Місяць: Жовтень 2012

08.10.12, Коломия
«Осінь – багата пора. Сади вгинаються від багатого урожаю яблук. В цей час активізується і проект Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії «Благодійна соковитискачка», який діє у селі Ковалівка. Третій рік поспіль ми забезпечуємо якісним корисним соком благодійну їдальню, яка щодня пригощає гарячими обідами десятки потребуючих людей», ? інформує о. Сергій Триф?як, директор місцевого Карітасу.

Завдяки багатолітній партнерській співпраці з Карітасом-Оломоуц (Чехія) та за сприяння о. Ростислава Стройвуса коломийський Карітас отримав нещодавно усе необхідне обладнання для виготовлення соку. Це промисловий прес потужністю 400 л/год та спеціальний резервуар для стерилізації соку. Зі свого боку місцевий Карітас також доклав чимало зусиль задля здійснення цієї ініціативи і виділив значну суму коштів для проведення капітального ремонту приміщення, в якому знаходиться і працює соковитискачка.

За словами координаторів проекту, щоденно у людей приймаються яблука за ціною 1 грн/кг. Для селян це шанс отримати додатковий заробіток, а для Карітасу ? забезпечити роботу їдальні і також залучити людей до благодійності. Цього року, крім яблучного соку, в Карітасі сподіваються також виготовляти натуральний морквяно-яблучний і яблучно-гарбузовий соки.

Адміністрація Карітасу стверджує, що цим проектом вони створили екологічно чистий продукт, якого так мало на українському ринку. Для соку використовуються яблука лише найкращих сортів. Працівники місцевого Карітасу висловлюють сподівання на те, що «Благодійна соковитискачка» зможе забезпечити потребу всіх людей, які хочуть пити якісний сік. Кожен охочий може отримати сік за пожертву на роботу соціальних проектів.

Нагадаємо, що Карітас у Коломиї здійснює опіку над дітьми трудових мігрантів і з соціально незахищених сімей, реалізовує проект домашньої опіки над одинокими людьми похилого віку, проводить навчання догляду за хворими людьми для родичів, опікунів, доглядальників. Також тут працює благодійна їдальня і соціальна пральня, надається гуманітарна допомога, проводяться інші благодійні акції та ініціативи.

05.10.12, Хмельницький
Наприкінці вересня виповнилося 10 років служіння Карітасу людям із соціально незахищених верств населення на Хмельниччині. Це супроводжувалось проведенням прес-конференції для представників ЗМІ і партнерів організації, служіння Літургії у місцевому храмі Української Греко-Католицької Церкви, вітаннями з боку влади, жертводавців і підопічних фонду, також святковим фуршетом.

Хмельницький Карітас започатковано в 2002 році. Метою діяльності фонду є надання допомоги багатодітним сім’ям, дітям-сиротам, «вуличній молоді», особам похилого віку, інвалідам, уразливим до злочину торгівлі людьми і його жертвам, іншим українцям, які мають потребу у цій допомозі. Партнерами місцевого Карітасу є як державні структури, громадські організації, приватні і корпоративні благодійники, так і міжнародні структури.

Робота місцевого Карітасу фокусується на:
• Мобільна робота з дітьми та молоддю, що спрямована на допомогу неповнолітнім дітям з неповних, малозабезпечених сімей, де є проблеми узалежнення, і дітям, які проживають на вулиці;
• Благодійна їдальня для «дітей вулиці»;
• Консультативний центр по запобіганню торгівлі людьми;
• Надання допомоги постраждалим від торгівлі людьми;
• Надання соціальної, юридичної та психологічної підтримки найбільш вразливим верствам населення у оформленні відповідних документів щодо соціальної адаптації, влаштування особистого та професійного життя цієї категорії населення;
• Надання гуманітарної допомоги потребуючим;
• Надання послуг прання для соціально незахищених мешканців міста;
• також чимало інших благодійних ініціатив і акцій.

На прес-конференції з нагоди 10-річчя діяльності хмельницького Карітасу о. Іван Данкевич, директор організації, підкреслив, що попри непросту політичну, економічну і соціальну ситуації в Україні, бачення і перспективи роботи фонду є впевненими.

Перспективами роботи Карітасу на Хмельниччині є продовження розбудови мережі надання соціальних послуг потребуючим людям за рахунок кооперації з державними інституціями і громадськими організаціями, також співпраця з корпоративними і приватними донорами.

«Наша співпраця бере свій початок ще з 2004 року. Саме тоді разом із представниками Карітасу місцева державна служба зайнятості розгорнула превентивну роботу щодо запобігання нелегальній зайнятості і торгівлі людьми.

За минулі роки проведено близько 500 мотиваційних семінарів-тренінгів для різних категорій і соціальних верств населення Хмельницької області: безробітних жінок, незайнятих чоловіків, молоді до 35 років, безробітних службовців, жінок з дітьми до 6 років, осіб з інвалідністю, випускників шкіл та учнів професійно-технічних навчальних закладів, громадян віком більше 45 років. Загалом охоплено близько 8 тисяч осіб.

Представники Консультативного центру по запобіганню торгівлі людьми Карітасу залучаються також до підготовки та проведення навчання фахівців базових центрів зайнятості, заходів профорієнтаційного характеру з населенням: зокрема виїзних акцій в оздоровчі дитячі табори, масштабних інформаційно-просвітницьких заходів, круглих столів. Також вони є активними членами методичної ради з питань профорієнтації населення», ? зазначає начальник відділу організації профорієнтації Хмельницького обласного центру зайнятості Г. Баштанова.

О. Іван каже, що українці ? чи це великі телекомунікаційні компанії, чи це представники середнього бізнесу, чи це пересічні парафіяни в храмі ? радо відгукуються на прохання про допомогу.

Єдина умова і запорука успіху системної масштабної благодійної діяльності ? відповідальність і прозорість роботи, підтверджене досвідом бажання працювати на благо зміни громадянського суспільства України.

03.10.12, Львів-Польща
Протягом останніх 6 років львівський соціальний центр, що опікується неповносправною молоддю, приймає у себе польських гостей із шкільного клубу волонтерів «Ангели 2 ІІ ЛО» (в оригіналі ? Anio?y II LO; відеоінтерв’ю польською мовою).

Цей клуб волонтерів співпрацює із різними школами у своїй країні та не лише. Учасники волонтерського об’єднання щороку приїжджають і до України, відвідуючи сиротинці, «Цвинтар Орлят» (прим. ? польські військові поховання на території Личаківського цвинтаря) у Львові та обов’язково навідують майстерню для молоді із особливими потребами у Карітасі Львів УГКЦ.

Центр дозвілля та соціальної реабілітації для неповносправних молодих людей діє у Львові з 2001 року. На даний час його відвідують 30 молодих людей з розумовою неповносправністю.

Робота такого осередку є частиною проекту Карітасу України із 5-річною історією, що об’єднує 4 центри по опіці за молоддю з особливими потребами у Львові, Дрогобичі, Стрию та Івано-Франківську. Загалом проектом охоплено близько 100 неповноправних осіб, також їх родини.

Метою діяльності соціальних центрів для неповносправних людей є підтримка юних осіб, що мають особливі потреби, в реабілітації та соціальній адаптації. Користувачі проекту у дружній атмосфері мають можливість розвиватися, здобувати нові навички, реалізовувати свої вміння і таланти. Вони займаються творчою діяльністю, набувають практичних навичок, вчаться самообслуговування, активно проводять дозвілля. Тут вони знаходять друзів, спілкуються, вчаться самостійності і адаптованості до умов суспільного життя.

Батьки неповносправних осіб також долучаються до участі у заходах, поїздках і таборах, які проводяться в Центрах, на спільних зустрічах та семінарах – отримують психологічну і моральну підтримку.

«Щоразу наші друзі з Польщі відвідують нас і привозять дрібні дарунки для наших неповносправних друзів. Дехто приїжджає сюди не вперше, оскільки хоче ще раз зустріти тих, з ким встиг подружитись. Цього року приїхали волонтери ліцею ім. Петра Фірлея з міста Любартов.

Такі зустрічі завжди є теплими та приємними для обох сторін. Ми раді вітати закордонних гостей, а вони ? за їхніми словами ? приїжджають сюди «за тим великим серцем, яке є в українських молодих неповносправних людей, і яке часто не є відкритим оточуючими», ? розповідає координатор львівського осередку по роботі із неповносправними Наталя Загайко.

01.10.12, Івано-Франківщина
Прикарпатський край славиться чудотворними іконами і одним із таких місць є с. Гошів, історія якого бере свій початок ще в Середньовіччі. Це місце називають також Ясною горою, тому що християнська святиня знаходиться на пагорбі цього села.

Гошівський монастир раніше був оборонним, засновано в 16 ст. На початку 17 ст. церкву і монастир спалили кримчаки. В 1629 р. власник Гошева сотник кінноти короля Яна Казимира надав 3000 злотих на відбудову обителі, а на старості літ й сам постригся в ченці. Благодійника було поховано під головним вівтарем монастирської церкви. У 1762 р. монастир вчергове згорів, а потім знову був відбудований. Тоді вже монастир був широко відомим в Галичині в минулому своїми відпустами і чудотворною іконою богоматері, яка зберігалася в церкві св. Преображення.

У другу світову церква в наслідок обстрілу загорілася. Після тієї пожежі чудотворна ікона в золотому окладі десь зникла. Радянська влада закрила монастир в 1959 р., церкву перетворили на військовий склад, потім тут був склад міндобрив, а в монастирі трохи пізніше розташувалася школа-інтернат.

На початку 1990-х храм повернули віруючим. Копію ікони гошівської богоматері відтворив у Римі український іконописець Ювеналій Мокрицький. Образ було освячено Іваном-Павлом ІІ. Відновлення споруд було зроблено львівськими архітекторами протягом семи років на кошти німецьких доброчинців. Зараз за церквою звели невеличку відкриту каплицю, поруч з храмом – пасіка та будинки для ченців, багато квітів. Кілька яток з сувенірами, дзвіниця, чудові карпатські краєвиди.

В останні дні вересня відбулася екскурсія до Гошівського монастиря для 36-ши підопічних івано-франківського Карітасу ? для молодих людей з вадами розумового розвитку, дітей трудових мігрантів і волонтерів. Спільний відпочинок і спільна молитва ? одне із ключових ланок взаєморозуміння між набувачами проектів Карітасу та приятелями. По приїзді до святого місця діти, молодь і волонтери побачили перед собою величаві споруди, храми. Перед ними відкрилося також ще одне творіння, до якого приклалася рука Божа – мальовнича гірська місцевість.

Чи сприймають наша молодь та діти Бога, чи розуміють молитви в церкві? Так зразу і не скажеш. Але щиросердне бажання відвідати монастир, їхня тиша в храмі і роздуми на духовні теми переконливо свідчать про віру в Христа, ? кажуть організатори мандрівки до Гошева.

Після молитви о. Володимир Чорній, директор місцевого Карітасу, розповів підопічним про книгу подяки, в якій люди записують історії дивовижних зцілень, діляться своєю радістю і подякою Богові. «Монастир відвідує безліч людей, але оздоровлень трапляється набагато менше, тому що віра наша дуже слабка», ? наголосив отець.

Мандри духовні – це прагнення людини шукати чистоту душі, віднаходити в собі Бога чи зустрічати Його в своєму ближньому. Тому поїздка в Гошівський монастир – це крок до зустрічі з прекрасним, з глибоким і непізнаним світом всередині нас.

Дорогою додому всі співали пісні і подячно ділились враженнями від мандрівки, показували один одному нещодавно придбані в крамниці подарунки. Кожен із них віз додому в душі відлуння Гошівського монастиря – молитву, церковний дзвін, Господнє благословення і радість від спільно проведеного часу.