Волинський Карітас вчить любові та поваги до жінок

22.05.12
Нещодавно у наймолодшій з організацій Карітасу в Україні ? Карітасі Волинь, що був створений на початку 2010 року і вже активно розвинув свою діяльність, ? відбулось особливе свято. Приурочений до Дня матері захід зібрав в соціальному центрі місцевого Карітасу близько півсотні осіб ? дітей та їх рідних. Карітас Волинь втілює проект допомоги дітям трудових мігрантів, відтак місцевий соціальний центр відвідує близько 80 дітей, з них 45 дітей трудових мігрантів і 35 дітей інших категорій, які потребують організованого дозвілля, виховання і психологічної підтримки. Це діти-сироти, діти з малозабезпечених і неповних сімей.

Соціальний центр в м. Нововолинськ пропонує дітям спілкування з однолітками, цікаве та корисне дозвілля, розвиваючі ігри, дискусії та тренінги, просвітницькі екскурсії, зустрічі з цікавими людьми, спільні спортивні та мистецькі заходи. Діти займаються в гуртках, беруть участь у вікторинах, спортивних іграх, екскурсіях, походах, цікавих поїздках.

Святкова програма родинного свята, присвячена темі материнства і жіноцтва, складалася з 2 частин: перша ? присвячена матері, як берегині роду людського, друга ? особі матері Ісуса Христа. Розпочинаючи свято, соціальний педагог проекту «Соціальна та психологічна підтримка дітей трудових мігрантів» Галицька Тетяна зазначила: «Цими днями по всій Україні звучать щирі слова дитячої поваги, вдячності та побажань всім матусям. І звучать пісні та вірші присвячені їм. Однак поряд з нами живуть безліч дітей, які позбавлені материнської присутності, турботи, уваги.

Нині офіційні статистичні показники вказують, що від 2 до 5 млн. українців перебувають за кордоном (а неофіційні кажуть, що це 7-8 млн. українців). І 65-70% з них, особливо на Західній Україні, ? це жінки, матері і бабусі. Мусимо мати особливу повагу до них і особливо до їх дітей, внуків, рідних».

Далі ведучі Сергій Кравчук, Дмитрук Дарина та Мациборук Світлана розповіли про значення матері в житті кожної дитини, про історію виникнення пам’ятної дати Всесвітнього Дня матері . Далі програму свята продовжили діти дошкільного, молодшого та середнього віку. Вони розповідали вірші, співали пісні та танцювали.

Директор Карітасу Волинь декан о. Володимир Кметь розповів про Діву Марію, матір Ісуса Христа. Її ім’я іі особистість відома кожному християнину і віруючим інших релігій. Мати, що дала життя Синові Божому, що віддала найдорожче, свою дитину, на муки заради спасіння людства, стала особливо шанованою постаттю в історії людського роду.

О. Володимир зазначив: «Ми щасливі, що наш український народ належить до тих дітей Марії, що з великою любов’ю вже тисячі літ люблять і величають Христову і свою небесну Матір».

Впродовж свята учасники церковного хору Української Греко-Католицької Церкви Св. Верх. Апостолів Петра і Павла Іванка та Богдан Цюники разом з о. Володимиром виконали декілька тематичних пісень. А особливо зворушливим моментом заходу став вірш «Молитва за маму» у виконанні Вероніки Отточко, яка під супровід величальної мелодії промовила молитву. На очах у присутніх блищали сльози.

Наприкінці свята всі діти вручили рідним матерям, тіткам, сестрам і бабусям подарунки, які виготовили власними руками. Від імені присутніх мам виступила Дмитрук Оксана, яка висловила подяку працівникам центру за чудово організоване свято та зусилля, які вони докладають для виховання та організації змістовного дозвілля потребуючих дітей цього міста.

Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові ? перевага чи недолік?

21.05.12
Як вже раніше повідомлялось, в 1-ому кварталі цього року в Україні утворилась і почала свою роботу Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства, до неї увійшов президент Карітасу України Андрій Васькович.

Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства є допоміжним органом при Президентові України, створеним для забезпечення діяльності Президента України щодо реалізації державної політики та впровадження системних заходів, спрямованих на формування сприятливого середовища для подальшого становлення в Україні громадянського суспільства, підвищення ролі його інститутів у здійсненні державної політики, а також досягнення європейських стандартів забезпечення та захисту прав і свобод людини і громадянина.

Наразі Координаційна рада, що була створена у січні 2012 року, складається з 50 осіб, які пропорційно представляють різноманітні державні органи та організації громадянського суспільства (представників громадянського суспільства навіть на кілька відсотків більше).

Якщо під час першого засідання ключовим питанням стало затвердження Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства та першочергових заходів щодо її реалізації, то вже під час другого зосередилися на формуванні робочих груп, на які й покладатиметься основний тягар практичної реалізації затвердженої стратегії.

Сформовано наступні робочі групи:
– правове забезпечення діяльності інтересів громадянського суспільства;
– державна фінансова підтримки інтересів громадянського суспільства, їх оподаткування та залучення до надання соціальних послуг;
– благодійництво, волонтерство і громадянська освіта;
– місцева демократія та самоорганізація населення;
– інформаційна політика;
– відкритість органів державної влади та залучення громадськості до формування політики;
– дослідження стану громадянського суспільства.

Як розповідають представники Українського Форуму Благодійників, вже зараз ефективність і незаангажованість роботи Координаційної ради можна поставити під сумнів ? друге засідання ради показало, що наразі порядок денний формується виключно виходячи з інтересів державних органів, а не громадськості.

Якщо за п’ять днів до останньої зустрічі на порядку денному стояв розгляд питання про проект Закону “Про благодійність та благодійні організації”, то в день зустрічі виявилося, що це питання з порядку денного знято, а замість нього розглядатиметься реформування місцевого самоврядування в Україні.

Звичайно, ніхто не говорить, що це питання є менш значущим, але чому саме воно і чому майже 50 присутніх осіб мали знайомитися в ході зустрічі із запропонованою концепцією та рекомендаціями Ради Європи щодо цієї концепції, викладених на кількох десятках сторінок — це питання залишається риторичним.

Проте вже на другий день на сайті Адміністрації Президента з’явилася новина “Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства в цілому схвалила проект Концепції реформування місцевого самоврядування та рекомендувала Міністерству регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ (прим. ? житлово-комунального господаврства) внести його на розгляд Уряду».

«Чи стане Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України інструментом чергового використання владою громадськості у власних інтересах, чи інструментом, власне, впливу на владу ? вирішувати обраним 50 особам, серед яких більше половини представників організацій громадянського суспільства», ? каже Анна Гулевська-Черниш, керівник Українського Форуму Благодійників.

В соціальному центрі дітей трудових мігрантів Карітасу Броди по-особливому шанують День матері

19.05.12
В Україні День матері офіційно відзначається щорічно з 2000 року, у другу неділю травня. Міжнародне свято встановлено Конгресом США 8 травня 1914 року. А вже після Першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково – від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

Діти трудових мігрантів студії «Сто талантів» в Карітасі м. Броди (Львівщина) готувалися до Дня матері заздалегідь. Напередодні свята дружною галасливою компанією вони вирушили за святковими букетами до лісу. В силу життєвих обставин багато дітей не мали можливості того дня привітати своїх мам особисто (оскільки ті перебувають далеко за кордоном впродовж суттєвого відрізку часу), але тим не менш можливість подарувати свято іншим мамам та бабусям принесло їм масу задоволення.

Букетики квітів, саморобні листівки та теплі вітання, які отримали усі присутні мами та бабусі по закінченні святкової Літургії, створювали радісну та теплу атмосферу свята.

Офіційні статистичні показники коливаються від 2 до 5 млн. українських трудових мігрантів, неофіційні вказують на кількість 7-8 млн. українських трудових мігрантів. Міграція українців стала загальноприйнятою реальністю, про яку усі знають і широко обговорюють, проте не надають цьому належної уваги. 65-70% мігрантів, особливо на Західній Україні, ? це жінки, матері чи бабусі.

Це посилює негативні наслідки міграції: послаблюються сімейні зв’язки, погіршується демографічна ситуація, змінюються гендерні ролі у сім’ї та суспільстві. Особливо від міграції батьків страждають діти, які важко переживають вимушену розлуку, позбуваються повноцінного виховання і турботи.

Проблема так званих «дистантних» сімей і дітей, що виростають без батьків, можливо, і не має прямого впливу на ситуацію в Україні сьогодні, проте буде мати серйозні наслідки вже через декілька років, – коли більшість дітей трудових мігрантів виростуть та будуть шукати свого шляху у житті, будуватимуть власні сім’ї. Саме тому організації Карітасу України в західних областях взяли під свою опіку понад 0,5 тис. дітей трудових мігрантів.

Яскравим привітанням для всіх присутніх Дня матері у Бродах стали виступи юних поетів-початківців студії «Сто талантів», яка діє в рамках проекту «Соціально-психологічна підтримка дітей трудових мігрантів» Карітасу України. Особливу підтримку та оплески отримала маленька поетеса Марта Базар ? переможниця літературного конкурсу «Моя мама наймиліша».

«Мами, що працюють за кордоном в своєму житті зустрічають на багато більше проблем, ніж мами, які мають змогу бачити своїх дітей щоденно. Тому ми згадуємо їх сьогодні з особливою увагою, для того, щоби підбадьорити їх, вселити віру в своїх дітей та висловити подяку за самовіддане материнство», ? говорить о. Ярослав, директор місцевої організації Карітасу.

Сльози радості та слова подяки мам засвідчили про важливість і актуальність відзначення цього чудового весняного свята.

У цій організації Карітасу кажуть, що важливо не засуджувати тих батьків, які через трудову міграцію залишили дітей на Україні, ? слід всілякими методами підтримувати трудових мігрантів і їх дітей, сприяти всебічному розвитку, самореалізації.

Молоді талановиті українці зібралися для розробки проектів, спрямованих на уразливі категорії населення

17.05.12
12-14 травня поблизу Києва відбувся 5-ий Молодіжний форум стипендіальної програми «Завтра.UA». Ця ініціатива ? перша приватна загальнонаціональна програма з підтримки талановитої молоді; її метою є сприяти формуванню та зміцненню нового покоління інтелектуальної та ділової еліти України.

Стипендіати відбираються щорічно на відкритому всеукраїнському конкурсі. До участі запрошуються всі студенти 3-6 курсів денної форми навчання українських вищих навчальних закладів 4-го рівня акредитації та ВНЗ-партнерів програми. Критерії відбору – високий рівень фахових знань, самостійна наукова робота, лідерські, комунікаційні та творчі здібності.

320 переможців цьогорічного 6-го загальнонаціонального конкурсу з-понад 100 ВУЗів, а також стипендіати минулих років ? активісти соціальних і комюніті-проектів, що реалізуються в рамках програми «Завтра.UA» ? зібрались у Києві задля участі у Форумі.

Серед них була і представник Карітасу України Надія Чорна, менеджер із зовнішніх зв’язків.

Одне з завдань Форуму – стимулювати громадську активність студентів, залучити їх до соціальних ініціатив, спрямованих на розвиток країни та суспільства. Проекти, які розробляють стипендіати, відповідають саме такій орієнтації.

Вже протягом пятьох років в рамках програми «Завтра.UA» силами стипендіатів реалізується низка соціальних проектів, зокрема «Заповідник», який передбачає облаштування стипендіатами-волонтерами заповідників, історичних та культурних пам’яток України, Всеукраїнська аграрна літня школа, в рамках якої студенти аграрних спеціальностей отримують теоретичні та практичні знання з залученням ВНЗ та передових підприємств та інші.

Перший день роботи форуму поблизу Києва був присвячений командотворчим та проектним тренінгам, а на другий день талановита молодь присвятила себе саме розробці соціальних проектів в таких галузях, як культура, спорт, здоров’я, освіта, екологія, захист прав людини, молодіжні рухи, комунікація, соціальна і психологічна підтримка підлітків тощо.

Надія Чорна виступила в ролі експерта-консультанта у Форумі і допомагала студентам із обранням теми, формулюванням і конкретизацією концепції проектів. Вона зазначає: «Однозначно цей захід має велику роль і потенціал в собі. Тут зібрана молода еліта країни, в якої багато як корисних ідей, так і чималі сили та бажання їх втілити.

Цінним є те, що для розробки соціальних ініціатив ставились конкретні цілі: суто соціальна спрямованість на уразливі групи населення, конкретність, спроможність реалізації силами самих стипендіатів, освітня складові, малобюджетність і результативність, звісно».

5 проектів-переможців, які стануть відомими невдовзі, отримають фінансову підтримку зі сторони фонду Віктора Пінчука і втіляться протягом найближчих місяців.

Відеорепортаж про Форум і розробку соціальних проектів.
Фоторепортаж – тут.

Для розвитку допомоги неповносправним українцям працівники німецького Карітасу відвідали Івано-Франківськ

15.05.12
З 7 по 10 травня у Карітасі Івано-Франківськ УГКЦ тривав партнерський візит працівників з Карітасу єпархії Фульда (Німеччина). Німецькі колеги втретє завітали до України, щоб надати підтримку та поділитися досвідом роботи для Центру дозвілля та соціальної адаптації для молоді з вадами розвитку.

Делегація Карітасу єпархії Фульда цього року складалася з 5 осіб: Крістіана Шарфа ? відповідального за роботу з громадськістю, Крістіни Клінцінґ – керівника програм по роботі будинків для людей похилого віку, Бернда Вістраха – керівника професійних майстерень, Гольґера Швана – керівника навчально-виробничої майстерні по роботі з важкими неповносправними особами та Петера Зауера – керівника Клубу дозвілля для неповносправних осіб.

Першого дня робочого візиту відбулась спільна зустріч представників українського Карітасу і батьками неповносправної молоді з працівниками німецького Карітасу. Під час зустрічі координатор Центру детально розповіла про аспекти роботи в майстернях для неповносправних, механізми соціальної адаптації молоді, проведення змістовного дозвілля та відпочинку.

Особливе зацікавлення іноземних колег заслужило висвітлення роботи волонтерів. З серпня 2011 року місцевий Карітас розробив спеціальну програму залучення та підготовки волонтерів до роботи з неповносправною молоддю, реалізація якої дозволила долучити декілька десятків молодих осіб до волонтерської діяльності. Приятелі молодих неповносапрвних людей допомагають їм у роботі в майстернях, організації спортивних заходів, екскурсій, походів у театри, кінотеатри тощо.

Натомість працівники німецького Карітасу розповіли про свій колосальний досвід соціалізації неповносправних осіб. Карітас єпархії Фульда опікується сьогодні понад 500 людьми з особливими потребами, для яких організовані місця праці в професійних виробничих майстернях. Неповносправні особи працюють 5 днів на тиждень з 8.00 до 16.00. Завдяки індивідуальному навчанню на робочих місцях і відповідно до стану розвитку для кожного підбирається місце праці в майстерні з виконанням пакувальних і монтажних робіт, в столярному цеху, в майстерні по обробці металу чи садовій групі.

Така робота фінансується урядом Німеччини, який лобіює та захищає право інвалідів на соціальну адаптацію та працевлаштування.

Особливо цікавою і цінною для українців була розповідь Петера Зауера. Клубові, який він очолює, в червні цього року виповнюється 30 років. Він організований батьками та родичами неповносправних осіб та об’єднює 150 неповносправних осіб, для яких зусиллями батьків організовується відпочинок, різноманітні культурні, мистецькі та спортивні заходи. Батьки неповносправної молоді івано-франківського Карітасу підтримали ідею п. Зауера та одразу ж обрали батьківський комітет. Дружня підтримка зі сторони Карітасу як єпархії Фульда, так і Івано-Франківської митрополії наділила оптимізом цих активних матерів, які взяли на себе обов’язок організовувати дозвілля для своїх дітей, лобіювати їхні інтереси перед місцевою владою.

Також в рамках візиту до України колеги з Німеччини відвідали благодійну їдальню в м. Галич, яка працює завдяки спільному фінансуванню Карітасу Івано-Франківськ та Галицького Територіального центру з надання соціальних послуг для одиноких людей похилого віку та інвалідів. Щоденно благодійна їдальня забезпечує гарячим харчуванням 30 осіб ? це одинокі малозабезпечені люди похилого віку, інваліди, багатодітні родини. Також делегація з Карітасу єпархії Фульда відвідала стаціонарне відділення смт. Більшівці Галицького територіального центру, в якому на обслуговуванні перебуває 30 одиноких людей похилого віку.

Чималий інтерес у німців викликали спрезентовані ще два соціальні проекти місцевого українського Карітасу ? «Програма допомоги вдома (Домашня опіка) для людей похилого віку в Україні» і «Мережа дитячих соціальних центрів для дітей трудових мігрантів».

Разом з медичними працівниками та координатором проекту колеги із Карітасу єпархії Фульда відвідали підопічних «Домашньої опіки» і взяли участь у арт-терапевтичному занятті «Малюємо піском» для дітей трудових мігрантів, під час якого їх ознайомили з досягненням проекту, розповіли про труднощі соціальної, психологічної адаптації дітей до міграції батьків за кордон. Іноземні колеги глибоко зацікавились даною темою і провели інтерв’ю з 5 підлітками, яким відома багаторічна розлука із рідними батьками і соціальне сирітство.

Чарівне місто Чернівці з його архітектурними та історичними пам’ятками делегація з Карітасу єпархії Фульда мала можливість познайомитися 9 травня завдяки організованій спільній екскурсії.

А наприкінці робочого візиту відбувся круглий стіл за участю українських і німецьких працівників Карітасу. Під час круглого столу були підведені підсумки роботи, розставлені акценти співпраці в майбутньому, домовлено про 3-охмісячне стажування 2 працівників Центру дозвілля та соціальної адаптації для неповносправних осіб на базі виробничих майстерень єпархії Фульда.

Працівники Карітасу здійснили паломництво до Святого Хітону в м. Трір і зустрілись з місцевими партнерами

13.05.12
Під гаслом «і злучи те, що роз’єднане» відбулося нещодавно паломництво делегації з Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ до Святого Хітону в м. Трір (Німеччина).

Святий Хітон – це одяг Ісуса Христа, що є найбільшою цінністю Трірського собору, в якому він зберігається закритим і недосяжним для людського ока впродовж століть. Ця реліквія виставляється для прилюдного почитання вкрай рідко лише з нагоди прощі до Святого Хітону. Так в минулому столітті Святий Хітон виставлявся лише тричі: у 1933, 1959 і 1996 роках.

З часу першої прощі мільйони людей з усього світу здійснили паломництво до Святого Хітону. Це були віруючі, шукаючі і просто допитливі. Проща до Святого Хітону 2012 ставила перед віруючими питання про воз’єднання, примирення, смирення, даючи водночас велику надію. Святий Хітон – це не просто сорочка, це одяг Спасителя нашого, який «задля нас, людей, і нашого ради спасіння зійшов із небес і стався чоловіком».

«Паломництво працівників Карітасу є незвичайне, – каже директор Івано-Франківського Карітасу о. мітрат Володимир Чорній. Ми приїхали поклонитися Хітону Христа і подякувати Богу за велику ласку любові. Виконуючи Його місію в далекі 90-ті роки минулого століття, місіонери-представники Мальтійської служби допомоги та Карітасу єпархії Трір не побоялися приїхати до України і в час розвалу тоталітарного режиму розпочати творити діла милосердя.

Спочатку самі, а потім навчаючи нас. Сьогодні ми дякуємо Господеві за добрих друзів – партнерів у Трірі, ? які радо навчали нас професійному соціальному служінню потребуючій людині».

Під час паломництва до Тріру делегація українців презентувала соціальні проекти, які реалізуються в Івано-Франківську. За прикладом Німеччини одними із перших в Україні саме в Івано-Франківську були організовані Карітас та Мальтійська Служба – організації, які почали допомагати людям в складних життєвих обставинах. Їх робота – це своєрідний імпульс, продовження започаткованої благодійності в далекі 90-ті роки.

«Нині виникають нові суспільні проблеми, змінюються набувачі проектів та соціальних програм. Зміни в соціумі спонукають працівників Карітасу адекватно реагувати та вести пошук нових форм та підходів у роботі. Колеги з Карітасу єпархії Трір постійно дбають про те, щоб працівники Карітасу з Івано-Франківська мали можливість ознайомитись з найкращим європейським досвідом соціальної роботи та допомоги потребуючим.

Такий обмін досвідом є неабиякою допомогою та підтримкою ? якість надання соціальних послуг зростає завдяки синтезу та апробації досвіду німецьких колег в «українських реаліях», ? зауважив о. мітрат Володимир Чорній.

Основним завданням візиту колег з України було ознайомлення з працею з неповносправними людьми, яку підтримують і супроводжують в Україні німецькі колеги. З цієї ж причини делегація відвідала робочі майстерні для неповносправних осіб в м. Аахен (Німеччина), а з майстернями в Трірі був підписаний договір про співпрацю.

Також делегація паломників з Івано-Франківського Карітасу взяла участь в Святій Літургії в Церкві Діви Марії, яку відправив митрополит Івано-Франківський Архієпископ Володимир Війтишин. Архієпископ дякував єпископові д-ру Штефану Аккерманну за можливість участі в паломництві і наголосив на німецько-українських контактах, які перш за все полягають в роботі Карітасу і Мальтійської Служби. «Бажаємо, щоб ці добрі і дружні стосунки з Трірською єпархією плідно розвивались надалі», ? побажав на прощання Архієпископ Володимир Війтишин.

Окулісти з Нідерландів «дарують» зір підопічним Карітасу

11.05.12
Наприкінці квітня до благодійного фонду Карітас, що в Івано-Франківську, завітала благодійна місія «Евіденте» лікарів-оптометристів з Нідерландів та України.

Як ми вже раніше повідомляли, іноземні спеціалісти разом із молодими українськими лікарями вже 4-ий рік поспіль безкоштовно перевіряють зір малозабезпеченим людям у країнах Африки, Східної Європи та в Україні за підтримки фонду Генрі Ноуена. За два дні перебування лікарями було оглянуто в Івано-Франківську близько 90 людей, в тому числі: 25 одиноких людей похилого віку, 35 молодих людей з вадами розумового розвитку, 30 дітей з кризових родин та дітей трудових мігрантів. Частина підопічних після перевірки зору та визначення проблеми одразу отримала окуляри. Іншим пацієнтам за індивідуальними рецептами виготовлять окуляри у Голландії й за кілька місяців передадуть в Україну.

«На жаль, в Україні ставлення до людей, що перебувають у кризових умовах життя, суттєво різниться від ставлення, яке проявили сьогодні до нас добродійники-іноземці. Добре ставлення, увага, позитив та доброта були надзвичайно важливими.

Адже саме цього нам на старості літ найбільше не вистачає. Велике спасибі Вам! », – поділилася підопічна проекту «Домашня опіка» Мокра Богдана.

Любов Бабінчук, інша підопічна українського Карітасу, також вдячна за безкоштовну консультацію окулістів і каже: «Це обстеження для мене особисто є дуже важливим. Я сама виховую двох дітей: дочку і сина-інваліда дитинства. Вони часто хворіють і потребують постійного лікування. Коштів на підтримку власного здоров’я не завжди вистачає.

Завдяки обстеженню лікарів, індивідуальному підходу до кожного пацієнта мені випала нагода безкоштовно отримати дві пари окулярів – для читання і для захисту від сонячного проміння, за що я дуже вдячна».

Адміністрація Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ висловлює щиру подяку Українському Католицькому Університету, за сприяння якого благодійна місія «Евіденте» лікарів-оптометристів з Нідерландів протягнула руку допомоги підопічним в Івано-Франківську.

Довідка. Івано-Франківський Карітас засновано в далекому 1992 році діяльністю благодійної їдальні та пункту розподілу гуманітарної допомоги.

Сьогодні Івано-Франківський Карітас реалізовує проекти: опіки для одиноких важкохворих людей похилого віку, навчання догляду та опіка за хворими людьми для родичів, опікунів, оглядальників, допомоги для багатодітних родин, дітей та молоді, які опинились в складних життєвих обставинах, опіки над розумово неповносправною молоддю, робота з дітьми трудових мігрантів, запобігання торгівлі людьми та допомога жертвам торгівлі людьми. Також тут працює благодійна їдальня, пункт надання гуманітарної допомоги, також організовується низка благодійних акцій.

Громадські організації України здатні взяти на себе вагому частину функцій із надання соціальних послуг

09.05.12
Законодавство надає право недержавним організаціям брати участь на ринку соціальних послуг, залучати бюджетні кошти для здійснення такої діяльності й отримувати плату за послуги. Це означає, що соціальні послуги можуть бути предметом продажу й купівлі, а система соціальних послуг розвиватиметься за законами ринкових відносин.

За умови грамотно розробленої нормативно правової бази, впровадження системи тендерних закупівель на соціальні послуги та розробки стандартів їх надання. Це дасть можливість недержавним організаціями зміцнити свою фінансову стабільність, підвищити роль надавача соціальних послуг, як не державної організації, тим самим забезпечити сталий розвиток і кадровий, професійний потенціал, а клієнтам ? своєчасно отримувати якісні послуги від обраного собою надавача.

Розробка комплексу нормативних документів щодо стандартів надання соціальних послуг є конче необхідною для реалізації соціального замовлення, наразі існують тільки стандарти надання соціальних послуг з догляду і підтримки для людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, та ще 6 нормативних актів, котрі регулюють забезпечення стабільності такої роботи, підвищення якості надання соціальних та медичних послуг, збереження їх комплексного характеру, а також координації діяльності відповідних служб.

Зараз необхідним є впровадження єдиних, прийнятих державою, стандартів якості надання таких послуг у кожній цільовій групі, спрямованих на різні категорії громадян, які потребують соціального захисту.

Громадські організації повинні включитись в роботу по розробці цих стандартів на рівні з державними органами влади, також цьому має передувати адвокаційна кампанія по розробці стандартів надання соціальних послуг, проведення ряду круглих столів на цю тематику та створення ініціативної групи з представників соціально направлених організацій, зацікавлених розробкою стандартів.

У демократичних країнах громадянське суспільство виступає в ролі рівноправного партнера держави й бізнесу у вирішенні соціальних і суспільних проблем. При цьому держава бере на себе зобов’язання створити сприятливі правові умови для діяльності організацій громадянського суспільства, забезпечує значну частину фінансування їхньої діяльності та залучає до надання соціальних послуг.

Наприклад, у країнах Євросоюзу 40–60% від загального доходу організацій громадянського суспільства становить державне фінансування, у Німеччині 60% гарантованих державою соціальних послуг надаються неурядовими організаціями. Українська держава сьогодні стоїть перед необхідністю підвищення ефективності соціальних програм.

Важливе значення має зниження фінансових втрат, пов’язаних із безадресністю соціальних послуг, фінансуванням надмірних потужностей мережі державних закладів.

У сучасних умовах в Україні найбільш прийнятною є комплексна схема, що передбачає поєднання державних соціальних послуг і делегування недержавним організаціям права щодо надання окремих видів соціальних послуг.

Підготував Ростислав Дзундза, доктор канонічного права, експерт в галузі охорони здоровя та соціальної політики України, консультант Карітасу України

В Івано-Франківську весняне свято об’єднало декілька поколінь підопічних Карітасу

08.05.12
На подвір’ї парафії Успіння Пресвятої Богородиці в с. Крихівці (передмістя Івано-Франківська) зібралось нещодавно близько 35 молодих людей. Серед них молодь з особливими потребами, діти трудових мігрантів, волонтери з місцевого Карітасу.

«Ми кривого танцю йдем», «Посіяла огірочки», «Вербовая дощечка», – гучні красиві співи лунали на церковному подвір’ї. Діти та молодь щиро вели танок: то переплітали руки, то пантонімічно зображували якісь події, то пускали одне одного парами через з’єднані долоні, то ходили зигзагом, вели танок. В цьому їм допомагав гурт «Патроничі» під керівництвом Івана Малика, який супроводжував веснянки музично.

Гаївки – це ще й можливість хлопця і дівчини заявити про свою симпатію. Так, у веснянці «Плавай, плавай качурику, по зеленім вінку, бери собі, качурику, щонайкращу дівку» молодь, мала можливість вибрати того, хто їй подобається.

На таку весняну забаву прийшли не тільки діти і молодь, але старше покоління – підопічні Клубу людей похилого віку «Надвечір». Вони теж з великою радістю приєднувались до танцю.

Одна жінка із учасників клубу відзначила: «В часи моєї молодості такого не могло бути, це радість, що зараз ми можемо разом зібратись біля церкви і вести гаївки. Цінуйте вашу свободу і можливість бути з Богом!».

Опісля веснянок відбувся солодкий стіл, де всі присутні ділилися враженнями, обговорювались спільні майбутні плани та прагнення. Весняне дійство було надзвичайно привабливе і цікаве для молоді не тільки як весела гра, але і розповідь про наших предків. Гаївки – це тривала і цікава історія нашого народу, закликання весни, прослава Бога, а також підготовка до польових робіт.

«Дні після Христового Воскресіння відзначаються всеохопною радістю, світлістю сердець, сповненням надій та підкріпленням віри.

Пора, на яку припадає Великдень, завжди символізує і додає ще більшого переживання події Воскресіння. Щастя пережити зиму і зустріти весну – ось про що співається часто у веснянках. Надіємось, весна почула наш заклик і надалі даруватиме своє тепло усім», – каже Оксана, молода підопічна місцевого Карітасу.

Доброту і милосердя неможливо підробити. Історія підопічної проекту “Домашня опіка”

07.05.12
Життя прожити – не поле перейти. Це прислів’я прийшло на згадку після спілкування із чарівною жінкою, яка носить не менш чарівне ім’я Філомена. Вона – самотня пенсіонерка, для якої світ поринув назавжди у суцільну темряву, але вона назавжди залишиться «Дитиною світла». Так дослівно перекладається її ім’я.

На світ з’явилася Марилів Філомена Петрівна 1947 року в Обертині, що у Тлумацькому районі, на Івано-Франківщині. Її батьки тяжко працювали в колгоспі. Ті роки видалися дуже важкими і голодними. Щоб вижити, їли лободу, та все, що можна було знайти. Та попри вся сім’я з 3 донечками пережила ті лихоліття.

Про своє дитинство Філомена Петрівна говорить дуже скупо. Корова на пасовищі та книжка – дві вірні подруги і єдині розваги дівчинки. Школу закінчила відмінницею.

У виборі професії пані Філомена не вагалася: поступила в Коломийське педучилище. Після завершення навчання 1966 року направили її на роботу в школу у Львівську область в село на кордоні з Польщею. Там вона й знайшла своє єдине кохання на все життя. 1970 року молода пара потай від комуністичної влади взяла шлюб в церкві у Коломиї, розписалися в РАГЗі. Весілля не було коштів організувати, але жінка не шкодує, що не було білої сукні, фати, численних гостей. Каже, головне, що гарно ладнали.

Філомена Петрівна пропрацювала 27 років вчителькою початкових класів. Чоловік був інженером, працював на ковалівській шахті, а згодом ? в контрольно-ревізійному управлінні. Подружжя було надзвичайно побожним. Ходили до церкви, незважаючи на заборони того часу.

? Я перенесла третю операцію на зір у 2000-му, – з болем в душі згадує Філомена Петрівна. – Мені не можна було вставати, а чоловік був у церкві. Він знав, що треба поспішати додому, але його не пропускали до власної квартири. Тоді в Коломиї проходив Гуцульський фестиваль. Приїхав Кучма (прим. ? тодішній президент України) і весь центр перекрили, ходити можна було тільки по перепустках. Коли він прийшов додому, то поскаржився на біль в грудях і раптово помер. За вікном три дні гриміла фестивальна музика, а я ховала чоловіка. З того часу зір все погіршувався і я осліпла.

Минуло більше 10 років з моменту, коли довелося перегорнути трагічну сторінку життя. Весь цей час жінку підтримує віра. Вона кожного дня ходить до церкви, до тієї самої, де ступила на рушничок щастя. Як каже п. Філомена, там її ліки для душі. Щодня просить у Бога сил, щоб гідно нести свій хрест.

Донедавна сама пекла хліб, прибирала в квартирі, прала і готувала їжу. Але останніх півроку до 65-літньої Філомени навідується Оксана Качур, соціальний працівник Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії. Вона каже:

«Мені ця робота дуже подобається. Турбота про людей похилого віку приносить багато позитиву. Коли я до них приходжу, то вони завжди раді мене бачити. У Філомени Петрівни я буваю щодня, тому що їй потрібна допомога в усьому. За цей час в нас склалися хороші стосунки. Ми, наче мати і донька».

Пенсіонерка каже, що дечому навчає молоду Оксану. Мовляв, готує її до заміжжя і життя в невістках: «Мені наче ангел з небес впав. Вона така хороша щира, а це не підробиш! Здається, що я її знаю давним-давно. В її руках кипить робота. Я рада, що Карітас мене відшукав і послав до мене Оксанку», – веселішим голосом завершила свою оповідь жінка.