Літні дитячі табори регіональних організацій Карітасу України об’єднали сотні потребуючих дітей

09.09.13, Україна
Щороку регіональні організації Карітасу України, яких налічується більше 20-ти, організовують для  дітей і молоді, що перебувають у кризових умовах життя, літні табори. Серед гір чи на морі, в наметах чи на відпочинкових базах сотні дітей отримують можливість оздоровитися, подорожувати, знайти нових друзів, затоваришувати з психологами і педагогами, набути цінний духовний досвід.

Проведенню таборів для потребуючих дітей і молоді сприяє проведення благодійної акції «Різдвяна свічка», яка щороку відбувається у греко-католицьких громадах по всій Україні. Додатково фінансування забезпечується з проектів, донорами яких є Карітаси у Франції, Іспанії, Німеччині, Швейцарії, Австрії, також за кошти приватних благодійників.

Як і де відбувались літні табори цьогоріч, скільки дітей їх відвідало, що було знаковим – ми дізнались  безпосередньо в організаторів та учасників.

Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ багато років поспіль влаштовує табори «Канікули з Богом» на Івано-Франківщині, у с. Дора. Цьогорічне оздоровлення вдалось забезпечити для 108 дітей з кризових, малозабезпечених, багатодітних, неповних сімей, а також для дітей із звичайних родин, батьки яких забажали, щоб їхні діти долучились до активностей Карітасу.

«На жаль, теперішнє життя диктує такий ритм, що часто люди знаходяться далеко від Бога, – зазначає Тарас Бучовський, керівник дитячих проектів місцевого Карітасу та організатор табору. – Технологічний прогрес, попри всю свою користь, насправді відволікає людину від того, що є справжнім, істинним. А тут діти мають можливість все залишити позаду і наблизитися до своїх друзів, наставників, активного і здорового способу проведення часу, до Бога».

Діти визнають, що саме цієї атмосфери їм часто бракує вдома, в школі, на вулиці. На літньому таборі  вони відкриваються з нових сторін, стають вільними для спілкування з педагогами і психологами. Рухливі ігри та спортивні змагання, тематичні заняття і пізнавальні розваги, бесіди на духовну тематику і про суть християнства – неоціненну роль при підготовці та проведенні всіх цих активностей  відіграють волонтери, яких цьогоріч на «Канікулах з Богом» було 8.

Карітас Київ
у липні для своїх підопічних організував подорож до Карпат, оздоровлення та відпочинок у таборі «Едельвейс» в с. Микуличин, Івано-Франківська область. Вперше з групою майже 20-ти дітей і підлітків з багатодітних і кризових сімей, зокрема, гравців футбольної команди “Мрія” працювали місцеві педагоги – професійна, досвідчена і добре спрацьована команда.

10-денний літній табір київського  Карітасу подарував дітям незабутні спогади: походи в гори (в тому числі на Говерлу), на скелі Довбуша, водоспад і долиною річки Прут, щодня нові конкурси, дискотеки, спортивні змагання та навіть святковий феєрверк. Також працівники київського Карітасу доповнювали програму табору і виховні заходи педагогів “Едельвейсу” індивідуальними бесідами та груповими заняттями, зокрема, на теми дружби та вдячності. 

В’ячеслав Федченков, соціальний працівник Карітасу Київ, розповідає: «Наші підопічні здивували всіх на спортивних майданчиках: старша дівчача футбольна команда (14-16 років) обіграла три команди супротивниць, не пропустивши жодного м’яча (рахунки 4:0, 4:0, 2:0). А наймолодша підопічна 8-річна дівчинка стала кращою бомбардиркою в своїй команді (4 голи)! Хлопці ж довели впевнену перевагу як в декількох тренувальних матчах, так само і в настільному тенісі, бадмінтоні».

На морі – на Одещині, в місті Южне – цього року мали змогу відпочити понад 20 потребуючих дітей і підлітків з Карітасу Броди. Підопічні діти купалися в морі і засмагали, займалися в творчих майстернях і танцтерапією, грали в спортивні ігри, їздили на пікнік до скель, були на екскурсії  в одній з найбільших спортивних споруд Європи – спорткомплексі «Олімп». Повсякчас з дітьми працювали психолог і педагог, згуртовували їх і допомагали набувати цінних соціальних рис координатори табору.

Особливим, трохи ускладнюючим і водночас дуже цікавим моментом було те, що не всі діти були знайомі один з одним. Це викликало як певні труднощі в спілкуванні і поведінці, так і чудову нагоду навчитись налагоджувати стосунки і врегульовувати міжособистісні негаразди.
15-річна Юля каже: «Відпочинок на морі завжди особливий. Він повязаний з активними видами спорту, радісним сонячним зарядом настрою та неординарними веселими розвагами.  7 днів у таборі пролетіли як 1 для мене та моїх нових друзів!».

А Карітас Стрийської Єпархії УГКЦ влаштував для більш як 20 дітей трудових мігрантів духовно-відпочинковий табір на Івано-Франківщині. Щоденно тут проводилась ранкова руханка, різноманітні конкурси, розважальні ігри, духовно-виховні науки, спортивні змагання. За словами дітей, особливо їм  сподобались духовні заняття, які завершувались піснями з мімікою та жестами. 

Також попередньо під гаслом «Чи ти знаєш, що в нас є спільнота?» відбувався табір місцевого Карітасу для людей з особливими потребами в с. Тухля Львівської області. Учасниками стали неповносправна молодь зі Стрийського Карітасу і члени спільноти «Віра і Світло» – загалом 55 осіб.

Розповідає Оксана Ільків, координатор табору: «Тема таборування була обрана з огляду на те, що для кожного з нас є важливо творити стосунки дружби, а також відчувати те, що тебе потребують. Основне завдання нашої спільноти полягає у тому, щоб дарувати життя, тобто дати кожній людині зрозуміти, що вона є люблена, така яка є, з усім світлим і темним, що є всередині кожного. Адже саме з цього усвідомлення починається людський ріст, розвиток, самореалізація».

Тернопільський Карітас проводив цьогоріч як міський літній табір, так і заміський. Учасниками таких активностей є сироти, напівсироти, діти із кризових та багатодітних родин – загалом близько 30 осіб.

Розповідає соціальний працівник Оля Ілько: «Зазвичай ми щоліта виїжджаємо у с. Врубівці, Кам’янець-Подільського району, Хмельницької області, розкладаємо намети неподалік Дністра і організовуємо кількаденну «Школу екстремального виживання на природі». І цього літа планувалося їхати на вже звичне місце, але через непередбачувані обставини миперенесли цей відпочинок  на пізніший термін, а натомість організували влітку своє дозвілля у Тернополі і поблизу Тернополя».

У місцевому Карітасі кажуть, що літні табори є надзвичайно ефективним методом в соціальній роботі з дітьми і молоддю – це допомагає дітям відкритися, долати конфлікти, спілкуватися з ровесниками і дорослими, пізнавати себе та свої ресурси, вчитися на помилках, набиратися життєвого досвіду.  

Тим часом на березі мальовничого озера Світязь – перлини Волинського краю – мали можливість оздоровитися понад 40 дітей з кризових родин і родин трудових мігрантів Нововолинська та Волинської області. Працівники Карітасу Волинь та семінаристи Тернопільської духовної семінарії супроводжували відпочинок дітей: робили його не лише активним, веселим і різноплановим, але і змістовним, таким, що запам’ятається на довгі роки.

Щоденні походи на озеро, водні естафети, ігри в футбол, волейбол, настільний теніс, бадмінтон, твістер поєднувалися з тематичними розвагами та конкурсами, завдяки чому діти мали можливість проявляти свою кмітливість і спритність. Крім того, під час табору діяли гуртки малювання, вишивання бісером, декупажу, виготовлення квітів з атласних смужок, в яких діти розвивали свої творчі здібності.

За словами дітей, цікавою для них виявилась школа фінансової грамотності – тут їх вчили планувати витрати та бачити тактику, як втілювати мрії в реальність. Коли погода була несприятливою для розваг на вулиці, діти мали можливість переглядати пізнавальні фільми. А справжньою несподіванкою для учасників табору став виступ лялькового театру, який продемонстрували артисти театру юного глядача з Луцька. В програмі табору була також психологічна робота, яка включала в себе тренінги з елементами танцетерапії, діагностику особистості та профорієнтації, щоденне обговорення подій – все це спрямовано на підвищення самооцінки та розвиток комунікативності підопічних.

Найбільшій кількості підопічних – 107 дітей та 16 батьків – вдалось надати літнє оздоровлення Івано-Франківському Карітасу. Цьогоріч уже восьмий раз місцевий Карітас організував табір для дітей серед мальовничих гір у с. Заріччя Надвірнянського району на Івано-Франківщині. Супроводжували дитячий відпочинок 10 працівників місцевого Карітасу і 9 волонтерів.

В першій таборовій зміні відпочивали діти та молодь з вадами розумового розвитку. Літні грози не завадили їм гарно відпочити, набратись фізичних сил, спробувати свої таланти у  різноманітних творчих конкурсах. Окрім відпочинку, вони знаходили ще й час для навчання та закріплення практичних навиків  самостійної поведінки: застеляли ліжка,  прибирали в кімнатах, самостійно  дбали за особисту гігієну.

В другій таборовій зміні під девізом «Здорово живемо» відпочивали діти позбавлені батьківської опіки, з багатодітних та малозабезпечених сімей, діти трудових мігрантів. Програма табору акцентувала увагу його учасників  на важливості ведення здорового способу життя, сприяла самореалізації дітей та  формуванню позитивної мотивації, усвідомленню переваг здоров’я.

Третя ж зміна табору «Я+МИ – одна сім’я: пошуки взаєморозуміння» мала на меті сприяти взаємній інтеграції  батьків та дітей з 12 родин, які знаходяться  під соціальним супроводом місцевого Карітасу.   Впродовж 7 днів  команда організаторів і волонтерів табору працювала над покращенням взаємостосунків батьків з дітьми, а також надавала індивідуальну соціально-психологічну підтримку батькам та їхнім дітям.

Четверта зміна табору залучила батьків і дітей, які живуть з ВІЛСНІДом.  «Ти не один: ми – одна велика сім’я» –  саме під таким гаслом і метою роботи будували свою працю  працівники  проекту «Центр догляду та підтримки ЛЖВС» (примітка – людей, які живуть із ВІЛСНІДом), які надавали психологічну та реінтеграційну допомогу для цільової групи  у вигляді як індивідуальних консультацій, так і групових занять, ігор, конкурсів, занять.  

«Літні табори є дуже важливою складовою в роботі з дітьми з кризових, багатодітних, неповних сімей. Адже батьки цих дітей не мають можливості оздоровити своїх дітей, забезпечити активне та змістовне дозвілля в період літніх канікул. І часто діти саме під час канікул залишаються без догляду та належної  опіки, мають можливість набратись пустого», – каже Марія Підлубна, організатор табору у Карітасі Борислав.

Місцевий Карітас цьогоріч проводив денний літній табір для потребуючих дітей у 3 табірні зміни, загальною тривалістю 27 днів. Завдяки цьому вдалось оздоровитись 67 дітей. Відпочинок з Карітасом був сповнений подорожей, екскурсій, конкурсів,  тренінгів та майстер-класів. Учасниками літнього табору були діти, що позбавлені батьківських прав, діти трудових мігрантів і  діти з кризових сімей.

В цей же час Карітас Львів УГКЦ для своїх неповносправних підопічних організовував цьогоріч 2 табори: у с. Довге, Дрогобицького району Львівської області та на Азовському морі в с. Кирилівка Запорізької області.

На Львівщині в літньо-оздоровчому таборі «Ми Божі діти» взяли участь 14 молодих людей з обмеженими можливостями. Завдяки активностям табору, екскурсіям, тематичним заняттям, спортивним змаганням і розважальним заходам, – каже організатор Наталя Загайко, –  значно покращився емоційний та психологічний стан підопічних. Можна це прирівнювати до місяців щоденної копіткої роботи в соціальному центрі.

До освітньо-рекреаційного табору на Азовському морі долучились 13 неповносправних підопічних львівського Карітасу. Найбільше їм запам’ятались відвідини дельфінарію, також отримали наснагу та масу позитивних вражень від купання в морі, конкурсу ліплення різних фігур на піску, дискотеки та вечірнього співання віросвітлянських та українських пісень, спільної молитви на березі моря.

«Літній табір «Веселі канікули з Карітасом» Хмельницького Карітасу спрямований не лише на відпочинок і оздоровлення, а і на можливість самовираження. Багаторічний досвід дозволяє обрати дійсно найкраще для дітей!»,  – стверджує керівник табору Дмитро Лисий.

Цільова група заходу – діти та молодь, які знаходяться в складних життєвих обставинах, загалом понад 30 осіб. Спільні розваги та заняття сприяють для підопічних місцевого Карітасу у формуванні товариських, дружніх стосунків, згуртовують юний колектив, навчають виживати у непростих життєвих ситуаціях і найважливіше – звертатись по допомогу до ближніх.

А Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ цьогоріч організував літні табори для майже 50 дітей з числа малозабезпечених, дітей трудових мігрантів і неповносправної молоді. Відпочинок проходив в с. Стрілки Старо-Самбірського району, Львівська область. Чимало спілкування, рухливі ігри, конкурси, дискотеки, вечірні багаття і пісні під гітару, бал-маскарад – все це зробило для учасників таборів відпочинок незабутнім.

Координатори відзначають, що цього року діти були напрочуд активні: хотіли за кожної можливості пізнавати світ, цікавляться всім, що їх оточує, задають оригінальні запитання. «Якщо оцінювати літні табори за 10-бальною шкалою інструментів соціальної роботи – впевнено можна ставити оцінку 9!», – вважає організатор табору Галина Яджак.

«Від жодного з 40 мільйонів українців ми не отримуємо фінансової підтримки на роботу з дітьми трудових мігрантів», – Зоряна Лукавецька

05.09.13, Україна
Нещодавно у Львові відбулась заключна конференція проекту «Мережа соціальних центрів для дітей трудових мігрантів», який виконується Карітасом України з 2010 року. Метою заходу було підвести підсумок трирічної діяльності, ідентифікувати уроки з проведеної роботи, обмінятись досвідом, обговорити перспективи розвитку дитячих соціальних центрів в регіональних організаціях Карітасу України.

У конференції, що відбулась 22-23 серпня, взяли участь близько 25 працівників дитячих соціальних центрів проекту Карітасу України допомоги дітям трудових мігрантів, а також працівники Комісії у справах міграції УКГЦ, працівники Українського Католицького Університету, працівники центрів практичної психології і соціальної роботи Івано-Франківської області – загалом майже 40 спеціалістів соціальної роботи з потребуючими дітьми.

Про досвід і специфіку роботи із дітьми трудових мігрантів, перспективу розвитку такої діяльності, географію і фінансування проектів допомоги потребуючим дітям і молоді ми вирішили спитати в Зоряни Лукавецької, координатора Карітасу України по роботі із потребуючими дітьми, молоддю і сім’ями.

– Якою є динаміка діяльності Карітасу України по опіці потребуючими дітьми, молоддю і сім’ями за останні 5 чи навіть 12 років? З чого почалась робота з дітьми трудових мігрантів і чому?

Карітас України розвиває послуги у сфері опіки та допомоги дітям, молоді та сім’ям, змінюючи свої підходи відповідно до змін соціального простору. Така робота триває понад 12 років. Ми стежимо за потребами та викликами, які є у суспільстві, шукаємо можливості відповідати та реагувати на ці виклики. Саме тому проект по роботі із дітьми трудових мігрантів був розпочатий у 2008 році. Нова цільова група, з якою ми вирішили працювати, виявилась дуже важливою та вразливою, і, на жаль, в той час абсолютно неохопленою жодними соціальними та психологічними послугами.

Міграція українців стала загальноприйнятою реальністю, про яку усі знають і широко обговорюють, проте не надають цьому належної уваги. 65-70% мігрантів, особливо на Західній Україні, – це жінки. Цей факт ще більше посилює негативні наслідки міграції: послаблюються сімейні зв’язки, погіршується демографічна ситуація, змінюються гендерні ролі у сім’ї та суспільстві. Особливо від міграції батьків страждають діти, які важко переживають вимушену розлуку, позбуваються повноцінного виховання і турботи.

Проблема так званих «дистантних» сімей і дітей, що виростають без батьків, можливо, і не має прямого впливу на ситуацію в Україні сьогодні, проте буде мати серйозні наслідки вже через декілька років, – коли більшість дітей трудових мігрантів виростуть та будуть шукати свого шляху у житті, будуватимуть власні сім’ї.

– Що особливого озвучила нещодавня конференція у Львові?

Насамперед під час конференції кожен із 7 соціальних центрів для дітей трудових мігрантів представив свої результати роботи у вигляді коротких доповідей: Івано-Франківськ, Коломия, Дрогобич, Нововолинськ, Броди, Борислав, Стрий. Підсумовуючи ці доповіді, кожен із центрів за 3 роки діяльності проекту надав послуги в середньому 150-200 дітям та молоді, також користь від проекту отримали непрямі користувачі – батьки, опікуни, педагоги – орієнтовно 200 осіб в кожному з міст. Це колосальний досвід, який повинен як акумулюватись, так і розповсюджуватись.

– Якими є Ваші підопічні – діти трудових мігрантів? В чому вони потребують допомоги?

Основні проблеми у дітей, з якими зіткнулись працівники в усіх центрів, одинакові:

  • нестабільний психоемоційний стан дітей (тривожність, схильність до конфліктної поведінки та агресії, надмірна вразливість, замкнутість, низький рівень самооцінки);
  • труднощі дітей в соціальній адаптації (відсутність практичних навичок у повсякденному житті та відсутність мотивації до створення власної сім’ї);
  • невміння усвідомлювати відповідальність за власні вчинки.
  • труднощі у взаємостосунках з найближчим оточенням (сім’я, родичі, однокласники, вчителі) та засвоєння соціальних ролей у міжособистісних стосунках;
  • знецінення людських цінностей (перевага матеріальних цінностей над людськими);
  • труднощі у навчанні, проблема у професійному самовизначенні;
  • невміння організовувати проведення вільного часу.

– Хто ще в Україні працює з дітьми трудових мігрантів і як ви пересікаєтесь?

Системно – ніхто, хіба епізодично і дотично деякі недержавні організації. Саме тому протягом попередніх 3 років надаючи практичний психологічний і педагогічний супровід дітям і молоді, батьки яких перебувають на заробітках, ми одночасно здійснювали дослідження цієї дещо відмінної групи користувачів, робили для себе висновки, які лягали в основу наших підходів у роботі, а також доносили цю інформацію до інших залучених до роботи з дітьми та молоддю структур, служб та громадських організацій.

Зокрема, представники Карітасу у 2009 році провели пробне експертне опитування щодо кількості та проблематики дітей трудових мігрантів по усіх школах міст, де виконувався на той час проект. Це дало нам вихідні дані щодо обсягу та специфіки потреби у наших послугах. На основі власного досвіду індивідуальної та групової роботи із даною цільовою групою, працівники центрального і регіональних організацій Карітасу України неодноразово виступали на науково-практичних конференціях, присвячених темі трудової міграції та круглих столах, як на національному рівні, так і в регіонах виконання проекту.

– Зоряно, а чи існують якісні та кількісні показники, що 3-річна робота з дітьми трудових мігрантів в Україні здійснила важливі суспільні зміни?

Так, звичайно! За узагальненими підрахунками за 3 роки послугами наших центрів скористалось близько 1000 осіб. Під час виконання проекту командами було запроваджену систему моніторингу досягнутих у роботі результатів, і хоча цю систему оцінки все ще потрібно вдосконалювати та систематизувати, проте вже можна деякі висновки робити і на основі вже проведеної самооцінки. А саме:

– У 75% дітей, які мали до початку участі у проекті занадто високий рівень тривожності, депресивний стан, надмірну замкнутість, після тривалої участі у заходах проекту спостерігається зниження цих показників.

У 78% дітей, які мали раніше неадекватну самооцінку, замкнутість, пасивність, або ж навпаки надмірну переоцінку власної особистості та конфліктну поведінку, на завершення проекту спостерігається її нормалізація, діти навчились поважати себе та інших, нормально сприймати свої позитивні та негативні сторони та інших людей, подолали страх і замкнутість, навчились взаємодіяти в колективі інших дітей, ділити та перебирати на себе ті чи інші обов’язки та повноваження в групових діяльностях, навчились розуміти свої емоції та поводитись із ними.

– У 79% дітей, які мали труднощі у стосунках та взаєминах із родичами чи однолітками, на кінець проекту спостерігається покращення у взаєминах – діти та дорослі навчились у спокійний спосіб вирішувати побутові конфліктні ситуації, покращилось взаєморозуміння.

– У 70% дітей, які мали раніше проблеми із навчанням, покращили свою успішність та більше вмотивовані до навчання та пізнання.

– 50% підлітків, які не мали жодних уподобань та орієнтирів для свого подальшого майбутнього щодо професії, визначили для себе професійну сферу, де б хотіли продовжувати навчання або спробувати працювати.

– 78% дітей та молоді, які мали брак побутових навичок, не вміли самостійно подбати про себе та вирішити власні побутові завдання, отримали необхідні знання та навички.

– 75% дітей та молоді, які на початок проекту не займались жодним видом спорту, переважно проводили свій вільний час за комп’ютерними іграми та телевізором, навчились організовувати своє дозвілля корисно та цікаво, почали займатись активними видами відпочинку, зацікавились якимось із видів спорту чи творчості, записались у гурток чи секцію за інтересами.

– А як, власне, виглядає проект допомоги дітям трудових мігрантів Карітасу України?

Діяльності, які були проведені в рамках проекту, це групові активуючі заходи, ігри, тренінги, інші групові заняття для згуртованості, корегування самооцінки, розвитку комунікативних вмінь, відкриття внутрішніх ресурсів, розвитку толерантності, також діяльності, що спрямовані на навчання відповідальності, інформаційні та просвітницькі заходи на різні тематики, актуальні для дітей та молоді відповідного віку, індивідуальний психологічний та педагогічний супровід, інформаційні заходи для батьків та опікунів, створення можливостей різноманітного активного та корисного дозвілля, спортивні заходи, туристичні походи, поїздки, що сприяють згуртованості, мотивують до пізнання, створюють умови для прояву власних вмінь та навиків, організація таборів, наметових містечок, де діти та молодь вчаться відповідальності, командної поведінки та конструктивних способів вирішенні побутових завдань та конфліктних ситуацій.

– Назвіть, будь ласка, основні підсумки заключної конференції проекту «Мережа соціальних центрів для дітей трудових мігрантів»

На завершення проекту, усі команди (примітка – Івано-Франківськ, Коломия, Дрогобич, Нововолинськ, Броди, Борислав, Стрий) прийшли до висновку, що дана специфічна цільова група обов’язково повинна бути включена у цільову групу для психологів та соціальних працівників, оскільки багато дітей та молоді, чиї батьки перебувають на заробітках, переживають сильний стрес та потребують допомоги у вирішенні тих чи інших проблем. Проте не вірно буде продовжувати виокремлювати дітей трудових мігрантів серед інших, оскільки сам факт, що батьки є трудовими мігрантами, не означає, що сім’ї чи дитині потрібна особлива допомога, тим більше відокремлення від інших дітей їх віку і звичного оточення.

Інше – це розуміння, що необхідне запровадження більш чіткішого часового рамкування користувачів проекту, для того, щоб вони були більш ціленаправлені на вирішення конкретних проблем, проявляли більше активності у їх вирішенні, а також для того, щоб запобігти звиканню та маніпуляції з боку користувачів та їхніх батьків.

Ще один висновок – слід додати до діяльностей соціальних центрів такі заходи, як школа фінансової грамотності для дітей та молоді, оскільки майже усі підлітки та молоді люди не вміють розпоряджатись коштами, якими вони володіють, не знають їхньої вартості, витрачають їх бездумно та часто на шкоду власному здоров’ю, що часто породжує образу батьків на дітей та погіршення взаємостосунків, а також не сприяє компетентності у самостійному житті у майбутньому.

Також в рамках конференції по роботі із дітьми трудових мігрантів відбувся 4-годинний тренінг на тему «Арттерапевтичний підхід в індивідуальній та груповій роботі з дітьми трудових мігрантів», який провела Марія Соломатіна, спеціаліст міжнародного гуманітарного центру практичної психології «Розрада». І це трапилось невипадково – працівники Карітасу визнають високу цінність терапії мистецтвом та іншими інтерактивними методиками, як інструменти соціальної роботи з потребуючими дітьми і молоддю.

Під час конференції також було обговорено участь регіональних команд проекту Карітасу України у підготовці посібника для соціальних працівників та педагогів, які працюють із дітьми трудових мігрантів, який готують до друку Комісія у справах міграції УГКЦ та Комісія у справах освіти і виховання УГКЦ. Статті від Карітасу ляжуть в основу практичної частини посібника та ілюстративного матеріалу застосування тих чи інших підходів у роботі.

– А що, окрім роботи з дітьми трудових мігрантів, нині включає в себе робота Карітасу України по наданню допомоги потребуючим дітям і молоді, сім’ям?

Сьогодні така діяльність включає в себе роботу 5 соціальних центрів по мобільній роботі з молоддю (Київ, Донецьк, Львів, Хмельницький, Тернопіль), 7 соціальних центрів по роботі з дітьми трудових мігрантів (Івано-Франківськ, Коломия, Дрогобич, Стрий, Борислав, Броди, Нововолинськ), заклад освіти і опіки для дошкільнят (Львів), 2 пілотні проекти соціального житла (Тернопіль і Донецьк), також адресну допомогу потребуючим дітям, молоді і сім’ям.

За 2012 рік більше 1000 осіб перебували під опікою денних соціальних центрів для роботи з дітьми і молоддю й отримали допомогу у подоланні власних життєвих труднощів, ще декілька сотень потребуючих отримали консультаційну чи адресну допомогу. Ще понад 150 дітей дошкільного віку та 65 родин, які перебувають у складних життєвих обставинах, протягом 2012 року скористались послугами закладу для дошкільнят «Кризовий центр «Діти вулиці» у Львові.

– І останнє. За чий кошт відбулась ця конференція і взагалі робота в Україні з дітьми трудових мігрантів? Чи є зацікавлення самими українцями у вирішенні такої проблеми?

І підсумкова конференція, і 3 роки роботи з дітьми трудових мігрантів ведуться за кошти закладені у бюджеті проекту «Мережа соціальних центрів для дітей трудових мігрантів», який підтримують Карітас Іспанії, Карітас Франції і Карітас Швейцарії. На жаль, від жодного з 40 мільйонів українців ми не отримуємо фінансової підтримки на роботу з дітьми трудових мігрантів.

Карітас урізноманітнює служіння ув’язненим людям

02.09.13, Україна
У нас чудові новини – нещодавно визначено переможців Всеукраїнської виставки-конкурсу для в’язнів «Переображення Господньою любов’ю» і також зібрано кошти на встановлення очисних фільтрів для води в 9 камерах з неповнолітніми та 1 камері для жінок-матерів в Київському СІЗО.

Відвідування потребуючих людей в місцях позбавлення волі і сприяння нормалізації їх життя після відбуття терміну покарання є однією зі сфер діяльності Карітасу України протягом багатьох років. Як повідомляє Державна пенітенціарна служба України, станом на 1 червня 2013 року в 182 установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, трималося 138 168 осіб. З них 24853 особи – в 26 діючих слідчих ізоляторах та 6 установах виконання покарань з функцією СІЗО, 112176 осіб – в 141 кримінально-виконавчій установі.

Ні для кого не новина, що умови перебування ув’язнених в українських закладах позбавлення волі характеризуються низьким рівнем обставин проживання, недотриманням санітарних норм, неповноцінним харчуванням. Також зростає кількість хворих на туберкульоз і ВІЛ-інфікованих. Масштаби української пандемії цих захворювань є одними з найбільших у світі.

За таких обставин Карітас України спрямовує свою діяльність на соціальні програми допомоги людям, що перебувають в ув’язненні. В’язням надається психологічна і матеріальна допомога працівниками Карітасу, також духовна підтримка з боку священиків. Діяльність регіональних організацій Карітасу – здебільшого Карітасу Донецьк, Карітасу Київ, Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ – в даній сфері діє на постійній основі впродовж багатьох років. Щороку працівниками Карітасу ведеться опіка сотнями ув’язнених осіб в Україні.

22 серпня – що є важливим для нас і наших підопічних – було завершено збір коштів для встановлення очисних фільтрів води в 9 камерах з неповнолітніми та 1 камері для жінок-матерів в Київському СІЗО. Партнером фандрайзингу виступила Українська Біржа Благодійності, що є он-лайн платформою для швидкого і простого переказу коштів на благодійні проекти без комісій і зайвих процедур. Благодійник, що став останнім спонсором проекту і пожертвував майже 60% потрібних коштів, виявив бажання залишитись анонімом.

Натомість з важливим розголосом і презентабельністю відбулося нещодавно конкурсне оцінювання творів в’язнів, учасників Всеукраїнської виставки-конкурсу «Переображення Господньою любов’ю». Організаторами проекту виступив Карітас Київ, Пенітенціарне душпастирство УГКЦ, Державна пенітенціарна служба України, Фонд Андрея Шептицького, Національна Спілка художників України та Музей Івана Гончара.

До складу журі увійшли відомі мистецтвознавці, богослови, колишні в’язні, громадські діячі та діти. Саме вони обрали найкращих з кращих – переможців та призерів конкурсу можна переглянути тут. Експозиція з близько 180-ти творів в’язнів з усіх областей України, що була присвячена ювілею Хрещення Русі-України та відбувалась під патронатом Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава (Шевчука), завершилась 26 серпня.

Карітас України висловлює подяку і робить заклик до подальшої співпраці в служіння ув’язненим людям. Допомога, що надається ув’язненим людям працівниками Карітасу, можна розділити на:
•    матеріальна – гуманітарна допомога, медикаменти, одяг, речі широкого вжитку;
•    психологічна – консультація психолога;
•    духовна – сповідь, духовні бесіди, молитва;
•    юридична – виготовлення паспорта, допомога в оформленні документів;
•    соціальна – консультації і поради щодо соціалізації, налагодження зв’язків та відносин з рідними та близькими.

Також в ході роботи в закладах позбавлення волі організовуються різноманітні заходи, що покликані активізувати індивідуальні здібності ув’язнених: реколекції, концерти, творчі заняття, спортивні змагання та інше. Осередки Карітасу в Україні надають матеріальну, духовну і психологічну допомогу ув’язненим жінкам та їхнім дітям. Напрямок роботи по допомозі ув’язненим охоплює також тих, хто покинув місця позбавлення волі.

Кожен по-своєму, в міру власних можливостей і з бажанням змінити нашу країну і суспільство – віримо, що спільно все зможемо!

Більше про служіння Карітасу України людям, що перебувають у місцях позбавлення волі, Ви можете прочитати тут.
Більше інформації про Пенітенціарне душпастирство Української Греко-Католицької Церкви Ви можете прочитати тут.

Завдяки акції «Шкільний портфелик» в Україні отримують допомогу сотні малозабезпечених сімей

29.08.13, Україна
Впродовж багатьох років напередодні початку навчального року в регіональних організаціях Карітасу по всій Україні відбувається благодійна акція “Шкільний портфелик”. Метою акції є збір коштів для надання допомоги дітям із малозабезпечених сімей, дітям із багатодітних і кризових сімей, сиротам і напівсиротам задля підготовки до навчального року.

Результатом акції є адресна допомога у вигляді укомплектованого шкільного портфелика. Працівники і волонтери Карітасу дбають про те, аби в дітей був і сам портфелик, і канцтовари, підручники та інше шкільне приладдя.

Тернопільському Карітасу цьогоріч здійснити акцію «Шкільний портфелик» допомогли мережа магазинів «Офіс-центр», які  виділили близько 100 рюкзаків, а також тернопільське видавництво «Школярик», яке надало потребуючим дітям приблизно 8 ящиків зошитів від 12 до 96 аркушів. Також не обійшлося без фінансової допомоги з боку місцевих приватних благодійників, які пожертвували кошти на ручки, олівці, фарби та інше шкільне приладдя. Загалом було видано канцелярських наборів для майже 150 потребуючих діток у Тернополі.

Тим часом у Хмельницькому Карітасі акція «Шкільний портфелик» ощасливила 80 сімей в складних життєвих обставинах. Дмитро Лисий, місцевий координатор акції, каже: «Навчальна діяльність дітей – це основний вид їх діяльності та зайнятості. Якщо порахувати все, що потрібно їм для школи (портфель, книжки, зошити, інше приладдя, спортивний костюм, щкільна форма, змінне взуття тощо), – то це виходить кругленька сума в 400-800 грн., яка є просто-напросто стресом для більшості малозабезпечених батьків».

У Хмельницькому «Шкільний портфелик» допоміг реалізувати також супермаркет канцелярського приладдя «Офіс-центр».  З 1 по 30  червня «Офіс-центр» проводив акцію, де всі бажаючі могли придбати із 25% знижкою шкільний портфель, принісши та залишивши свій старий шкільний рюкзак. Зробити це зголосилось більше 2000 громадян Хмельницького!

«Найважливішим завданням акції «Шкільний портфелик» є не лише матеріальна допомога потребуючим дітям, а донесення вістки про те, що оточуючі люди дбають і опікуються ними, завжди є напоготові допомогти їм в життєво важливих справах», – кажуть у Тернопільському Карітасі.

Завдяки фінансовій і матеріальній допомозі жертводавців, сприянню церковних спільнот, міської влади і підприємств в рамках акції “Шкільний портфелик” організації Карітасу в Україні впродовж багатьох років допомогли тисячам українських дітей шкільного віку.

Тернопільський Карітас використовує літні табори як ефективний метод соціальної роботи з дітьми і молоддю

27.08.13, Тернопіль
Протягом п’яти днів Тернопільський Карітас проводив літній табір для 26 дітей. Учасниками табору стали сироти, напівсироти, діти із кризових та багатодітних родин.

Розповідає соціальний працівник Оля Хілько: «Зазвичай ми щоліта виїжджаємо у с. Врубівці, Кам’янець-Подільського району, Хмельницької області, розкладаємо намети неподалік Дністра і організовуємо кількаденну «Школу екстремального виживання на природі». І цього літа планувалося їхати на вже звичне місце, але з більшою кількістю дітей, ніж звичайно. Це мав бути табір для 26 дітей (зазвичай їх було 12-14 осіб).  І тут у нас виникли деякі труднощі. Їхати власним транспортом не змогли, адже  в наш бус вміщається не більше 15 осіб.  А винаймання  перевізника вимагало чималого пакету документів, для оформлення котрого, було потрібно багато часу.

Тому нам довелося шукати альтернативу. Разом з дітьми узгодили, що табірний відпочинок переносимо на пізніший термін, а натомість організовуємо своє дозвілля у Тернополі або ж поблизу Тернополя».

Оскільки підопічні місцевого Карітасу діти вже мали навики розкладання наметів та приготування їжі на природі, було організовано для них змагання, де вони змогли показати свою обізнаність, спритність, а основне – згуртованість.  Також було два розважальних візити в кіно та аквапарк. В аквапарк дехто потрапив вперше і надзвичайно приємно було спостерігати за тим, як діти, які вміли плавати, самостійно проявили ініціативу і розпочали надавати уроки плавання тим, хто не вмів, – розповідає Оля. Ще пізніше  для дітей відбувся турнір спеціальний з волейболу – грали і великі, і малі.

Також під кінець тижня міського таборування для підопічних дітей Карітасу було організовано виїзд за місто. Розташувавшись на поляні неподалік лісу всі діти і працівники разом всіли в коло і почали ділитись, хто і з якими небезпеками стикався в житті, відпочиваючи на природі. Психолог відкрила для себе не лише буквальні цікаві факти з життя кризових дітей, а і важливі взаємозв’язки і моменти поведінки та характеру підопічних.

Для організації цих заходів були залучені кошти із проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні», а також пожертви місцевих благодійників. «Плануючи похід в кіно чи в аквапарк, ми завжди просимо про знижку і неодноразово отримуємо ствердну відповідь. Це нехай невеликий, але прояв благодійності тернополян», – каже Оля Хілько.  

У місцевому Карітасі кажуть, що літні табори є надзвичайно ефективним методом в соціальній роботі з дітьми і молоддю.  Вони допомагають дітям відкритися, долати конфлікти, спілкуватися з ровесниками і не тільки, пізнавати себе та свої ресурси, вчитися на помилках, набиратися життєвого досвіду. А також відкривають можливість оздоровлення, насолоду від краєвидів і дослідження України.

Волонтери з Чехії подарували анімаційній фермі Карітасу у Коломиї альтанку

23.08.13, Коломия
Томаш, Ян, Їржі та Вацлав 6 днів працювали під палючим українським сонцем, аби внести свою часточку допомоги анімаційній фермі «Ковчег», створеній спільними зусиллями Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії та партнерської організації «Архієпархіальний Карітас» міста Оломоуц (Чеська Республіка). Основною ідеєю анімаційної ферми «Ковчег» є реабілітація дітей з відхиленнями в психічному та фізичному розвитку, відродження давніх вівчарських традицій та забезпечення сімейного відпочинку.

Кожен з волонтерів має у Чехії безліч обов’язків, роботу та сім’ю, але вони всім пожертвували і на тиждень взяли відпустку за власний рахунок, за свій кошт приїхали до Коломиї та зробили добру справу – спорудили власними руками альтанку і цим самим прикрасили озеро на фермі місцевого Карітасу.

Поїхати на море чи до України? Такого вибору перед собою чехи не ставили. Вони в один голос сказали, що просто відпочиваючи, нікому більше користі не приноситься, аніж собі. В той час пожертвувавши свій час, кошти і зусилля на добру спільну справу, отримуєш у десятки разів більше задоволення.

«На сонці більше 30 градусів і трохи важко, але ми віримо, що кінцевий результат того вартуватиме», – каже стомлений Томаш, якого заледве вдалося відірвати на хвилинку для розмови. З 8 ранку і до 7 години вечора чоловіки безперестанку трудилися. З нічого вони на очах творили шедевр. Матеріал для альтанки шукали скрізь і переважно це були різні будівельні відходи.

Для Томаша, Яна, Їржі та Вацлава це вже не перший візит на Україну. Вони допомагали ліквідовувати повінь 2008 року, а також працювали у Лопатині та інших містечках, де реалізовували маленькі проекти. Але у Коломиї вони вперше. Зізнаються, що поки що міста не бачили, бо з самого ранку працюють на фермі, а ввечері хочеться просто відпочити.

«Допомога цих чотирьох чоловіків для нас дуже цінна, – поділився Роман Рєзнік, менеджер проектів Карітасу у Коломиї. – Вони не просто подарували нам альтанку, у яку вклали свій час, кошти та зусилля, але й показали українцям добрий приклад того, як потрібно вміти віддавати часточку себе на користь інших людей».

Тим часом анімаційна ферма «Ковчег» вже встигла стати улюбленим місцем для багатьох місцевих дітей, також для міських. На вихідні дні сюди з’їжджаються чимало сімей, щоб дати можливість дітям поспілкуватися із тваринами. Головним завданням цієї ферми є саме допомога у розвитку і підтримка дітей з особливими потребами через контакт з тваринами.

Волонтерський рух на Україні та у Коломиї, зокрема, ще дуже слабкий. Для його розвитку вкрай необхідні такі зразки для наслідування, тому Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії дуже дякує волонтерам з Чехії за подаровану альтанку та за їх добрі відкриті серця!

В Івано-Франківську за участі Карітасу спрезентовано звіт про прикрий стан протидії торгівлі людьми в Україні

20.08.13, Україна
Нещодавно в Івано-Франківську відбулась презентація звіту Всеукраїнської Коаліції громадських організацій з протидії торгівлі людьми. Цей звіт був підготовлений в контексті моніторингу виконання Україною Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, яка набрала чинності для України 1 березня 2011 року. Основна думка звіту – у відповідності до міжнародних стандартів прав людини Україна має докласти значно більше зусиль для захисту осіб, які постраждали від торгівлі людьми.    

Презентація звіту відбулась за участі представників місцевої влади, зокрема першого заступника директора департаменту освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту Івано-Франківської ОДА Володимира Дутчака,  головного спеціаліста відділу організації профорієнтації та профнавчання Івано-Франківського обласного центру зайнятості Ольги Шевчук,  начальника відділу  боротьби з торгівлею  людьми та злочинами проти суспільної моральності управління карного розшуку УМВС в Івано-Франківській області майора міліції Ростислава Прокопчука та  начальника відділу правової роботи  та правової освіти головного управління юстиції в Івано-Франківській області  Назара Саведчука.

У зборі даних по АР Крим та 14 областях України (Вінницька, Волинська, Донецька, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Рівненська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Чернівецька області) взяли участь 14 громадських організацій-членів Коаліції. В Івано-Франківській області моніторинг виконання Конвенції здійснював Карітас Івано-Франківськ УГКЦ, який з 2004 року  на регіональному рівні займається превентивною діяльністю у сфері протидії торгівлі людьми, також допомагає в реінтеграції жертвам торгівлі людьми.

Незважаючи на певний прогрес в останні 2,5 роки, українська влада не створила до сьогодні дієвих механізмів захисту прав осіб, які постраждали від торгівлі людьми – зазначено у звіті. Надання Державою статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми та відповідно права на отримання передбаченої законодавством допомоги відбувається з порушеннями прав людини та конфіденційності. Система виявлення постраждалих та надання їм допомоги працює реактивно та не скоординовано, відповідальним чиновникам бракує знань та навичок для виконання законодавчих вимог у цій сфері.

Так само фактично не виконуються плани реабілітації та реінтеграції, складені державними установами, у тому числі через брак фінансування на окремі види допомоги та системні проблеми у сфері захисту прав людини в Україні. Через недосконалість законодавства залишається невирішеним питання захисту іноземців та осіб без громадянства, які постраждали від торгівлі людьми на території України. У такій ситуації навіть за умов існування національного механізму надання допомоги жертвам торгівлі людьми досі громадські організації за підтримки міжнародних донорів беруть на себе основну роботу та витрати щодо реабілітації та захисту постраждалих осіб, в тому числі і Карітас України.

«Дослідження для GRETA було достатньо складним.  В ході проведеного моніторингу  експертами було встановлено, що у державі не було плану дій з протидії торгівлі людьми фактично протягом 2 років, які входять до періоду моніторингу Конвенції. Також складно було отримати інформацію про діяльність Міжвідомчої ради, бо є лише окремі приклади прозорості інформації стосовно їх функціонування. Документи, які б підтвердили діяльність обласних рад, в більшості областей відсутні і в окремих областях не надавались навіть на запит про публічну інформацію. Контроль за виконанням роботи координаційних рад ведеться самими радами – доволі смішно звучить, хіба ні?!

Ми зробили чіткі висновки, що великий процент участі в координаційних радах є саме з представників державних установ, а не представників громадських організацій, – як це мало б бути в сучасній Україні», – розповідає Наталія Козакевич, виконавчий директор Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ.

Також Коаліція зауважила, що подекуди у звітності державних органів щодо попередження торгівлі людьми надається інформація щодо заходів, проведених громадськими організаціями (у тому числі членами Коаліції) за кошти міжнародних донорів, без належного визнання їх внеску та ролі, а інколи ця інформація навіть подана як дані про власні заходи, здійснені державними структурами. Коаліція вважає, що такий підхід не є кращою практикою партнерства та співробітництва з громадянським суспільством і міжнародним співтовариством.

На презентації в Івано-Франківську Коаліція  звернула увагу також на численні відмови у наданні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, внаслідок  недоліків збору матеріалів та невірного заповнення опитувального листа, так само на недоліки документального супроводу заяв та невідповідність термінів підготовки та розгляду заяв тим, що були встановлені законодавчо, – про це свідчать приклади із низки областей України.

Наталія Козакевич ділиться власним досвідом: «В Івано-Франківській області в березні 2013 року працівниками Карітасу було забезпечено  соціальний супровід законного представника потерпілого до спеціалістів відділу у справах сім’ї, молоді та спорту місцевої РДА з метою подачі заяви на отримання статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. І станом на 01.06.2013 р. заява досі не зареєстрована!  Законному представникові потерпілого заявляють, що заява на розгляді».

Аналіз інформації, отриманої з 14-ти досліджуваних областей та АР Крим, та правовий аналіз матеріалів судової практики з розгляду кримінальних справ за обвинуваченням осіб у скоєнні злочину, передбаченого ст.149 Кримінального Кодексу України протягом 2011-2012 рр., дозволив зробити наступні висновки:

  • у досліджуваних регіонах України компенсації присуджувалися, але не виплачувалися;
  • цивільні позови про відшкодування майнової, фізичної або моральної шкоди, заподіяної злочинними діями осіб, потерпілими були заявлені лише у 8 % розглянутих справ (з 61 доступних для ознайомлення вироків у Єдиному державному реєстрі судових рішень України);
  • переважна більшість потерпілих не скористалися послугами представника, а таким у кримінальних справах за КПК України може бути лише професійний адвокат;
  • у Єдиному державному реєстрі судових рішень України немає всіх судових документів. Судові документи до нього вносяться вибірково, тому немає можливості отримати повну інформацію;
  • навіть заявлені цивільні позови у кримінальних справах за ст.149 КК не завжди задовольняються судом, а у разі задоволення компенсації фактично не виплачуються.

При вивченні первинних документів та  правовому аналізі матеріалів судової практики з розгляду кримінальних справ за обвинуваченням осіб у скоєнні злочину, передбаченого ст.149 КК України протягом 2011-2012 років, Коаліція  зробила наступні висновки:

  • вітчизняне кримінальне законодавство передбачає достатньо суворі і адекватні санкції (види покарань) за вчинення торгівлі людьми та інших, пов’язаних із нею, злочинів;
  • суди не в повній мірі враховують тяжкість скоєних злочинів, внаслідок чого нерідко призначають занадто м’яке покарання;
  • цивільні позови про відшкодування майнової, фізичної або моральної шкоди, заподіяної злочинними діями осіб, потерпілими були заявлені лише у 8 % доступних для ознайомлення вироків у Єдиному державному реєстрі судових рішень України;
  • конфіскація усього особистого майна засуджених або його частини, як додатковий вид покарання за свідченням змісту підданих аналізу вироків, була призначеною одночасно із позбавленням волі у 27 % розглянутих справ про злочини, передбачені частинами 2 і/або 3 ст.149 КК України;
  • довго тривалість судових розглядів кримінальних справ за обвинуваченням осіб у скоєнні злочину, передбаченого ст.149 КК;
  • є актуальною проблема підвищення кваліфікації суддів.

Ще один крикливий факт у сфері протидії торгівлі людьми – особи , які були визнані винними з призначенням їм покарання, судом  були  звільнені від його відбування з випробуванням і встановленням іспитового строку та покладанням на них відповідних обов’язків. Так, одним із прикладів надто м’яких покарань із кримінальної справи № 325173  (стаття 149 ч.2 КК України) із Івано-Франківської області:  «Підсудну К.  визнано винною за ст. 149 ч.2 і засуджено  на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією належного їй майна. Підсудна П.  визнано винною за ст. 15. ч.2.  149 ч.2  і засуджено на 5 років  позбавлення волі без конфіскацією майна. Для  П. застосували ст. 75 КК України і звільнили її від покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік

Більше сотні дітей оздоровив У Карпатах Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії

15.08.13, Івано-Франківщина
Гармонійний розвиток дитини – основна мета таборів «Канікули з Богом», які вже багато років поспіль влаштовує Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії у селі Дора, що на Яремчанщині (Івано-Франківська область).  За 5 останніх років місцевому Карітасу вдалося оздоровити тут понад 500 дітей з усієї єпархії.

Цими вихідними успішно завершено цьогорічне оздоровлення понад 100 потребуючих дітей. Пліч-о-пліч відпочивали діти з кризових, малозабезпечених, багатодітних, неповних сімей, а також діти із звичайних родин, батьки яких бажали, щоб їхні діти не просто відпочили, а ще й збагатилися духовно.

Бесіди на духовну тематику і про суть християнства, рухливі ігри, пізнавальні заняття, спортивні змагання – все це відбувалося на лоні неповторної карпатської природи. Діти віком від 7 до 17 років відпочивали в урочищі, де нема комп’ютерів і мобільного зв’язку, а відтак їм не залишалося нічого іншого як гратися, молитися, співати пісень та насолоджуватися спілкуванням одне з одним.

«Табір «Канікули з Богом» був започаткований, щоби зосередити увагу на християнському вихованні дітей. Також ми добре розуміємо, що потрібно надати змогу відпочити дітям, сім’ї яких не мають змоги забезпечити їм дороговартісний відпочинок у санаторіях. Тому ми виступили з ініціативою зробити табір доступний для всіх і розширити його чисельність», – каже о. диякон Сергій Триф’як, директор Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії.

108 дітей – це найбільша кількість дітей за всі роки таборів у Дорі, які з’їхалися з усього регіону. Таке зацікавлення свідчить про те, що у сучасному світі важливо забезпечити гармонійний відпочинок дітям, допомогти їм побути на одинці з самими собою.

Вихователі відзначають, що цього року діти напрочуд активні: хочуть за кожної можливості пізнавати світ, цікавляться всім, що їх оточує, задають оригінальні запитання. З цієї причини програма табору була складена таким чином, щоб у дітей не було практично вільного часу. Вони весь час були залучені до якихось занять.
З перших хвилин перебування у таборі відчувалося, що там витає дух доброзичливості, дружби і любові. Діти кажуть, що цієї атмосфери їм часто бракує вдома, в школі, на вулиці. Саме у таких умовах діти відкриваються з нових сторін, стають відкритими для спілкування з педагогами і психологами.

Після спостережень за дітьми протягом тижня перебування у таборі, працівники табору спостерігають позитивні зміни у дітях. У першу чергу, видно, що вони попри свою активність, заспокоюються зсередини, віднаходять рівновагу. З цієї причини багато дітей приїжджають у табір щороку. Так, декілька хлопців та дівчат вже вважаються старожилами табору та допомагають старшим впоратися з малечею.

«На жаль, теперішнє життя диктує такий ритм, що часто люди знаходяться далеко від Бога, – зазначає Тарас Бучовський, керівник дитячих проектів місцевого Карітасу та організатортабору «Канікули з Богом». – Технологічний прогрес, попри всю свою користь, насправді відволікає людину від всього, що є справжнім, істинним. А тут діти мають можливість все залишити позаду і наблизитися до Бога, до своїх друзів, наставників, здорового способу проведення часу».

У коломийському Карітасі кажуть, що неоціненну роль при підготовці та проведенні табору відіграють волонтери. Цього року їх було восьмеро. Вони віддали 2 тижні свого життя, щоб допомогти потребуючим дітям. Артем вже декілька років поспіль бере відпустку саме задля того, щоб допомагати у таборі «Канікули з Богом»: «Я проводжу дітям уроки катехизації, а також відповідаю за фізичний розвиток дітей. Бо ми ж усі знаємо –  у здоровому тілі живе здоровий дух. Для мене бути тут є важливим, тому що мені подобається допомагати іншим».

Долучіться до благодійної акції! Допоможіть нам допомагати їм!

В рамках святкування 1025-річчя Хрещення Русі-України Карітас України проводить спеціальну благодійну акцію. Усі присутні на освяченні Патріаршого Собору Воскресіння Хрестового 17-18 серпня у Києві тими днями зможуть особисто долучитись до соціального служіння Української Греко-Католицької Церкви і роботи організацій Карітасу.

Під час  акції на площі перед Патріаршим Собором Воскресіння Хрестового у Києві волонтери і працівники Карітасу будуть розповсюджувати спеціально виготовлені пам’ятні свічки. До їх оформлення долучались молоді люди з особливими потребами, які є підопічними Карітасу у Львові. Чимало людей із щирим серцем об’єднались у єдиній меті – допомогти Карітасові допомагати потребуючим людям, що живуть довкола нас.

Кошти від розповсюдження свічок будуть спрямовані на роботу з потребуючими дітьми, молоддю і сім’ями на базі мережі регіональних організацій Карітасу України у 8 областях України.

Карітас України впродовж близько 20 років здійснює масштабну благодійну діяльність для потребуючих людей у 4 основних напрямках:

  • Допомога дітям і молоді, сім?ям
  • Охорона здоров?я
  • Соціальні проблеми міграції
  • Допомога в кризових ситуаціях

Діяльність здійснюється на християнських засадах і цінностях, але незалежно від віросповідання, соціального становища особи, якій надається допомога, її етнічного походження, статі, віку.

Завдяки багатосторонній діяльності, значному досвіду і широкій мережі регіональних організацій Карітас України охоплює своєю роботою щороку декілька тисяч потребуючих людей ? надає їм матеріальну і соціальну допомогу, психологічну підтримку, захищає їх права і здійснює соціальну реінтеграцію.  
Нагадаємо, Карітас у світі має майже 120-річний досвід, поєднує 165 національних благодійних організацій, що діють у близько 200 країнах світу і допомагають  більше, як 25 мільйонам потребуючих людей. Український ж Карітас діє майже 20 років і донині на 94-98% фінансується з-за кордону. Тому така акція – саме найлегший і дуже цінний спосіб солідарності, відповідальності і милосердя для усіх, хто бажає долучитись.

Веб-сторінку Патріаршого Храму і програму урочистості освяченні Ви можете знайти тут, також тут.

Підопічним дітям з Карітасу Київ назавжди запам’ютаються нещодавні 10 літніх днів

08.08.13, Київ – Івано-Франківщина
У липні Карітас Київ організував для своїх підопічних подорож до Карпат, оздоровлення та відпочинок у таборі «Едельвейс» в селі Микуличин (Івано-Франківська область). Це третій подібний літній виїзд, однак у попередні роки групи з місцевого Карітасу проживали в с. Заріччя (Івано-Франківська область) і тоді туристичні й виховні заходи проводили працівники Карітасу.

Цьогоріч групу з майже 20-ти дітей і підлітків з багатодітних і кризових сімей, зокрема, гравців футбольної команди “Мрія” супроводжували соціальний працівник та два волонтери. Але в Микуличині з дітьми працювали місцеві педагоги – професійна, досвідчена і добре спрацьована команда.

Туристично-оздоровчий комплекс “Едельвейс”, де підопічні Карітасу Київ перебували 10 днів, подарував дітям незабутні спогади: походи в гори, на водоспади і долиною річки Прут, феєрверк у вечір відкриття табору, щодня нові конкурси, дискотеки, спортивні змагання. Дітям і підліткам вдалося знайти собі найцікавіші заняття, визнання і друзів, – що запам’ятається їм на усе життя.

Розповідає В’ячеслав Федченков, соціальний працівник Карітасу Київ: «В перший день, звичайно, не обійшлось без невдоволення й сліз – діти порівнювали цьогорічний “Едельвейс” із попередніми поїздками, де мали інші умови перебування в таборі та більше самоуправління. Найменші просто сумували без рідних. Однак поступово всі “втягнулись” у ритм життя “Едельвейсу”, який не залишав часу для суму.

В розважальних програмах і творчих конкурсах наші підопічні не проявили себе, хіба що на останній дискотеці старші дівчата (5 осіб) та їхній вожатий здивували всіх добре поставленим танцем. Зате на спортивних майданчиках виступили блискуче: старша дівчача футбольна команда (14-16 років) обіграла три команди супротивниць, не пропустивши жодного м’яча (рахунки 4:0, 4:0, 2:0). І наймолодша 8-річна дівчинка з наших підопічних стала кращою бомбардиркою в своїй команді (4 голи)! Хлопці, на жаль, у футбол зіграти не встигли, але в декількох тренувальних матчах довели свою перевагу, також вдало грали поза змаганнями в настільний теніс, бадмінтон».

Туристична програма літнього табору для кризових дітей подарувала кожному можливості, відповідні їх віку і умовам: молодші побували на водоспаді Гук, переходили р. Прут по підвісному мосту, гуляли в передгір’ях, старші ж учасники додатково сходили на узгір’я хребта Явірник, підкорили скелі Довбуша та гору Маковицю, а найбільш витривалі зійшли навіть на Говерлу. Цей похід відбувся в передостанній день перебування в таборі з доброї волі керівництва та за чудової погоди.

Супровідники з Карітасу Київ доповнили виховні заходи педагогів “Едельвейсу” індивідуальними бесідами та груповими заняттями, зокрема, на теми дружби та вдячності. Також діти відвідали недільне богослужіння в микуличинському храмі.

Останній день у Едельвейсі був важким, як і перший. Прощання з табором, вихователями та друзями було щирим і слізним. «В порівнянні з нашими минулими таборами все ж Едельвейс переміг. Попри обмеження та щільний режим, тут була напрочуд насичена й цікава програма, море спілкування з однолітками, яскравіші враження», – каже Славко Федченков.

На спогад про відпочинок у дітей залишилися дипломи, сувеніри та близько 1000 фотографій, зроблених супровідниками за ці насичені 10 літніх днів.