нещодавно працівники Карітасу Самбірсько-Дрогобицької Єпархії побували у геріатричному пансіонаті смт. Підбуж (Львівська область), де зустрілись з потребуючими людьми похилого віку. 57 нових голосових годинників для незрячих людей було передано мешканцям  пансіонату Також спеціальні годинники отримали Дрогобицька районна лікарня, Дрогобицька міська поліклініка, Стебницька лікарня, Трускавецька лікарня, деканати Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ.

Нагадаємо, що минулоріч вдалось допомогти 1500 незрячих людей, а тепер годинники для незрячих заговорили українською мовою одразу для 5000 незрячих і людей похилого віку. Географія розповсюдження 5000 голосових електронних наручних годинників з мовним виводом для незрячих є доволі широкою: охоплює жителів Києва та Київської області, Донецької області (Бердянськ), Львова і Львівської області, Житомирської, Волинської і Тернопільської областей. Першочергово організатори акції звертають увагу на найбідніших, яким самим важко придбати таку річ – це члени організацій УТОС (Українське Товариство Сліпих), самотні люди похилого віку, які втратили зір, а також інші незрячі люди.

Подяка за реалізацію такої соціальної ініціативи працівники Карітасу висловлюють Блаженнішому Любомиру (Гузару) та благодійникахм з Сполучених Штатів Америки.

Кількома місяцями раніше Карітас у Дрогобичі долучався до акції, завдяки якій понад 280 потребуючих українців з обмеженими можливостями отримали від благодійників з Канади (Canadian Wheelchair Foundation) інвалідні візки. Зокрема, допомогу було надано мешканцям Підбузького пансіонату, а також підопічним Карітасу у Бориславі, Сколе, Стрию.

Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії впродовж 20 років здійснює служіння для сотень потребуючих людей, що мешкають у Дрогобичі та регіоні. Зокрема, діють проекти опіки:
–    вимушеними переселенцями з Криму та східних областей України (близько 100 осіб);
–    дітьми з неблагополучних сімей (центр “Разом – сильніші”, який щодня відвідують понад 100 дітей);
–    неповносправною молоддю (центр “Дивовижні Долоні”, денний стаціонар відвідують щодня близько 20 осіб з особливими потребами);
–    жінками, що потерпіли від насильства та жертвами торгівлі людьми (80 жінок та 77 чоловіків отримали від місцевого Карітасу  матеріальну та психологічну допомогу, а також допомогу у працевлаштуванні);
–    узалежненими людьми (реабілітаційний центр “Назарет”, що налічує близько 20 підопічних);
–    людьми похилого віку (клуб літніх людей “Жива історія”, який налічує понад 90 учасників);
–    безпритульними людьми (притулок “Наша Хата”, в якому проживає 16 осіб);
–    малозабезпеченими людьми (осередок гуманітарної допомоги);
–    людьми, хворими на діабет («Школа діабетиків», яка надає консультативно-інформаційну підтримку щорічно для 30 осіб);
–    Християнська євангелізаційна спільнота “Галілея”;
–    Центр Слухання та психологічної пітримки;
–    Центр волонтаріату (налічує 150 волонтерів віком від 14 до 74 років, в тому числі волонтерів з Європи та США).

Починаючи з квітня 2014 року Карітас України взяв під свою опіку більш ніж 50.000 потребуючих людей, ще понад 66.000 постраждалих від гуманітарної кризи зможуть отримати допомогу в рамках нових проектів незабаром.

НАША ІНФОГРАФІКА

Наш підхід до опіки переселенцями та постраждалими від гуманітарної кризи є індивідуальним і передбачає скурпульозну оцінку потреб. Увага зосереджена на найбільш потребуючих категоріях:
•    Неповнолітні діти
•    Вагітні жінки та жінки, які годують грудьми
•    Люди похилого віку
•    Люди з особливими потребами
•    Люди, які мають хронічні захворювання
•    Родини з одним годувальником
•    Одинокі матері/батьки
•    Багатодітні (більш ніж 5 членів) сім’ї

Актуальні проекти:
1. У Києві, Одесі, Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі та Краматорську для понад 26.700 переселенців і постраждалих від гуманітарної кризи в Україні з березня до кінця грудня 2015 року заплановано:
•    одноразові виплати для покриття базових потреб
•    оплата придбання продуктів харчування, гігієнічних засобів, медикаментів і лікування
•    роздача наборів з продуктами харчування і гігієнічними засобами
•    фінансова допомога задля підготовки до зими
•    надання індивідуальної та групової психологічної допомоги
Також створюється мобільна група з екстреної допомоги, що зможе забезпечити продуктами харчування та базовими речами до 4000 найбільш потребуючих, які проживають у зоні бойових дій (підконтрольній як українській владі, так і ДНР, ЛНР).
Така діяльність стала можливою завдяки фінансовій підтримці Федерального бюро Німеччини через Карітас Німеччини, загальний бюджет проекту становить 2.000.000 EUR.

2. З червня ще 9000 осіб, які постраждали від військового конфлікту на сході України, стануть отримувачами допомоги в рамках проекту, що триватиме до кінця грудня 2015 року та фінансується Комісією із гуманітарної допомоги та громадянського захисту (ECHO) через Карітас Австрії. Загальний бюджет проекту 789.431 EUR.
Допомога надаватиметься у Харківській, Донецькій, Луганській, Дніпропетровській та Запорізькій областях, як на підконтрольних українській владі територіях, так і в населених пунктах, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Проект передбачає два основних види підтримки:

• допомога у вигляді продуктових наборів (вартістю 20 євро на одну людину) на непідконтрольних українській владі територіях, яку отримають 4500 осіб
• грошова допомога на різні потреби для переселенців (15 євро в місяць на одну особу) протягом трьох місяців – 4500 отримувачів

3. Починаючи з червня Карітас України започатковує роботу 6 центрів опіки дітьми вимушено переселених осіб з зони збройного конфлікту на Донбасі. «Простори, дружні до дитини» працюватимуть для дітей віком від 3 до 12 років у Харкові, Дніпропетровську, Слов’янську, Святогірську, Одесі та Києві. Загалом проект охопить понад 1500 дітей.
Психосоціальну допомогу тут надаватимуть професіонали, які мають досвід у дошкільному вихованні, педагогіці та психології дітей різних вікових груп. Кожен з 6 центрів набирає 4 групи по 25 дітей, аби забезпечити їм належну увагу і турботу. Кожна група зможе безкоштовно відвідувати заняття двічі на тиждень.
Окрім індивідуальних та групових консультацій і сесій, центри надаватимуть підтримку дітям і дорослим в кожному регіоні дистанційно, забезпечуючи послуги більшій кількості ізольованих громад в найбільш потребуючих районах. Мережу дитячих центрів «Простори, дружні до дитини» фінансує Католицька Служба Допомоги за кошти уряду США та Карітас Австрії.

4. Ще 8135 осіб, які проживають у Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській областях та Донецьку зможуть отримати допомогу до кінця грудня 2015 року в рамках проекту, що був підтриманий Управлінням іноземної допомоги при стихійних лихах та Католицькою Службою Допомоги (США) на суму майже 1 млн. USD. 2450 переселенців отримають кошти на проживання, 700 осіб – набори з непродовольчою допомогою, 1225 осіб – кошти на відновлення засобів для існування, 3760 дітей та дорослих переселенців стануть отримувачами психологічної допомоги.

5. Всередині квітня за фінансової підтримки Карітасу Австрії на суму 60.000 EUR відновилась діяльність по відбудові вікон в Слов’янську та Попасній. Заплановано забезпечити встановлення вікон у домоволодіннях, які були зареєстровані в рамках першого проекту, що впроваджувався у місті Слов’янськ. Також планується встановити вікна у містечку Попасна, де різного ступеня пошкодження отримали більше 1150 домоволодінь, понад 40 будинків зруйновані повністю. Додатково буде відновлено усі вікна в одному з закладів дошкільного виховання в Попасній. 

6. З кінця травня понад майже 8000 осіб зможуть отримати непродовольчу та грошову допомогу в Запорізькій та Одеській областях, в рамках проекту, який фінансує Карітас Канади на суму 1.25 млн. CAD. Протягом трьох місяців грошова допомога в розмірі 100 USD буде надана 6075 особам (раз на місяць); 1875 переселенців отримають набори з непродовольчою допомогою двічі на місяць протягом півроку.

7. На базі Карітасу Харків у травні розпочався проект допомоги самотнім матерям з дітьми, які є вимушеними переселенцями з Донецької та Луганської областей. Він триватиме до кінця квітня 2016 року і  має на меті надати захист самотнім матерям з дітьми та зорганізувати супровід неповнолітніх матерів задля того, щоб зберегти сім’ї. Серед потенційних отримувачів допомоги: неповнолітні дівчата; матері з дітьми, які не мають житла; молоді жінки, які хочуть покинути дитину або зробити аборт; кризові сім’ї та молодь.
Окрім надання благодійної допомоги зазначеній категорії вразливих осіб, проект сприятиме їх працевлаштуванню та інтеграції. Бюджет цього проекту, що був підтриманий Карітасом Австрії, становить 89.800 EUR.

Про завершені проекти допомоги вимушеним переселенцям та постраждалим від гуманітарної кризи в Україні Ви можете більше прочитати тут.

Про завершені проекти допомоги постраждалим під час подій Євромайдану, сім’ям поранених та загиблих під час АТО Ви можете більше прочитати тут.