Що повинна зробити українці, аби «діти вулиці» змінили свій спосіб життя?

18.04.12Нещодавно київський Карітас та Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України (далі – АПСВ) провели спільний захід, круглий стіл на тему “Вуличні діти та молодь у сучасному українському суспільстві”. Ініціатива та основна роль в організації заходу належала ініціативним представницям Науково-студентського товариства ВУЗу. Виступам доповідачів передувала промова проректора з наукової роботи, який, крім іншого, запросив […]

18.04.12
Нещодавно київський Карітас та Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України (далі – АПСВ) провели спільний захід, круглий стіл на тему “Вуличні діти та молодь у сучасному українському суспільстві”. Ініціатива та основна роль в організації заходу належала ініціативним представницям Науково-студентського товариства ВУЗу.

Виступам доповідачів передувала промова проректора з наукової роботи, який, крім іншого, запросив зацікавлених на Міжнародну науково-практичну конференцію 24-25 квітня «Корпоративно-соціальна відповідальність бізнесу – фактор сталого розвитку держави».

Перша ж доповідь викладача АПСВ п. Римаренка, присвячена причинам такого суспільного явища, як “діти вулиць”, засвідчила серйозний і відповідальний підхід до розгляду теми, компетентність і вдалу підготовку до дискусії. Ключова думка доповідника була такою: діти опиняються на вулиці не випадково, а внаслідок руйнівних процесів у сім’ях та громадах.

Попри значні зусилля державних установ вирішити задачу подолання дитячої безпритульності, соціального сирітства держава виявилась не здатною. Причиною тому, зокрема, стала відсутність компетентних фахівців. Також було згадано падіння суспільної моралі, внаслідок чого не лише фахові, а й звичайні позитивні людські якості стали рідкістю.

«Тривожно прозвучала розповідь про досвід наших колег із організації SOS-Дитяче містечко. Відкриваючи центр опіки для дітей, що опинилися в кризових обставинах, ця організація сподівалася легко залучити до співпраці українок, що могли б бути матерямиопікунками в будинках містечка. Однак співбесіди показали, що традиційні для наших жінок якості – турботливість і душевна теплота – стали дефіцитом, натомість переважають острахи щодо фінансового забезпечення, байдужість до змісту роботи.

З доповіді можна було зрозуміти наступне: як причиною появи “вуличних” дітей та молоді стали суттєві зміни в нашому суспільстві, так і подолати це явище зможемо лиш завдяки якісним, але вже позитивним змінам», – розповів після заходу В’ячеслав Федченков, соціальний працівник Карітасу Київ.

Доповідь Ольги Байдарової, багаторічної працівниці київського Карітасу, – яка ще рік тому очолювала проект “Мобільна робота з молоддю в Україні”, – була присвячена успішному досвіду впровадження новітніх моделей роботи з сиротами-випускниками інтернатних закладів у проектах Партнерства “Кожній дитині”.

Особливо цікавою є практика наставництва, коли ініціативний представник громади бере на себе турботу про одного з вихованців сиротинця, стає йому порадником та помічником в останні роки навчання та після випуску. Ця практика є традиційною, але нині забутою, перші кроки по її відродженню є, за словами п. Ольги, досить успішними. Жоден з випускників інтернату, що має свого наставника, не залишив місце свого навчання, легше вирішує особисті проблеми.

Представлена фахівцем Карітасу Славком Федченковим доповідь містила цінне і актуальне дослідження сучасного стану вуличних дітей та молоді – орієнтовна кількість, віковий і статевий склад безхатченків, особливості дітей, що проживають у сім’ях, але проводять на вулиці основну частину свого часу, типові історії (в т. ч. історії успішного виходу з вуличного життя). Також було презентоване дослідження соціальної ситуації “дітей вулиці” в київській громаді, в якому у 2010-му році брали студентки-бакалаври кафедри соціальної роботи АПСВ. Було анонсовано другу частину дослідження, об’єктом якого будуть групи підлітків з сімей, які, проживаючи в сім’ях, більшою мірою виховані “вулицею”.

Інші доповіді круглого столу на тему “Вуличні діти та молодь у сучасному українському суспільстві” розкривали психологічні особливості “дітей вулиць”, недоліки спеціалізованих на вихованні соціальних інституцій, задачі розвитку для громад щодо посилення взаємної відповідальності, їх складових тощо. Окремої уваги заслуговує відкрита дискусія, що тривала впродовж усього робочого дня, і в ній брали активну участь майже всі учасники заходу. Дискусія була присвячена причинам існування явища “вуличного способу життя” дітей та молоді.

Теги: