Волонтери Духовної Семінарії здобувають новий досвід по опіці за хворими підопічними Карітасу

05.11.12, Івано-Франківськ
З метою підвищення ефективності проекту працівники «Домашньої опіки» Карітасу України надалі залучають волонтерів, які здійснюють догляд за важкохворими в домашніх умовах. Для цього волонтери потребують більш ширшого інформування з питань догляду та набуття конкретних навиків, які зможуть застосувати при наданні як медичної, так і соціальної допомоги своїм підопічним. Саме тому Карітас в Івано-Франківську регулярно влаштовує тематичне навчання.

Проект “Домашня опіка”, що здійснюється в Україні понад 12 років, має на меті доповнити стаціонарні послуги, які надаються державними установами, по догляду за одинокими людьми похилого віку, інвалідами, ВІЛ-інфікованими/хворими на СНІД, жертвами тоталітарних режимів. Послуги організацій Карітасу орієнтовані на потреби хворих і людей, які потребують опіки.

Працівники «Домашньої опіки» забезпечують потребуючих широким спектром послуг: догляд за тілом хворих і немічних, медичні послуги, ведення домашнього господарства, вирішення юридичних питань, організація дозвілля, консультації підопічних та їхніх родичів, ви позичання реабілітаційного обладнання тощо.

Наприкінці жовтня для волонтерів Карітасу Івано-Франківськ, що є студентами п’ятого курсу Івано-Франківської Духовної Семінарії, була організована спеціальна зустріч. Під час зустрічі проведено анкетування, щоби з’ясувати оптимальні теми наступних навчальних тренінгів – а це сприятиме підвищенню професійної підготовки волонтерів по догляду за хворими людьми. Зроблено особливий акцент на налагодження доброзичливого контакту між працівниками, волонтерами і нашими підопічними, адже саме такий підхід та взаємне розуміння допоможе ефективно співпрацювати та допомагати один одному, ? кажуть у місцевому Карітасі.

У наполегливому навчальному дусі був проведений перший тренінг «Вимірювання життєво важливих показників діяльності організму людини». Організований тренінг дав можливість учасникам здобути знання та навчитись вимірювати артеріальний тиск, пульс, а також набути нового навику – проведення глюкометрії. Важливо, щоб кожен волонтер міг ці послуги надавати якісно, бо це сприяє попередженню виникнення негативних проявів хронічних захворювань у підопічних.

Закінчився навчально-практичний тренінг інтерактивним обговоренням виправданих очікувань та засвоєння теми заняття. Пізнавши проблему догляду глибше, волонтери виявили бажання продовжувати такі навчальні зустрічі, які сприятимуть підвищенню їх підготовки по догляду за хворими людьми.

Щоб повірити в добро, потрібно почати творити добро!

03.11.12, Львівщина – США
З 22 по 26 жовтня американська організація «Колеса для людства» («Wheels for Humanity») перебувала в Карітасі Самбірсько-Дрогобицької Єпархії. Метою цього візиту було забезпечення потребуючих жителів регіону безкоштовними інвалідними візками. Окрім компетентної та висококваліфікованої допомоги волонтерів американської організації, тут намагалися підбадьорити кожного, підтримати добрим словом, вислухати ? адже так важливо, щоб тебе почули саме в той момент, коли це найбільш потрібно.

«Друзі розповіли нам про те, що в Карітасі допоможуть підібрати візочок для мами. Мамі цей візочок дуже необхідний, так вона зможе нарешті бодай пересуватися квартирою», ? розповідає донька п. Ніни Малаєвої. Життєвий шлях п. Ніни був нелегкий, важкі повоєнні роки, велика родина. Ніна піклувалася про всіх, а на себе часу не було. Після трьох інсультів у п. Ніни виявили цукровий діабет, потім була ампутація кінцівки і безліч днів у лікарняних стінах.

«Цей візок, як для інших в подарунок авто. На новому візку ми з мамою вже здійснили прогулянку вулицями Дрогобича, він дуже зручний, і мама щаслива».

Михайла Кушніра до дрогобицького Карітасу з сусіднього села привезли друзі. Тут він побував вперше і був приємно вражений турботою працівників. Михайло прикутий до інвалідного візка вже багато років, ? причиною цьому нещасний випадок під час служіння в далекому Казахстані. Проте з роками цей чоловік не втратив оптимізму та гарного почуття гумору. п. Михайло визнав у Карітасі, що шкодує лиш про одне ? так і не опанував жодної іноземної мови. Дуже йому хотілося поспілкуватися з американцями з «Wheels for Humanity» особисто, щиро подякувати за увагу і добро.

А Олі Рожило зараз лише 18 і вона студентка соціально-гуманітарного факультету Дрогобицького Педагогічного Університету. Цими днями в Олі екзаменаційна сесія перші в її житті іспити. Дівчина із захопленням розповідає про своє навчання в університеті, як вона мріє про фах соціального педагога. Мама Олі розповідає, що новий візочок їй зараз конче потрібен, з його допомогою вона почуватиметься набагато впевненіше в університетських коридорах. Працівники Карітасу та американські добродії прислухалися до прохань дівчини, обумовили разом із батьками оптимальний варіант інвалідного візочка для Олі, оскільки для дівчини важливо, щоб він був максимально зручний, легкий, без надмірного навантаження на м’язи ніг.

Поки Валері, волонтер американської організації, підбирав візочок, Оля залюбки розповідала про своє хобі. На дозвіллі вона займається мозаїкою з бісеру. Допоки з неприхованою цікавістю працівники Карітасу і волонтери з США переглядали світлини з роботами Олі, обговорювали їх, молода усміхнена дівчина нетерпляче зазирала на годинник – у неї ще сьогодні заняття в університеті. Щиро від душі бажаємо Олі Рожило вдало скласти всі іспити, реалізовувати себе щодня якнайкраще і частіше заходити до Карітасу.

Робота і перебування волонтерів американської організації «Wheels for Humanity» в місцевому Карітасі вкотре довели, що для добрих справ і допомоги потребуючим людям не існує кордонів. Щоб повірити в добро, потрібно почати творити добро. І тоді наша держава, наше суспільство ставатимуть щодня кращими, комфортнішими, солідарнішими і щасливішими.

Завдяки онлайн-пожертвам українці допомогли молоді з функціональними обмеженнями здійснити їх мрію

01.11.12, Івано-Франківськ – Україна
В івано-франківському Карітасі приємний ажіотаж. Не встигли соціальні працівники вивантажити необхідне для навчання, закуплене садове обладнання, як всі спішать підібрати для себе рукавички, халати, взяти до рук тример, газонокосарку. З великим захопленням неповносправні діти оглядають інвентар, розпитують соціальних працівників про його призначення. Група молоді Центру дозвілля та соціальної адаптації для молоді з вадами розумового розвитку спішить відчути себе справжніми садівниками.

П’ятеро підопічних Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ вже розпочали навчання, щоб опанувати теоретичні знання та практичні навики професії садівника. Під керівництвом соціальних працівників Карітасу молоді люди з обмеженнями навчаються тонкощів догляду за кімнатними рослинами та квітами на клумбах, опановують навики підготовки ґрунту для облаштування квітників, газонів. Для цього в Карітасі закупили садове обладнання, садовий інвентар, робочий одяг та взуття, придбано різноманітне насіння квітів та вічнозелених кущів. Таким чином розпочалася реалізація навчального проекту «Наше майбутнє – у ваших руках».

Цей проект – яскраве свідчення підтримки громадою соціальних ініціатив Карітас Івано-Франківськ УГКЦ. На прохання про допомогу коштами для придбання садового обладнання, інвентаря, робочого одягу, матеріалів для роботи відгукнулось 47 небайдужих людей з цілої України. Вони пройнялись потребами підопічних Карітасу та стали соціально відповідальними за майбутнє людей з функціональними обмеженнями, зібравши для проекту 29 тис. грн.

Українська Біржа Благодійності – це перша в Україні незалежна загальнонаціональна інфраструктура онлайн-благодійності. Проект надає універсальний сервіс для благодійників і для тих, кому потрібна допомога. Тут кожна людина, кожна компанія чи організація може знайти і підтримати благодійний проект за власним вибором, і зробити це у найлегший і найзручніший для себе спосіб. Проект ініційований завдяки гранту Фонду Віктора Пінчука і має на меті укріпити неприбутковий сектор та благодійність в Україні

«Ми усі неймовірно дякуємо благодійникам з Української Біржі Благодійників! З нетерпінням чекаємо на перші успіхи майбутніх садівників, про які обов’язково інформуватимемо усю громаду та жертводавців. Це так чудово – що ми нарешті можемо отримувати кошти на нашу роботу саме тут, в Україні, не надіючись щоразу на іноземних донорів.

Адже кожного року з-за кордону дедалі менше коштів надходить на українську благодійність, донори наголошують, що в Україні живе чимала кількість багатих людей, та й зрештою пересічні громадяни також повинні почати ділитись з ближнім, втілювати ідею солідарності», ? каже Наталія Козакевич, виконавчий директор Карітасу в Івано-Франківську.