У п’ятницю, 11 червня, у Карітасі Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ відбудеться День відкритих дверей Центру соціальної реабілітації для осіб з інвалідністю. Початок об 11:00.
Центр соціальної реабілітації для осіб з інвалідністю на базі Карітасу працює з 2007 року.
Наразі його відвідує 27 молодих людей від 18 до 46 років з інтелектуальними та комплексними порушеннями.
День відкритих дверей – це чудова можливість познайомитися з діяльністю Центру, відвідати творчі майстерні, де працює молодь – майстерню паперу, бісеру та декупажу, майстерню ткацтва, крою та шиття, кулінарну майстерню, столярню, та теплицю.
Центр знаходиться за адресою: вул. Крихівецька, 102 (с. Крихівці, БФ “Карітас Івано-Франківськ”).
Телефон: 066 64 93 308 (Тетяна Полюхович, завідувач Центру соціальної реабілітації для осіб з інвалідністю).
Центр діє у рамках проекту “Підтримка соціальних центрів Карітасу України Caritas Ukraine у програмах для людей з інвалідністю в Україні” за фінансової підтримки Renovabis.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Коли на дворі холодно, а в Карітасі Чернівці неймовірно теплий день. Все тому, що розпочав роботу Центр соціалізації для молоді з інвалідністю «Любов, яка лікує».
У Центрі молодь малює, грає в ігри, вчиться готувати обід, сміється і пьє каву.
Тіштесь разом з нами і забігайте на каву – Карітас Черінівці, вул. Героїв Майдану, 109а – Центр соціалізації для молоді з інвалідністю «Любов, яка лікує».
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
13 жовтня в Карітасі Борислав відбувся захід “Козацькому роду – нема переводу!”, присвячений святу Покрови Пресвятої Богородиці, Дню захисника України та Дню українського козацтва, які відзначають 14 жовтня.
Молодь з інвалідністю показала, як вона шанує та любить українські традиції!
Проект «Підтримка соціальних центрів Карітасу України у програмах для людей з інвалідністю в Україні» реалізовується за фінансової підтримки німецького БФ Renovabis та Карітас Іспанія.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Традиційно, на початку осені, в часі святкування Дня міста, Дрогобицький міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проводить фестиваль «Дрогобич скликає друзів» для дітей та молоді з інвалідністю. Центр Карітасу Дрогобич по роботі молоді з інвалідністю «Дивовижні долоні» традиційно бере в ньому участь.
Наряду з іншими професійними творчими колективами міста, цього разу підопічними Карітасу було представлено два номера: маловідомий вірш про Дрогобич та пісня «Дороги іншої не треба».
Мета подібних заходів залишається незмінною – сприяння реабілітації та соціальній адаптації молоді з інвалідністю засобами мистецтва, пошук нових талантів серед них та їх підтримка. Серед основних цілей також забезпечення рівних можливостей молоді з особливими потребами, створення сприятливого соціуму для розвитку творчого потенціалу, виявлення їх індивідуальності в усіх жанрах мистецтва, розширення кругозору та розвитку, інтелектуального рівня. На таких заходах відбувається творче спілкування між молоддю, фахівцями реабілітаційних установ та обмін досвідом.
Команда центру «Дивовижні долоні» також використовує ці зустрічі для висвітлення власної діяльності, як одного з найважливіших напрямків Карітасу Самбірсько-Дрогобицької єпархії.
Особливий день, особлива молодь, особливі гості, і якщо це все разом поєднати, то виходить щось дуже тепле, красиве, відкрите.
В час, коли всі дуже поспішають, заклопотані своїми справами,- знайшлася людина – професійний фотограф, мешканка Стрия, яка люб’язно прийняла запрошення прийти і “зупинити мить” для наших молодих бенефеціарів. Не просто “зупинити мить”, а ще надати цій миті краси і неповторності. Вона (із-за скромності просила не називати свого імені) також привела з собою своїх друзів візажистів, перукарів, аніматорів, і робота закипіла. Комусь робили легенький макіяж, комусь зачіску, а з кимось просто розмовляли, а потім ще й так гарно співали українських пісень.
Згодом настала та мить, коли кожен учасник відчув себе неповторним.
Цей захід відбувався на території Стрийського коледжу Львівського національного аграрного університету.
Нашу фотосесію ми назвали “Поза межею видимого”, що співзвучна з однойменною книгою Софі Лютц – мами дівчинки з особливими потребами.
Мета цього заходу – допомогти молоді з особливими розумовими потребами відчути свою красу і неповторність, навчитися позувати перед об’єктивом, відчути свободу, рух, відповідно поводитися під час фотозйомок.
Одне з завдань нашого центру, що діє при БФ “Карітас Стрийської єпархії УГКЦ” за підтримки Реновабісу та Карітасу Іспанії, – це формування позитивного бачення, позитивної думки про людей з особливими розумовими потребами.
На майбутнє ми плануємо певного роду презентації з використанням даних фото для мешканців нашого міста, щоб “ближче” познайомити з нашими учасниками, їх мріями і талантами. Щоб кожен бажаючий зміг на хвильку зупинитися і побачити, побачити щось більше ніж просто гарне фото, певне обличчя, а побачити насамперед “людину” в повноті цього слова, основною потребою якої є любов тих хто поруч.
На завершення фотосесії наші гості ще й приготували смачний частунок для учасників фотосесії. Насправді, життя приносить багато гарних подарунків, особливо, якщо це добрі і щирі люди на дорозі твого життя. Щиро дякуємо всім, хто долучився до цієї події.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Карітас Волинь організував відпочинок на озері Світязь для 10 родин, в яких виховуються дітки з обмеженими можливостями.
Поїздка здійснена завдяки проектам «Підтримка дітей та молоді з інвалідністю в 5 центрах», який фінансується KINDERMISSIONSWERK та «Cоціальний супровід сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах в часі епідемії Covid-19», за фінансової підтримки Європейського Союзу та БО «100 відсотків життя Рівне».
Впродовж чотирьох днів батьки та 18 дітей мали можливість гарно відпочити та отримати позитивні емоції. Це був період насолоди комфортними умовами проживання на базі «Світязь-Центр», близькістю озера, спілкування один з одним та іграми дітей на подвір’ї та у воді.
Теплі вечори подарували відпочиваючим відчуття великої дружньої родини, яку об’єднав Карітас-Волинь. Після спільної вечірньої молитви всі дітлахи отримали м’які подарунки від директора фонду о. Володимира Кметя.
А вже зранку, під час Служби Божої під відкритим небом, яку провадив парох храму Св. Верх. Ап. Петра і Павла о. Володимир Кметь учасники сімейного табору відчули єдність з природою та Богом.
О. Володимир в своїй проповіді розповів про важливість молитви та закликав батьків до пошуку Бога. Радісні очі та щасливі усмішки дітей та дорослих без слів говорили про задоволення від перебування в сімейному таборі.
На завершення відпочинку координатор Вікторія Скриннікова вручила родинам засоби особистої гігієни. Ці шампуні у вигляді благодійної допомоги передало фонду ТзОВ «ВІКІ».
Висловлюємо щиру подяку нашим постійним благодійникам за небайдужість до проблем сімей, що опинились в кризі.
Відгуки батьків:
«Дуже вдячна за відпочинок))) Ви подарували незабутній час і дали можливість відчути щастя. Щиро дякую вам! Хай вас Бог благословляє і дарує вам радість від того, що ви робите! Мені дуже і дуже сподобалося! Дякую!»
«І я радію від знайомства з вами, ви чудові!» «Також дуже вдячна всім, хто приймав участь, щоб відбувся цей чудовий відпочинок! Нам дуже сподобалося! Гарно і правильно говорив священник, нам треба всім шукати Бога».
«Також дуже вдячна вам за дуже приємний відпочинок. Хай вас Бог благословляє за те, що ви робите для нас та нашим діткам. Велике вам спасибі!»
«Сердечно дякую Вам за гарні і незабутні дні! Море позитивних емоцій, чудові умови проживання. Хай вас Бог благословляє у ваших добрих справах. Ви дуже чудові і гарні люди. Дякую за підтримку і гарний відпочинок!»
Дякуємо і вам дорогі батьки за приємні слова. Ми тішимося, що вам сподобалося. Є стимул й надалі творити добро й наповнювати любов’ю серце.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Нарешті молодь з інвалідністю, яка відвідує Центр “Дивовижні долоні” побувала на довгоочікуваному одноденному відпочинку!
Особливо значимим відпочинок був тому, що молоді люди були разом з батьками.
Поїздка відбулася в історико-культурний заповідник “Тустань” с. Уріж.
Подібні екскурсії — чудова можливість дізнатися багато нового і цікавого про історичні місця країни, в якій ми живемо.
Це — спілкування з батьками, вихователями і друзями в невимушеній обстановці, коли є можливість проявити самостійність далеко від дому, подивитися, як живуть люди в інших містах і куточках України.
“Наші інтеграційні заходи — це ті події, які пізніше згадуються все життя. Висловлюємо щиросердечну подяку адміністрації заповідника за гостинність, п. Михайлу Пастушаку за наданий комфортний транспорт”, – зазначають організатори заходу.
Діяльність центру здійснюється на базі Карітасу Самбірсько-Дрогобицької єпархії в межах проекту «Підтримка соціальних центрів Карітасу України у програмах для людей з інвалідністю в Україні».
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Хочемо поділитись з вами досвідом фахівців проекту «Підтримка соціальних центрів Карітасу України у програмах для людей з інвалідністю в Україні» із Карітасу Стрийської єпархії УГКЦ, які змогли налагодити роботу зі своїми підопічними у складний час карантину та вимушеної ізоляції.
Робота команди проекту під час карантину була спрямована на те, щоб учасники проекту (молодь з інвалідністю та їхні батьки) з найменш відчутнішими втратами (фізичними, емоційними, стосунки з рідними) пройшли невідомий досі етап довготривалої самоізоляції. Завдяки постійному супроводу підопічні Карітасу змогли найбільш ефективно і в позитивному налаштуванні провести цей час; опанувати свій внутрішній стан, уникнути паніки, депресивних станів та конфліктів; розвинути позитивне сприйняття ситуації, регулювати психо-емоційний стан.
Відгук Ірини Тищенко – психолога проекту «Соціальний центр для людей з інвалідністю»
Оглядаючись в минуле, мені не віриться, що ми стільки часу перебували на самоізоляції. Як би хтось про це сказав колись, я би це сприйняла за вигадки. Це ще раз підтверджує, на скільки людина гнучка і адаптивна істота. З Божою поміччю ми пройшли цей відрізок часу. На мою думку, досить достойно.
Негатив великий був на початку, оскільки ми істоти соціальні,які звикли до взаємодії. Зник усталений ритм життя – все це зникло раптово і несподівано. Треба було усвідомити що робити і як робити. Робота налаштувалась досить швидко, оскільки з усіма учасниками та батьками були хороші взаємини. Створили групу у Вайбері, що надало можливість мати відчуття спільноти і єднання. Батьки і молодь із задоволенням відгукувались на пропозиції, усі хотіли почути слова підтримки та допомоги. Спілкуючись з учасниками проекту, я сама отримувала певний ресурс. Проте не вистачало «живого спілкування» такого природнього і невимушеного. Маю надію, що з часом ми повернемось до звичного життя, але іншими, більш життєстійкими та з новим досвідом.
Відгук Оксани Николишин, мами бенефеціарки центру
Мене звати Оксана Николишин, за фахом я лікар, чоловік також. Виховуємо двох синів і дочку Марічку, яка є учасницею проекту при БФ «Карітас Стрийської єпархії». Щоденна праця забирає багато часу, тому радію, що моя дочка може відвідувати центр, який допомагає їй розвиватися, відчувати себе частиною суспільства, дає багато спілкування і позитивних емоцій. Період карантину не був легким, особливо для Марічки, навіть спочатку не уявляли як ми це все перебудемо. Важливим моментом було те, що в цьому часі Марічка мала змогу і надалі, хоча й онлайн, брати участь у заняттях і цікавих вікторинах. Щотижневі заняття, дзвінки, спілкування з іншими учасниками попри ізоляцію додавали відчуття єдності, допомагали пройти через цей нелегкий час.
Заняття були змістовними і повчальними, а також Марічка набула практичних навиків з приготування їжі та поведінки під час карантину. Це мій такий перший досвід, коли я з нею покроково виконувала кулінарні завдання, хоча було нелегко, але це допомогло мені зблизитися з моєю дочкою. Були важкості у приготуванні блюд, але позитивні емоції Марічки все компенсували.
Мене захоплюють Ваші види діяльності під час карантину, які дали змогу дітям відчути, що вони не залишені самі на себе і отримали вербальне спілкування один з одним. Карантин дав змогу заповнити свій вільний час спілкуванням з Марічкою. А саме головне, що донька відчула увагу, тепло і велику любов до себе.
Я вважаю, що не тільки Марічка, а і інші діти мають в цьому потребу, що їх не залишили, про них піклуються і цікавляться. А вони в свою чергу віддають свою любов нам батькам. Ми це відчули, як від щирого серця вітали своїх батьків в день Матері і в день Батька. А ще вони знають, що у всьому нам допомагає Бог, бо з нетерпінням чекали кожної середи і п’ятниці, щоб помолитися на вервиці.
Дякуємо Вам усім за організацію проведення навчання і спілкування під час карантину, за Вашу велику любов і турботу! Хай береже Вас Бог!
Відгук Оксани Ільків – локального менеджера проекту «Соціальний центр для людей з інвалідністю»
Коли нам повідомили, про карантин, пригадую, як поспіхом створили групу у вайбері, щоб згодом дати оголошення про можливий початок роботи. Ніхто з працівників тоді не усвідомлював і не знав, що ця група стане «полем нашої діяльності» не на тижні, а на місяці. Спочатку ми не розуміли, як зможемо проводити заняття онлайн, як просити батьків виконувати ці заняття, як має відбуватися спілкування. Але потроху все почало налагоджуватися.
Пригадую, один переломний момент, коли спитала батьків, чи важливо те, що ми зараз робимо для них і їхніх дітей, чи ми зможемо бути відкриті і допомагати один одному цей час в такий особливий спосіб «бути разом», і від того моменту праця набула певної чіткості, узгодженості дій і приносила свої позитивні результати.
Серед позитивних моментів можу виділити дуже злагоджену роботу команди, ми навчилися комуні кувати одна з одною, підтримувати, стали більш згуртовані. Ми дізналися багато нового, навчилися комунікувати один з одним на відстані. Робочі зустрічі допомагали вести чітку і злагоджену співпрацю.
Також всі працівники відзначили, що таке часте спілкування з батьками і учасниками центру дуже зблизило їх між собою, ми краще пізнали один одного, батьки були дуже відкриті і багато ділилися особистим, що дало змогу пізнати їх краще.
Нещодавно одна з мам дякувала мені, що багато праці і спілкування було спрямовано також на батьків («батьківська кава онлайн», спільна молитва, залучення їх до знімання відео, часті лекції психолога, телефонні розмови тощо). Вона каже, що їй бракувало такого, що зараз чується дуже щасливою і попросила, що коли закінчиться карантин то і надалі залучати їх до діяльності.
Пригадую, коли з певних причин учасники не могли брати участь в групових заняття, то батьки дзвонили і просили провести індивідуальне, бо кожного заняття чекали і радо брали участь. Ще хочу відзначити, що коли ми давали кулінарне заняття до виконання, то деякі батьки самі (ми цього не просили) робили покрокові фото виконання завдання. Я собі тільки можу уявити скільки зусиль вони до цього докладали. Це додавало ентузіазму і позитиву працівникам.
Великим плюсом цього нелегкого періоду є те, що ми насправді всі стали згуртованіші.
Також як координатор, хочу відзначити, що для мене була дуже важлива підтримка, взаємодія, обмін досвідом з іншими центрами, які нам організовувала національний координатор. Оскільки я тільки вийшла з декретної відпустки і зразу карантин, то мені особисто було дуже важко спочатку організувати діяльність в такому форматі. Але часті консультації, спілкування і підтримка додавала сил іти вперед, з’являлися нові ідеї, я не почувала себе самотньою.
Для мене і працівників були досить цікавими тренінги, які проводила п. Людмила Сухарєва , вони були змістовними і доречними як в особистому житті на той момент так і для подальшої діяльності центру в такому «особливому режимі».
Оглядаючись назад, я насправді дуже вдячна всім за розуміння і підтримку, і той «відрізок дороги», який ми пройшли разом.
Попри різні труднощі, які виникали в цьому часі, вірю, що цей час був дуже особливим і сприятливим. Це був час пошуку, навчання, переосмислення. Дещо з того, що ми започаткували, наприклад вітання в групі, певні дописи, «кава онлайн», спільна молитва на вервиці тощо ми залишимо і надалі розпочавши роботу в центрі. Єдиним таким найбільш болючим моментом є власне неможливість бачитися, обійняти один одного і бути разом, тривала ізоляція.
Але думаю, це також був досвід того, що відчувають люди з інвалідністю, коли є ізольованими вдома і не є задіяні в діяльності таких чи подібних центрах. Це ще раз підтверджує наскільки ми потребуємо одні одних, щоб жити, радіти і бути щасливими.
Проект «Підтримка соціальних центрів Карітасу України у програмах для людей з інвалідністю в Україні» діє за фінансової підтримки благодійної організації Renovabis (Німеччина).
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
10 березня 2020 року, в приміщенні Карітасу Борислав відбулось літературно-мистецьке свято «Вінок слави Кобзареві» з нагоди 206-ої річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
Захід відбувся за участю бенефеціарів проекту «Підтримка соціальних центрів Карітасу України у програмах для людей з інвалідністю в Україні» та учасників проекту «Інклюзивно-ресурсного центру для дітей з інвалідністю та дітей з кризових сімей».
Постать Великого Кобзаря є і залишається ні з ким незрівнянною, невичерпною для людського подиву й осягнення. І хоч минуло досить багато часу, народ пам’ятає, знає та шанує свого генія. На святі прозвучали твори Шевченка «Україна, рідний край», «Тече вода з – під явору», «Садок вишневий коло хати», «Зацвіла в долині…», «Заповіт» та інші …
Змінюються часи, але незмінним, невичерпним і, по суті, не до кінця прочитаним і розгаданим залишається сам Т. Шевченко. І вистачить його, поза всяким сумнівом, ще на багато-багато поколінь – допоки житиме український народ, допоки буде жити наша Україна!
Проект «Підтримка соціальних центрів Карітасу України у програмах для людей з інвалідністю в Україні» реалізовується за фінансової підтримки німецького БФ Renovabis.
На початку тижня працівники
франківського Карітасу організували для молоді з інвалідністю Розколяду.
Свято пройшло з
колядками, щедрівками, танцями та жартами.
Провести різдвяно-новорічні
свята та підтримати своїх дітей прийшли й батьки молоді.
Хлопці та дівчата
відвідують Центр соціальної реабілітації для осіб з інвалідністю, що діє на
базі франківського Карітасу. Розколяду провели з метою залучення молоді з
інвалідністю до збереження народних традицій святкування різдвяних свят.
Захід відбувся в рамках проекту
«Підтримка соціальних центрів Карітасу
України у програмах для людей з інвалідністю в Україні» за фінансової
підтримки благодійної організації Renovabis (Німеччина).
