09.01.12
Аня Фікс, редактор німецького телеканалу 3 Sat, що презентував нещодавно фільм “Село забутих дітей”, зауважує: «Мати Мар’яни, ? однієї з героїней фільму, ? працює в Європі, як інші майже 3 мільйони людей. Вони залишили Україну, щоби емігрувати для заробітку коштів на життя до далеких країн.Багато українських матерів залишили свою Батьківщину, для того, щоб десь на чужині свій час і свою любов перетворити в гроші, і таким чином подарувати своїм власним дітям, які залишились вдома, краще майбутнє. Але що насправді це означає для дітей трудових мігрантів і як це змінює їх майбутнє?

Ці матеріта їхдіти єчастиною світової всеохоплюючої мережі Global Care Chain, і це надає їм певну підтримку. Також німецькіматері заохочують і дають роботу жінкам зі східної Європи без відповідних документів, які залишили власних дітей і стареньких батьків на опіку своїм родичам та знайомим. Однак це не змінює докорінно ситуацію із трудовою міграцією українців».

Авторка фільму «Село забутих дітей» Катя Шупп вважає, що любов ічас на сьогодні є новими ресурсами бідних країн, вкрай необхідними, які експлуатуються промислово розвиненими країнами. Зокрема, в Німеччині. І чим більш безправний статус у емігранта,тим більше неприємностей ? безчинної візи жінки не наважуються роками їхати додому, не бачаться з своїми дітьми і батьками, через що багато сімей розпадаються.

Зрештою тільки листи матерів до їхніх дітей можуть подолати відстань і кордони. Наприклад, як від юної Дарини до мами Олі, що працює нелегально в Німеччині: “Дорога мамо, я так хотіла б прокинутись в своєму ліжку і щоб ти була поряд зі мною. Ти говориш, одного разу тобі буде легше в житті, ніж мені зараз. Можливо. Але зараз мені важко.Ти – найдорожче,що в мене є! Ніхто ніколи мені не замінить тебе. Я люблю, цілую і обіймаю тебе”. Заключне шкільне святоДара зустрічає дуже самотньо. Тільки через Skype дівчинка може показати мамі сукню для випускногобалу, адже п. Оля живе нелегально в Німеччині.

Політика по відношенню до трудових мігрантів в Європі сильно відрізняється поміж різними країнами.Тоді як Італія, Іспанія та Португалія відкривають свої двері інадають правона проживання тим, хто може заробляти кошти власними руками, Німеччина в той час закриває люки. Запрошуються працівники тільки для високооплачуваної, високо кваліфікованої роботи ?догляд за дітьми та людьми похилого віку, до затребуваної роботи не відносяться.

Катя Шупп, матір трьох дітей, яка сама була трудовою мігранткою, переконалась на досвіді,що майже неможливо отримати статус легального працівника подогляду за дітьми з гнучким графіком і за доступну оплату. Катерина стукає у двері як регіональних політиків, так і політиків вищих щаблів влади, звертається до них по допомогу і обмінюється досвідом. Висновок: політики також притримуються думки, що Німеччина терміново потребує іммігрантів, які погоджуються на малооплачувану заробітну платню, але і надалі в країні практично нічого не змінюється.

Назва фільму “Село забутих дітей”, ? вважає авторка фільму, ? демонструє невідомі в Європі сторони трудової міграції. У фільмі зображено чимало гострих проблем, що ілюструють трудову міграцію, ? матері, які живуть протягом багатьох років далеко від своїх дітей, діти, які виростають і виховуються своїми родичами, бабусі і дідусі, самовіддані ,але дуже часто перевантажені, які піднімають цілі покоління дітей в Україні.

Також у кінострічці Каті Шупп і Хартмута Зейферта показано, наприклад, як люди без відповідних документів і паспорта, проходять німецький кордон. “Село забутих дітей” побудоване на інтерв’ю безпосередньо тих людей, що знайомі із трудовою міграцію віч-на-віч, не з медіа чи урядових промов.

Більше про фільм та можливість його перегляду Ви можете знайти тут.

06.01.12
Карітас України звертає Вашу увагу!

Нещодавно було оприлюднено важливу інформацію для громадян України, які не мають законних підстав перебувати на території Республіка Польща.
З 1 січня 2012 року в Польщі вступають в силу ряд законів (Закон про аболіцію), на підставі яких іноземці, що не врегульовано перебувають на її території, можуть отримати належний правовий статус.

На кого поширюється дія Закону:
1) на осіб, які без врегульованого статусу перебувають на території Польщі принаймні з 20.12.2007 року
2) на осіб, які без врегульованого статусу перебувають на території Польщі принаймні з 01.01.2010 року і перед цією датою їм було відмовлено в наданні статусу біженця та прийнято рішення про видворення з країни
3) на осіб, які з 01.01.2010 року перебувають в процедурі отримання статусу біженця

Часові рамки процедури аболіції (легалізації):
З 01.12.2012 по 02.07.2012.

З якою метою приймався цей закон?
Одержання права на законне перебування в рамках процедури аболіції дозволить іноземцям користуватися усім спектром соціальних та трудових прав, а також свободою пересування. Аболіція надасть можливість працевлаштуватися на законних підставах, безперешкодно відвідувати країну походження, а також видалити персональні дані з списку іноземців, чиє перебування на території Польщі є небажаним.

Більш детальну інформацію про аболіцію можна знайти на сайті: www.abolicja.gov.pl або за телефоном: 00 48 22 601 75 25.

Не змарнуйте свій шанс отримати належні Вам права і свободи!

04.01.12
“Стань приятелем” ? соціальний волонтерський проект, побудований на концепції створення приятельських пар для молодих неповносправних людей, стартував кілька місяців тому одразу в чотирьох областях України (Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській та Чернівецькій). А наприкінці року в Ужгороді керівники регіональних проектів, волонтери та журналісти зустрілися разом, щоб обговорити перші результати та обмінятися досвідом реалізації проекту.

В Івано-Франківську проект “Допоможи іншому ? стань приятелем” розпочався у серпні 2011 року на базі Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ. “За цей час уже 20 розумово неповносправних молодих осіб знайшли собі приятелів-волонтерів.

«Приятель — це той, хто завжди поруч, хто може вислухати, кому можна довіритися, із ким можна проводити спільно час.

В рамках проекту наші приятельскі пари мали різноманітні спільні заходи: заняття з виготовлення виробів із бісеру, паперу, декупажу, провели товариський футбольний матч, святкували разом День іменинника та День волонтера, мандрували до Львова на робочу зустріч по арт-проекту «Від Романа до Йордана»», ? підбила перші підсумки “Стань приятелем” координатор проекту в Івано-Франківській області Людмила Максим’юк.

Пані Людмила зауважує, що своєму приятелю діти-інваліди по-справжньому довіряють і діляться чимось сердечним, тому індивідуальний підхід, передбачений проектом, дійсно найефективніший.

Добровольці, що хочуть стати приятелями, беруть на себе зобов’язання проводити час зі своїм товаришем регулярно, ? у будні чи вихідні.

“Неповносправні діти не мають можливості будувати постійних стосунків зі своїми однолітками, мати постійних друзів, тому цей проект дає їм якісно новий досвід. Сподіваємося, що це допоможе інвалідам інтегруватися у суспільство без особливих проблем”, ? висловила своє бачення проекту голова Ужгородського благодійного фонду “Проект ТАЧ” Зіта Баторі.

Участь в проекті допомагає не лише інвалідам, але й самим волонтерам, ? переконана журналіст Ганна Семенюк, яка стала приятелем для неповносправної дівчини Юлії: “Спілкуватися з цими дітьми нелегко, але дуже цікаво. Це багатющий досвід, який змінює і тебе, і твого приятеля. Коли ми спілкуємося з Юлькою, яку всі вважають замкнутою і закритою, то вона так розговорюється, що її важко зупинити вже”.

Проект “Допоможи іншому ? стань приятелем” реалізується в Україні завдяки підтримці Карпатського фонду, Голландської благодійної організації CKAN та мережі Нідерланських фондів для Центральної та Східної Європи.

Якщо і Ви бажаєте стати приятелем для дитини-інваліда ? телефонуйте до регіональних організацій Карітасу

!

03.12.11
В Україні день Святого Миколая здавна був значним і веселим святом доброчинності. В сучасному світі зявилася добра традиція – саме у день Святого Миколая опікуватися знедоленими дітьми та молоддю, даруючи їм подарунки.

Цього року 19 грудня Карітас Івано-Франківськ УГКЦ подарував своїм підопічним незабутню зимову казку на «Льодовій арені». Феєричне свято Миколая на ковзанах зібрало понад 70 учасників, серед яких: молодь з особливими потребами, діти родин мігрантів, а також діти, позбавлені батьківської опіки.

Впродовж більш як 10 років Карітас України надає допомогу неблагополучним сім’ям, безпритульним і сирітським дітям. Проект мобільної робоити з дітьми та молоддю із кризових сімей базується на роботі 5 соціальних центрів, що охоплюють близько 600 дітей. Також поблизу Тернополя діє сирітський притулок «Пресвята родина», там проживає близько 30 дітей.

Так само впродовж декількох років Карітас в Україні надає допомогу дітям трудових мігрантів. Таким проектом охоплено 7 соціальних центрів в різних містах України, близько 500 дітей.

З 2008 року також діє проект, що сприяє соціалізації та інтеграція людей з особливими потребами. Він об’єднує роботу 4 центрів, які опікуються на стаціонарній основі близько 100 неповносправних осіб, також такою самою кількістю їх батьків і рідних.

«Свято Миколая – це родинне свято, яке подароване любов’ю святого отця. Однак не всі можуть відчути батьківську турботу в цей день. Тому Карітас подбав про усмішки на обличчях і подарунки для дітей та молоді», ? каже Людмила Максимюк, координатор проекту у місцевому Карітасі.

Яскравим забарвленням свята стало театралізоване дійство, представлене волонтерами на самому катку. Світлокрилі янголята, рогаті вертихвости та інші помічники свята подарували всім хороший настрій й море позитивних емоцій.

А на завершення Святий Миколай, окрім солодощів, подарував ще один сюрприз – катання на ковзанці. Хтось ставав вперше на лід, а хтось дивував публіку вмілим катанням, хтось падав і вставав, проте всі залишилися щасливі.

31.12.11
Нещодавно працівники Карітасу з України взяли участь у семінарі, що був організований Карітасом Європи 15-16 грудня в Брюсселі. Захід був присвячений проблемі міграції та нелегальній роботі мігрантів в сфері домашніх послуг.

До семінару долучились, зокрема працівник із Карітасу України Ірина Брич та представники київського Карітасу Ольга Осадча та Алла Гущіна.

2 дні кропіткої праці представників європейських країн були присвячені пошукам шляхів покращення даної ситуації. Були запропоновані наступні кроки для вирішення проблем нелегальної міграції :

• привернення уваги до даної проблеми урядів країн Євросоюзу, України;
• створення додаткової візи по роботі на дому;
• продаж ваучерів, які б надавали можливість в разі потреби отримати необхідну допомогу;
• створення контролюючого органу за роботодавцями;
• створення спілок нелегальних працівників з фондом взаємодопомоги;
• інформативні програми для існуючих та потенційних нелегальних мігрантів.

Тільки спільними зусиллями, скоординованою співпрацею країн-учасників міграційного процесу можливо успішно вирішити існуючі проблеми та запобігти їх виникненню в майбутньому.

«Велика кількість українських нелегальних мігрантів надають послуги по догляду за хворими, дітьми, прибирання помешкань, прання, приготування їжі тощо в країнах, де вони перебувають. Часто такою роботою займаються мігранти з вищою освітою, з досвідом роботи в медицині, юриспруденції, педагогіці. І в той же час вони отримують заробітну платню, що є значно нижча за ту, яку отримують легальні працівники з нижчим рівнем кваліфікації.

Для прикладу, місячна платня доглядальниці за тілом складає в Бельгії 2 500 євро, нелегальної доглядальниці – 250-300 євро. Також гостро стоїть проблема перед нелегальними працівниками в разі необхідності отримання медичної та соціальної допомоги.

нший виклик ? не менш серйозні проблеми виникають в покинутих родинах: бездоглядні діти, хворі батьки. І наші трудові мігранти мусять самостійно давати собі з цим раду», ? говорить учасниця семінару Ольга Осадча, яка є координатором проектів праці із літніми людьми у Карітасі Київ.

Карітас України щиро вітає Вас із світлим святом Різдва Христового і бажає усього найприємнішого у наступному новому році!

Хай ангел торкнеться Вас ніжно крилом,
зігріє Вам серце Різдвяним теплом.
Хай радість, натхнення наповнять Ваш дім,
оселяться щастя і спокій у нім!

28.12.11
Задля створення новорічного настрою нещодавно Карітас Броди (Львівська область) організував в місцевому ресторані „Шалена шкварка” яскраве свято під назвою „Святий Миколай з любов’ю до дітей”.

Загалом у святі взяло участь понад 100 дітей, віком від 4-ох до 15 років. Основний склад учасників становили діти з сімей трудових мігрантів, юні учасники вівтарної дружини місцевої парафії греко-католицької церкви, члени катехитичної школи, діти-сироти та напівсироти і діти з багатодітних сімей.

Директор місцевого Карітасу о. Ярослав Царик розпочав свято спільною молитвою. Він привітав усіх дітей зі святом Миколая, Новим роком і Різдвом Христовим та розповів дітям про цікаві моменти з життя святого Миколая, також Ісуса Христа.

З привітальними словами до дітей звернулися також і гості свята ? депутатка Львівської обласної ради п. Ірина Сех, автор та виконавець пісень п. Остап Канака.

Своїм доброчинним внеском п.Ірина продемонструвала велику турботу та любов до дітей різних вікових категорій та соціального стану. А Остап заспівав для дітей кілька хітових українських пісень і заколядував разом з ними!

В другій частині свята відбулось феєричне дійство, яке підготували професійні актори Народного дому м. Броди. Директор ресторану також зробила свій доброчинний внесок у організації свята для дітей ? насамкінець до дітей завітав святий Миколай, який усім роздав солодкі подарунки та книжечки.

Окремі подарунки отримали також переможці двох творчих конкурсів: „Зимова мрія” та „Лист св. Миколаю”. Ними стали юні учасниці релігійно-мистецької студії „Сто талантів” Кіт Ірина та Шарабун Христина.

Найулюбленіше свято усіх дітей принесло школярам масу задоволення, радості та нових захоплюючих вражень.

27.12.11
Впродовж 13-17 грудня делегація чиновників і працівників громадських організацій зі Львова і Києва, що задіяні до сфери надання соціальних послуг населенню, із робочим візитом перебували у Нідерландах. Темою візиту було дослідження і перейняття досвіду іноземних колег системи соціального захисту.

Організатором програми зустрічі українських і голландських колег, що працюють задля опіки людьми похилого віку, були організації SOFT Tulip і Lelie Zorg Group, спільно з Vineyard Council – мережею національних служб по опіці за пристарілими людьми.

Анатолій Козак, генеральний секретар Карітасу України, розповідає: «Ця подорож ? попри те, що я побував у більшості європейських країн ? мене суттєво здивувала і змусила задуматись. Направду в голландців є чому повчитись!

Особливо у сфері надання соціальних послуг. Скажімо, мене дуже здивував той факт, що бюджет одного лише будинку для 120-ти пристарілих осіб дорівнює приблизно загальному бюджету Львова, і все це завдяки медичного страхування впродовж життя. Це не говорячи про систему соціального захисту, медицини назагал. Завдячуючи здебільшого системі страхування.

Інше, що і смішно, і сумно водночас ? це те, що представники національної і місцевої влади, міністерств для того, аби врешті зустрітись і обговорити нагальні питання потреби і шляхів реформування систем соціальних послуг чомусь знаходять діалог не в Україні, а далекій Голландії.

Це дивно з одного боку, але ми раді, що бодай там ми нарешті зав’язали контакт і переговори із чиновниками, що мало б оптимізувати і пришвидшити розвиток унікального проекту «Домашня опіка», яким ми займаємось в Україні вже понад 10 років.

Для представників української делегації було спрезентовано мережу голландських геріатричних закладів, установ для алко- та наркозалежних, служб по наданню соціальних послуг для людей з особливими потребами, паліативної опіки та інші. Також українці, що працюють у сфері надання соціальних послуг, ділились власним досвідом ? про те, як в нашій країні працюють із потребуючими людьми похилого віку, онкохворих, неповносправних, тих, хто живуть із ВІЛ, церебральним паралічем тощо.

Сподіваємось, такий міжнародний обмін досвідом та переоцінка ситуації в сфері соціальної політики дадуть бажані результати і сприятимуть розвитку українського суспільства!

26.12.11
Нещодавно на базі благодійної установи «Шпиталь імені Митрополита Андрея Шептицького» у Львові було організовано свято для більш як 35 ВІЛ-інфікованих дітей. За підтримки Глобального Фонду боротьби зі СНІДом,туберкульозом і малярією в цій установі триває реалізація проекту «Від серця до серця».

Цільовою групою привітання з нагоди дня Св.Миколая і Нового року були: ВІЛ-позитивні діти (від народження до 16 років), які приймають АРТ та ті, що готуються до їх прийому, а також діти, уражені епідемією ВІЛ (від 2 років до 16 років).

У 2007році поміж Шпиталем Шептицького і обласним Центром СНІДу підписано угоду про співпрацю, яка, зокрема, передбачає здійснення діяльності, що сприятиме подоланню наслідків епідемії ВІЛСНІДу.

«На сьогодні у центрі СНІДу у Львові на обліку є 43 дитини, над ними ведеться постійна і безперервна опіка. А Шпиталь ім. Митрополита Шептицького виконує проект медико-соціального та психологічного супроводу дітей, що уражені епідемією ВІЛ/СНІД, із 2007 року.

Тож, ми тісні партнери і друзі в профілактиці і подоланні поширення ВІЛСНІДу в нашому регіоні», ? розповідає Галина Курницька, керівник проекту «Від серця до серця» благодійної установи у Львові, що діє за сприяння Карітасу України.

Стигматизація ВІЛ-позитивних дітей як «інших», таких, що не мають перспектив у житті, а отже потребують гіперопіки, і таких , яким не варто планувати майбутнє, ? кажуть працівники Шпиталю, ? поширеніша серед батьків/опікунів ВІЛ-позитивної дитини, ніж серед персоналу установ, які працюють із такими дітьми.

Тут кажуть, що кожна дитина має виняткове право на щасливе й успішне життя, і не нам судити, яким чином і в якій мірі дитина повинна реалізовувати це право. Обов’язок держави і суспільства ? сприяти розвитку і самореалізації наших дітей і молоді!

Особливу подяку організатори свята для ВІЛ-інфікованих дітей висловлюють спонсорам ? парафіянам храму Вознесіння Господнього (м. Львів, Левандівка) та о.Олексію Васьківу (згідно дитячих листів до Миколая закуплені і сформовані подарунки), також колективу театральної групи “Чарівниці“ при бібліотеці №42 м. Львова (завідувач ? Жигалова Еріка Арпадіївна ) за постановку і проведення театралізованої частини свята.

25.12.11
Карітас Київ та видавництво «Свічадо» долучилися до акції «Книжка під подушку», яка проходила з 12 листопада по 12 грудня в рамках Культурно-інформаційного проекту «УКРАЇНА ЧИТАЄ». Акція «Книжка під подушку» відбувається вже другий рік поспіль, і цього року збиралися нові україномовні книги для дітей з дитячих будинків сімейного типу до Дня Святого Миколая, ? повідомляє о. Роман Сиротич, директор Карітасу Київ.

Організатором акції є команда проекту «УКРАЇНА ЧИТАЄ». Культурно-інформаційний проект вже встиг показати себе в дії, провівши близько півтора десятка акцій по всій Україні на підтримку сільських бібліотек, дитячих будинків, книгочитання та книжної традиції в цілому. За рік існування проект «УКРАЇНА ЧИТАЄ» встиг залучити до культурного доброчинства понад 150 родин та організацій.

Цього року цільовою авдиторією проекту є діти з дитячих будинків сімейного типу, адже саме про існування таких будинків ледве здогадуються потенційні благодійники. Більше того, обрано 10 дитбудинків у 10-ти різних областях України в найвіддаленіших селах та селищах, врахувавши справжні потреби їх мешканців.

Янголи-волонтери розіслали зібрані подарунки кожній дитині з особистим вітальним листом від Святого Миколая.