Кожен волонтер має свою історію допомоги ближньому. Ось одна із них

Кожен волонтер має свою історію допомоги ближньому, – у когось вона є більш тривалою, а дехто лише починає займатись доброю справою турботи про нужденних.

Тетяна Квітка, яка цілком заслужено визнана Кращим волонтером 2019 року, переїхала до Запоріжжя з Донецьку у вересні 2014 року з тією найбільшою хвилею переселенців, яка була спричинена російською агресією. Люди тікали від війни, злиднів та руйнувань. Хтось самостійно зміг знайти собі нове житло і роботу, хтось потребує державного піклування. А є такі, що не лише змогли дати собі ради, а й вважають за потрібне допомагати іншим. Однією з таких саме і є Тетяна Миколаївна.

Спочатку було непросто. Чоловік і діти знайшли роботу, а сама пані Тетяна, будучи на пенсії, почала займатись добрими справами у різних благодійних організаціях, таких, як Червоний хрест і Волонтерський штаб.

Усе починалося з ентузіастів – розповідає Тетяна Квітка.
Жінка згадує, як активно запоріжці включалися в процес. Одні допомагали грошима, інші – речами, продуктами, посильною участю у догляді за одинокими тощо.

Разом з однодумцями Тетяна Квітка надавала допомогу самотнім матерям з дітьми, інвалідам, пенсіонерам. Волонтери розподіляли і доставляли таким людям «гуманітарку», що надходила від громадян та з-за кордону. Це, серед іншого, були медикаменти та речі першої необхідності.

З початку 2019 року Тетяна Миколаївна з подругами займаються волонтерською справою у БФ «Карітас Запоріжжя», де їм дуже подобається навіть сама атмосфера, що панує в колективі. Поїздки до дітей і інтернати, до літніх людей, робота в «Соціальному гардеробі», – для активних і небайдужих завжди є чим, або ким опікуватись.

Нечесно буде сказати, що справа ця є простою. Люди, котрі звертаються за допомогою, теж бувають різними: іноді озлобленими, не завжди охайними та без постійного місця проживання. Все це вимагає від волонтера додаткових моральних та інших зусиль.

Саме за небайдужість до чужої біди, активність і ледь не щоденну працю, Тетяна Квітка, серед інших волонтерів з усієї України, у 2017 році була удостоєна одразу двох президентських нагород – Відзнакою і орденом «За гідність».

На початку, згадує жінка, доводилося працювати з дев’ятої ранку до дев’ятою вечора, адже потік людей, які потребують допомоги, був тоді шалений. Багато хто потребував не лише допомоги, а нерідко – простого людського спілкування.

Тетяна Миколаївна дуже просила звернутись до нашої молоді із закликом не бути байдужими до чужої біди та активніше долучатись до волонтерської родини Карітасу.

Простір для благочинної діяльності є необмеженим, – постійно є люди, яким гірше, ніж тобі, та яким треба допомогти, тварини, яких залишили на вулиці колишні власники, дерево, яке треба полити. Волонтерська діяльність завжди допоможе знайти і нових друзів, і, можливо, кращу роботу, оскільки подібний гуманітарний досвід дуже цінується у сучасному світі.

Велика радість – бути потрібним людям! Не дарма сказано: «Стався до людей так, як хочеш, щоби ставилися і до тебе”.

Колектив Благодійного фонду «Карітас Запоріжжя» вітає Тетяну Миколаївну, зичить їй здоров’я, сил, терпіння!

Ми дуже раді, що Ви є серед нас!

Карітас Київ запрошує до акції «Миколаєм може бути кожен!»

«Карітас Київ розпочинає благодійну акцію «Миколаєм може бути кожен». Метою акції є допомога дітям із сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах; дітям з інвалідністю, дітям з багатодітним та неповних родин. Запрошуємо усіх бажаючих долучитися до принесення радості і свята тим, хто цього потребує. Запрошуємо організації, громади та усіх людей доброї волі», – повідомляє о. Роман Сиротич, директор БФ «Карітас-Київ».

Пам’ятаєте як у дитинстві Ви чекали на дарунок від Миколая, і яким особливим був тоді запах морозяного повітря й мандарин? Були у Вас такі дарунки, які пам’ятаєте й досі?

Подорослішавши, усе частіше забуваємо про існування див. Див, які тепер можемо творити ми! Адже Миколаєм може бути кожен!

Якщо Ви мрієте стати Миколаєм, і ще не вирішили, для кого, запрошуємо Вас долучитися до акції «Миколаєм може бути кожен».

Як перетворитися на Миколая?

Є декілька варіантів та кроків для цього:

  1. Отримати лист від дитини до Святого Миколая (приблизна вартість очікуваного дарунку 1000 грн). Для цього можна зареєструватися тут https://forms.gle/k1B1UX6bM5hxMd318 Самостійно придбати те, що дитина попросила у листі, і передати подарунок у майстерню Святого Миколая (у Благодійному фонді «Карітас-Київ» вул. Микитенка, 7-Б) до 10 грудня (Вам зателефонують, щоб узгодити зручний для Вас час), або ж надіслати Новою поштою.
  • Пожертвувати кошти на благодійний рахунок

Благодійна організація «Благодійний фонд «Карітас-Київ»

Код ЄДРПОУ 21477781

Рахунок    UA 813253650000002600907299143

в АТ «КРЕДОБАНК» м. Київ

(призначення платежу – благодійна пожертва на статутну діяльність)

  • Пожертвувати гроші на картку 5168755433511967
  • Поширити цю інформацію тим, хто зможе допомогти і долучитися.

Можливо, цього року Миколай хоче передати свій дарунок саме через Вас?

У Вас є також можливість придбати один дарунок вдвох або втрьох, поєднавшись з іншими людьми доброї волі.

Маєте додаткові питання чи пропозиції – пишіть syrotych@ukr.net

Полтавців закликають приєднатися до всеукраїнської ініціативи “Щедрий вівторок”

Полтавців запрошують приєднатися до благодійної акції Всеукраїнський день добрих справ – Щедрий Вівторок у рамках всесвітнього благодійного руху #GivingTuesday. Для цього 3 грудня та напередодні необхідно провести благодійні заходи.

Така акція в Україні відбудеться вдруге. Полтавщина візьме участь уперше. Приєднатися до міжнародного руху може кожен.

«Ми також можемо робити добрі справи. Долучитися до акції можуть представники бізнесу, навчальні заклади, містяни та вся громада. Головне – показати, що полтавці розвивають добрі справи в свої серцях. Кожну ініціативу людей ми вітаємо», – сказала працівник БФ «Карітас Полтава» Алла Раковецька під час пресконференції в ОКІА «Новини Полтавщини».

Щоб стати учасником руху #GivingTuesday, потрібно звернутись до благодійного фонду «Карітас».

«У нас є розроблені кейси добрих справ для бізнесу, навчальних закладів, шкіл, малих підприємців. Це набір порад і заходів, який кожен може провести в своїй організації», – розповіла координатор Всеукраїнської ініціативи «Щедрий вівторок» БФ «Карітас Полтава» Оксана Дейнега.

Також вона додала, що допомагати можна по-різному: не тільки грошима, але й часом, знаннями, ресурсом. У Полтаві цього дня продаватимуть екоторби з логотипом «Щедрого Вівторка» та малюнки, що мотивують. Кожен, хто купить ці речі, відчує себе амбасадором добра.

30 листопада в ТЦ «Злато Місто» проведуть благодійний ярмарок. Там можна буде не лише щось придбати, а й виготовити виріб чи приготувати страву. Все це потім також реалізують на заході.

Від Карітасу Полтава у місті діятимуть проєкти «Історія успіху» (допомога людям, які не можуть самостійно реалізуватись), «Будемо дружити будинками», «Нагодуй ближнього», сеанс одночасної гри в настільні ігри.

Торік Україна вперше приєдналась до акції. В ній взяли участь такі великі міста як Львів, Харків, Київ.

«Невидима» бідність: Інтерв’ю з Андрієм Васьковичем до Всесвітнього Дня бідних

До третього Всесвітнього Дня бідних, публікуємо частину інтерв’ю президента Міжнародного благодійного фонду «Карітас України» Андрія Васьковича для журналу «Патріярхат».

Христос казав, що «бідних завжди маєте між собою». І таки справді, ми їх завжди матимемо поряд, не поборемо бідність цілковито. Що на сьогодні означає зрівноваженість між бідними та багатими?

– Маємо сьогодні два питання: як поборювати бідність і які є тренди в теперішньому світі? На жаль, утримується той тренд, що розрив між бідними та багатими і далі зростає: багаті ще більше збагачуються, а бідні ще більше бідніють. Тривають процеси, протилежні до тих, яких ми собі бажали б.

Щодо розриву між багатими та бідними в Україні, то ми його дуже сильно відчуваємо. На це вказує і феномен значної трудової міграції, внутрішньої міграції унаслідок війни, яка згодом переходить у зовнішню міграцію, бачимо неврегульованість соціальних відносин.

– Бідність завжди має свої глибинні причини, проте в різних країнах і на різних континентах вони інші. Якими є ці причини в Україні?

– Корупція є глибинною причиною, бо корупціонер ставить себе на перший план, спотворює ставлення до інших людей. В Україні однією з глибинних причин певного егоїзму може бути Голодомор, коли людина була змушена думати тільки про виживання своє і своєї сім’ї, не могла думати ширше, не могла думати про розвиток цілого суспільства. Голодомор змушував людину до екзистенційного мінімуму – забезпечити себе і свою сім’ю. Це причина тих соціальних відносин, які маємо сьогодні в Україні.

Бідність не є українським феноменом. Егоїзм людини, коли вона дивиться тільки на себе, притаманний усім націям. Егоїст не бачить, що цей егоїзм не йде йому на користь. Люди не бачать, що жити в країні, де є внутрішній мир, соціальний мир, розвиток для всіх, краще, аніж в країні, де цього нема.

Якщо не осмислювати цього, можна опинитись в ситуації, яка змінює наше життя. Якщо хочете гармонійного розвитку суспільства, треба дбати про гармонійний розвиток суспільства. Не таємниця, що є багато міст, в яких багаті та бідні живуть в окремих кварталах, і багаті спілкуються тільки з багатими.

За офіційними даними, Україна – найбідніша країна Європи, але якщо ми вийдемо з цього офісу (В Києві. – Ред.) і подивимося довкола, то засумніваємося в такому висновку.

Що вас, пане Андрію, особисто вражає при зустрічі з бідними в Україні?

– У нас є «невидима» бідність. Якщо ми зустрінемо вбогу людину на вулиці, то не побачимо за зовнішнім виглядом, що вона потребуюча. Вона старається, що б ніхто не знав про її нужду. А коли прийдете до неї додому, то побачите, що в неї нічого нема. До прикладу, ліжок для всіх дітей. Вони сплять на зіставлених кріслах, недостатньо харчуються. Уявіть собі стан людини, яка розуміє, що не може дати своїм дітям розвитку! В деяких частинах буферної зони (про це пишуть організації від ООН, які моніторять ситуацію) батьки забирають дітей зі школи, бо не можуть забезпечити всім необхідним, щоб вони могли вчитися. Це страшні ситуації для XXI століття. Зростає проблема проституції через бідність. Літні люди змушені приймати неймовірне рішення: що купити – ліки чи харчі? Це рішення бідності, це неможливість забезпечити базові потреби, а не якісь додаткові потреби. Це те, про що ми в Україні, на жаль, замало знаємо…

Розмовляла Лідія Мідик

Повністю інтерв’ю читайте у паперовому варіанті журналу «Патріярхат» або електронній версії на сайті jornals.ua

Відбувся марафон семінарів на тему “Успішні шляхи легальної міграції до Німеччини”

Марафон одноденних семінарів на тему “Успішні шляхи легальної міграції до Німеччини” відбувся у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі та Одесі.

Заходи проходили в рамках проекту “Обізнаний та готовий до Німеччини”.
У семінарах взяли участь викладачі німецької мови, освітяни та всі зацікавлені.

Спікерами семінарів були:
➡️Юрген Блехінгер (Jürgen Blechinger) юрист, консультант з питань міграції;
керівник департаменту міграції Diakonisches Верк Баден, а також керівник проекту
➡️Магдалене Лейц (Magdalene Leytz), соціальний працівник, спеціаліст з питань міграції,
Діаконі Баден
➡️Сюзанне Краузе (Susanne Krause), соціальний працівник, консультант з питань міграції та інтеграції, Діаконія міста Мангайму

Під час семінарів учасники мали чудову можливість:
1️⃣ обговорити з фахівцями питання освіти, професійного навчання, роботи, підтвердження/визнання кваліфікації, перспективи кар’єрного розвитку;
2️⃣ поспілкуватися виключно німецькою мовою;
3️⃣ розширити своє коло знайомств;
4️⃣ отримати уявлення про процедуру та вимоги для оформлення національної візи

Крім того, наші німецькі колеги провели разом з учасниками цікаві інтерактивні завдання, де кожен міг проявити себе, свої знання, досвід та фантазію.

В кінці кожного семінару учасники разом з Юргеном, Магдаленою та Сюзанною:
1️⃣ проводили порівняльний аналіз очікувань іммігрантів і потенційних небезпек,
2️⃣ з’ясовували культурні відмінності між Україною та Німеччиною
3️⃣ робили підсумок (звертання, поради) для тих, у кого з’явилося бажання переїхати до Німеччини.

Ми дякуємо Юргену Блехінгеру (Jürgen Blechinger), Магдалені Лейц (Magdalene Leytz), Сюзанні Краузе (Susanne Krause) за пояснення складної теми, а також кожному учаснику за активність та зворотній зв’язок. До нових зустрічей!

Круглий стіл до Всесвітнього дня бідних провели в Запоріжжі

15 листопада 2019 року Карітас Запоріжжя провів круглий стіл присвічений Всесвітньому Дню бідних, який втретє відзначається в світі 17 листопада.

Захід ставив за мету об’єднання державного та громадського секторів навколо проблеми бідності, обмін досвідом серед учасників круглого столу.

Незалежна учасниця Ірина зазначає: ” Цей захід для мене – можливість подивитись на ситуацію (бідність) зі сторони звичайної людини, та дізнатись як допомогти”.

Для команди Карітасу Запоріжжя це свідчення того, що одну з цілей, а саме актуалізація питання у суспільстві, було досягнуто.

До обговорення долучились:
– Благодійний фонд “Будинок Милосердя”.
– Дпрч-29 ГУ ДСНС України у Запорізькій області.
– Головне територіальне управління юстицій у Запорізькій області.
– Громадська організація “Всеукраїнська співдружність “Пошук зниклих дітей”.
– І ще чимало добрих людей.

Результатом круглого столу став обмін досвідом, налагоджена комунікація, актуалізація питань.

Сподіваємось на подальшу співпрацю!
Дякуємо Телеканал TV5 за висвітлення соціально важливих питань суспільства.

У чотирьох містах Донеччини волонтери надаватимуть підтримку самотнім людям

На Донеччині волонтери Карітасу Маріуполь надаватимуть підтримку самотнім людям із вразливих груп населення в рамках соціальної послуги “Домашня опіка”.

Проєкт діятиме у чотирьох населених пунктах Донеччини — у Павлополі, Кам’янці, Андріївці та Мирному, повідомляє «Карітас Маріуполь».

У цих містах працюватимуть 24 соціальних робітника, які будуть підтримувати 144 людей, що потребують допомоги.

«Наші працівники-опікуни зараз вже завершили теоретичне навчання та приступили до практичної частини роботи, яка буде продовжуватись 10 місяців», — йдеться у повідомлені.

Зазначається, що проєкт реалізується при підтримці «Словацької агенції з міжнародної співпраці для розвитку» та організації «Людина у біді».

Святий Престол оприлюднив український переклад «Laudato si’»

8 листопада 2019 року, сайт Святого Престолу оприлюднив український переклад першої в історії екологічної енцикліки «Laudato si’» Святішого Отця Франциска.

Відтак екологічна енцикліка стала доступною для українців та поціновувачів української мови в усьому світі. Варто відзначити, що це перший український переклад папської енцикліки, оприлюднений на сайті Святої Столиці.

Переклад здійснило Бюро з питань екології Української Греко-Католицької Церкви за підтримки Благодійної організації Німецьких католиків «Реновабіс», правозахисної організації «Екологія. Право. Людина» та ГО «Зелений ковчег».

Нагадаємо, що енцикліка «Славен будь» складається зі вступу та шести розділів, в яких за методологією «дивись – оціни – дій» подане вчення Церкви щодо наявних екологічних проблем, їх основних причин, а також основних передумов та інструментів їх подолання. Ключовим посланням документу є те, що всі ми є відповідальні за створений світ і кожен з нас покликаний стати знаряддям у Божих руках, задля спасіння Його створіння.

Перший розділ енцикліки аналізує наявний стан нашого спільного дому – Землі та описує ключові симптоми сучасної екологічної кризи, серед яких проблема відходів та забруднення довкілля, зокрема повітря та води, а також виклик кліматичних змін, виснаження природних ресурсів та втрата біорізноманіття. Святіший Отець констатує тісний взаємозв’язок екологічних проблем з медичними, соціальними та економічними. Забруднення довкілля спричиняє широкий спектр захворювань та мільйони передчасних смертей, зростання бідності в глобальному масштабі та явище екологічних біженців.

Другий розділ присвячений розкриттю правдивого значення та цінності природи як Божого створіння, яке людина покликана «порати та доглядати» пор. Бут 2, 15. Ключовим посланням цього розділу є те, що для християн відповідальність за створений світ є складовою частиною їх віри.

Третій розділ присвячений пошуку коренів екологічної кризи, до яких Папа Франциск зараховує науково-технічний прогрес, який не визнає жодних обмежень та етичної відповідальності, глобалізацію технократичної парадигми, модерний антропоцентризм та релятивізм.

У четвертому розділі понтифік навчає про необхідність цілісної екології, як передумови вирішення насущних екологічних проблем. Екологічне питання неможливо розв’язати фрагментально чи усуваючи наслідки руйнування природного довкілля. Необхідно усвідомити багатогранні взаємозв’язки між людиною і довкіллям і намагатися вирішувати екопроблеми цілісно, формуючи екологію економіки, суспільства, культури та повсякденного життя.

П’ятий розділ (163-201) містить ключові орієнтири та рекомендації для здійснення відповідальності за світ, у якому живемо. Кожен має зробити свій внесок для збереження цього дому завдяки відповідному стилю життя, способі виробництва та поведінці споживання. Особливе значення має відповідна національна і міжнародна екологічна політика та законодавство. Важливим є також внесок громадських організацій. Оскільки більшість жителів планети визнають себе віруючими, то життя у відповідності до їх віри є визначаючим фактором стану природного довкілля.

Шостий розділ присвячений важливості духовності та екологічного виховання. Папа підкреслює особливу відповідальність у цьому процесі сім’ї, школи, засобів масової комунікації, а також Церкви, яка покликана здійснювати екологічне виховання передусім у процесі катехизації.

Ключовим посланням енцикліки Папи Франциска Laudato Sі є те, що всі ми є відповідальні за створений світ і кожен з нас покликаний стати інструментом у Божих руках, задля порятунку Його створіння. Кожен покликаний прославляти Бога всім своїм життям та, зокрема, бережливим ставленням до навколишнього світу, взірцем якого був св. Франциск з Асижу». Така екологічна пісня прослави Творця і є запорукою сталого та безпечного майбутнього людини та її навколишнього світу.

Більше інформації тут


Відбулась установча зустріч фахівців проекту «Стійкість та розвиток»

На початку листопада цього року в Києві відбулась установча зустріч локальних центрів, які задіяні у проекті «Психосоціальний супровід (ПСС) для дітей та батьків/опікунів у буферній зоні на сході України».

Зустріч була присвячена початку другого року діяльності трирічного проекту, який триватиме до вересня 2021 року. Проект спрямований на поліпшення психосоціального благополуччя дітей та їхніх батьків, зміцнення їх стійкості та здатності подолати наслідки кризи.

На зустріч приїхали психологи та координатори проекту з Карітасу Краматорськ, Карітасу Маріуполь та БФ «Милосердя Луганськ», також команда спеціалістів з моніторингу та директор БФ “Милосердя Луганськ”.

Цільові групи проекту: діти шкільного віку, їхні батьки та інші члени сімей/опікуни, вчителі у школах.

Завдання проекту: Створити безпечне середовище для дитини, де вона може навчатися та грати, та яке сприятиме посиленню її індивідуальної стійкості та життєвих навичок.

Досягнення першого року проекту:

  • Простори, дружні до дитини продовжують функціонувати і надавати психосоціальну допомогу у 17 школах буферної зони Донецької та Луганської областей.
  • 2534 дитини cкористалися можливостями розвивати, грати і будувати довготривалі довірливі відносини з однолітками та соціальними працівниками у наших просторах, в т.ч. взяли участь у заняттях з «Безпечного простору» та різноманітних заходах, направлених на зниження рівня стресу, покращення стосунків з однолітками та дорослими.
  •  330 батьків залучено до батьківських груп, де вони отримували інформацію як створювати більш сприятливе та дбайливе сімейне середовище.
  • 5 спеціалістів проекту пройшли навчання у пілотному проекті з НаУКМА «Підготовка супервізорів у системі освіти». Супервізії вчителям  надаються на постійні основі у 5 школах
  • Шкільні табори працювали все літо у 17 школах

Проект «Психосоціальний супровід (ПСС) для дітей та батьків/опікунів у буферній зоні на сході України» реалізовується за підтримки Caritas Austria.

Чому правила є важливою частиною нашого життя? Розповідає психолог

Чому правила є важливою частиною нашого життя? Коли дитина приходить до нас в Центр, ми, працівники проекту «Соціально-педагогічна робота з молоддю в Україні», розповідаємо їй про можливості і ресурси, якими вона може скористатися, та про правила перебування в нас.

Акцент на правила ми ставимо виходячи з тези, що правила — запорука почуття безпеки та довірливих стосунків. Правила — це умови, за яких дитина перебуває в нашому центрі та отримує соціальні послуги.

В нашому центрі діє декілька правил, за порушення яких існують «санкції». Саме поєднання чітких правил та відповідальність за них у формі «санкцій» формують розуміння, що власні дії потрібно оцінювати, усвідомлюючи можливі наслідки, та нести за них відповідальність,

Наведу приклад декількох правил:

1. Поважай інших. За образи і гострі слова — будь готовий до активної діяльності у формі віджимання чи присідання;

2. Звідки взяв — туди і поклади. Якщо порушуєш — допомагаєш у прибирані центру;

3. Прийшов у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння — будь готовий, що тебе попросять покинути соціальний Центр;

4. Куріння на території Центру неприпустиме, будь готовий до того, що ти покидаєш Центр одразу;

5. Хочеш вийти за межі Центру — попередь працівника, інакше — будь готовий до того, що тебе попросять покинути центр до кінця дня.

В нашому середовищі їх дотримуються старші та молодші, хлопці й дівчата, новенькі та старенькі, відвідувачі і працівники, діти та батьки. Це є фундаментом для довіри, адже умови перебування для всіх однакові.

Тому у кожної дитини, яка до нас звернулась, є впевненість у тому, що до неї та її потреб поставляться з розумінням, увагою та повагою, як і до інших відвідувачів.

Наявність правил допомагає як дітям, так і дорослим зрозуміти, що в кожної людини є свої кордони, які необхідно поважати. Це дозволяє зменшити кількість конфліктів та уникати зайвого напруження у спілкуванні.

Зі слів наших відвідувачів, завдяки правилам вони вчаться дотримуватися порядку, поважати себе та інших.

Для нас, команди працівників Карітасу Львів, важливо створити модель сприятливо налаштованого реального світу для наших бенефіціарів задля формування у кожної дитини розуміння причинно-наслідкових зв’язків, засвоєння соціально прийнятних норм поведінки та вміння жити відповідно до норм суспільства.

Софія Зотіна,

психолог проекту «Соціально-педагогічна робота з молоддю в Україні» при БО БФ “Карітас-Львів УГКЦ»