24.12.11
Більше місяця тривала акція «Допоможи Святому Миколаю ? прийти до дітей-сиріт», яку вдесяте організував Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії. Цього року подарунки отримали діти із 15-ти інтернатів і діти із кризових сімей. Загалом було виконано мрії близько 2 000 сиріт. Загальна сума подарунків становить близько 0, 5 млн гривень. Зібрати її вдалося завдяки доброчинцям, які виконували бажання та мрії дітей з листів, написаних до Чудотворця.
Задовго до свята Миколая організатори акції розвозили подарункові пакунки в найвіддаленіші дитячі будинки-інтернати, щоб всі сироти вчасно їх отримали. Одними з останніх, до кого завітали доброчинці, були Гвіздецький, Печеніжинський та Коломийський будинки-інтернати.
Сергій Триф’як, директор місцевої організації Карітасу, особисто розвозив та вручав подарунки д
ітям. А справа це зовсім нелегка! «Треба всі подарунки взяти, щоб нікого не оминути, та спішити до дітей, щоб швидше подарувати їм радість та віру в здійснення мрій. На щастя, допомагали волонтери, які роздавали листи, приймали подарунки та сортували їх», ? каже п. Сергій.
Акція відбувалася цього року приблизно так само, як і в минулі роки, ? зазначив Сергій Триф’як. – Діти писали листи, ми їх роздавали, і люди виконували бажання. Щоправда невелика кількість листів все ж залишилася, але ми самі купили подарунки за кошти, які доброчинці ки
дали в скриньки.
Те, що ми змогли всім дітям забезпечити подарунки, є результатом багаторічної роботи. Люди нам довіряють, тому що бачать, куди йдуть, придбані ними подарунки, і кошти.
Цього року до акції також долучилися коломияни, які проживають у Венеції. Допомогу від них скоординував о. Андрій Танасійчук, який теж є вихідцем з Коломиї, а на даний час служить вірним Української Греко-Католицької Церкви у Венеції.
Наталія Якіпчук, вихователь Коломийського дитячого будинку-інтернату, запевнила, що всі 65 вихованок закладу із нетерпінням очікували на свої подарунки. Вже протягом п’яти років Карітас приходить до сиріт на Миколая із подарунками. В подяку за щедрість, вони підготували невелику інсценізацію з піснями, віршами, Миколаєм, янголами та чортом. 
«Для цих дітей це є найбільше свято в цілому році. З неприхованою радістю вони відкривали пакунки та ділилися враженнями. Ця мить щастя буде зігрівати їхні душі протягом всього року і народить нову маленьку мрію, в здійсненні якої діти вже не сумніваються, ? про них є кому подбати!», ? каже п. Наталя.
ну допомогу, попри їхній ВІЛ-статус.
що перебувають у кризових умовах життя. Серед них є і ВІЛ-інфіковані.
Знаю, що саме цей фільм внесено до Фонду кіноінституту Чехії. Він просто супер! Після його перегляду ніхто не залишився байдужим – відбувалися активні обговорення, поділ інформацією і враженнями, розповіді із особистого життя. Однозначно, що всі ми знаємо, якою загрозою є ВІЛ і СНІД, але уникаємо цієї інформації. Як і відповідальності…».
ВІЛ-позитивних малюків.
за участі гостей з села Бринь, Галицького району.
багатьом дуже корисним речам. Христинка уміє шити, доглядати за собою, дещо готує. Якщо донька не піде хоча б один день до Карітасу, — це для неї справжня трагедія”.

чекають на це свято. Адже вони знають – за їхню слухняність, старанність, працьовитість Святий принесе їм безліч подарунків», – каже він.
ися більше 10 спеціальних майстер-класів для молоді з особливими потребами, інтеграційні зустрічі та екскурсії, виставки, цікаві акції в галереях і кав’ярнях, різдвяна ярмарка тощо. Партнери проекту – МО «Дзиґа», МБФ «Карітас України», Національний Музей у Львові, Львівська міська рада, ТРК «Люкс» та інші.
сі, кого зацікавив цей непересічний проект. Загалом на відкритті були присутні близько 50 осіб.
характеризуються сприйняттям будь-якого відхилення від норми за аномалію. 
роголосила Міжнародним днем інвалідів. Стандартні правила для забезпечення рівних можливостей для інвалідів були прийняті на засіданні Генеральної Асамблеї ООН 20 грудня 1993 р. (резолюція 48/96). За прийняття цієї резолюції проголосувала й Україна.
повинні протистояти таким нездоровим тенденціям.
икраси із соленого тіста, вишукані браслети із бісеру, дерев’яні скриньки, іграшки підтверджують, що молодь з особливими потребами нічим не поступається звичним людям у своїй креативності і наполегливості в досягненні поставлених цілей.
особливість – не тягар.