«Домашня опіка» Карітасу України на порозі нової фази функціонування і розвитку

20.01.12Нещодавно у Львові відбулась робоча зустріч по проекту «Домашня опіка». Цей проект втілюється в Україні вже понад 12 років,його метою є покращення якості життя самотніх осіб похилого віку, немічних, невиліковно хворих і тих, які внаслідок прогресування хвороби чи отриманої травми потребують постійної або тимчасової сторонньої допомоги, також ВІЛ-інфікованих.Протягом останніх років проект «Домашня опіка» Карітасу Україниреалізовувався […]

20.01.12
Нещодавно у Львові відбулась робоча зустріч по проекту «Домашня опіка». Цей проект втілюється в Україні вже понад 12 років,його метою є покращення якості життя самотніх осіб похилого віку, немічних, невиліковно хворих і тих, які внаслідок прогресування хвороби чи отриманої травми потребують постійної або тимчасової сторонньої допомоги, також ВІЛ-інфікованих.Протягом останніх років проект «Домашня опіка» Карітасу Україниреалізовувався у 13 містах України, на даний час географія проекту звужена до 8 міст і охоплює 500-600 людей похилого віку.

Програма робочої зустрічі у Львові передбачала звіт про завершення 9-річної фази фінансової підтримки BMZ (Федеральне міністерство економічної співпраці і розвитку) проекту «Домашня опіка», який здійснила Дзвенислава Чайківська, національний координатор проекту. Після цього президент Карітасу України Андрій Васькович представив контекст нової фази проекту за фінансової підтримки EVZ (Фонд “Пам’ять, відповідальність і майбутнє”).

Відтепер «Домашню опіку» в Україні координуватиме Галина Курницька, що з 1998 року – вже понад 12 років – працює у цьому проекті і як ніхто інший знає проблематику, базис, пріоритетність, специфіку і перспективу даної програми. На зустрічі у Львові новий національний координатор проекту оголосила важливу інформацію про мету, заходи, цільову групу «Домашньої опіки» у новій фазі її функціонування і розвитку. Також було озвучено питання і відповіді стосовно фінансового менеджменту проекту: проблеми зі звітуванням, особливості ведення фінансової документації.

В Україні, як і в багатьох інших країнах, впродовж останніх років значно зросла частка людей похилого віку. У відповідь на це Карітас України спрямовує свою діяльність на опіку станом здоров’я та якістю життя літніх людей.

Працівники «Домашньої опіки» забезпечують потребуючих широким спектром послуг: догляд за тілом хворих і немічних, медичні послуги, ведення домашнього господарства, вирішення юридичних питань, організація дозвілля, консультації підопічних та їхніх родичів тощо.

Працівники Карітасу України намагаються надати максимально якісну комплексну допомогу, беручи до уваги не лише фізичні, а й духовно-психологічні проблеми людини, – допомагають налагодити позитивні взаємовідносини між членами сім’ї, а також навчають правильному доглядові за хворими, психологічно супроводжують після втрати близької людини.

Дзвенислава Чайківська, колишній національний координатор проекту, його ініціатор і натхненник, про діяльність «Домашньої опіки»: «Проект мав дуже великий успіх і значення не лише у значенні надання допомоги потребуючим людям похилого віку. За своє більш, ніж 10-річчя «Домашня опіка» здійснила колосальний ріст кваліфікації працівників, зміну їх самоусвідомлення, бачення і сприйняття проблематики людей похилого віку в нашій країні.

Нещодавно ми мали загальноукраїнську зустріч і це стало очевидним – ми маємо спільне розуміння і бажання розвинути програму домашньої опіки для потребуючих людей у різних містах України. Також нам вдалось розвинути стійку модель проектуі на базі цієї моделі розширити як цільову групу, так і види, різноманітність послуг.

На майбутнє важливо, аби держава визнала не лише біологічно, а й матеріально наш проекту. Впродовж багатьох років ми чуємо про визнання і високу оцінку програми домашньої опіки Карітасу України, але не отримуємо ані ресурсної підтримки, ані належної акредитації (бо просто-напросто досі немає її критеріїв). В державі законодавством передбачено делегування повноважень по домашній опіці громадським організаціям і благодійним фондам, однак досі немає реєстру, механізму фінансування, чіткого бачення такої системи».

Теги: