20.06.12
Низка тренінгів із протидії торгівлі людьми для учнівської молоді – вихованців 6-ти навчальних закладів інтернатного типу ? відбулась в Івано-Франківській області за сприяння Міжнародної організації з міграції (МОМ) силами місцевої організації Карітасу. Протягом квітня-травня учасниками різноманітних превентивних заходів з застосуванням АРТ-технологій стали 188 дівчат та 136 юнаків – це учні 9-10 класів Долинської гімназії-інтернату, Калуського інтернату для глухонімих дітей, ЗОШ-інтернату № 1 м. Івано-Франківськ, Угорницької школи-інтернату, ліцею-інтернату для обдарованих дітей з сільської місцевості, Міжрегіонального центру соціально-психологічної реабілітації дітей в Івано-Франківській області (с. Мединя, Галицького району).

За даними МОМ саме молоді люди найчастіше є уразливими до злочинів торгівлі людьми, як в Україні, так і за її межами. А підлітки-сироти, з багатодітних, малозабезпечених родин та позбавлені батьківського піклування є однією з найвразливіших груп. Основними помічниками, які приходять на допомогу дітям в протидії даному злочину, є соціальні педагоги, шкільні психологи, вихователі, які цілодобово проводять час з ними. Вони перейняли від працівників Карітасу досвід організації проведення превентивних заходів для працівників у сфері протидії торгівлі людьми з використанням сучасних форм соціальної роботи, і відповідно навчають дітей адаптуватися до сучасних реалій українського життя.

«Вихованців шкіл-інтернатів, особливо випускників, життя ставить перед вибором: продовження навчання чи працевлаштування. Кожен з них прагне покращити соціальну-економічну ситуацію, в якій перебуває, зокрема, бажає швидкого і великого заробітку. Через ці причини вони стають уразливими до впливу людей, які можуть брехливими обіцянками втягувати їх до ситуацій, пов’язаних з торгівлею людьми. Наше завдання сьогодні ? попередити молодь про небезпеки та ризики, які можуть їх очікувати», ? каже виконавчий директор Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ Наталія Козакевич.

Учасники тренінгів, інформаційних акцій, квестів, брейн-рингів відкрили для себе багато важливої та нової інформації. Деякі з них були переконані в тому, що торгівля людьми – це сексуальна експлуатація і що вони не можуть постраждати від торгівлі людьми. Мовляв, експлуататорів цікавлять тільки молоді дівчата та діти. Тільки 66 респондентів знали, що перевірити легальність фірми, яка пропонує послуги з працевлаштування за кордоном можна у місцевих чи Державному центрах зайнятості, інші ж вважали це можна зробити відділеннях МВС, Інтернеті, через ЗМІчи в турагентстві.

Аналіз первинного опитування учасників превентивних заходів показав, що 267 молодих людей знає, що для поїздки за кордон потрібна віза, але 1/3 опитуваних взагалі не володіє інформацією, де її можна отримати. Тільки 45 опитуваних зазначили, що для отримання візи до посольства необхідно подати закордонний паспорт.

Після превентивних заходів їхня думка змінилася. Всі погодились, що до будь-якої поїздки за кордон треба ретельно та уважно готуватимуться, збиратимуть якомога більше інформації про майбутнє місце працевлаштування, відпочинку чи навчання.

З 2000 по 2011 рік Представництво МОМ в Україні надало допомогу півтисячі неповнолітніх постраждалих від торгівлі людьми. З 2010 року стрімко зросла кількість виявлених постраждалих молодих хлопців. Минулого року таких було 33 особи – в порівнянні з 37 дівчатами.

Проект «Ми маємо право знати більше» здійснюється в рамках Програми протидії торгівлі людьми Представництва МОМ в Україні, за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

18.06.12
Протягом 4 днів на Прикарпатті відбувався відпочинково-рекреаційний табір для молоді із особливими потребами. 70 учасників табору впродовж 11-14 червня перебували на базі відпочинку «Берегиня» (с. Тухля, Сколівський район, Львівська обл.), також до них долучились і делегація з Німеччини ? 10 представників німецького Карітасу м. Ахен (Aachen, Germany) з функціональними обмеженнями.

Метою табору «Крок за кроком», як і роботи Карітасу назагал, є поліпшення фізичного і психічного здоров’я людей з особливими потребами, поліпшення їх соціальних і практичних навичок, отримання нових друзів і вражень. Під час відпочинково-рекреаційного табору молоді неповносправні особи гуляли і спілкувались на свіжому повітрі, робили фізичні вправи і грали в рухливі ігри, ходили в міні-походи та до річки, мали пікніки і дискотеки, карнавал, працювали в тематичних груп і долучались до Святої літургії, вечірніх молитов. Також і батьки із різних міст, де працює Карітас, познайомилися один з одним, ділились своїми радостями та проблемами.

Досвід проведення літніх таборів, ? кажуть у Карітасі, ? для людей з особливими потребами є прекрасним інструментом інтегруватися в суспільство. Для багатьох неповносправних людей це перший раз, коли вони перебували самі, без батьків, і були відповідальні за свій вигляд, гігієну, поведінку, режим. Також під час, наприклад, походів на річку чи в гори, неповносправні молоді люди зустрічались і спілкувались із місцевими жителями.

Таким чином це допомагає українцям краще зрозуміти і прийняти людей із особливими потребами, також і неповносправні стають частиною спільноти.

Половину таборового часу із українськими неповносправними провела група німецьких інвалідів-спортсменів. Вони мали можливість спільно розважатись, спілкуватись, бавитись, брати участь в українській етно-дискотеці, і, незважаючи на дощ, навіть грали в футбол. А увечері, звісно, спільно дивилися матчі чемпіонату Євро-2012.

«Молоді неповносправні люди знову і знову вражають свою простотою, відкритістю та любов’ю до ближніх. Багато чого можна повчитися він них, віднайти в собі самому і що найважливіше ? навчитись жити тут і тепер.

Волонтери під час табору відкрили для себе багато позитиву, важливість дружби і дару життя один для одного. Для батьків – це можливість побачити своїх дітей в новому світлі, коли вони тішаться із присутності друзів, стають більш самостійними, відкривають себе та розквітають.

Такі заходи, як проведення таборів, однозначно, впливають на покращення поведінки, психічного здоров’я, соціально-побутових навичок молодих людей з особливими потребами, допомагають їм знайти нових друзів та стати більш впевненими, незалежними житті, що в свою чергу допомагає краще інтегруватися в суспільство та життя місцевих громад», ? каже Людмила Сухарєва, національний координатор Карітасу України по роботі із людьми, що мають особливі потреби.

Особливу подяку Карітас висловлює спонсору проведення табору ? о. Уго Соутусу зі США, волонтерам, які долучились до проведення табору, працівникам центрів, о. Олегу Жаровському, о. Андрію Івашківу та о. Василю Гушуватому, які проводили духовну підтримку для учасників табору, батьків та працівників.

15.06.12
На початку червня відбулася 4-та щорічна піша інтеграційна проща неповносправних осіб, їхніх родин, а також усіх небайдужих людей до чудотворної ікони Богородиці у м. Самбір (Львівська область), організована Карітасом Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ у співпраці з Дрогобицьким добровільним товариством захисту дітей-інвалідів “Надія”.

Розпочалася проща літургією у капличці місцевого Карітасу. Загалом близько 70 прочан ? серед яких неповносправні діти та молодь, їхні батьки і родичі, працівники Карітасу та “Надії”, волонтери, реабілітанти центру “Назарет” ? взяли участь у прощі. О. Ігор Козанкевич побажав усім прочанам плідної та духовно багатої прощі, терпіння та витривалості, після чого усі з піснями та молитвами вирушили в дорогу.

Перша зупинка прочан відбулася у храмі Архистратига Михаїла у с. Лішня, де їх зустріли парафіяни та парохи о. Олег Кекош та о. Олег Чупа. Після спільної молитви у храмі учасники прощі мали змогу пригоститися частуванням, яке приготували для них парафіяни, та з новими силами вирушити в дорогу.

Під час прощі усі мали змогу посповідатися, збагатитися духовно, послухавши науки о. Ігора, поспівати релігійних пісень. Незважаючи на несприятливу погоду, холод та дощ, усі мужньо продовжували йти далі, підбадьорюючи один одного.

А після смачного обіду у с. Брониці, який підготували парафіяни, прочани трохи відпочили, щиро подякували за теплий прийом та вирушили далі. Усі люди, які зустрічалися по дорозі, з приємним здивуванням спостерігали за прочанами, які незважаючи на втому та погоду продовжували йти, прославляючи Богородицю молитвами та піснями.

Увечері ж учасники прощі прибули до місця свого призначення – храму Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі ? та спільно молилися перед чудотворною іконою, дякуючи за наснагу, витривалість та усі ласки, які посилає нам Бог.

Проща має на меті спільно прославляти Бога у молитвах, а також привернути увагу громадськості до проблем неповносправних осіб, сприяти толерантному ставленню до них.

13.06.12
Близько 40 осіб молодих людей з особливими потребами і волонтерів – приятелів і соціальних працівників Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ оздоровилися під час літнього відпочинку у Карпатах. Цього року відчути таборове життя, поспівати пісень біля ватри мали можливість, зокрема, 10 підопічних Карітасу із числа молодих людей, які проживають в Івано-Франківському геріатричному пансіонаті.

Перебування в таборі — це не просто відпочинок. Вихователі разом з волонтерами організували для молоді «Калейдоскоп здоров’я». Насичена програма табору передбачала активну участь підопічних Карітасу у різноманітних пізнавальних та оздоровчих заходах: походи в гори, відпочинок біля річки та в лісі, спортивні змагання, конкурси на кращу лісову ікебану, на кращий малюнок на асфальті, розважальні вечірні програми і дискотеки та багато іншого. Спільні заходи допомагають молоді краще адаптуватись та інтегруватись у суспільстві.

Окрім відпочинку, протягом 7 днів неповносправна молодь мала можливість продемонструвати та вдосконалити попередньо засвоєні навики соціальної адаптації.

«Особливої уваги заслуговує те, що з кожним роком юнаки та дівчата стають все самостійнішими, вміють доглядати за собою, за одягом, приміщенням в якому проживають.

Отже, з впевненістю можна сказати, що табір – це не тільки відпочинок, а й модель роботи з неповносправними, що сприяє їхній адаптації та інтеграції у суспільстві», — каже Людмила Максимюк, координатор роботи з людьми, що мають особливі потреби, в місцевому Карітасі.

«Дякую всім, хто взяв мене в табір. Я спочатку не хотіла їхати, щоб не пропустити серіали «Клон» та «Баффі. Винищувачка вампірів». Але тепер дуже рада, бо тут я зустріла дівчат Наталю і Аліну, які замінили мені маму, якої я ніколи не знала і не мала», — ділиться враженнями після табору підопічна Геріатричного пансіонату Майя Тунієвич.

Ще інший підопічний Карітасу Тимчук Віктор говорить: «Я вперше на такому чудовому курорті і обов’язково повернуся сюди наступного року”.

Літнє оздоровлення молоді за вадами розумового розвитку, які відвідують Центр дозвілля та соціальної адаптації Карітас Івано-Франківськ УГКЦ, відбувся з 28 травня по 3 червня 2012 на базі реколекційного центру св. ап. Андрія (с. Заріччя, Надвірнянського району) за фінансової підтримки Карітасу Єпархії Трір (Німеччина) та о. Уго Соутуса.

11.06.12
Нещодавно працівники проекту «Мобільна робота з молоддю» із Тернопільського благодійного фонду Карітас організували родинне свято для багатодітних, малозабезпечених, кризових сімей. Близько 17 родин, прийшовши зі своїми дітьми, могли взяти активну участь у святі.

Мета акції – надати можливість батькам і дітям відчути себе справжньою родинною командою, змагаючись у різноманітних конкурсах вболівати один за одного, проявити турботу один про одного.

За даними видання «Комсомольська правда» сьогодні в Україні близько 136 тисяч дітей виховуються в 60 тисячах неблагополучних сімей. Кожна десята дитина в Україні – безпритульна. Кожен другий безпритульний регулярно вживає алкоголь і наркотики. Багато бездомних дітей заробляють собі на життя крадіжками, розбоєм і проституцією. Дослідження ЮНІСЕФ свідчать, що 10% безпритульних дітей – неписьменні, а інші мають рівень знань, який не відповідає їхньому віку.

Працівники Карітасу долучалися до організації свята, розучували сценки з дітьми, підбирали ігри, конкурси. І вже доброю традицією стало те, що проведення дійства лягло на плечі самих користувачів проекту – потребуючої молоді і дітей. Таким чином вони розвивають в собі більшу самостійність та відповідальність, кажуть у місцевому Карітасі.

Оля Хілько, соціальний працівник, розповідає: «Усі діти наввипередки брали участь в іграх, а от щодо батьків, то ведучі спершу змушенні були проявляти неабияку креативність, аби залучити і їх до конкурсів. Але минуло небагато часу і вже годі було збагнути, де діти, а де їхні батьки. Атмосфера наповнилася веселим сміхом, галасом та переможними вигуками».

Завершилося свято солодким частуванням і показом гумористичної сценки. Підготували її самі підопічні Карітасу і це стало черговою несподіванкою для їхніх батьків. Вони й не здогадуються часто про неабиякий театральний талант своїх дітей, так само як і не вкладають у нього відповідної віри і ресурсів. Це і завданням роботи Карітасу – опіка і самореалізація дітей і молоді, що в близькому майбутньому стануть рушійною силою нашого держави.

Напрямок роботи соціального супроводу кризових дітей та молоді і їхніх сімей системно і цілеспрямовано функціонує більше 10 років, і є ключовим у роботі Карітасу України. В роботі, окрім забезпечення базових потреб кризових дітей (одяг, взуття, теплі обіди, можливість скористатись пральнею та душовою, медичний огляд), на передньому плані стоїть створення умов для духовного, креативного та психосоціального розвитку. Діти та молодь отримують інформаційну допомогу, психологічну і юридичну консультацію.

Проведення подібних акцій з ініціативи команди проекту «Мобільна робота з молоддю» стало доброю нагодою для потребуючих дітей і їхніх батьків в Тернополі спільно провести час, краще пізнати один одного, відчути гордість за свою сім‘ю.

09.06.12
Тернопільщина славиться своїми замками. Мало чи не кожне містечко обласного центру володіє пам‘ятками архітектури. Декотрі збереглися краще, інші на даний час реставруються, а від декотрих залишилося лиш декілька каменів. Історія є важливою для кожної людини. Особливо історія того міста, звідки ти походиш.

Ось так і днями, влаштовуючи екскурсію замками Тернопільщини для підопічних із проекту «Мобільна робота з молоддю», у працівників тернопільського Карітасу з‘явилася чудова можливість, щоби екскурсоводами були безпосередньо підопічні молоді люди. «Ми дізнавалися хто з них бажав би стати гідом і з‘ясувалося, що один з хлопців родом із міста Микулинці ? містечка, перша писемна згадка про яке, датується ще 1096 роком. Приїхавши туди, ми із захопленням покарарбкались по руїнах замку з 16-го століття.

А наш друг із радістю розповідав, як ще в дитинстві вони із друзями самостійно досліджували зруйновані частини замку, залазили в підземелля, переповідав також інші бувальщини, почуті від старожил.

А згодом ми рушили на Теребовлю. Не менш старе місто із чудовим замком. Він велично розташований на горі, що чудово дозволило дітям зануритися в минуле і уявити себе знатною особою, яка з гордістю розглядає усі ті землі, що прилягають до його території і йому належать. На цей раз дівчина, що народилася і виросла у Теребовлі, розповідала нам про моменти, які довелося пережити цій відреставрованій фортеці», ? каже соціальний працівник Оля Хілько.

Можливо, факти і історії, що їх розповідали діти, якими опікується місцевий Карітас, і не були цілком достовірні, бракувало трохи дат і більш деталізованої розповіді, але було надзвичайно приємно спостерігати за тим, як вони завзято бралися до дорученої їм справи. Адже для них ? це не щось прочитане із підручника, а частина історії, яку вони в дитинстві досліджували самі.

07.06.12
Цими днями працівники київського Карітасу взяли участь у круглому столі «Система роботи з сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах: підтримка та послуги на рівні громади».

Карітас Київ вже багато років працює у напрямку допомоги саме кризовим сім’ям. В результаті діяльності за цим напрямом розробляються рекомендації для державних соціальних служб для дітей та молоді стосовно вдосконалення процедури соціальної допомоги потребуючим, а також надається комплексна соціальна і матеріальна, також психологічна допомога найбільш потребуючим сім’ям.

Організаторами заходу став проект «Укріплення сім’ї» Міжнародної благодійної організації БФ «СОС Дитяче Містечко». Також участь e проведенні заходу взяли представники державних центрів соціально – психологічної реабілітації для дітей та молоді м. Києва, Фонду Олеся Довгого та Катерини Горіної, Народної ініціативи, Юридичної клініки при Академії Міністерства внутрішніх справ України.

Під час круглого столу учасники обговорили питання допомоги сім’ям, які опинилися у кризових ситуаціях: низький рівень життя, втрата роботи, неможливість дітям забезпечити навчання і лікування, потрібну їжу, одяг тощо. Зокрема за останній час, коли спостерігається кількісне збільшення сімей, які перебувають нижче рівня прожиткового мінімуму, прожити гідне дитинство стає все дедалі важче.

У доповідях, які представили різні організації, наголошувалося про важливість і соціальну відповідальність територіальних громад, благодійних фондів за підтримку цих сімей.

«Коли Україна стала незалежною, у нас була велика проблема із рівнем проживання дітей особливо у закладах інтернатного типу, сиротинцях. Бракувало всього – меблів, одягу і взуття, іграшок, засобів гігієни, навіть – їжі. Але тоді громадськість як з України, так і цілого світу, держава, благодійні фонди допомогли змінити цю ситуацію.

Зараз же спостерігається інша проблема – діти із сімей, батьки яких не мають роботи, проживають у значно гірших умовах, ніж у інтернатах. Особливо це видно у сільській місцевості та на периферії. Тому сьогодні дуже важливо підтримати і допомогти, як не дивно це звучить, дітям із сімей, які часто є у критичній ситуації», ? коментує підсумки конференції о. Роман Сиротич, директор Карітасу Київ.

06.06.12
На міжнародній конференції високого рівня «Українське суспільство і наркотики: вибудова нового стратегічного підходу», що відбулась в Києві 21–23 травня, було представлено проект Національної стратегії України щодо наркотиків на період до 2020 року, який пройшов широке громадське обговорення та міжнародну експертизу. Мета Стратегії – забезпечити скорочення незаконної пропозиції та попиту на наркотики та досягнення балансу в політиці держави між каральними заходами у сфері протидії незаконному обігові наркотиків і забезпеченням доступності наркотичних засобів у лікувальних цілях.

В роботі конференції у Києві, зокрема, взяли участь представники Ліги сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги, БФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні”, Карітас України, ВБФ “Коаліція ВІЛ-сервісних організацій”, “Всеукраїнська мережа ЛЖВ” та інших.

Дзвенислава Чайківська, представниця Карітасу України, зазначає, що у проекті Національної стратегії враховано пропозиції і зауваження, висловлені учасниками громадських слухань в Одесі, Львові, Харкові, міжнародними експертами Міжнародного комітету по контролю за наркотиками, Управління ООН з наркотиків і злочинності, Групи Помпіду Ради Європи, науковцями, представниками інститутів громадянського суспільства.

Передбачається, що поетапна реалізація Стратегії щодо наркотиків на період до 2020 року дасть змогу досягти позитивних змін у наркоситуації в Україні. Йдеться, зокрема, про декриміналізацію наркозалежних за рахунок поліпшення лікувально-реабілітаційних заходів, удосконалення порядку віднесення речовин до наркотичних, підвищення ефективності заходів профілактики, лікування та реабілітації наркозалежних, реалізації спільних проектів і програм у галузі освіти, пенітенціарній системі тощо. Очікується, що зниження порогових послуг і впровадження ранньої діагностики нарковживання сприятимуть зменшенню смертності від передозування.

Основним же стратегічним підсумком впровадження запропонованих нових підходів і практичних заходів має стати суттєве зниження впливу незаконного обігу наркотиків на суспільство, що у свою чергу сприятиме оздоровленню нації. Україна відкрита для широкого діалогу. Її державна політика щодо наркотиків знаходить розуміння й підтримку на міжнародному рівні. Спільно з Управлінням ООН з наркотиків та злочинності, Групою Помпіду Ради Європи започатковано реалізацію низки проектів, що мають добру перспективу.

Сучасна наркополітика має формуватися на збалансованих підходах і чітко визначених цільових установках, спрямованих на істотне скорочення немедичного вживання наркотиків – з одного боку, і з другого – на усунення фінансових, організаційних, технічних, інформаційних та інших передумов функціонування наркозлочинності.

Стратегія є основоположним чинником наркополітики держави і визначає сутність, зміст та сучасні напрями діяльності суб’єктів її реалізації. Вона базується на положеннях Конституції України, національного законодавства та на відповідних фундаментальних принципах Організації Об’єднаних Націй, Ради Європи і Європейського Союзу, включаючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню, а також Конвенцію про захист прав та гідності людини у зв’язку з використанням досягнень біології та медицини – щодо того, що лікування може проводитися лише за умови добровільної та поінформованої згоди пацієнта.

Новий стратегічний вектор наркополітики зумовлений потребами зростання її ролі в системі інших сфер управління життєдіяльністю держави. Це потребує докорінної перебудови наркополітики як чинника здоров’я, безпеки та майбутнього нації. Сучасний зміст і методологічні засади Стратегії враховують такі цивілізаційні зміни, як глобалізація суспільних процесів, гуманізація багатьох аспектів життя, пріоритет прав і свобод людини. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю – саме цей людиноцентристський підхід покладено в основу Стратегії.