01.03.2016, Хмельницький
У Хмельницькому стартував проект «Соціальне таксі», спільна ініціатива благодійного фонду Карітас Хмельницький, ГО «Світ без бар’єрів» та волонтерів. Містом курсуватиме автобус, спеціально обладнаний для комфортного перевезення людей з обмеженими фізичними можливостями. Нова послуга буде доступною для кожної потребуючої людини та наразі – безкоштовною.
Соціальна адаптація людей з обмеженими фізичними можливостями, їхнє вільне пересування та спілкування, активна взаємодія з містом – головна мета проекту «Соціальне таксі». Після майже піврічного тестового періоду така послуга стає доступною для широкого загалу потребуючих. З понеділка по п’ятницю люди з труднощами пересування зможуть замовити транспорт до потрібної їм локації.
«Найчастіше це – зустрічі, культурні події та, звісно, лікарня, поліклініка, стоматологія. Віднедавна наші пасажири запитують про дальні подорожі, і ми справді хочемо дати їм можливість розширювати географію, бачити нове», – розповів Дмитро Козловський, керівник проекту від Карітасу Хмельницький.
Автобус соціального таксі обладнаний гідравлічною установкою – спеціальною динамічною платформою, яка дає змогу пасажиру плавно потрапити в салон, навіть не встаючи з інвалідного візка. Волонтери – досвідчені працівники Карітасу – допоможуть людині комфортно розміститись в автобусі та забезпечать надійний супровід впродовж всієї поїздки. В автобусі передбачені два рівні безпеки, є автономне опалення, кондиціонер і телевізор. Таким транспортом можна одночасно перевозити 5 людей з обмеженими можливостями та 10 супроводжуючих.
Відстань найдовшої поїздки соціального таксі за час тестової роботи проекту – 35 км. Пасажир, який зробив це замовлення, живе за містом і вперше в житті потрапив до Хмельницького – з цього приводу чоловік отримав в подарунок ще й екскурсію містом від працівників Карітасу. До цього часу така мандрівка здавалась йому неможливою, адже громадський транспорт не обладнаний для людей з обмеженими фізичними можливостями: таким пасажирам важко потрапити в салон, в багажнику недостатньо місця для перевезення візка, приміські автобуси зазвичай перевантажені та мають недостатню амортизацію.
Перед стартом проекту організатори ретельно вивчали досвід інших міст України, де така ініціатива вже успішно функціонує: Вінниці, Сум, Києва, Житомира. Особливістю хмельницького проекту, на якій наголошують, став запуск послуги на безкоштовній основі. Цим організатори завдячують волонтерам, а також міській владі, яка профінансувала пальне. Транспорт і персонал забезпечив Карітас Хмельницький.
На реалізацію проекту організаторів надихнули хмельницькі спортсмени з обмеженими можливостями, які створили власну команду з гри боча і мають намір представляти Україну на Паралімпіаді. Вони шукали відповідний транспорт, щоб збиратись на тренування, а в результаті – спричинили запуск міського проекту взаємодопомоги. Одразу й перевірили ефективність соціального таксі: на зустріч спортсменів вперше зібрались 40 осіб, а не 10-15, як зазвичай.
Організатори соціального таксі у Хмельницькому переконані: проект має потенціал і його потрібно розширювати. Планують обладнати і запустити ще хоча б три міні-буси та налагодити цілодобову роботу перевезень. Як місце призначення, акцентувати не тільки медичні локації, а й культурні установи, торгові центри, всі без винятку об’єкти міста. Це, як переконані ініціатори, зробить проект більш соціальним, спрямованим на інтеграцію людей у життя міста, а не суто медичним, де поїздка до лікаря – єдина можливість вийти з дому.
Проект «Соціальне таксі» також показав реальні потреби людей – у візках, ходунках, милицях. Охочих допомогти з цим або стати волонтерами проекту просять звертатись у благодійний фонд Карітасу Хмельницький. В Карітасі переконані: люди з обмеженими фізичними можливостями можуть бути однією з найактивніших категорій містян – якщо тільки звільнити їх із ув’язнення в чотирьох стінах.


У 2014 році, коли на Сході України розпочалися військові дії, родина Лаврентієвих щиро переживала за всі події, що розгортались навколо них – пані Галина пережила інсульт, наслідком якого став параліч, пан Олег доглядав дружину, незважаючи на те, що сам вже досяг поважного віку і часто хворів. З посиленням військових дій родина була змушена покинути рідну домівку та податись в пошуках притулку на Харківщину. Дочка допомогла їм облаштувати побут, але забезпечити належний догляд за мамою вона просто не мала змоги.
Таїнство Вінчання провів директор Карітасу Харків отець Сергій Коваль. Працівники проекту спекли справжній весільний коровай а також підготували для пари чимало приємних подарунків. Цей шлюб пари, що пережила стільки випробувань, став зворушливим підтвердженням того, що справжня любов може подолати всі негаразди.
Під час квесту соціальні працівники мали нагоду поспостерігати за своїми підопічними та динамікою їхніх команд, розподілом ролей та активністю учасників. Діти легко і з радістю сприймали інтерактивні задачі, які допомагають розвитку кмітливості, відповідальності, креативності та командної взаємодії. Міський квест спонукав підлітків вийти з зони комфорту, діяти злагоджено та послідовно, працювати на результат.
Наступним заходом для дітей стали відвідини музею «Таємна Аптека». Діти дізнались про історію фармації та про діяльність аптеки, заснованої ще у 18-му столітті. Учасники екскурсії спустились в таємне аптечне підземелля, подивувались несподіваним фактам про грандіозні винаходи аптекарів та перевірили на собі дію «аптечного еліксиру щастя та довголіття».
День святого Валентина діти відсвяткували солодко – разом із працівниками пекарні Ашану. Професійні кондитери запросили дітей на виробництво і допомогли дітям власноруч пекти смачні тістечка-сердечка та прикрасити їх кольоровою глазур’ю. Майстер-клас набув також профорієнтаційного спрямування: діти ознайомились із процесом виробництва в пекарні, поспілкувались із працівниками про їхні професії, вчились доводити почате до кінця і разом тішились смачним результатам своєї роботи.
Цей захід допоміг розкрити таланти дітей, про які вони раніше не розповідали. Деякі виступи стали справжнім відкриттям навіть для соціальних працівників, які вже багато років спілкуються з дітьми майже щодня. Діти віком від 7 до 15 років продемонстрували свій рівень в єдиноборстві, жонглюванні, декламації віршів. Вони також представили свої художні роботи, власноруч сплетені вироби з бісеру, з пластиліну та в’язані роботи, артистичне виконання танців та пісень, зачитування авторського репу. Журі нагородило кожного учасника перемогою в окремій номінації, а також маленьким подарунком та оплесками.

Протягом трьох днів тренери разом із групою розглянули різні види супервізії, серед яких менеджерська, наставницька, консультаційна, індивідуальна, групова та командна, та навчили учасників правильно їх використовувати. Майбутні спеціалісти мали нагоду одразу ж попрактикувати свої навички в супервізії та спробувати себе у такій незвичній ролі. Звісно, трьох днів замало для того, щоб цілком опанувати цю професію, – це був лише перший крок, і зроблено його було дуже успішно.
Захід розпочався з перегляду медіаархіву за рік. Соціальна працівниця Юлія Геруля та психолог Софія Зотіна відібрали світлини з різних подій, сильні за настроями та за емоціями дітей. З-поміж усіх подій діти згадували свої подорожі та спільні кулінарні експерименти, навчання та спортивні виклики, артистичні виступи та ознайомчі екскурсії на виробництва, а також теплі моменти спільного дозвілля.
Звіт про минулий рік соціальні працівники Карітасу доповнили короткими характеристиками дітей, в яких відзначили їхні успіхи та особливі досягнення. Характеристики складені в стилі Карітасу – говорили тільки про хороше. Соціальні працівники відзначали, наскільки подорослішали діти, якими помічниками вони були, наскільки самостійнішими, рішучішими, добрішими стали. Згадали про таланти кожної дитини, про внутрішній розвиток, до якого вона доклала значну силу волі. Це стало водночас і щирою мотивацією дітям, і подякою батькам.


Також і у Тернополі в переддень Різдва Христового місцевий осередок Карітасу організував святкову вечерю для вимушених переселенців зі Сходу та Криму під час якої Митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій (Семенюк) благословив різдвяні страви та освятив шопку, яку встановили у благодійній їдальні фонду. Участь у спільній вечері взяв міський голова Тернополя Сергій Надал, – очільник міста подякував за допомогу потребуючим та побажав усім миру, добробуту та благополуччя.
В Одесі до Карітасу на Святу вечерю для тимчасово переміщених сімей з Донецької та Луганської областей завітали Преосвященніший владика Михаїл екзарх Одеський та адміністратор Кримський і отець канцлер Микола Слободян. Перед початком вечері, згідно давнього звичаю, владика Михаїл освятив просфору, якою поділився зі всіма присутніми на знак єдності усіх християн. У вітальному слові владика наголосив, що усім нам слід пам’ятати, що Ісус Христос з моменту свого народження у місті Вифлеємі теж став біженцем, рятуючись від гніву царя Ірода. Саме тому наш Спаситель як ніхто інший є близьким до тих сімей, які вимушено покинули свої домівки на Сході України.
Тим часом у Самбірсько-Дрогобицькій єпархії у Святвечір кутею та різдвяними стравами Благодійний фонд “Карітаc” завдяки жертводавцям почастував 70 безпритульних людей. Владика Григорій (Комар), Єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, звертаючись до запрошених, побажав: “Нехай це Різдво зігріє ваші серця, нехай принесе нову надію для тих, кому це вкрай необхідно. І буде для вас точкою відліку нового життя”.