28.05.12
Впродовж 16-24 травня у Львові тривало спеціальне навчання для координаторів, соціальних працівників, проекту «Домашня опіка». Даний проект спрямований на покращення якості життя самотніх осіб похилого віку, немічних, невиліковно хворих і тих, які внаслідок прогресування хвороби чи отриманої травми потребують постійної або тимчасової сторонньої допомоги. Працівники «Домашньої опіки» забезпечують потребуючих широким спектром послуг ? догляд за тілом, медичні послуги, ведення домашнього господарства, вирішення юридичних питань, організація дозвілля, психологічний супровід та інше.
Навчання для працівників «Домашньої опіки» Карітасу України проводила Інгебург Барден, дипломований педагог із медичної опіки, консультант Карітасу Німеччини. Вона пройшла навчання на працівника медичної опіки та курси підвищення кваліфікації до рівня спеціалізованої медсестри, вишкіл на координатора домашньої опіки, працювала медсестрою «Домашньої опіки» 37 років, референтом підвищення кваліфікації спеціалізованих консультативних служб спеціальних центрів місцевої організації Карітасу м. Трір (Німеччина), проводить кваліфіковані супервізії, є співавтором підручника «Домашня опіка хворих та немічних».
Пані Інгебург провела у Львові серію навчальних зустрічей, з інтерактивними методиками, супервізією і чималим обсягом теоретичного матеріалу, для майже 40 працівників мережі Карітасу в Україні.
Нагадаємо, що зараз проект «Домашня опіка» реалізовується в 8 містах і охоплює 500-600 користувачів проекту. Впродовж багатьох років проект фінансувався різними спонсорами із Німеччини, Франції, Австрії тощо. З січня 2012 року цей проект фінансують Фундація “Пам’ять, відповідальність і майбутнє” і Карітасом Німеччини.
Потреба в домашній опіці за хворими людьми похилого віку, і особливо одинокими, в Україні залишається надзвичайно великою. Кількість надавачів послуг в цій сфері на сьогодні є абсолютно недостатньою. Інгебург Барден ділиться своїми враженнями від останнього візиту до України і проведеного навчання: «Серед позитивних змін за останні роки, я бачу більшу підготовленість персоналу Карітасу України, який ідентифікує себе з соціальною роботою і місією, яку виконує Карітас. Також працівники діляться своїми знаннями і досвідом з іншими організаціями, державними установами і просто людьми, які опікуються немічними. Це великий крок уперед.
З досвіду можу сказати, що жодна країна в майбутньому не зможе обходитись без опіки вдома. Для цього є 3 основні причини. По-перше, переважна більшість людей у старшому віці бажає продовжувати жити вдома, а не в будинках для літніх людей чи в інших закладах, тим паче, зважаючи на їх умови в Україні. Друга причина полягає в тому, що система по опіці вдома є економічно вигідніша і набагато ефективніша.
По-тре
тє, опіка над близькими і рідними є частиною культури і традицій вашої країни. В Західній Європі, як і в США, Японії це дуже важливий елемент, який має велике значення для підтримки домашньої опіки зі сторони суспільства і політики. Отже, попри економічний фактор, намагання відповідати усталеним традиціям стає підставою для того, щоб створити потрібні умови для опіки вдома і в Україні».
До слова, в Карітасі Німеччини працює близько 0,5 млн. працівників, і майже приблизно 29 000 з них ? у сфері домашньої опіки. В Німеччині держава надає лише 2-3% всіх послуг у сфері домашньої опіки. Отже, в основному в цій галузі працюють саме недержавні установи (приблизно 12 000 організацій для обслуговування людей на дому, з майже 300 тисячами працівниками). І нема жодного державного інституту, який навчає персонал для домашньої опіки. Цим займаються виключно недержані організації.
В Карітасі України зазначають:
По-перше, основною перевагою «Домашньої опіки» є те, що ми не просто допомагаємо нашим підопічним, не лише надаємо їм медико-соціальні послуги, а й сприяємо їх самостійності, даємо змогу їм якомога довше отримувати допомогу, за
лишаючись у рідній домівці.
По-друге, ми навчаємо підопічних принципів самодопомоги, якщо це дійсно їм під силу. А це має величезний психологічний вплив на хвору людину, яка знову почувається повноцінною.
По-третє, у тих важкохворих, які не можуть собі допомогти, ми навчаємо догляду їхніх родичів, які взяли на себе обов’язок опікуватися ними.
Крім того, робота Карітасу базується ще й на дотриманні християнсько-моральних ціностей, що є дуже важливим в усіх видах його діяльності і особливо в «Домашній опіці», адже люди похилого віку чи не найбільше хочуть перебувати в душевному спокої та довіряти тим, хто опікується ними.



ауважує: «Чому борючись із епідемією ВІЛСНІДу і розвиваючи напрямок паліативної медицини в Україні ми організували цими днями конференцію? Ми побачили, що, конференція дійсно підвищила рівень обізнаності населення про проблеми людей, які живуть з ВІЛ / СНІД і туберкульозом, а також інтенсифікувати діалог, співпрацю усіх зацікавлених сторін ? представників громадянського суспільства, медичних працівників, представників органів влади та міжнародних спонсорів, які призведуть до подолання негативного впливу епідемії на життя суспільства. Це так само важливо, як і надання соціально-матеріальної чи медичної допомоги людям, що живуть із ВІЛСНІДом».

бувають за кордоном (а неофіційні кажуть, що це 7-8 млн. українців). І 65-70% з них, особливо на Західній Україні, ? це жінки, матері і бабусі. Мусимо мати особливу повагу до них і особливо до їх дітей, внуків, рідних».
Матір».

ради показало, що наразі порядок денний формується виключно виходячи з інтересів державних органів, а не громадськості.
житлово-комунального господаврства) внести його на розгляд Уряду».
вяткової Літургії, створювали радісну та теплу атмосферу свята.
впливу на ситуацію в Україні сьогодні, проте буде мати серйозні наслідки вже через декілька років, – коли більшість дітей трудових мігрантів виростуть та будуть шукати свого шляху у житті, будуватимуть власні сім’ї. Саме тому організації Карітасу України в західних областях взяли під свою опіку понад 0,5 тис. дітей трудових мігрантів.
зустрічають на багато більше проблем, ніж мами, які мають змогу бачити своїх дітей щоденно. Тому ми згадуємо їх сьогодні з особливою увагою, для того, щоби підбадьорити їх, вселити віру в своїх дітей та висловити подяку за самовіддане материнство», ? говорить
в.
Перший день роботи форуму поблизу Києва був присвячений командотворчим та проектним тренінгам, а на другий день талановита молодь присвятила себе саме розробці соціальних проектів в таких галузях, як культура, спорт, здоров’я, освіта, екологія, захист прав людини, молодіжні рухи, комунікація, соціальна і психологічна підтримка підлітків тощо.
соціальних ініціатив ставились конкретні цілі: суто соціальна спрямованість на уразливі групи населення, конкретність, спроможність реалізації силами самих стипендіатів, освітня складові, малобюджетність і результативність, звісно».
серпня 2011 року місцевий Карітас розробив спеціальну програму залучення та підготовки волонтерів до роботи з неповносправною молоддю, реалізація якої дозволила долучити декілька десятків молодих осіб до волонтерської діяльності. Приятелі молодих неповносапрвних людей допомагають їм у роботі в майстернях, організації спортивних заходів, екскурсій, походів у театри, кінотеатри тощо.
очолює, в червні цього року виповнюється 30 років. Він організований батьками та родичами неповносправних осіб та об’єднює 150 неповносправних осіб, для яких зусиллями батьків організовується відпочинок, різноманітні культурні, мистецькі та спортивні заходи. Батьки неповносправної молоді івано-франківського Карітасу підтримали ідею п. Зауера та одразу ж обрали батьківський комітет. Дружня підтримка зі сторони Карітасу як єпархії Фульда, так і Івано-Франківської митрополії наділила оптимізом цих активних матерів, які взяли на себе обов’язок організовувати дозвілля для своїх дітей, лобіювати їхні інтереси перед місцевою владою. 
організованій спільній екскурсії.
ючи Його місію в далекі 90-ті роки минулого століття, місіонери-представники Мальтійської служби допомоги та
ині виникають нові суспільні проблеми, змінюються набувачі проектів та соціальних програм. Зміни в соціумі спонукають працівників Карітасу адекватно реагувати та вести пошук нових форм та підходів у роботі. Колеги з Карітасу єпархії Трір постійно дбають про те, щоб працівники Карітасу з Івано-Франківська мали можливість ознайомитись з найкращим європейським досвідом соціальної роботи та допомоги потребуючим.
договір про співпрацю.