Центр волонтаріату у Дрогобичі забезпечив відпочинок у Польщі для 300 кризових дітей

15.08.2014, Україна-Польща
Впродовж цього року Центром волонтаріату Карітасу Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ було влаштовано 6 дитячих таборів у Польщі. 3 з них уже відбулись, а наступні 3 ще готуються до прийому українських дітей з малозабезпечених і кризових сімей. Загалом буде оздоровлено близько 300 дітей з Дрогобиччини. Кожен заїзд супроводжують троє опікунів, які на короткий проміжок часу стають для підопічних дітей найкращими друзями, наставниками і навіть трохи батьками, – розповідають у місцевому Карітасі.

«На наших дітей чекає відпочинок у місцевостях Пшетопсько, Гдиня (Морське узбережжя), Гданськ. У програмі безліч корисних навчань у формі гри, екскурсії, зустрічі з цікавими людьми та спілкування із польськими однолітками. Головне завдання, яке ми перед собою ставимо як організатори: створення умов для культурного обміну між дітьми з Дрогобиччини та Польщі.

Побувавши у державі Євросоюзу, відчувши на собі усі переваги демократичного суспільства, діти змінюються. Після таких поїздок вони стають більш відповідальними, розуміють важливість збереження довкілля, здобувають досвід знаходженні спільної мови із представниками інших держав, а також отримують безцінний досвід поводження у надзвичайних ситуаціях.

Що для нас вкрай важливо – наші підопічні відчувають себе  важливими, поважними, вони мають більший старт для самореалізації, використання різних освітніх, культурних, громадських можливостей. В міру певних обставин їх сімї не можуть цього забезпечити, і ми цю прогалину заповнюємо», – переконаний Артур Деска, керівник Центру волонтаріату дрогобицького Карітасу.

Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ ось уже впродовж 12 років надає допомогу сотням потребуючих дітей їх сім’ям, займається роботою по зменшенні кількості абортів, багато роботи приділяється підтримці сімей у кризові періоди життя, комплексно працює із сім’ями, які вражені явищем трудової міграції.

Артур Деска каже, що усю важливість та необхідність дитячих таборів можна проілюструвати наступними випадками:

  • Без перебільшення вперше у своєму житті дівчинка Оля із Луганська побувала на території Європи. Не знаємо достеменно, якими були погляди цієї родини щодо ЄС, але зараз з впевненістю можемо сказати, що у СРСР ні мама Наталя, ні її дочка не захочуть повертатись. Дівчинка чудово провела час на літньому таборі у Польщі, знайшла багато нових друзів, захопилась ідеєю отримати польську освіту – каже, що там всі дуже культурні, цілеспрямовані і яскраві.
  • Напередодні виїзду до Польщі батьку однієї дитини прийшла повістка в армію. Дівчинка через це дуже переживала, була неспокійною, погано спала. А під час перебування у таборі вона змогла відволіктись від думок про війну, стала набагато спокійнішою та веселішою. Це приємність і для її батьків, і для рідних – адже знаючи, що вдома його чекають здорові і в доброму дусі дружина та донька, батько сумлінно і відповідально ставитиметься до своєї служби.
  • 12-річний дрогобичанин Олежик так перейнявся темою війни, що почав виготовляти з орігамі різноманітну військову техніку, особливо гарно у нього виходили танки. Цей хлопчик говорив лише про війну і усі ігри у нього були на ту ж тему. Та під час перебування у польському таборі сталось диво: хлопчик заявив, що тут йому нічого не нагадує про війну і він не буде робити більше танків.

Завдяки літнім канікулам у Польщі близько 300 дітей з Дрогобиччини мають змогу повністю абстрагуватись від тих подій, які стали реальністю для українців впродовж останніх місяців: вони приїхали додому веселими, відпочилими та оптимістично налаштованими. А їх батьки дуже вдячні Центру волонтаріату та фінансовій підтримці Карітасу Польщі, – які зробили ці табори можливими.

У Львові підведено підсумки IV щорічного арт-проекту молоді з особливими потребами

13.08.2014, Львів
«Створюймо зміни разом!» – під таким гаслом у Львові навесні відбувалася ініціатива, яка об’єднала близько 100 молодих людей з особливими потребами, відомих львівських митців і громадськість. Впродовж квітня відбулось понад 15 спеціальних майстер-класів, завдяки яким неповносправна молодь під керівництвом художників створили сотні авторських мистецьких виробів, що згодом розповсюджувались у публічних закладах і просторах міста.

Завдяки реалізації цієї соціальної ініціативи станом на 06.08.2014 вдалось зібрати 5459 грн. і 20$ благодійних пожертв, які будуть спрямовані на подальшу підтримку діяльності соціальних центрів для людей з особливими потребами, а саме на сприяння розвитку творчих та комунікативних навиків учасників центрів та втілення в життя нових креативних ідей.

Карітас України має мережу з 6 спеціалізованих соціальних центрів – у Львові, Дрогобичі, Стрию, Івано-Франківську, Коломиї і Бориславі, – що опікуються на стаціонарній основі більше 100 неповносправних осіб, також їх батьками і рідними.

Для підопічних соціальних центрів Карітасу України організовані програми навчання по отриманню трудових (працетерапія) і основних соціальних навиків (самообслуговування, приготування їжі, поведінка при різноманітних побутових комунікаціях і ситуаціях тощо), проводяться заходи соціальної інтеграції  (зустрічі з молоддю з інших установ та осередків, організація  дозвілля, рекреаційні ігри, участь в християнських прощах, долучення до фестивалів та ярмарків, участь в літніх таборах, екскурсіях тощо). Для батьків неповносправних осіб забезпечено соціальний і психологічний супровід, інформаційна підтримка, вони долучаються до діяльності і заходів центрів Карітасу, поїздках і таборах, зустрічаються на спільних зустрічах та семінарах.

Розповідає Надія Чорна-Бохняк, координаторка арт-проекту:  «Арт-проект Карітас України розпочався взимку 2011 року на базі МО «Дзига», охопив також львівські кав’ярні  «Світ кави» і «Старі мури», презентувався на різдвяній ярмарці у центрі Львова, в галереях «Світ Арт» у Чернівцях та «Коло Заспи» під Києвом. Це була тоді неймовірна синергія ентузіазму і творчості десятків молодих людей і тих, хто допомагає українському суспільству подолати стигму стосовно неповноправностей і мистецтва.

Взимку наступного ж 2012 року ініціатива реалізовувалася у  Львові та Івано-Франківську у «Львівських Майстернях Шоколаду». Впродовж цих 2 років учасники арт-проекту презентували ікону на склі, сучасну ікону на дошці, живопис на полотні, кераміку, текстиль, цікаві тематичні подарунки та іграшки. Наступної ж зими неповносправна молодь з художниками прикрашали своїми новорічно-різдвяними виробами святкову ялинку у фойє Львівської міської ради».

Гасло арт-проекту: «Створюймо зміни разом»! Адже участь у проекті може взяти кожен, як і долучитись до служіння Карітасу молоді, яка має особливі потреби. Від Великодня до кінця травня у Шевченківському Гаю та низці інших локацій мешканці та гості міста мали змогу за символічні пожертви отримати виконані у різних техніках та з різних матеріалів писанки, ляльки-мотанки, вироби з квілінгу, бісеру, тематично розмальовані горнята та інші сувеніри. Що найважливіше – вони мали змогу брати участь в наших майстер-класах, затоваришувати з нашими підопічними на презентації виробів».

Усі етапи розвитку арт-проекту супроводжувалися великим інтересом з боку ЗМІ та партнерів, адже ідея та ціль ініціативи дозволяють наблизитись і змінити світ людей з особливими потребами, які так часто ізольовані у 4-ох стінах власних помешкань і позбавлені базових прав і свобод так само, як можливості самореалізації та визнання своїх творчих здібностей. Багато хто вважає, що люди сьогодні закриті до молоді з розумовими відхиленнями, але працівники Карітасу натомість переконані, що про таких людей просто мало відомо.

Людмила Сухарєва, координатор програми «Соціальна інклюзія та розвиток інтеграційних центрів для молодих людей з особливими потребами в Україні»,  в рамках якого виконувався арт-проект, зазначає:  «В нашій країні молоді люди з вадами інтелектуального розвитку та іншими неповносправностями знаходяться в складній життєвій ситуації, пов’язаній із соціальними проблемами, ізоляцією, освітою, медичним обслуговування, працевлаштуванням.  

Організація та проведення  мистецьких заходів надає можливість нашій молоді  адаптуватися та легше інтегруватися в місцеві громади, розширити коло свого спілкування, розвивати свої творчі та комунікативні навички. Також виконання даного проекту допомагає впливати на зміну свідомості стосовно сприйняття людини з особливими потребами в суспільстві та залучати до діяльності все ширше коло волонтерів і партнерів.

Уявіть лише, чим є для молодої людини, яка впродовж років і ще вчора була відчужена від суспільних місць і культурних подій, пак – навіть від можливості обслужити себе в супермаркеті чи проїхатись громадським транспортом – співпрацювати з професійними митцями, а потім за свої вироби отримувати похвалу та винагороду, визнання! Такими ініціативами та заходами ми дійсно докорінно змінюємо як життя непосновсправної молоді, так і життєдіяльність українських міст».

Карітас України виносить щиру подяку партнерам проекту:

  • також художникам: Ольга Кравченко, Остап Лозинський, Оля Супрун, Євгенія Рябчун, Олена Мазурок, Мар’яна Квятковська,
  • і волонтерам арт-проекту: Софія Каїнська, Юліана Базарник, Софія Пелех, Ірина Угриновська, Каріна Фурса, Марта Дуда, Катерина Вовк, Оксана Гірчак.

Переглянути творчі вироби, виготовлені у рамках останнього арт-проекту, можна тут.
Переглянути фото , що ілюструють перебіг проекту.  

Карітас Київ за участі 85 благодійників зробив ремонт квартири після пожежі для одинокої матері з 2 дітьми

11.08.2014, Україна
Завдяки 85 добродіям та Українській Біржі Благодійності Карітас Київ зробив ремонт квартири одинокої матері із двома дітьми. Дещо раніше у їх квартирі трапилася пожежа, яка знищила все помешкання. Сьогодні щаслива сім’я переїхала у свою відремонтовану квартиру, дуже щаслива та вдячна всім жертводавцям, які допомогли їй у найскрутніший момент життя.

Історія Ані є винятково складною: вона, випускниця інтернату, сама виховує двох дітей, хлопчиків віком 2 місяці та 8 років. Жили вони у квартирі (на кухні), де нещодавно сталася пожежа, – житло взагалі було непридатним для проживання. До того ж їх обікрали, та ще й батько старшого сина хотів позбавити матір батьківських прав.

«Ми разом з братом виховувалась в інтернаті, тому я завжди вірила в те, що життя моїх дітей буде іншим. Після того, як мені виповнилося 18, ми з братом отримали однокімнатну квартиру. Я знайшла роботу. Невдовзі народився син Сашко, якого сама і стала виховувати. Здавалося б, усе вже буде чудово і життя налагоджується, проте доля повернулася проти мене», – розповідає Аня.

Першим важким ударом було те, що коли старшому синові виповнилося 6 років, його батько вирішив забрати його в матері. Аня дізналася про це вже тоді, коли їй прийшло повідомлення про вимогу повернути державі гроші, які отримувалися нею як одинокою матір’ю. Другим ударом було те, що тато Саші так і не зміг порозумітися з сином, і почав над ним фізично знущатися. На щастя, жінка зуміла врятувати свого старшого сина від подальших фізичних тортур.

Наступним ударом стала пожежа в квартирі та смерть брата в той час, коли Аня перебувала на 7 місяці вагітності другою дитиною. Надалі ситуація почала ставати дедалі нестерпнішою: з’явилася небезпека того, що жінці просто не дозволять виховувати маленьку дитину за таких житлових умов. У квартирі не було навіть вікна. Одна із найщасливіших подій в житті людини – народження дитини – сильно налякала жінку, проте вона не здалася і продовжила всіма силами боротися за щасливе майбутнє своїх дітей.

Саме тоді працівники Карітасу Київ розпочали надавати допомогу молодій мамі. Було зібрано необхідні речі першої необхідності (засоби гігієни, продукти харчування, одяг), знайдено місце тимчасового проживання сім’ї та завдяки добродіям розпочато ремонт квартири. Особливо долучилися до проблеми працівники МБФ «Українська Біржа Благодійності», на сайті якої було розміщено проект «Ми хочемо жити з мамою!» з метою залучення благодійних пожертв для придбання ремонтних матеріалів для сім’ї.

«Зараз у країні маємо багато нагальних потреб, які виникли у зв’язку із війною на Сході та боротьбою за гідність людини на Майдані. Вся увага благодійників зосереджена на цих проблемах. Водночас проблема Ані та її двох дітей не може бути непоміченою. За доволі короткий час – практично за два місяці – завдяки працівникам Карітасу та жертводавцям Біржі Благодійності було проведено ремонтні роботи у квартирі кризової сім’ї. Молода мама вже переїхала у свою оновлену домівку з дітьми. Вона дуже щаслива та вдячна. Вже зараз не стоїть питання можливості подальшого проживання дітей з матір’ю через відсутність умов.

Дякуємо всім, хто допоміг нам покращити побутові умови життя цієї сім’ї. Ваша допомога для них відкрила двері в нове майбутнє, вони вірять, що в світі є багато добрих людей, які можуть подарувати справжню підтримку та повернути надію в сім’ю. Щастю цієї сім’ї не було меж, коли вони ввійшли в свою квартиру після ремонту, очі наповнились сльозами, а серце – вдячністю. Це стало для них великим виявом вашої уваги, любові та підтримки, за що ми всі щиро вам дякуємо», – наголошує о. Роман Сиротич, директор Карітас Київ.

Вихованці Карітасу у Коломиї провели «Канікули з Богом»

06.08.2014, Івано-Франківська область
Щороку у місіонерському товаристві св. Андрія, що знаходився у мальовничому селі Дора, поблизу Яремче (Івано-Франківська область), підопічні  діти коломийського Карітасу проводять свої літні канікули у християнському таборі. Цього літа відбулись два заїзди, загалом відпочили та оздоровились близько 150 підлітків.

16-річний Арсен Книщук у таборі «Канікули з Богом» відпочивав вперше. Юнак зізнається, що результат перевершив очікування: «Я не думав, що все буде так круто! Знайшов цілу купу нових друзів. Ми весело проводили час, грали у футбол – все дуже сподобалось!».

Табір «Канікули з Богом» не звичайний, вже у назві закладено його зміст. «Вранці  і ввечері ми відвідували богослужіння, мали розмови на духовні теми, проводили спеціальні науки. Навіть кімнати, де мешкала малеча, мали свої християнські назви, такі як «Йордан», «Вифлиєм» і. т.д. Також ігри ми намагалися пов’язувати із тематикою християнства.

Обов’язковими пунктами у щоденному розкладі відпочивальників були ранкова зарядка, спільний прийом їжі, гігієнічні процедури. А весь вільний час був відведений на заняття з вихователями, різноманітні майстер-класи, цікаві конкурси, ігри та походи в гори», – розповідає Наталія Григорчук, вихователь з багаторічним стажем, керівник дитячих проектів Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії.

Місцевий Карітас впродовж багатьох років опікується кризовими дітьми, молоддю, сім’ями: надаються як соціальні послуги, психологічна і юридична допомога, так і матеріальна допомога. На даний момент коломийський Карітас реалізовує проект соціальної та психологічної допомоги дітям та молоді з проблемами та труднощами у навчанні та соціалізації – загалом має понад 100 вихованців. Також у міру своїх можливостей допомагає іншим сім’ям і молодим людям. Поза цим діє домашня опіка для людей похилого віку, навчання по догляду та опіці за хворими людьми для родичів, опікунів, оглядальників, благодійна їдальня для малозабезпечених людей, клуб літніх людей, соціальна пральня, осередок прийому і видачі гуманітарної допомоги, низка благодійних акцій.

«Як не дивно, християнське спрямування табору надзвичайно сподобалось дітям. Вихователі радіють, що їм вдалось у ненав’язливий, навіть ігровий спосіб наблизити хлопців і дівчат до важливих життєвих тем. Коли закінчувався заїзд я особисто запитала дітей, що вони взяли для себе і мені було дуже приємно, коли один 16-річний хлопчик сказав: «Я переглянув свої деякі риси і ставлення до речей. Я хочу тепер частіше ходити в церкву і працювати над своїм характером». Для нас навіть якщо одна дитина щось для себе взяла – це вже успіх, а тут таких були десятки!», – переконана Наталія.

Задоволені таким відпочинком та оздоровленням дітей і їхні батьки. Коломиянин Ігор Никируй свою доню Аліну у табір відвозив уже 4-ий раз поспіль: «Найголовніше – це подобається Аліні. Ну і звісно таке розумне поєднання світського і релігійного життя  подобається нам. Там дітьми справді займаються, їм там цікаво, вони з користю проводять час, повертаються з табору більш відповідальними, самостійними, свідомими у багатьох побутових речах і не тільки».

«Дора – супер, Дора – клас! Ми приїдем ще до вас!» – ось таким гаслом діти на завершення подякували організаторам табору за чудовий відпочинок. Коли вже настав час їхати додому, хлопці і дівчата не приховували сліз. Ці сім днів вони ніколи не забудуть, адже провели їх у цілковитій гармонії  з неймовірною природою, щирими друзями і цікавими вихователями.

Українська громада у Римі долучилась до допомоги переселенцям з Криму та Сходу України

04.08.2014, Львів
Протягом червня-липня в рамках масштабного проекту Карітасу України з надання допомоги вимушеним переселенцям з Криму та Сходу України громада українців з оргкомітету Євромайдану в Римі зібрала та передала понад 40 пакунків з продуктами харчування, а також речі особистої гігієни, одяг та ортопедичні матраци.

Отриману допомогу було роздано найбільш потребуючим сім’ям вимушених переселенців, які зараз перебувають у Львові та довколишніх районах. Переважно це багатодітні родини, неповні сім’ї, а також діти з обмеженими можливостями – загалом понад 130 осіб з 26 найбільш вразливих українських та кримськотатарських родин.

Проект Карітасу України по опіці переселенцями передбачає допомогу насамперед оцінку потреб переселенців і ведення спеціальної бази даних, що є основою для надання специфічних соціальних послуг для переселенців щодо їх проживання, забезпечення одягом, взуттям і продуктами харчування, допомога у правових питаннях, працевлаштуванні, транспортних послугах, надання психо-соціального супроводу. 6 регіональних організацій Карітасу України в Івано-Франківську, Львові, Коломиї, Нововолинську, Дрогобичі, Сокалі надали і надають допомогу вже для понад 1000 переселенців, загалом програма розрахована на 1200 осіб. Загальний бюджет проекту сягає 5 млн. грн.

Розповідає Максим Бондаренко, який опікується переселенцями у Львові: «У нас є під опікою сім’я з Криму: мама і 8 діток. Приїхали до Львова відразу після референдуму, Фатіма (ім’я змінено) була тоді на 7-му місяці вагітності, сама з 7 дітками. Добрі люди надали квартиру для безоплатного проживання, а працівники Карітасу спільно з соціально службою від початку заопікувалися цією багатодітною родиною. Діти відразу пішли до школи та за два місяці вивчили українську мову. В червні народилась 8-ма дитина – дівчинка. Життя потрохи налагоджувалось. Проте постійно додавали неспокою новини від родини з Криму про погроми «нової влади», яку вони не обирали.

Також викликом стала звістка, що Фатіма з дітками буде змушена шукати нове помешкання. Адже у Львові ставало все складніше знайти тимчасове житло для переселенців з Криму та Сходу країни. З вдячністю до родини, яка змогла їх приймати понад три місяці, Фатіма за сприяння Карітасу переїхала до іншої області, де продовжує отримувати супровід від працівників організації. Прощаючись, жінка з вдячністю, не соромлячись сліз, промовила «Ми відчули тепло львів’ян, а особливо Карітасу. Якдобре, що є такі небайдужі люди!».

Карітас України висловлює щиру подяку громаді українців Риму за небайдужість та свідому громадянську позицію у час великих змін для нашої держави та народу. Матеріальна допомога у поєднанні з нашою систематичною соціальною, психологічною і юридичною працею забезпечує вимушеним переселенцям якісну опіку і можливість почати нове життя.

Інша жінка прийшла до львівського Карітасу з заплаканими очима. Вона ледве трималась на ногах, але не впадала у відчай. Їй разом з батьками-інвалідами і маленькими дітками вдалось дивом втекти від військової окупації на Сході країни. В той самий час її чоловік вже понад місяць був у полоні на Донбасі. Сепаратисти його катували за те, що у свій час підтримав Революцію Гідності. Вона звернулась з проханням допомогти його звільнити. Завдяки спільній роботі працівників СБУ та новоствореного відділу надзвичайних ситуацій Карітасу України через два тижні я подружжя вже було разом.

«Тут ми вперше відчули себе в безпеці. Спочатку так дивно було, що не треба ховатись. Люди ходять по вулицях з дітками спокійно, бавляться на майданчику». На питання, чи «бандерівці не лякають», її чоловік зі щирою посмішкою відповів: «Ті, хто змогли вирватись з полону на Донбасі та зрозуміли це пекло, стали ще більшими бандерівцями, ніж ви», – розповідає Наталя (ім’я змінено).

«Єдине, що мені дуже болить у цих історіях, – це маніпуляції темою біженців у новинах та суспільстві. Утвердження негативного стереотипу через панічне акцентування на поодиноких неприємних випадках: таким чином люди перестають звертати увагу на справді потребуючих. А це не сприяє єдності народу, який разом проходить це очищення за право бути вільною нацією. І так хочеться побажати переселенцям спокійного майбутнього, актуального для всіх нас. Адже суспільство творимо саме ми, люди і наше милосердя», – каже Максим Бондаренко.

Автопоїзд Миру та Єднання вирушить Україною заради допомоги переселенцям і тим, хто перебуває в зоні АТО

01.08.2014, Київ
29 липня у Києві відбулась презентація екуменічного Автопоїзду Миру та Єднання, в якому представники багатьох релігійних організацій рушать країною заради допомоги біженцям зі Сходу України та армії у регіонах. Організаторами акції виступили Карітас України та Відділ соціального служіння та благодійності Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Окрім того, до ініціативи долучились активісти Духовного управління мусульман України та Собору незалежних євангельських церков України. Від громадського сектору на прес-конференції в Українському кризовому медіа-центрі виступили лідер рок-гурту «Гайдамаки» Ярема та один з відомих письменників братів Капранових Віталій. Активну підтримку надали активісти від громадського комітету «Наступ» та ініціативної групи «Київ Схід Діти».

В рамках акції релігійні та громадські діячі відвідають чотири міста України: Херсон, Миколаїв, Одесу та Дніпропетровськ, де проведуть круглі столи з питань проблеми пересленців та військовослужбовців, роздадуть допомогу дітям переселенців та зачитають спільні молитви за мир у державі. Автопоїзд триватиме з 31 липня до 5 серпня, відвідуючи Херсон, Миколаїв, Одесу та Дніпропетровськ.

Організатори стверджують, що автопоїзд Миру та Єднання покликаний надати допомогу вимушеним переселенцям зі Сходу, а також тим, хто лишається в зоні АТО – як бійцям, так і місцевим мешканцям. Призначення автопоїзду – скоординувати, допомогти, показати приклад, показати технологію, як це робиться, а також що і як можна зробити найефективніше для постраждалих.

За час АТО на сході України загинули понад 1130 людей, поранено майже 3500 – повідомив голова моніторингової місії ООН Армен Арутюнян, представляючи 4-ту доповідь про ситуацію в Україні 28 липня. Кількість тимчасово переміщених осіб зі східних областей і Криму ООН оцінюється в 101617 осіб, 86% переселенців – зі східних областей. Бойовики на сході, йдеться в доповіді, тримають у страху місцеве населення, вони викрадають, утримують під вартою і катують громадян на захоплених територіях. Також встановлено випадки вчинення страт бранців.

Такі обставини змушують Карітас України всіма можливими силами опікуватись тими, хто перебуває зараз у східних областях України, там само тими, які були вимушено переселені на захід країни. Опіка переселенцями передбачає насамперед оцінку потреб підопічних і ведення спеціальної бази даних, – що є основою для надання специфічних та індивідуальних соціальних послуг для переселенців щодо їх проживання, забезпечення одягом, взуттям і продуктами харчування, допомоги у правових питаннях, працевлаштуванні, транспортних послугах, надання психо-соціального супроводу.

6 регіональних організацій Карітасу України в Івано-Франківську, Львові, Коломиї, Нововолинську, Дрогобичі, Сокалі надали і надають допомогу вже для понад 1000 переселенців, загалом програма розрахована на 1200 осіб.

Також Карітас України здійснює гуманітарну місію у Слов’янську та прилеглих районах – забезпечивши місцеве населення питною водою в обсязі понад 100 тонн води. На даний момент іде підготовка і перемовини з місцевою владою щодо встановлення вікон для місцевих мешканців.
Всі ці діяльності та акції є способами мобілізації сил громадськості, церковних спільнот, громадських організацій і благодійних фондів з метою якнайефективнішої допомоги переселенцям з Криму і східних областей України.

Карітас Київ надав постільні комплекти для 70 людей похилого віку

30.07.2014, Київ
Сімдесят одиноких людей похилого віку отримали нещодавно незвичні подарунки від київського Карітасу – постільні комплекти. Така можливість виникла завдяки благодійникам, які придбали необхідну тканину, і волонтерці, яка пошила 70 комплектів постілі для підопічних програми «Домашня опіка» у Києві спеціально під їх замовлення.

Медико-соціальний догляд і покращення умов життя одиноких людей похилого віку, невиліковно хворих і тих, які внаслідок прогресування хвороби чи отриманої травми потребують постійної або тимчасової опіки, – пріоритет роботи Карітасу України. Впродовж останніх 13 років на базі своїх організацій у 8 областях України  завдяки програмі «Домашня опіка» Карітас України забезпечив опіку для більш як 7  тисяч людей похилого віку, інвалідів, людей, які живуть з ВІЛСНІДом, паліативних, жертв тоталітарних режимів, остарбайтерів. Наші соціальні послуги у цій сфері визнано еталоном якості серед державних служб, громадських організацій, міжнародних експертів.

Під опікою київського Карітасу перебувають близько 100 людей похилого віку. Вони отримують кожен залежно від своїх потреб соціальну, медичну та матеріальну допомогу. Працівники «Домашньої опіки» забезпечують потребуючих широким спектром послуг: догляд за тілом хворих і немічних, медичні послуги, ведення домашнього господарства, організація дозвілля, вирішення юридичних питань, психологічний супровід, консультації підопічних та їхніх родичів тощо.

Розповідає о. Роман Сиротич, директор Карітасу Київ: «Завдяки багаторічному досвіду «Домашньої опіки» ми дізнаємось про різні потреби як наших підопічних, так і їх близьких. Деякі з цих труднощів нам під силу допомогти подолати, але мусимо розуміти, що наші ресурси не безмежні – щороку фінансування з-за кордону зменшується, на жаль.

Не дуже часто, але іноді знаходимо або нас знаходять добрі люди, які готові різними ресурсами чи коштами підтримати наше служіння для одиноких людей похилого віку. До прикладу, минулого року ми роздали незрячим людям 1500 спеціальних годинників і зараз чекаємо на нову партію україномовних годинників, що дозволить допомогти ще 5000 сліпим людям – у більшості випадків це старенькі люди. Інший такий приклад: іноземна комерційна компанія, яка знає і довіряє репутації Карітасу.

Вони самі знайшли нас у Києві і були налаштовані на допомогу винятково людям похилого віку – що є нетиповим, адже більшість хоче допомагати потребуючим дітям і молоді. Отож, завдяки цим добрим людям ми маємо медикаменти, продуктові набори, гігієнічні засоби, підгузки для наших підопічних на 10 місяців. А зараз я дуже радий, що виникла можливість забезпечити наших підопічних постільною білизною. Здавалось би, банальна річ, але для бідних людей це є неймовірною розкішшю і неабияком задоволенням».

Карітас Київ в міру своїх можливостей і жертовності благодійників допомагає  іншим людям похилого віку поза програмою «Домашня опіка»: пансіонатам, ветеранам та інвалідам. Також надає у користування реабілітаційне обладнання: протипролежневі матраци і подушки, подушки для підтримки шиї, туалетні крісла, інвалідні візки, ходунці двоколісні складні, палиці чотирьохопорні тощо.  Для людей, які постійно потребують цих речей, – вони передаються у постійне користування. У минулому році Карітас Київ надав понад 25 інвалідних візків для потребуючих, а у 2014 році – вже понад 60. Кажуть, що такі акції – різні аспекти «Домашньої опіки», на яку є величезний попит серед бідних верств українців.

«Зараз маємо дуже неспокійний час в Україні. Війна забирає сотні людських життів. Вся увага суспільства прикута до боротьби із тероризмом і зовнішнім агресором. Водночас нікуди не зникли старі українські проблеми в соціальній сфері і десятки тисяч людей, що перебувають у кризових умовах життя. Ці 70 комплектів постілі є виявом уваги, солідарності і любові, а не просто 70 пакунками. Ці 70 комплектів постілі забезпечені не надто авторитетним бізнесом і навіть не компанією заможних людей, більше того – вони шились руками чуйної волонтерки впродовж відповідного відрізку часу, і все це додає заходу чималої ролі і радості!», – переконаний о. Роман Сиротич.

«Іноді одна-три розмови біля вогнища бувають більш продуктивні, аніж десятки таких в стінах кабінетів і соціальних центрах»

28.07.2014, Тернопільська область
Нещодавно Тернопільський Карітас організував для 15-ти дітей від 12 до 18 років із багатодітних, малозабезпечених і кризових родин літній табір. Наметове містечко розкинулось біля мальовничої річки Дністер, у с. Губин Тернопільської області.  

Робота з кризовими підлітками і молоддю, яка ведеться у місцевому Карітасі впродовж більше, як 14 років. Вагоме значення спеціалісти по соціальній роботі надають організації дозвілля та літнього відпочинку: «Вже не один рік ми успішно реалізовуємо програму “Школа екстремального виживання”, яка поєднує в собі відпочинок  та навчально-освітню програму, а також соціо-терапевтичні табори.  Цю школу вважаємо особливим своїм досягненням – після років досвіду ми переконалися, що іноді одна-три розмови біля вогнища бувають більш відкриті, продуктивні та дієві,  аніж десятки таких в стінах кабінетів і соціальних центрах».

Мета школи для проблемної молоді – здобуття навиків праці в команді, виживання та адаптація до складних умов, корекційно-реабілітаційна робота, ознайомлення та пізнання історії, географії, флори та фауни рідного краю, дбайливе ставлення до природи та культурної спадщини власної країни.

Розповідає Наталя Коцюба, координатор Тернопільського Карітасу по допомозі дітям, молоді і сім’ям: «Складаючи програму табору, ми ретельно проаналізували роботу за останній рік і звернули увагу на ті труднощі, з якими найчастіше стикалися наші діти та молодь. Зокрема, виділили тему поваги один до одного та до оточуючих. Були враховані вікові, гендерні та психологічні особливості нашої групи. Кожна діяльність, завдання і навіть ігри носили в собі навчальний, розважальний і виховний елемент. Вже традиційно діти вносили пропозиції щодо правил табору, а також вигадували відповідні покарання за недотримання даних правил».

Працюючи в групі, підопічні місцевого Карітасу діти вчилися налагоджувати взаємовідносини всередині колективу. Незавжди для них це було легко, часто стикалися протилежності характерів, різне сімейне виховання, відмінні погляди на досягнення цілей, темпераменти і стилі поведінки. Але вміти толерантно ставитися до думки інших та обгрунтовано висловлювати свою позицію, відповідати за власні вчинки, досягати поставленої цілі – ось те, з чим найчастіше доводилося  їм стикатися і що ставили собі за мету організатори табору. Кажуть, що не обійшлося, звісно, і без конфліктів,  що теж в свою чергу згуртовувало наметовий табір, підштовхувало до оптимізації комунікацій, віднайдення особливих методів покращити психологічний клімат між учасниками заходу.

«В нашому Карітасі із дітьми з проблематичних родин виділилась в окрему ланку діяльності ще у 1999 році. І розпочалась вона з надання матеріальної допомоги дітям-сиротам, дітям з кризових багатодітних і малозабезпечених родин у вигляді одягу, взуття, продуктів харчування, а вже згодом ця діяльність включала і організацію їхнього дозвілля у вигляді літніх таборів. Ще пізніше було організовано мобільну роботу з дітьми і молоддю безпосередньо на вулиці.

Сьогодні місцевий Карітас високоякісно і комплексно опікується загалом 91 потребуючою сім’єю і понад 200 дітьми і молоддю. Ми надаємо їм медичну, психологічну, інформаційну та юридичну допомогу і захист. Окрім забезпечення базових потреб, велику увагу приділяємо духовному, креативному та психо-соціальному розвитку. Хочемо вірити, що ці таборові дні допомогли нашим підопічним краще пізнати себе,  а також навчили з  більшою повагою ставитися до людей, що їх оточують. Все це – частина послідовної і комплексної роботи на благо кризових дітей», – завершує розповідь Наталя Коцюба.

Літній оздоровчий патріотичний табір «Україна – це ми!» провели для 85 потребуючих дітей на Івано-Франківщині

24.07.2014, Івано-Франківська область
Літні канікули – найцікавіша пора для дітей, час захоплюючих пригод і поїздок, нових знайомств та зустрічей. Вже традиційно Карітас Івано-Франківськ УГКЦ дарує своїм підопічним дітям можливість оздоровитись та відпочити у літньому таборі. Цьогоріч 85 дітей з малозабезпечених, багатодітних та неповних сімей, що перебувають в складних життєвих обставинах, представники батьків, волонтери та працівники місцевого Карітасу вперше побували у «Дитячому Cелищі» релігійної місії «Карітас-Спес», що знаходиться в Яблуниці (Яремчанський район).

Щоб організувати для дітей активний, пізнавальний і пам’ятний відпочинок було розроблено спеціальну програму «Україна – це МИ», яка була насичена заходами різного спрямування і щоденно включала ранкову зарядку, виховні заходи, творчі конкурси патріотичного спрямування, майстер-класи, відпочинок на природі,  спортивні змагання, вільне спілкування із волонтерами та однолітками, духовні бесіди і вечірню молитву.

Розповідає Леся Дорош, координатор по роботі з дітьми і молоддю Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ: «Особливістю цього табору став його глибоко національний та патріотичний характер. В світлі буремних подій в нашій державі ми намагались акцентувати увагу на любові до рідної країни, дотриманні українських традицій, вшануванні пам’яті героїв, які загинули за наше щасливе майбутнє, за незалежність нашої держави.

Діти та батьки серйозно готувалися до урочистостей з нагоди відкриття табору.  Насичені патріотичним духом та любов’ю до рідної Батьківщини загонові пісні, спільне виконання гімну України об’єднувало усіх в одну велику дружню родину. І це не було суто нашою ідеєю – самі діти і їх батьки забажали такого табору в цім році».

Усі заходи, що проводилися, незважаючи на свій спортивний, інтелектуальний чи розважальний характер, тісно перепліталися із історією України, національними звичаями та традиціями. За допомогою інтелектуального заходу «Ігри патріотів» діти узагальнили свої знання про географію, історію, культуру, традиції українського народу. Кожен і всі змогли відчути себе запорізькими козаками завдяки спортивним змаганням «Козацькі забави», де діти  дізналися більше про козацькі традиції, побут, звичаї, старалися наслідування їх кращі риси характеру: добродушності, безкорисливості, товариськості, бажання завжди прийти на допомогу.  Створенню доброзичливої атмосфери та уважного ставлення учасників один до одного, розвитку спостережливості, уважності, творчому потенціалу, посприяла гра на всю зміну «Листівка на пам’ять».

Не менш цікавим та захопливим був творчий конкурс «Чічка Прикарпаття і Легінь Карпат» та розважальний захід «Україна має талант», за допомогою якого діти виявили та розкрили свої таланти, навчились демонструвати їх широкому загалу, проявляти артистизм та креатив у підготовці до конкурсів. А побачити красу Карпат і стати учасниками флеш-мобу національного спрямування, діти мали можливість під час поїздки на туристичний комплекс «Буковель».

Щоб урізноманітнити відпочинок та відволікти дітей від розумової та фізичної активності, учасникам табору була запропонована робота також в творчих майстернях. Різноманітні майстер-класи дозволили кожному опанувати різні види творчої діяльності: виготовлення вітальних листівок технікою квілінг, літніх квітів із гофрованого паперу, виробів з полімерної глини, прикрас із кольорових стрічок, різноманітних виробів технікою орігамі. Чудовим сюрпризом для дітей став майстер-клас по карвінгу, під час якого вони навчились вирізати з овочів і фруктів різноманітні фігури. А майстер-класи в національному стилі дозволили усім бажаючим створити ляльку-мотанку, браслет-крайку, національну іграшку з глини, жовто-блакитний браслет чи брелок з бісеру, навчитись розписувати фарбами дерев’яні фігурки, створювати обереги із різноманітних круп. Усі бажаючі власноруч виготовили яскраві подарунки для рідних та чудові сувеніри на згадку про чудовий літній відпочинок.

Щовечора для дітей проводилися розважальні українські дискотеки або посиденьки біля ватри, які супроводжувалися розповідями про українських національних героїв, звичаї нашого народу, співами пісень під гітару, веселими іграми та розвагами. Працівники Карітасу кажуть, що за такої атмосфери і якісного відпочинку підопічні діти дуже відкриваються і з ними стає легше працювати педагогам і соціальним працівникам.

«Табір «Україна – це МИ» дав змогу не тільки відпочити та зміцнити здоров’я дітей та батьків, а й розширив їх кругозір, посприяв вихованню таких якостей як ініціативність, комунікабельність, відповідальність, любов до рідного. Патріот – це людина, яка любить свою Батьківщину, а значить і мову, людей, звичаї,  готова завжди прийти на допомогу тим, кому вона потрібна, та  готова служити інтересам держави. І ми щиро віримо, що з наших дітей виростуть справжні патріоти рідної землі», – стверджує Леся Дорош.

Літнє оздоровлення стало можливим завдяки фінансуванню Карітас Єпархії Трір (Німеччина), акції «Різдвяна свічка» та МБФ «Карітас України» в рамках проекту «Соціальна і психологічна допомога для дітей та підлітків з труднощами в навчанні та соціалізації».

280 візків для українців з особливими потребами надіслали благодійники з Канади

21.07.2014, Україна
Минулого року в Карітасі України стартував пілотний проект «Візки для  людей з особливими потребами». Ініціатором і донором благодійної ініціативи виступив Канадський фонд інвалідних візків (The Canadian Wheelchair Foundation). Завдяки цьому 280 малозабезпечених осіб отримали у безоплатне використання  спеціальні візки, які виготовлені з високоякісних матеріалів та складної конструкції для зручності транспортування, з регульованою підставкою для ніг, рухомим підколінниками для полегшення доступу.

Канадський фонд забезпечив придбання інвалідних візків, а Дрогобицький Карітас зайнявся доставкою, розмитненням і наданням складського приміщення для зберігання благодійної допомоги. Візки розповсюджуються  організаціями Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії (90 шт), Карітас Львів УГКЦ (70 шт), Карітас Волинь (60 шт) та Карітас Київ (60 шт).

Цьому передував збір інформації щодо індивідуальних потреб  малозабезпечених  людей з обмеженими можливостями, що дало змогу оцінити не лише необхідність забезпеченням інвалідів візками, а й з’ясувати ряд інших проблем, з вирішенням яких працівники Карітасу можуть допомогти.

Пріоритетним акцентом у діяльності Карітасу України та його регіональних організацій зараз є безумовно опіка постраждалими під час масових подій, сім’ями загиблих, переселенцями з Криму та східних областей України, свідками масових протестів і бойових дій  – діють 4 комплексні програми, які охоплюють декілька тисяч людей.

Але попри те з квітня дотепер в рамках проекту «Візки для  людей з особливими потребами»:

  • у Львові роздано вже 30 інвалідних візків, з них 16 – у реабілітаційному центрі «Джерело» для дітей з дитячим церебральним паралічем і ще 22 візки – для одиноких людей похилого віку, що є підопічними проекту «Домашня опіка» і шпиталю ім. Митрополита Андрея Шептицького. Зараз планується доставка візків підопічним Буського центру соціального захисту.
  • у Дрогобичі забезпечено 25  малозабезпечених людей з обмеженими можливостями, зокрема мешканців геріатричного центру для одиноких людей с. Підбуж – 6 візків, а також підопічних Дрогобицького управління соціального захисту і місцевого Карітасу у Бориславі, Трускавці, Дрогобичі і Самборі.
  • Карітас Київ розповсюдив інвалідні візки для підопічних Бориспольського реабілітаційного центру, в Білій Церкві, Фастові, на Житомирщині, Чернігівщині, Черкащині та Вінниччині – загалом 35 візків.
  • на Волині забезпечено потребуючих 16 інвалідними візками у Нововолинському, Володимир-Волинському та Іваничівському районах Волинської області.

Розповідає відповідальна за виконання проекту  Людмила Сухарєва: «Наче банальна річ – 280 інвалідних візків. Але нині наша держава майже не забезпечує потребуючих візками. І тисячі людей (а в Україні 15% від загальної кількості населення України – неповносправні особи) опиняються відрізаними від суспільства. З певних причин та проблем із здоров’ям вони не можуть пересуватися самостійно, вони не мають права на роботу, освіту, творчу самореалізацію, участь в житті місцевих громад, відвідування публічних місць.

Ще інше, що стосується нашої держави і не просто нехтування соціальними питаннями, а й унеможливленням з нашого боку допомогти нужденним людям – це податки. Скажімо, якщо ми надаємо адресну допомогу постраждалим під час протестних дій, за кожен курс реабілітації пацієнта ми додатково сплачуємо 52,3% податків, нарахувань та відрахувань відповідно до чинного вітчизняного законодавства. А якщо говорити про благодійну допомогу, що не оподатковується у 2014 році, – вона становить лише 1.710 грн. Чи можна за ці гроші допомогти родині біженців або сім’ї з дитиною-інвалідом?

Від імені Карітасу України я дуже вдячна Канадському фонду інвалідних візків допомогу та підтримку нашого служіння найбільш вразливим верствам населення. Незважаючи на те, що зараз в країні та поза нею вся увага прикута до подій, що слідували Революції гідності, – поряд з нами досі є десятки тисяч людей, колосальні проблеми яких нікуди не зникли».

Цієї осені планується продовження і розширення такої ініціативи – благодійники з Канади мають намір закупити і доставити інвалідні візки потребуючим людям в Одесі, Києві, на Волині. Тим часом протягом лютого-липня 2014 року лише три із десяти тисяч зареєстрованих благодійних фондів вже сплатили понад 10 млн. грн. благодійних коштів у держбюджет. А приватні благодійники зіткнуться з цією проблемою на початку 2015 року під час заповнення річних декларацій про дохід. Відтак стають дедалі очевиднішими проблеми в законодавстві України, які потребують термінового вирішення. А це – каже Людмила Сухарєва – вже підштовхне і до пріоритизації соціальних проблем українців, і до якіснішої та масштабнішої роботи благодійників.