Місяць: Квітень 2015

17.02.15, Тернопіль
Днями наймолодші підопічні разом із працівниками Тернопільського Карітасу протягом двох днів випікали печиво та збирали теплий одяг для тих, хто обороняє суверенність України в зоні АТО впродовж останніх місяців. Згодом усе це юні благодійники відвезли на Логістичний центр (склад) допомоги бійцям АТО у Тернополі. У відповідь на це працівники складу провели екскурсію та запропонували дітям відповідальну місію: стати волонтерами по збору коштів на потреби армії у супермаркетах міста.

Ініціатори акції допомоги – діти з багатодітних, кризових і малозабезпечених родин. Розповідає Наталя Коцюба, координатор по роботі з дітьми і молоддю у місцевому Карітасі: «Наша місія завжди полягала в тому, аби допомагати тим, хто опинився в скруті. Певні цільові групи нашого служіння залишаються незмінними протягом багатьох років, тоді як інші з’являються в силу певних подій.

Ми неодноразово ставали свідками того, як одні потребуючі стають підтримкою для ще більш потребуючих. Так є і зараз: події, що відбуваються в Україні, згуртували людей навколо спільної мети і дають зрозуміти, що певні проблеми взагалі не є проблемами. Те, що ти живий, здоровий і маєш дах над головою – це вже багато».

Карітас у Тернополі усіляко долучається до підтримки вимушених переселенців зі східної України та Криму. Для дітей та їхніх батьків спільно із державними та недержавними установами було проведено чимало заходів, які б допомогли їм подолати посттравматичний синдром і соціалізуватись у новому місті: це індивідуальні психологічні консультації, групові тренінги, організація дозвілля і свят, надання матеріальної допомоги.

З кінця листопада 2013 року до теперішнього часу столицю та інші міста України охопили складні соціально-політичні події. У відповідь на свавілля діючої влади і чинення насильства відносно мирних громадян вже у квітні 2014 року Карітас України розпочав програми надання допомоги постраждалим під час подій Євромайдану, а у травні – перший проект допомоги переселенцям з Криму. Згодом отримувачами такої допомоги стали також переселенці зі сходу України. З розгортанням АТО влітку кількість внутрішньо переміщених осіб почала зростати, як і масштаб роботи регіональних організацій та національного офісу Карітасу України.

За останні 11 місяців Карітас України взяв під свою опіку більш ніж 40.000 потребуючих людей – від західноукраїнських містечок до окупованого терористами Донецька. Наш підхід до опіки переселенцями є індивідуальним і передбачає скурпульозну оцінку їх потреб. Увага зосереджена на найбільш потребуючих: насамперед це вагітні жінки, самотні матері, багатодітні сім’ї, сім’ї з інвалідами та неповносправними, пенсіонери.

12.02.15, Львівщина
Благодійне кафе «Витанія» працює більше року у Карітасі Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Кожного місяця сюди приходить 15-20 малозабезпечених і безпритульних людей: вони можуть безкоштовно поїсти безпосередньо в кафе або ж взяти їжу з собою. Також тут організовуються кілька разів в рік обіди для декількох десятків потребуючих водночас.

В їдальні працюють як оплачувані, так і неоплачувані працівники, також одна неповносправна дівчинка. Зранку і увечері тут збираються люди похилого віку, безпритульні, самотні, знедолені. Для місцевого Карітасу це є добрим способом соціальної інклюзії – не лише надати разову допомогу потребуючій людині, а допомогти їй взаємодіяти з іншими, знайомитись, дізнаватись різні методи подолання кризових обставин життя і з часом самому допомагати іншим.

Забезпечення їдальні та обідів відбувається завдяки благодійним пожертвам у спеціальні скриньки, що встановлені у різних локаціях міста. Також деякі добродії надають безпосередньо продукти. Кожен обід складається з першої та другої гарячих страв, чаю чи кави.

Говорить Дарія Стеців, жінка похилого віку, яка приходить сюди майже кожного дня: «Я самотня людина, часто хворію. Моєї пенсії не вистачає навіть на ліки, не кажучи вже про добре харчування. Мені інколи дуже важко, але добре, що у Дрогобичі є місце, де можна просто прийти поїсти, зігрітись, поговорити з кимось. При чому це все безкоштовно. Знаєте, для людини, котра немає у своєму житті навіть чогось найпростішого, елементарного для життя, дуже важливо просте слово підтримки, важливо, щоб з ними заговорили і вміли послухати. Я дуже дякую всім у Карітасі за те, що ви просто-напросто є».

Особливо варто вирізнити вже традиційну акцію, яка відбувається щороку напередодні Різдва у місцевому Карітасі – Свят-вечір для самотніх, безхатченків та бідних. Волонтери розповсюджують оголошення по цілому місту і надзвичай ретельно в місцях, де є найбільше скупчення безпритульних: біля церков, смітників та вокзалів. Також інформація про благодійну вечерю анонсують серед нашим партнерських організацій і через медіа. Завдяки цьому кожного року скуштувати смачну кутю та пампухи збираються приблизно 50-60 людей.

«Карітас» – це місце, де ми можемо бачити Бога в очах потребуючих. Неможливо залишитися байдужими по відношенню до тих, кому найбільше потрібна наша підтримка. Поспілкувавшись із страждаючими людьми ти розумієш, що живеш по-справжньому тільки, коли віддаєш. Тому і шукаємо звідусіль допомоги і ресурсів, аби допомагати їм, аби звертати увагу місцевої громади на потреби таких людей», – зауважує о. Ігор Козанкевич, директор місцевого Карітасу.

В даний момент Карітас у м. Дрогобич об’єднує понад 25 працівників і декілька десятків волонтерів. Діючі проекти та ініціативи:
• Центр для молоді з вадами розумового розвитку «Дивовижні долоні»;
• центр для дітей трудових мігрантів «Разом – сильніші»;
• Консультативний центр для потерпілих від торгівлі людьми і порадня для родин трудових мігрантів;
• міжнародний Центр волонтаріату;
• волонтерський осередок «Допоможи іншому – стань приятелем»;
• Реабілітаційний центр «Назарет» для узалежнених від алкоголю та наркотиків, в тому числі ВІЛ-позитивних;
• спільнота взаємодопомоги для безпритульних людей «Наша хата»;
• Клуб літніх людей «Жива історія»;
• «Школа діабетиків»;
• «Школа сімейного консультанта»;
• надання допомоги інвалідам;
• осередок гуманітарної допомоги;
• благодійні акції та допомога іншим потребуючим людям, що опинились у кризових умовах життя.

09.02.15, Київ
Опіка Карітасу України у вигляді психологічного супроводу постраждалих (членів родин, свідків) від масових протестів в Україні розпочалась навесні минулого року. Така допомога передбачає першу психологічну допомогу, кризову інтервенцію та довготривалу терапію. Підтримка надається кваліфікованими фахівцями індивідуально та групово на базі регіональних організацій Карітасу України в Києві, Коломиї, Дрогобичі, також завдяки залученню 4-х психологів і психотерапевтів у Києві. Додатково до кінця 2014 року до роботи були залучені 11 спеціалістів у Харкові, в Дніпропетровську та столиці. Загалом такою роботою в Україні охоплено більше 630 осіб.

Київський Карітас впродовж останнього року надає психологічну допомогу більш як 100 постраждалим від політичних конфліктів в Україні. «Метою є подолання наслідків гострого стресу, посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та інших наслідків психотравмуючих подій на Майдані і в зоні АТО.

Наше суспільство назагал пережило впродовж останнього року суттєвий стрес: масові вбивства, розлука з рідними, які пішли на фронт, похорони друзів і знайомих, щоденні сюжети по телебаченню про поранення і тортури. Звісно, ми не могли стояти осторонь таких травм і відібрали 100 найбільш потребуючих психотерапевтичної підтримки людей одразу після подій ЄвроМайдану», – заявляє о. Роман Сиротич, директор Карітасу Київ.

У місцевому Карітасі раді, що окрім залучення кваліфікованих фахівців, до роботи самостійно долучились також волонтери – це для нас чудовий показник бажання українців допомагати ближнім, об’єднуватися, разом переживати труднощі.

Розповідає Ольга Ляшенко, психологиня місцевого Карітасу: «Практика показала, що просвітницька робота займає не меншу питому вагу, ніж консультування. Ця особливість визначена тим, що психологам в проекті доводиться працювати не в затишному кабінеті, очікуючи бажаючих із сформованим запитом, а в «польових» умовах з постраждалими людьми, що не усвідомлюють свого стану і не мають питань до психолога, а тим паче до психотерапевта. Люди мають отримати певну просвітницьку інформацію про симптоми ПТСР і способи його/їх подолання. І тільки в разі отримання такої інформації у людини може сформуватися запит на вирішення власної проблеми або з’явитися усвідомлення того, що близькі люди в його оточенні страждають на ПТСР».

Головними завданнями проекту є всебічне сприяння відновленню постраждалих:
• Психоедукація (просвітництво): поширення знання про онтологічні засади психічного здоров’я та про природу гострого стресу і його симптоматичні прояви.
• Володіння та передавання інформації про менеджмент процесу надання психологічних послуг: як, кому, яку і де отримати реабілітаційну, психологічну та психотерапевтичну допомогу в Україні.
• Психологічне консультування з акцентом на передачу (відчуження) екологічно-безпечних способів, методів, технік самодопомоги собі та іншим.
• Психологічний супровід в налаштуванні зв’язків з громадою та державними інстанціями.
• Сприяння самоорганізації постраждалих в спільноти для взаємопідтримки та участі у вирішенні власних проблем, в тому числі через розвиток волонтерства.
• Активування до переходу в психотерапію в необхідних випадках.
• Залучення додаткових спеціалістів/асистентів/волонтерів для виконання цілей проекту.

05.02.15, Коломия
Проект «Покращення якості життя жертв націонал-соціалізму на Коломийщині» реалізовується у Коломиї вже понад 4 місяці. Наразі під опіку місцевого Карітасу потрапили близько 50 осіб похилого віку – жертви націонал-соціалізму.

Головна мета такої діяльності – розповідають у коломийському Карітасі – об’єднати і допомогти людям, які постраждали від комунізму та фашизму.

Це – репресовані, колишні в’язні концтаборів, гетто, остарбайтери та люди, які народилися в Німеччині (діти вивезених українців). Попри великий біль і труднощі, які вони пережили раніше, цим людям важливо сьогодні відчувати, що вони не самотні, що ними опікуються, що поряд є ті, хто має дуже схожі історії життя.

«Більшість цих людей – похилого віку, вони потребують допомоги як соціальної, так і психологічної. За немобільними ми закріплюємо соціального працівника та психолога, які відвідують їх вдома. Для них безкоштовно перемо і сушимо речі. Попри те, що для нас основним є забезпечення не базових потреб, мусимо зважати і на первинні їх бажання і дійсно потреби», – розповідає координатор проекту Роман Рєзнік.

Серед підопічних Карітасу у Коломиї є 93-річна коломиянка Лідія Біль. Три роки, три місяці та три дні вона перебувала в одному з найбільших нацистських таборів – Освенціумі. З однієї групи в’язнів, яка складалася із 60-ти осіб, після кількаденного голодування та смертельних тортур, жінка єдина повернулася додому. Зараз пані Лідія інвалід 1-ї групи, її сини уже дорослі, виховують своїх дітей. А про страшний період нагадують спомини і номер смерті, вибитий на руці.

В проекті «Покращення якості життя жертв націонал-соціалізму на Коломийщині» працює 2 осіб: керівник ініціативи і соціальний працівник, завданням якого є відвідування на дому немобільних та маломобільних осіб з основної цільової групи. Також до такої роботи залучаються близько 10 волонтерів – викладачі університету.

Основний донор опіки жертвами націонал-соціалізму є програма «Місце зустрічі – діалог», яка фінансується Німецьким федеральним фондом «Пам’ять, Відповідальність, Майбутнє». Раніше місцевий Карітас реалізовував схожий проект в партнерстві з Асоціацією економічного розвитку Коломийщини.

«Зараз ми працюємо над організацією Клубу для людей похилого віку, де вони могли б збиратися, спілкуватися та навіть просто пити чай. З грудня минулого року запустили ще й повноцінний університет третього віку – це чудова можливість для спілкування, нових знайомств, розширення кругозору, база нових знань і можливостей самореалізації для осіб літнього віку», – каже Роман Рєзнік.

В «Університеті» третього віку працює вісім факультетів, а саме: факультет інформаційних технологій; факультет правової грамотності; факультет здоров’я; факультет іноземних мов; факультет психологічних знань; факультет культурно-дозвіллєвої діяльності та рукоділля; факультет краєзнавства і факультет катехитичних знань. Кожен курс має певну програму навчання і розрахований на період часу від трьох до шести місяців.

Курси різного спрямування дають можливість великого вибору саме тих нових знань і вмінь, які людина похилого віку хоче отримати для реалізації свого внутрішнього потенціалу. Навчання в літньому віці дозволяє здійснити особі те, про що вона, можливо, мріяла все життя, але постійна зайнятість, пов’язана з вихованням дітей та трудовою діяльністю в більш ранні періоди, перешкоджали здійсненню бажаного. А вийшовши на заслужений відпочинок, якраз можна зайнятись самореалізацією.

02.02.15, Львівщина
Маленьке село Кримське (в Новоайдарському районі Луганської області) колись було звичайним населеним пунктом, місцеві мешканці якого і гадки не мали, що одного нещасливого дня саме їхнє село стане лінією фронту війни. Сьогодні майже у кожній стрічці новин передають про колосальні руйнування та біди цього селища.

Спочатку Кримське було окуповане бойовиками ЛНР та ДНР, а всередині жовтня стало звільнене українською армією. Проте до сьогодні цей край потерпає від щоденних обстрілів та бомбардувань з боку терористів. Вже кілька місяців поспіль життя наче припинилось, бо окрім зруйнованих будинків, осколків від градів та залпів гранат не чути та не видно нічого. Ознаки життя села Кримське – це виснажені, залякані, збідовані люди. Вони живуть у підвалах, де газу, світла та води немає вже довгий період часу, а єдиною радістю для дітлахів є катання на українських БТРах.

«Перший раз, коли нас обстріляли, ми ховались позаду хати, за городом. Коли відбувались інтенсивні обстріли снарядами, то ми всі втікали в підвал, а коли все закінчувалось – виходили на подвір’я. а потім звикли до постійних градів та бомби. Сьогодні я найбільше хочу, аби закінчилась війна. А ще я ненавиджу Росію та всю її владу», – з сумом на очах розповідає хлопчик Денис, одягнутий у форму українського солдата, у завеликих на нього берцях. Це йому подарував український військовий, оскільки Денис не мав навіть, у чому приїхати на Львівщину – куди його і ще понад 20 осіб запросив Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

Нещодавно дрогобицький Карітас прийняв дітей з батьками з села Кримське. На Галичині вони перебували 10 днів та мали змогу побачити наймальовничіші місця Західної України: Дрогобич, Трускавець, Східницю, Борислав, Львів. Матері, які приїхали зі своїми дітками, залишалися вкрай мовчазними, мало посміхаються та майже не розмовляють. На запитання «Вам у нас подобається?» лиш коротко відповідають «Да, все хорошо» (примітка: українською «Так, все добре»).

«Першочерговою справою для нас був пошук сімей, які б згодились прийняти у свої домівки дітей війни. І нам це вдалось неймовірно швидко! Потім нам потрібні були кошти, аби оплатити такий візит і перебування сімей. Потім – скласти насичену і разом з тим ненав’язливу програму для того, аби бодай на кілька днів гості змогли забути звуки бомбардування та заснути не боячись, що над їхніми головами вкотре пролетить «град»», – розповідає Наталя Голинська, виконавчий директор місцевого Карітасу.

Дрогобицький Карітас працює з вимушеними переселенцями з Криму та східних областей України з травня минулого року. Увага зосереджена на найбільш потребуючих: насамперед це вагітні жінки, самотні матері, багатодітні сім’ї, сім’ї з інвалідами та неповносправними, пенсіонери. Центр у Дрогобичі – один з 9 в Україні, роботу яких забезпечує Карітас України. В рамках проектів, що впроваджуються в цих центрах, надається допомога більш ніж 6000 переселенцям.

Ціллю такої діяльності працівників Карітасу України є:
• задоволення базових потреб вимушених переселенців (продукти харчування, одяг і взуття, гігієнічні пакети, також проживання, транспортні послуги);
• забезпечення юридичної допомоги (консультування і супровід у виробленні документів) та соціальним супроводом (сприяння адаптації, допомога у пошуку працевлаштування);
• психологічна підтримка і консультування для уразливих, постраждалих від конфлікту вимушених переселенців (включає первинну діагностику, групову та індивідуальну роботу з дітьми і дорослими).

«Як тільки ми приїхали сюди, ми почувались якось не по собі, бо – чесно сказати – у нас були побоювання щодо західної України. Але тепер я почуваюсь дуже добре! Таке враження, що наче в цій квартирі я народилась – так тепло і затишно тут. Між заходом та сходом України є, звичайно, різниця: у вас люди живуть заможніше, повсюди височіють великі та гарні будинки, ви більш відкриті від того, більш усміхнені. У вас красива природа, особливо гори, та навіть інакше повітря.

У Кримському залишилось багато наших родичів і будучи тут ми завжди думаємо про них та про те, яка ситуація у нас в селі. Мій зять вирішив також піти воювати за Україну – хвилююсь і молюсь за нього щодня. Зараз наше село контролюється українською армією, вони, власне, нам і порекомендували приїхати сюди», – поділилась враженнями Валентина, яка разом із внучкою Євгенією приїздили нещодавно у Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

29.01.15, Польща-Україна
З березня минулого року польська громада греко-католиків надає активну матеріальну і фінансову допомогу постраждалим і сім’ям загиблих під час подій Євромайдану, вимушеним переселенцям, постраждалим українським військовим, малозабезпеченим потребуючим підопічним Карітасу України у різних містах України, також забезпечує підтримку лікування у Польщі постраждалих українців, тамтешнє перебування дітей вимушених переселенців.  

«Минає рік від часу подій Євромайдану, які сколихнули всю Україну і спричинили складні соціально-політичні процеси. «Революція Гідності» була наступним етапом боротьби за справжню незалежність України. Вона не лише змінила буденне життя українців і їхнє бачення найближчого майбутнього країни, але й вплинула на зміну поглядів та розуміння геополітики багатьох осіб у Польщі, Європі, загалом у світі. І що особливо важливо: це в черговий раз відкрило серця людей доброї волі і показало те, що є дійсно важливим: солідарність, надію, милосердя.

Поляки зрозуміли, що крім почуття занепокоєності чи декларації підтримки, українці потребують реальної допомоги. І ті, хто колись анонімно співчували перед телевізорами, відтепер отримали нагоду відкрито дарувати доброчинність і волонтаріат українському суспільству, котре опинилося в тяжкій ситуації», – переконаний о. Роберт Роса, директор Карітасу Вроцлавсько-Гданської Єпархії  УГКЦ в Польщі.

Завдяки великому зацікавленню, спільній жертовності і активній діяльності як парафіян, так і душпастирів громади греко-католиків Вроцлавсько-Гданській єпархії вдалось реалізувати акції та збори коштів на загальну суму понад 710.000 грн. Також до цієї допомоги долучались інші жертводавці, яким ми вельми вдячні: Карітас Архиєпархії Перемисько-Варшавської, Карітас Дієцезії Б`єльсько-Живєцької,  профспілковий університетський комітет NSZZ «Солідарність» у Щецині, освітнє  товариство з М`ястка  та інші. Поза тим, нагадаємо, Карітас Польщі надав гуманітарну допомогу вимушеним переселенцям в Україні на загальну суму понад 1 млн. грн.

Розповідає Анатолій Козак, генеральний секретар Карітасу України: «Зараз уся увага і тих, хто надає допомогу, і тих, хто її фінансує, звісно, спрямована на вимушених переселенців і постраждалих внаслідок Євромайдану і в зоні АТО. Але попри це в Україні досі проживають сотні тисяч людей, що потребують нашої допомоги. І ми раді, що польська громада греко-католиків ініціювали та скористалися з акції, завдяки якій можна було безкоштовно  надіслати поштою посилку  в Україну з продуктами харчування та шкільним приладдям, іграшками та іншими речима для наших підопічних.

Така пропозиція польської пошти сприяла мобілізації багатьох осіб та інституцій взяти участь у благородній акції. Згідно наданої бази даних потребуючих у співпраці з Щецинським відділенням Об’єднання українців у Польщі та учнями 20 шкіл зі Щецина та околиць було відправлено понад 180 посилок загальною вартістю майже 18.000 злотих».

В даний час Карітас Вроцлавсько-Гданської Єпархії  УГКЦ спільно з Об’єднанням українців у Польщі готує нову гуманітарну допомогу бюджетом понад 800.000 грн. Вона включатиме в себе продукти харчування, дитячий одяг та взуття, ковдри, медичні засоби тощо. Отримувачами такої допомоги стануть підопічні Карітасу у Львові, вимушені переселенці у м. Павлоград, учні школи в м. Щастя, також госпіталі у Львові, Старобільську та Луганську.