В Коломиї закінчився єпархіальний Форум соціального служіння

5 жовтня 2019 року у Коломиї в приміщенні Катедральний Собор Преображення Христового відбувся єпархіальний Форум соціального служіння.

Серед учасників були запрошені священнослужителі та парафіяни Коломийської та Чернівецької Єпархій.

Розпочали зустріч з Архиєрейської Божественної Літургії, яку очолив владика Василь Івасюк. Далі Коломийський єпископ вручив представникам парафій подячну грамоту за соціальне служіння в нашій єпархії. Після Літургії учасники мали достатньо часу, щоб познайомитися, поспілкуватися та поділитися ідеями харитативної діяльності. Далі на християн чекало навчання від спікерів, які приїхали звідусіль.

Першим виступив Григорій Селещук, директор з адвокації та лобіювання Карітасу України. Він поділився з присутніми Стратегією соціального служіння, яка має три пріоритетні цілі:
• Плекання духа жертовності та соціальної відповідальності;
• Служіння на благо нужденних;
• Інституційний розвиток та професіоналізація соціального служіння УГКЦ.

Тобто мова йшла про популяризацію харитативної діяльності, її системний розвиток, завдання та очікувані результати, а особливо – про актуальні проблеми нужденних.

Слідом за п. Григорієм до слова запросили Мар’яну Кащак, виконавчого директора БО Львівська освітня фундація. Жінка розповіла про можливості для кожної з парафій та поділилася досвідом, напрацьованим у ЛОФ.

Учасникам були представлені такі програми як «Добрий сусід», «Мобільна бригада», «АктивуйСЯ», а також проект – «Розвиток волонтерства в громадах». Здавалося б, п. Мар’яна говорила про прості речі, але саме така діяльність здатна змінювати людські долі.

Існує безліч способів допомогти дітям, один з яких – патронатна сім’я. Що таке патронат та чому він потрібний сьогодні – розповіла національний тренер з підготовки патронатних вихователів – Світлана Бойко. Питання деінституціалізації все ближче торкається інтернатних закладів, тож як діяти з тими дітьми, хто опиниться прямо на вулиці п. Світлана знає і залюбки ділиться інформацією.

Психотерапевт Віктор Романчук приїхав з Дрогобича, щоб розповісти про роботу Реабілітаційнийного центру “Назарет”. Це перший загальноцерковний реабілітаційний центр в Українській Греко-Католицькій Церкві, який надає кваліфіковану допомогу в лікуванні осіб з хімічною та поведінковою залежністю. Презентувавши діяльність Назарету, Віктор запросив до слова одного з підопічних – Андрія, який поділився своєю історією та тим, як перебування в реабілітаційному центрі допомогло чоловікові усвідомити свої вчинки та виправити ситуацію.

Про успішну кооперацію за прикладом проекту «Файні Ябка» розповів підприємець та меценат Богдан Станіславський. Учасникам представили історію заснування, специфіку роботи, місію та власне результат соціального кооперативу. За рахунок прибутку підприємства реалізується чимало соціальних проектів, як-от підтримка талановитої молоді та громади.

Завершували Форум соціального служіння представники деканального та парафіяльного Карітасів. Протосинкел Коломийської єпархії УГКЦ о. Роман Кіцелюк поділився успішним напрацювання, яке втілює разом з Парафія Стрітення Господнього м. Коломия. Спільними зусиллями миряни систематично допомагають психоневрологічному диспансеру у вигляді гарячих обідів.

Уляна Варварук представляла Caritas Nadvirna, який з 2015 року активно впроваджує свою діяльність з дітьми та особами з особливими потребами. Також, нещодавно у них запрацювала благодійна кав’ярня «Ковчег», куди можна завітати та випити чашку кави із запашними круасанами.

Насамкінець о. Sergiy Tryfyak подякував усім учасникам за присутність та запросив до перегляду фільму про діяльність БФ Карітас Коломия.

Вперше в Коломиї відбудеться єпархіальний Форум соціального служіння УГКЦ

Запрошуємо усіх охочих взяти участь у єпархіальному Форумі соціального служіння УГКЦ, який відбудеться 5 жовтня 2019 року (субота) у Катедральний Собор Преображення Христового.

На вас чекатиме зустріч зі спікерами Всеукраїнського рівня, які поділяться неймовірним досвідом харитативного служіння.

Програма Форуму:

9:30-10:00 реєстрація учасників

10:00 Архиєрейська Божественна Літургія

11:20-11:45 перерва на каву / знайомство / спілкування

11:45-11:50 о. Сергій Трифяк
Вступне слово

11:50-12:10 Григорій Селещук
Тема : Розвиток і професіоналізація соціального служіння УГКЦ

12:10-12:30 Мар’яна Кащак
Тема : Історія однієї громади

12:30-12:50 Світлана Бойко
Тема : Патронат як особлива форма тимчасового догляду дітей, сім’ї яких опинилися в складних життєвих обставинах.

12:50-13:10 Віктор Романчук
Тема : Діяльність реабілітаційного центру “Назарет”

13:10-13:30 Богдан Станіславський
Тема : Успішні приклади кооперації

13:30-13:50 о. Andrij Budzak, о. Роман Кіцелюк
Тема : Приклади діяльності деканального та парафіяльного Карітасів

14:00-14:30 представлення діяльності БФ «Карітас Коломия»

14:30 обід, завершення Форуму

Тепло, яке не згасає

Незабутні літні вечори, нові друзі та перші симпатії. Знайоме відчуття? Саме так проводять свої канікули з Карітасом діти в літніх таборах. Відпочинок з Богом – це те, чого потребує дитяча душа, і не тільки. В тісному колі формується нова таборова сім’я, яка навчає любити і підтримувати кожного. Тож ми знайшли ту людину, яка готова розповісти про закулісся дитячих таборів.

Григорчук Наталія Ярославівна працює з дітьми десять років поспіль. До цього жінка волонтерила на таборах Карітасу впродовж двох років. За цей час в Наталі залишилось чимало теплих та приємних спогадів, пов’язаних з дитячими християнськими таборами. Лише від слова «аніматор» в її очах появляється іскринка, а на обличчі сяє посмішка. Про неймовірні таборові пригоди Наталія вирішила поділитися з нами.

Розкажіть трішки про команду, з якою працюєте. Хто всі ці люди?

Перш за все, це кваліфіковані люди, які мають досвід роботи на таборах. Це не тільки працівники дитячих напрямів, а й наші колишні вихованці. Насправді, взяти нову людину, яка не знає чим живе наш табір – дуже важко. Але трапляються виключення. Тому, коли діти підростають, ми готові їх прийняти до себе в команду. Адже хто, як не вони, знає, що таке таборова родина та відпочинок з Карітасом. Прикладом цього є Владислав та Христина, які ще кілька років тому були вихованцями табору, а сьогодні – повноцінні аніматори.

Скільки людей у команді та хто за що відповідає?

Усе залежить від кількості дітей. Цього року в Голошино було четверо аніматорів, а в Дорі – семеро, бо дітей було вдвічі більше. Кожен аніматор має свою роль. До прикладу, Іванна Михайлівна відповідає за майстер-класи та танцювальні банси. Це її сфера і жоден з нас не зробить цього краще за неї. Христина Ігорівна проводить руханки та спортивні естафети, це її платформа. Я ж відповідаю за організацію вечірок, конкурси, розважальну програму. Крім цього у таборі дітей розділяють на три вікові групи, за якими закріплено по 2 аніматори.

Які вміння і навики повинні бути в аніматора?

Наші аніматори мають любити та розуміти дітей. Це дуже важливо.

Перед початком кожної зміни ми нагадуємо про правила табору як аніматорам, так і вихованцям. Але для перших є головне правило: якщо сказав один аніматор – значить сказали всі. Тобто ми відповідаємо за кожне сказане слово чи дію, адже стаємо одним цілим для дітей. Це означає, що діти ніколи не мають бачити суперечки чи моменти труднощів.

Для нас важливим елементом є, коли аніматор розуміє і знає різницю між звичайними відпочинковими таборами та християнськими. Адже головна відмінність в цих таборах – це зустріч та спілкування з Богом. Ми зустрічаємо Господа у кожній дитині через прояв милосердя, любові та добрих справ.

Ну і з професійної точки є певні критерії відбору.

Перейдемо ближче до дітей. Як відбувається поселення по кімнатах?

Ми питаємося дітей. Якщо є побажання залишитись з подружками в одній кімнаті, то ми це враховуємо і йдемо на зустріч. Розуміється, хлопці живуть окремо від дівчат. Питання з дорослими хлопцями уже стає гострішим. Є такі діти, яких ми не можемо поселити разом, щоб зберігалась дисципліна. Але ми пояснюємо це і батькам, і самим дітям. Тому проблем не виникає.

З чого розпочинається день?

Діти прокидаються під музику та приводять себе до ладу. Згодом усі збираються на спільну молитву, а далі – руханка, сніданок та програма дня.

Як часто проходили релігійні навчання?

Щодня. У нас є ранішня та вечірня молитви, а також навчання. Це не є стандартна служба, як у церквах.  З досвідом ми розробили свої молитовники, в яких цікаві та доступні молитви для дітей, як от молитва маленького принца. Діти мають самі хотіти молитися, а не під примусом. Також крім молитви ми практикуємо вервицю і підготовку до сповіді та причастя. Важко повірити, але є діти, які сповідаються тільки на таборах.

Крім цього ми вчимо як жити згідно Заповідей Божих. Заняття відбуваються щоразу по-іншому, адже ми пробуємо різні методики. Усе залежить від  бажання дітей :  читати молитви по-черзі чи, навпаки, – разом; читають аніматори, чи тільки діти.  Одним із улюблених видів прославлення Бога для дітей є саме християнські пісні. Тобто уся релігійна програма відбувається невимушено та в задоволення.

Як діти до Вас звертаються?

Ім’я, по-батькові. Але це тільки спочатку, потім йде Наталочка Ярославівна, Іваночка Михайлівна. Ми не проти, це мило. Діти, які роками до нас приїздять, кажуть мені «Ярославівна» і знають, що я не ображаюся, навпаки – мені це подобається.

Чи допомагають діти, котрі їздять роками в табори з Карітасом?

Вони нам дуже допомагають. Інколи можна почути «та послухайте аніматорів, ми теж там були»,  –  так вони заохочують та мотивують новеньких дітей. Як правило, це вже дорослі діти, тому ми вчимо їх самостійності та відповідальності, даючи можливість допомогти нам у походах чи в проведенні заходів. Часто вони приїжджають підготовленими : беруть з собою ліхтарики, покривала, печиво та таємні подарунки. Тобто знають,  що буде похід чи посиденьки біля ватри. Це тішить, що діти так відповідально ставляться до табору.

Які труднощі виникають у аніматорів?

Між аніматорами не виникло жодної сварки за все літо, навіть мені важко у це повірити. (Усміхається) Ми взяли в колектив нового лікаря, який раніше ніколи не працював у таборах. Це якраз той випадок, коли важко влитися в кістяк, але йому це вдалося, адже ми стараємося підтримувати і розуміти кожного. Просто треба залишатися собою, бути щирими – це те, що я завжди прошу у дітей та аніматорів на останній промові. Це важко, але так потрібно.

Щовечора у аніматорів є збори, на яких планується наступний день і відповідно план «б» до нього. Тому не було такого моменту, щоб не знали як вдіяти.

Я можу з впевненістю сказати, що цей рік був чи не єдиним, коли було легко. От не знаю, як ще описати ці відчуття. Команда – феєрична, діти – суперові. Можливо, це такий сюрприз до мого десятирічного ювілею роботи в Карітасі. (Сміється)

10 років праці з дітьми – це серйозний ювілей. Чи вітали Вас діти?

О, так. Це був другий день табору в Голошино (2 зміна) і наші діти пішли в похід, я ж залишилась з хворим хлопчиком. Коли усі повернулися, то вручили мені величезний букет ромашок (це мої улюблені квіти), які власноруч назбирали. Я просто не могла їх охопити, так багато квітів було. Старші вихованці приїхали в табір з повітряними кульками «10» і тортом. Це настільки приємно, правда.

Я рідко хвалюся, але насправді я пишаюся тим, що діти мене поважають і цінують.  Особливо відчуваю це в той момент, коли йду по місту після таборів. Вони завжди вітаються, біжать обнімати, фотографуватися чи кричать «привіт». Я дуже ціную це. Навіть нещодавно була у Зарваниці, і там знайшла багато вихованців, які раділи зустрічі. Діти завжди щирі, тому їхню любов не так легко заслужити.

Продовження інтерв’ю читайте на сайті Карітасу Коломиї за посиланням: http://caritas-kolomyya.org/2918-2/?fbclid=IwAR01RETXOni4PRbGJ_YQNB86jFNk44KOmRRA2zIouGyheLvEuzNMJ44Hgmo

У Коломиї відкрили католицьку школу-садок ім. св. Папи Івана Павла ІІ

29 серпня 2019 року відбулося урочисте відкриття та освячення Католицької школи та дитячого садка  Святого Папи Івана Павла ІІ.

З молитвою та вітальним словом на відкриття завітали владика Василь Івасюк спільно з духовенством Коломийської єпархії УГКЦ, після чого благословили дітей на навчальний рік та освятили приміщення, інформує Католицька школа та дитячий садок Святого Папи Івана Павла ІІ.

Привітати батьків, а особливо – діточок, прийшла і директор школи та садка Галина Луцак, яка урочисто передала шкільний дзвінок першій вчительці.

На подвір’ї школи пролунав перший шкільний дзвінок. Кожна дитина з радістю сповіщала, що від нині – першокласник/ця. І поки школярі відправилися на перший урок, для малечі підготували свято з аніматором, та сюрприз від Непосидко Виїзна Кімната.

Також до вітального слова були запрошені представники Івано-Франківської облдержадміністрації, Коломийської міської ради, Коломийської райдержадміністрації та Коломийської районної ради.

Після урочистої частини на гостей чекали пригощення та показ фільму про діяльність благодійного фонду Карітас Коломия.

Анонс: Фотовиставка «НаДія. Родина. Спільнота»

8 липня 2019 року в м. Коломия (виставковий зал Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського (вул. Театральна, 25) відбудеться відкриття фотовиставки «НаДія. Родина. Спільнота»

Урочиста частина відкриття – з 12:00 до 13:00

Фотовиставка «НаДія. Родина. Спільнота», – соціально-мистецький проект, який висвітлює нові тенденції розвитку сучасної поліетнічної територіальної громади. З початком військового конфлікту в Україні, для багатьох наших громадян життя кардинально змінилось. Майже кожній вимушено переселеній родині доводиться долати багато викликів на шляху пошуку свого нового дому. Успішність процесу інтеграції неможливо уявити без солідарного прийняття локальною спільнотою.

У фокусі об’єктиву опинилися, як самі родини етнічних українців та росіян зі сходу України, чи Кримських татар, так і середовища їх соціальної підтримки та інтеграції, яке утворилося завдяки спільній платформі спілкування між особами.

Світлини зроблено працівниками та волонтерами Карітасу Коломия у 2018-2019 рр. в рамках проекту: «Створення Центрів підтримки сімей в якості моделі для інтеграції ВПО і приймаючих громад в Україні», що реалізовується за підтримки Карітасу Польщі та спів-фінансований у рамках Програми співпраці у сфері розвитку «Польська допомога» Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

Протягом 2х років реалізації проекту 7 Центрами в різних регіонах України було охоплено тривалим супроводом понад 3600 родин (10 500 осіб) та близько 28 000 бенефіціарів задіяних у різних інтеграційних заходах та зустрічах.

Підтримка мистецької частини відбулася завдяки партнерському проекту «Об’єднуючи людей заради миру» (за підтримки Карітас та МЗС Німеччини)

Серед запрошених гостей виставки – Преосвященний владика Василь, єпископ Коломийської єпархії, високоповажні представники дипломатичного корпусу Республіки Польща, представники органів місцевого самоврядування та громади, організатори виставки, родини – герої світлин.

Організатори: МБФ «Карітас України» та «Карітас Коломия».

Партнерами у проведенні виставки є Відділ етнології сучасності, Інституту народознавства НАН та Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського.

Карітас ініціював збір коштів для ремонту Коломийської дитячої лікарні

Днями на Українській біржі благодійності зареєстрували проект «Діти заслуговують на краще», який здійснює Карітас України.

Ініціатива полягає в тому, щоб зібрати кошти на 10 нових ліжок та матраців для Коломийської дитячої клінічної лікарні.

В описі проекту зазначається, що бюджет держави на придбання нових меблів чи обладнання дуже скромний. Половина пацієнтів, які потрапляють до цього медзакладу – це діти із багатодітних, кризових та малозабезпечених сімей, а також напівсироти. Тобто це та категорія населення, яка і так живе не в найкращих умовах.

«Педіатрія знаходиться на 3 поверсі дитячої лікарні. Сьогодні у відділенні роблять ремонт. Для покращення умов перебування пацієнтів, у відділенні зробили додатково ще п’ять палат, всередині яких є туалет», – розповідають у Карітас Коломия.

Варто зауважити, що коштів, які виділила держава, вистачає лише на ремонт, але і тут не обійшлося без меценатів.

«Ми хочемо відкрити педіатрію як нове, сучасне та комфортне перебування для батьків та їхніх дітей під час недуги. Для нас важливим є оновлення меблів, адже їх не міняли ще з Радянського Союзу, тільки ремонтували. Зараз у палатах ліжка з пружинами, які прогинаються, матраци старі та не підлягають використанню. Наші діти такого не заслуговують», – каже головний лікар дитячої лікарні Олег Токарчук.

Для покращення умов потрібно замінити близько 70-ти ліжок, вартість одного сягає орієнтовно 5 тисяч гривень. Це без урахування матраців і тумбочок, які також потребують оновлення. Лікарі та небайдужі батьки роблять все можливе, але таку суму зібрати поки не в змозі. Саме тому звертаються та просять Вашої допомоги.

Щоб підтримати проект «Діти заслуговують на краще», достатньо перейти за ПОСИЛАННЯМ на сайт біржі благодійності, натиснути кнопку підтримати й перерахувати певну суму коштів, тим самим долучившись до збору коштів, для покращення діткам умов перебування у Коломийській лікарні.

Вони здолали тисячу кілометрів, щоб пізнати культуру Карпат та розвіяти міфи. Хто ж вони?

Сьогодні мова йде про гостей із Карітасу Запоріжжя, які приїхали на Прикарпаття вдруге у рамках проекту «Зміцнення соціальної згуртованості».

18 осіб, а точніше п’ять сімей ВПО, яких місцеві жителі прийняли у свої родини на Коломийщині на час гостювання. Опікувалися сім’ями спеціалісти “Центру підтримки сім’ї” Карітасу  Коломиї.
Проект реалізовується у рамках програми польської співпраці за підтримки Міністерства Закордонних Справ Республіки Польща.

«Така подорож потрібна і важлива, бо за цей час люди мають можливість поспілкуватися, обмінятися думками та налагодити міжособистісні відносини», – говорить координатор проекту Вікторія  Дунаєва, яка з власного досвіду знає, як це –  бути переселенцем.
(На фото крайня праворуч).

Гості приїхали на  шість днів. За цей час вони встигли відвідати Коломию, Косів, Шешори, Кам’янець-Подільський, Криворівню, Буковель та Яремче. Тому вмощуйтесь зручніше, бо ми розповімо про всі пригоди, які спіткали наших сімей.

Спершу підопічні Карітасу Запоріжжя навідались до Коломиї, де оглянули історичні будівлі та відвідали музеї мальовничого міста. Оскільки свято Благовіщення Пресвятої Богородиці припало на момент подорожі, сім’ям вдалося взяти участь у Святій Літургії в храмі Преображення Христового.

Також сім’ї зі Сходу мали змогу помилуватися Срібними водоспадами, що в Шешорах. Далі цікавіше – гості зустріли Святого Миколая, який запросив всіх до свого Маєтку на екскурсію. Так, так… Вам не здалося. Миколай працює цілий рік, і тільки 19 грудня прямує з Маєтку до чемних дітей, щоб роздати подарунки. Маєток Святого Миколая знаходиться у с. Пістинь. Його впізнають зразу: дерев’яна хатина, зроблена в гуцульському стилі.

Ну і як, приїхавши в Карпати, не побувати у гуцулів? Зроблено! Неймовірні краєвиди, захоплюючі традиції, що не дім – мистецтво, так можна описати побачене у Косові. Але не менш цікавим відкриттям стала екскурсія до музею «Хата – Ґражда», що в Криворівні. Таку хатину можна побачити у фільмі «Тіні забутих предків». Проте вона відома й тим, що сюди завітав у свій час

Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Володимир Гнатюк та інші відомі українські діячі. Така подорож залишила у сімей незабутні враження та позитивні емоції.

Зарядившись гуцульським духом, сім’ї продовжили пізнавати Карпати, поїхавши до Яремчі. Тут відкрилася краса водоспадів: Пробій та Гук. Прогулявшись сувенірним ринком, наші гості попрямували до Буковелю. Серед снігових вершин їм вдалося намилуватися красою гірських Карпат, а ще розгледіти г. Петрос та найвищу в Україні г. Говерлу.

Не тільки гори вміють дивувати. Вразила запорізьких гостей і фортеця у Кам’янець-Подільському, яка стоїть на скелястому півострові у каньйоні ріки Смотрич. Тут панує особлива атмосфера Середньовіччя, яку  вдалося донести до сімей. Це те, що справді вражає.

Також сім’ї не марнували часу в стінах Карітасу. Для них Іванка Федорак провела майстер-клас по написанню писанок до Великодня, адже саме Коломия вважається писанковим містом.

В останній день перебування в Коломиї  психолог Уляна Семенюк підготувала для сімей тренінг. Учасникам вдалося дізнатися більше один про одного та поділитися з кожним своїми бажаннями. Такий арт-терапевтичний тренінг спрямований на відновлення внутрішніх ресурсів та психосоціальну підтримку групи.

Загалом така подорож сподобалася підопічним Карітасу Запоріжжя, а особливо тим, хто відвідав західні регіони нашої країни вперше. Наші колеги сподіваються, що такі подорожі проводитимуть і надалі.

Ось декілька коментарів самих учасників подорожі. Дякуємо за приємні слова.

У Коломийському Карітасі організували триденний Еко-табір для дітей

Днями стартував еко-табір у Коломийському Карітасі.

В перший день діти знайомилися, спільно молилися на вервиці та побували на цікавому тренінгу на тему «Лідерство».

Другого дня на дітей чекали активні ігри та нові знання. До Карітасу прийшов представник Екологічного Бюро УГКЦ о. Андрій Сем’янчук. Він розповів дітям про увагу Церкви щодо питань екології та збереження живого створіння, а також про актуальні проблеми природного довкілля та шляхи їх вирішення.

Після такої бесіди діти поспішили на майстер-клас по виготовленню метеликів. Цікавим є те, що майстрували діти своїх героїв з пластикових пляшок, таким чином вони зайнялися переробкою вторинної сировини. Наразі метелики підсихають, але вже згодом прикрашатимуть подвір’я Карітасу.

А ще 27 березня вихованці Карітасу Коломия побували на виставі «Обережно, Незнайомець» за п’єсою Лани РА, яку показував Театр Соломія. Така вистава вчить дітей про можливі загрози, якщо довіритися незнайомцю. Вона не залякує, а тільки попереджає про можливі наслідки при зустрічі з незнайомцями на вулиці чи, навіть, в соціальних мережах. Загалом вистава нашим діткам дуже сподобалася.

Щоб закріпити всі здобуті знання за час еко-табору, 28 березня дітям показали мультфільм «Лоракс». Мультфільм насправді дуже повчальний, адже показує майбутнє, яке очікує нас з вами в разі байдужості до збереження  екології  та забруднення природного довкілля.

Під враженнями від перегляду діти майнули на толоку. Не зважаючи на сильний вітер та дрібний дощ, вихованці з гарячими серцями взялися прибирати спортивний майданчик, що в парку Шевченка. Кожен з дітей зібрав щонайменше 2 пакети сміття, це було наче змагання. Дітям було весело та сумно одночасно. Весело, що роблять корисну справу та ще й у формі гри, а сумно – бо не розуміють, чому дорослі люди забруднюють навколишнє середовище, а особливо місце для їхнього ж відпочинку.

Після табору підопічний Центру для дітей та сімей Кирило зізнався, що Еко-табір так вплинув на нього, що він пішов прибирати біля свого дому, поблизу струмка. А ми в свою чергу раді, що змогли достукатися до дитячих сердець і навчити їх любити ту природу, яку дарував нам Бог.

У Коломиї відкриють каталицьку школу і християнський садочок св. Івана Павла ІІ

Минулого вівторка у стінах майбутньої католицької школи і християнського садочка, що на вул. Івана Франка, 39, відбулась прес-конференція та представлення проекту, ініціатором якого є благодійна організація Карітас Коломия.

Це дуже масштабний проект, роботи над яким розпочались ще 2011 року.

Приміщення піднято у висоту, були повністю змінені комунікації, електрика, водостічні системи.

Тут функціонуватиме три групи дитячого садка – по 20 дітей у групі.

Наразі планується робити лише початкову школу. В першому класі навчатиметься 20 учнів – 10 хлопчиків та 10 дівчаток.

Відбір проводитиметься на конкурсній основі. Документи щодо навчання у садочку чи католицькій школі батьки зможуть заповнювати в Карітасі.

“Додатково на “Дні відкритих дверей” вже більш детально буде оголошено, якими навиками повинні володіти дітки та які умови загалом будуть поставлені перед батьками. Католицька школа вбирає в себе всі стандарти католицької освіти за кордоном. Працівники повинні не лише мати педагогічну освіту, володіти певними навичками, а й бути практикуючими християнами”.

Як фінансується проект?

«Ремонтні роботи здійснюються за кошти донорів, переважно це закордонні донори, також допомагала держава і меценати. Першого вересня буде офіційне відкриття», – розповідає директор Карітасу Коломия о. Сергій Триф’як.

В католицькій школі та дитсадку буде один директор. Другий поверх – це буде садочок. Перший – повністю школа. В садочку використовуватимуть мобільні ліжечка, які економлять загальну площу.

На презентації був присутній також правлячий Архієрей Коломийської єпархії УГКЦ Кир Василій (Івасюк):

«Андрій Шептицький казав, щоб батьки молилися з дітьми, бо це є перша школа. І вона відкриває двері до Царства Божого, двері до життя. Світлої пам’яті Любомир Гузар сказав: «Дитину так треба навчати, щоб вона мала знання для самої себе і могла їх використати для добра суспільства, в якому вона живе».

Окремо треба виділити вчителів, які мають бути прикладом християнського життя та любові.

“Ми надіємось, що дана школа стане зразком для інших навчальних закладів. І не мова про будову, а про якість навчання, яке тут буде надаватись. Ми маємо багато планів на цю школу, ми прагнемо зробити її за світовими зразками католицьких шкіл”, – додає отець Сергій Триф’як.

«Тут працюватиме три різновікові групи. Перш за все ми повинні виконати умови державного стандарту. Це буде школа повного робочого дня. Тут будуть різноманітні секції для розвитку особистості», – розповідає майбутній директор школи.

На заході представлення також були представники мерії – Володимир Бойцан, представник освіти Любомир Бордун та Богдан Станіславський.

«Для нас також є завдання, щоб оплата за навчання була невисокою, щоб кожен з батьків міг собі дозволити, щоб його дитина навчалась тут. Проте буде конкурсна основа, яку проходитимуть діти. Поки що відбуваються останні приготування, і вже 1 вересня в нашому місті запрацює перша католицька школа і християнський садок св. Івана Павла ІІ».

Джерело

Коломийські підприємці зробили столи та крісла для їдальні Карітасу

Проект «Свідомий бізнес» щомісяця реалізовує благодійні ініціативи для потребуючих мешканців Коломиї. Цього разу завдяки підприємцям-партнерам вдалось зробити шість столів та 24 дерев’яних крісла для їдальні Карітасу Коломия, в якій щодня безкоштовно харчуються безхатьки, чорнобильці та люди із соціально незахищених верств.

«Карітас Коломия робить великі речі, тож нам було за честь долучитись до творення хорошої справи. Впевнені, що меблі прослужать не один десяток літ», – зазначають ініціатори проекту.

«Благодійність завжди віталася в усіх народів світу. Це було дуже гонорово – допомагати громадськості, допомагати бідним,нужденним, нещасним. Добре, що є колективи, які відкликаються. А ми погодились, бо ми розуміємо, що всім треба вижити у ці тяжкі часи і піти їм назустріч. Це по-людськи і по-Божому”, – каже директор столярного цеху Іван Палагнюк.

Відео про проект “Свідомий бізнес” дивіться за посиланням: https://www.facebook.com/KonykHelp/videos/2095987200510599/?eid=ARA6_r24O3PctewknEOirZvUywpUYmEebMfZ6VtiIdsaUvxjLtFrM3NcPIh_XsFfBd-tNzVLCWWMnZKT