Люди з інвалідністю мають особливий дар

Кожного року 3 грудня відзначають Міжнародний День людей з інвалідністю. У 2020 році темою цього дня стала «Не кожна неповносправність видима», вона сфокусована на розумінні та сприйнятті інвалідності, яка не завжди видима на перший погляд.

Згідно даних ВООЗ, 15% населення світу живуть з інвалідністю.

Це лише приклад того, що мільйони людей мають інвалідність, і значна частина серед них не є такою видимою. Саме в цей день важливо нагадати про важливість безбар’єрності для усіх людей, сприйняття, розуміння, підтримки , супроводу, чи просто прийняття.

Варто також зауважити, що пандемія COVID-19 має негативний вплив, зокрема на людей з інвалідністю. Вона призвела до поглиблення ізоляції, зміни способу життя, погіршення отримання медичних та соціальних послуг, а також має значний вплив на їх психічне самопочуття.

Карітас України налічує 6 соціальних центрів для молоді з інвалідністю у Львові та області, Івано–Франківську та Тернопільській області.

Група самодопомоги для людей з інвалідністю в Карітасі Бурштин
Центр для молоді з інвалідністю “Дивовижні долоні” від Карітасу Самбірсько-Дрогобицької єпархії
Центр “Дивовижні долоні” від Карітасу Самбірсько-Дрогобицької єпархії

Діяльність центрів має одну мету – соціальна інтеграція та включення в життя місцевих громад молоді з інвалідністю.

За 13 років роботи з молоддю з інвалідністю Карітас України здобув досвід та знання основних тенденцій соціального та громадського розвитку в різних регіонах України. Діяльність має вплив на інтеграцію, отримання навичок соціалізації, поліпшення якості життя.

Коли говоримо про Міжнародний день людей з інвалідністю, то хотіла б поділитись роздумами колеги, п.Оксани Ільків, локальної менеджерки соціального центру для молоді з інвалідністю Карітасу Стрийської Єпархії:

«Під час прогулянки із молоддю з інвалідністю поруч місцевого стадіону, ми вирішили “пробігтися” кілька кіл. Пишу в лапках, тому що насправді не кожному з нашої молоді через стан здоров’я можна бігти, тому вирішили просто пройтися кілька разів по колу стадіону. Нас обганяли інші люди, які робили в цьому часі спортивні пробіжки. Одна дівчина серед наших бенефіціарів теж раптом побігла і пробігши кілька метрів зупинилася, почала погано себе почувати.

Ми відійшли в сторону і присіли на траві. За деякий час, коли небезпека минула, я спитала: “Чому ж ти побігла?”. Вона з сумом і похиленою до низу головою відповіла дуже тихо: “Я захотіла побути “нормальною””. Не знала я в той момент, що їй відповісти. І коли подивилася ще раз на бігову доріжку стадіону, то побачила одного хлопця, в контексті цієї історії – “нормального”, який просто так як ми, ходив по колу стадіону і не бігав як усі. Тоді я спитала, чи бачить вона цього хлопця, і чи він відноситься до категорії “нормальних” на її погляд? Вона підняла голову, подивилася, усміхнулася  і радісно сказала: “Так”. Питання “нормальності” зразу відпало, адже він теж просто ходив.

Коли ми йшли до дому, я собі подумала, як часом мало потрібно, щоб відчути себе “нормальним” і щасливим, просто присутність людини, яка скерує твій погляд у потрібному напрямку…

Молодь з інвалідністю, що відвідує Карітас Стрий
Молодь з інвалідністю, що відвідує Карітас Стрий
Молодь з інвалідністю, що відвідує Карітас Стрий

З цієї життєвої історії можна сказати, що живучи в світі різноманітних і дуже умовних, але часом болючих, поділів на бідних і багатих, успішних і не дуже, хворих і здорових тощо, важливо пам’ятати одне, що ким би ми не були, до якої групи нас би не віднесли, є щось таке дуже особливе, що нас всіх об’єднує і що насправді є важливе – ми просто є людьми, і ніщо не може перекреслити нашої людської гідності.

За словами богослова Джоу Востерманса: “Наша  людськість полягає не в розумі, наша людськість – у серці”. Тому найкраще, що ми можемо робити щось один одному, це відкривати іншій людині її “красу” і неповторність, її дари і важливість, бо тоді зможемо й самі відкрити в собі щось особливе. А шляхів робити це велика різноманітність…Головне, щоб це було від серця…

Напевно неодноразово в нас могло виникати таке питання: “Я не розумію, яким є дар осіб з неповносправністю?”. На це питання свого часу гарно відповів Джоу Востерманс, канадійський богослов, людина, яка багато років прожила з людьми з неповносправністю: ” Неповносправність сама по собі не є даром. Вона є великим стражданням. Ми бачимо це…Через цю неповносправність їх відштовхнули, відкинули… Ми бачимо страждання їхніх родин. І це не є даром. Я нікому би цього не побажав. Але даром є те, що сховано у цих людей всередині. Їх багато разів ранили, але попри все вони далі хочуть любити. Даром є їхнє вміння пробачати і любити. Для мене це завжди було таємницею. Як вони можуть стільки страждати і бути при цьому такими люблячими, відкритими, щирими, радісними? Саме це є їхнім даром для нас…”»

Підготувала Людмила Сухарєва, програмний менеджер з роботи з людьми з інвалідністю, ПСС експерт Карітасу України.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

В Бориславі відбувся благодійний бал до Міжнародного Дня людей з інвалідністю

Напередодні Міжнародного Дня людей з інвалідністю в Бориславі вперше відбувся Благодійний бал, який організували та провели працівники та підопічні Центру «Відкрите серце» Карітасу.

Щоб привернути увагу суспільства до своїх потреб, заявити про себе, продемонструвати свої таланти та просто БУТИ ЩАСЛИВИМИ молодь з інвалідністю доклала чимало зусиль: протягом місяця щодня проводили репетиції, шукали доброчинців, які б допомогли зробити це свято неповторним, продумували все до найменших дрібниць.

За традицією, відкриття балу розпочалось з привітального слова директора Карітасу о.Петра Підлубного, який наголосив на важливості таких заходів та на особливому ставленні до цих особливих людей.

До слова було запрошено заступника міського голови Гарасимів Р.В., директора Бориславської міської філії Львівського обласного центру зайнятості Цибенко Г., депутата Бориславської міської ради Голубіцьку Л., керівника Бориславського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Плоскодняк В.Й.

Учні та викладачі Бориславської школи мистецтв подарували присутнім чарівні звуки віденського вальсу, сучасні класичні та народні мелодії.

Щиро дякуємо усім нашим доброчинцям, які допомогли втілити цей чудовий задум: хореографу Наталії Сокіл, чарівним феям з салону краси «Космея»: Мирославі Добринській, Natalia Sukhoverska, Iryna Polka, працівникам «Домашньої опіки», «Інклюзивно ресурсного центру» , працівникам кафе «Оранда».

Дякуємо! Лише великі люблячі серця здатні робити такі неймовірні вчинки!

В Києві відкрилась фотовиставка «В об’єктиві – мрія, серце і душа»

Подія присвячена Міжнародному дню людей з інвалідністю. Цей соціальний проект реалізується Карітасом Київ за підтримки Дніпровської райдержадміністрації в межах міської цільової програми «Соціальне партнерство».

«Головна ідея виставки – привернути увагу суспільства до потреб дітей та молоді з інвалідністю та сприяти зменшенню їхньої соціальної стигматизації, підвищенню толерантності та руйнуванню стереотипів відносно них», – розповіли у Благодійному фонді «Карітас-Київ».

На фотографіях – діти та молодь, які відвідують Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Дніпровського району, і їхні батьки. Для них кожен день стає випробуванням і, одночасно, відкриттям нових можливостей.

Розмаїття мрій та бажань, жагу до життя, терпіння й наполегливість, безмежну й безумовну любов, надію та прагнення щастя – усе відчуваєш, коли доторкаєшся поглядом до світлин.

На заході були присутні – очільник Дніпровського району Петро Онофрійчук, його заступники Віктор Сушінець та Алла Загородня, представники всіх відділів та структурних підрозділів Дніпровської райдержадміністраці, а також представники Карітасу Київ Ірина Веремейчук, Оксана Варварич та Вікторія Кабацька.

«Сьогоднішній день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищених частин суспільства, – розповіла Алла Загородня, – Це добра нагода перевірити, що вже зроблено і що треба зробити для формування достойних умов життя людей з інвалідністю».

Петро Онофрійчук подякував організаторам виставки та тим, хто опікується людьми з інвалідністю, адже надання щоденної підтримки й допомоги – це реальний прояв милосердя, людяності та любові до ближнього.

Виставка буде працювати у приміщені Дніпровської райдержадміністрації до 6 грудня.
Оглянути виставку можна за адресою: місто Київ, б-р Праці, 1/1. Вхід вільний.

Згодом виставка буде відбуватись і у інших місцях, про які ми повідомимо пізніше. Слідкуйте за новинами щоб дізнатися першими!

Карітас надає людям з інвалідністю можливість інтеграції у суспільство та життя місцевих громад

3 грудня Міжнародний день людей з інвалідністю.

Cистема догляду за людьми з інвалідністю в Україні значною мірою формується за радянською практикою. Після досягнення повноліття люди з інвалідністю в Україні повністю залежать від допомоги сім’ї або перебувають у державних установах, переважно в психоневрологічних інтернатах або геронтологічних закладах.

Підходи на основі особистого розвитку відсутні щодо догляду за молоддю та дорослими людьми з інтелектуальною інвалідністю та психічними розладами. Україна підписала Конвенцію ООН про захист прав людей з інвалідністю та ратифікувала протокол про права інвалідів, але допомога людям з інвалідністю поки що рідкість та в основному ведеться за рахунок громадських організацій чи церкви. Щоб мати змогу виконувати зобов’язання, що випливають із Конвенції, держава починає лише проводити деякі реформи соціальної політики.

Карітас України завдяки донорській підтримці надає можливість дітям, молоді та дорослим з інвалідністю мати можливість участі у соціальних групах, інтеграції у суспільство та життя місцевих громад.

Під час надання послуг людям з інтелектуальною недостатністю важливо розуміти потреби кожної особи, розвивати її таланти, сприяти самостійності та включеності у життя суспільства через проведення різноманітних заходів та виконання спеціальних програм адаптованих до потреб бенефіціарів.

У мережі соціальних центрів для людей з інвалідністю локальних Карітасів розроблені покрокові програми для отримання навиків самообслуговування, соціальної інтеграції, працетерапії, підтримки психологів, супровід родин. Велике значення у досягненні мети мають фаховість працівників у наданні послуг до кожного учасника, вміння слухати їхні побажання і цей же час вміти дотримуватись фахових рамок у виконанні роботі. Важливо враховувати індивідуальні особливості кожного учасника програм, розробляти та впроваджувати  індивідуальний підхід, а також покрокове застосування завдань та поставлених цілей у плані реабілітації та соціалізації.

Люди з інтелектуальною недостатністю потребують особливої уваги, підтримки та супроводу. Зазвичай вони дуже люблені у своїх родинах і це робить їх ще більше соціально вразливими. Через свою вразливість вони часто потерпають від нерозуміння зі сторони оточення. Тому, толерантне ставлення, прийняття, відкритість, вміння чути та підтримати при потребі кожного з нас допоможе людям з особливими потребами відчути себе прийнятими та включеними в життя суспільства.

Людмила Сухарєва, національний координатор роботи з неповносправними людьми в Карітасі України