10.09.12, Тернопільщина
Хто раз пішки здійснив паломництво у святе місце Зарваниці, той щорічно повертатиметься сюди, ? стверджують віряни. Аналогічну думку мають підопічні Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії. Приємно, що цього року близько 100 кілометрів з власного бажання до Марійського духовного центру подолали 9 дітей з соціального центру місцевого Карітасу.

Килимок, спальний мішок, продукти харчування та основні особисті речі – це все, що паломники брали з собою. Однак навіть цей мінімум заважував понад 10 кілограм. Та головне, що з собою брали люди – це віра. Саме вона допомогла нашим коломиянам дійти до Зарваниці. Протягом всієї дороги вони молилися та щиро співали релігійних пісень.

Крок за кроком діти та дорослі Карітасу долали кілометри. Йти довелося 3 дні.

За перший день вдалося дістатися села Луки, що височіє над Дністром. Спали всі у наметах. Друга ніч застала паломників у Бучачі. Там, завдячуючи добрим людям, ночували у теплих і затишних домівках.

По обіді третього дня перед коломиянами виринули куполи собору та дзвіниці з-за густого лісу. «Важко описати словами ті відчуття, коли ти підходиш до Зарваниці. Душу переповнюють емоції та почуття вдячності Богу, що дав можливість і сили сюди прийти, скласти подяку за ласку, любов, веселий дух, якими обдарував людей», – поділився враженнями Тарас Бучовський, керівник групи паломників з Карітасу.

Трішки перевівши дух та одягнувши вишиванки, коломияни зустрілися з іншими паломниками. Надвечір всі гуртом взяли участь у Святій Літургії, після якої вийшли на площу перед новою церквою. До вірян звернувся з напутнім словом Василь Семенюк, митрополит Тернопільсько-Зборівський Української Греко-Католицької Церкви.

Далі традиційно відбувся похід зі свічками та хресна дорога. Всі охочі припали до чудотворного образу Матері Божої. З першими променями закінчилася архієрейська Літургія і прочани роз’їхалися додому, щоб за рік повернутися знову.

«Для мене ця мандрівка стала дуже особливою і точно знаю, що не останньою! У Зарваниці і по дорозі туди я відчув в собі світло, щирість, витривалість, також радість перебування із іншими вірянами, що мали такі самі переживання. Це незабутньо!», ? розповів наприкінці один із підопічних Карітасу.

08.09.12, Львівщина
На початку вересня Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії Української Греко-Католицької Церкви відвідав Апостольський Нунцій, Архиєпископ Томас Едвард Ґалліксон (Thomas Edward Gullickson). Цей візит до Карітасу є подією надзвичайної історичної ваги, адже його Високопреосвященство є найвищим дипломатичним представником Святого Престолу, і це його перший візит до Дрогобича. Високоповажний гість прибув до Карітасу у супроводі єпископа Владики Ярослава (Приріза) та ознайомився з діяльністю місцевого фонду.

Після привітань, якими зустрічали Архиєпископа підопічні та волонтери Карітасу, відбулася зустріч Нунція з працівниками і керівництвом фонду. Його преосвященство архиєпископ Томас також переглянув фільм про загальноцерковний реабілітаційний центр для узалежнених осіб “Назарет”.

Наприкінці зустрічі Архиєпископ Томас звернувся до усіх присутніх, відзначивши надзвичайну важливість роботи Карітасу, соціального служіння християн оточуючим людям, що опинились у кризових умовах життя. “Все, що ви робите тут, насправді вражаюче, щире і професійне ? сказав Нунцій. ? Дякую вам за запрошення та теплий прийом.

Тут, у Карітасі, ви працюєте, виконуючи заповідь “усе, що ви зробили одному з Моїх братів найменших, – ви Мені зробили”, тому від себе особисто хочу подякувати кожному з вас, адже ви допомагаєте тим, хто є забутий, відкинутий і розчарований. Ваша праця ? це величезне служіння.

Усі ми знаємо про настанову Господа: «Я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене». Таким чином, ми намагаємося бачити Христа в усіх людях, забутих та відкинутих суспільством”.

Довідка
Високопреосвященний Томас Галліксон народився 14 серпня 1950 в місті Су-Фолс, США. У 1976 році прийняв священиче рукоположення. З 1981 року почав готуватись до дипломатичної служби Святого Престолу, навчаючись у Папській церковній академії. Захистив докторську дисертацію з канонічного права.

З 1 травня 1985 року Томас Ґалліксон перебуває на дипломатичній службі. Працював у дипломатичних представництвах Святого Престолу в Руанді, Австрії, Чехословаччині, Єрусалимі та Німеччині.

У 2004 році Папа Римський Іван Павло ІІ призначив священика Томаса Ґалліксона нунцієм у Тринідад і Тобаго, надавши йому сан титулярного архієпископа Бомарцо. 11 листопада 2004 року відбулася його єпископська хіротонія (головним святителем був кардинал Джованні Лайоло). Крім Тринідаду і Тобаго, архієпископ Ґалліксон одночасно був акредитованим нунцієм в інших численних країнах Центральної Америки: Багамські Острови, Домініка, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадини, Антигуа і Барбуда, Барбадос, Ямайка, Гренада, Суринам, Гайана, а також апостольським делегатом на Антильських островах (Ангілья, Аруба, Британські Віргінські острови, Кайманові острови, Гваделупа, Мартиніка, Монтсеррат, Нідерландські Антильські острови, острови Теркс і Кайкос, Американські Віргінські острови).

21 травня 2011 року Папа Римський Бенедикт XVI призначив архієпископа Ґалліксона Апостольським Нунцієм в Україні.

06.09.12, Івано-Франківщина
З 11 по 18 серпня юні учасники студії „Сто талантів” проекту „Соціально-психологічна підтримка дітей трудових мігрантів” Карітасу Броди відпочивали в мальовничих Карпатах. Цей відпочинок проходив у реколекційному будинку місійного товариства св. ап. Андрія Первозванного в с.Заріччя Надвірнянського району Івано-Франківської області. Організував для дітей цю поїздку директор бродівського Карітасу разом із працівниками проекту.

Близько 30 дітей, віком від 7 до 15 років, і 6 дорослих стали учасниками табору в горах. За словами дітей, відпочинок, який тривав 8 днів, виявився дуже насиченим і цікавим. Коли в перші дні їх перебування в горах падав дощ і було холодно на вулиці, підопічні проекту допомоги дітям трудових мігрантів переглядали свої улюблені мультфільми, грали різноманітні ігри, малювали і співали.

Мальовнича гірська місцевість поблизу гір та лісу сприяла частим походам в гори та на річку Прут. Діти збирали ожину та гриби, фотографували чудові краєвиди, робили часті виїзди за село, зокрема, побували в м. Яремче на водоспадах Пробій, Гук, піднімалися також на скелі Довбуша. А найменшим учасникам відпочинку особливо запам’ятався Прикарпатський заповідник, де є велика кількість диких кабанів, оленів, кіз. Старші ж діти захоплююче згадують славнозвісний музей писанок у Коломиї, де кожен придбав собі на згадку сувенір чи магнітик.

В неділю та у свято мучеників Маковейських діти і педагоги Карітасу ходили на Службу Божу. Кожен день літнього табору розпочинався і закінчувався молитвою, що відбувалось за бажанням самих дітей і сприяє їх духовному зросту, формуванню християнського світогляду.

В останні вечори діти палили ватру, смажили ковбаски, співали християнських та українських пісень. Кілька разів організатори табору проводили для дітей дискотеки. Працівники соціального центру „Сто талантів” кажуть, що усім дуже сподобалися умови проживання, харчування і гостинний прийом о. Мирослава та їмості Надії Ханенків, за що їм особлива подяка.

04.09.12 Львівщина
25 дітей, підопічних Центру соціальної та психологічної підтримки дітей трудових мігрантів “Разом – сильніші”, повернулися з літнього відпочинку у гірському селі Стрілки (Львівщина), де провели незабутні 10 днів.

“Я давно так добре не відпочивав, ? ділиться враженнями 15-річний Юра. ? Ці десять днів, проведені з друзями, я запам’ятаю на все життя!”. Подібні відчуття переживають всі учасники літнього табору, адже діти весело і з користю провели час подорожуючи, бавлячись в рухливі ігри, влаштовуючи конкурси та, водночас, не забуваючи про духовний розвиток. Позаяк щоденні спільні молитви також були невід’ємною частиною розпорядку дня.

Явище міжнародних міграційних процесів, спричинене багатьма соціально-економічними чинниками, набуло вагомого значення та впливу на сучасний стан українського суспільства. Трудова міграція має низку негативних наслідків. Одним із них є т. з. “соціальне сирітство”.

Виїжджаючи із країни українські заробітчани залишають вдома дітей, тим самим позбавляючи їх постійної уваги та опіки. Сім’я є осередком первинної соціалізації дитини, чинником її розвитку, набуття світоглядних і ціннісних рис, а тому відіграє провідне значення у формуванні особистості дитини, її фізичного та психологічного здоров’я, моделей спілкування з оточуючими, життєвих цінностей.

Залишаючись без батьків, діти позбавляються повного батьківського виховання, уваги, що може призвести до суттєвих психологічних змін в їх поведінці. Тому проблема дітей трудових мігрантів заслуговує окремої уваги, оскільки веде до появи низки наслідків, які потребують розв’язання, ? на що і спрямовує свою роботу Карітас України.

Під час літнього табору підопічні діти Карітасу і їх вихователі проживали у єпархіальному будинку “Емаус”. Кожен день був насиченим і різноманітним, діти жодної хвилини не сумували. Одразу після приїзду їх поділили на дві групи, кожна з яких готувала своє представлення з піснями, танцями та іграми. Також був конкурс талантів, дискотека, футбольні та волейбольні змагання з місцевими мешканцями, екскурсії, походи за грибами, верхова їзда та багато інших цікавих подій.

Свято Преображення Господнього також запам’яталося усім дітям, адже вони ходили на літургію до місцевого храму, опісля влаштували спільний сніданок, куштуючи освячені фрукти. Святкування продовжилось походом на морозиво у кафе.

Ціллю центру «Разом – сильніші» в Дрогобичі є зменшення негативних наслідків трудової міграції для українського суспільства через надання підтримки дітям, чиї батьки є трудовими мігрантами, або планують виїзд за кордон. У соціальному центрі діти можуть отримати дружню підтримку, консультації, допомогу психолога і соціального працівника у кризовій ситуації.

Організовуючи цікаве та корисне дозвілля, спільні заходи, також залучаючи до роботи педагогів і психологів, діти вчаться бути більш відповідальними за своє життя, здоров’я, освіту, майбутнє.

02.09.12, Україна
Традиційно напередодні початку навчального року в регіональних організаціях Карітасу по всій Україні відбувається благодійна акція “Шкільний портфелик“. Результатом акції є адресна допомога у вигляді укомплектованих шкільних портфеликів дітям із малозабезпечених сімей, дітям із багатодітних і кризових сімей, сиротам і напівсиротам.

Цьогоріч ? кажуть у місцевих Карітасах ? такі портфелики коштували близько 250-350 грн, укомплектовані зошитами, пеналом, обкладинками для підручників і зошитів, простими та кольоровими олівцями, пластиліном, фломастерами, фарбами та іншим необхідним шкільним приладдям. У благодійному шкільному портфелі все, як у звичайному ? яскраве, кольорове із зображенням мультиплікаційних персонажів.

Серед дітей, які отримали свій портфелик, першокласник Данилко.

«Нашу сім’ю дуже виручає цей портфелик, бо у нас 3 маленькі дитини. Працює тільки чоловік, – розповідає мама Данилка. – Ще треба гроші на форму, на книжки і зошити. Цього року ввели нову програму й лише на зошити треба 160 гривень. Якщо зібрати все разом, виходить більше тисячі гривень і це, звичайно, важко для нашого бюджету. З допомогою Карітасу нам було значно легше зібрати Данилка до школи».

В Коломиї завдяки старанням Карітасу цього року 150 школярів отримають новенькі портфелики, наповнені потрібним шкільним приладдям. В 2010 році було зібрано 50 таких портфеликів, в 2011 році – 110 шт. Впевнений поступальний рух відбувається завдяки щедрості та милосердю численних людей, які відгукуються на акцію.

А в Івано-Франківську цими днями близько 80 дітей з соціально незахищених сімей, батьки яких не спроможні придбати ранці, зошити та інше шкільне приладдя, отримали подарунки від Карітасу. Уже восьмий рік поспіль іванофранківці роблять пожертви для малюків, котрі йдуть до 1-шого класу. Для цього вкидають гроші до спеціальної скриньки, ? вони розташовані у 20 церквах міста, а також та на площі Катедрального собору.

15-річна волонтерка Юлія збирає перший портфелик наче для власних братів чи сестер, вкладає туди згідно списку зошити, обкладинки, пластилін та олівці. Юля каже: «Сімей, які потребують допомоги з кожним роком все більше. Я вже не перший рік працюю волонтером. В Карітасу допомогти готові усім потребуючим. Утім, перші у списку діти-сироти, інваліди, з багатодітних та кризових сімей».

Збір благодійних пожертв франківський Карітас на цьому не завершує. Тут і надалі планують закуповувати канцелярські товари. Їх отримають діти з малозабезпечених сімей від 2 до 11 класів. Найважливішим завданням акції «Шкільний портфелик» є не суто матеріальна допомога потребуючим дітям, а донесення вістки про те, що оточуючі люди дбають і опікуються ними, завжди є напоготові допомогти їм в життєво важливих справах. Також важливо привчати українців до звички опікуватись тими, хто проживає поряд і перебуває у кризових умовах.

Завдяки фінансовій і матеріальній допомозі жертводавців, сприянню церковних спільнот, міської влади і підприємств в рамках акції “Шкільний портфелик” Карітас України впродовж багатьох років допоміг тисячам українських дітей шкільного віку.

Відеорепортаж про проведення акції в Івано-Франківську можна переглянути тут.

31.08.12, Івано-Франківщина
Впродовж 2-11 серпня київський Карітас уже вдруге спрямував у Прикарпаття групу дітей із потребуючих сімей. Таке завершення літнього туристичного сезону стало для декількох десятків дітей часом відпочинку, оздоровлення та наповненням особливими силами на новий навчальний рік.

Цьогорічний табір відбувся у селі Заріччя Надвірнянського району на Івано-Франківщині. Учасники і організатори кажуть, що він запам’ятався яскравими пригодами у горах та на річці Прут, спортивними змаганнями, іграми і, що найбільш важливо, ? теплими взаєминами і щирими вечірніми бесідами біля ватри. Як і минулого року, працівники Карітасу організували екскурсію в місто Яремче, на водоспад і ярмарку сувенірів.

Вперше у цьому році туристична програма включала ночівлю наметами у горах. Основною ж метою табору була реалізація спеціальної виховної програми, розробленої психологами фонду.

Розповідає о. Роман Сиротич, директор Карітасу Київ: «В перші дні погода сприяла купанню і лінивому відпочинку на каменистих пляжах Прута. Для безпечного відпочинку дуже важливим був принцип поділу групи на пари, в яких старший з дітей допомагав супроводжуючим працівникам доглядати молодшого.

Походи на Прут і прогулянка в Яремче показали, що група дітей достатньо згуртована, взаємодопомога учасників вселяла впевненість і відкривала можливості для виходу на складніші маршрути. Виховні зусилля в ці перші дні зосереджувались на доведенні правил техніки безпеки та культури поводження в таборі, також допомагали дітям в усвідомленні та коригуванні відносин».

Після кількох підготовчих заходів до останнього дня проводилися сходження на ближні вершини ? гори Маливо та Горищівський Верх. Найбільш підготовлені туристи залишилися в одну з ночей з дорослими супроводжуючими у гуцульський колибі. Вони були в захопленні від збору дарів лісу, приготування вечері і грибів, трав’яного чаю на вогнищі. Назагал всі учасники гірських походів закохались в гори, ? стверджують організатори літнього табору.

Природа примирювала та гармонізувала стосунки. Програма внутрішніх перемін, яку проходили ті, хто відчував потребу поліпшити свою поведінку для стосунків з ближніми, дала цінні плоди. Також під час табору у дітей сформувалось дбайливе ставлення до оточення ? з власної ініціативи прибирали галявину, туристичну стежку біля будинку, де жили, узбережжя ріки, для ватри збирали виключно суху деревину.

Повертатись до Києва діти не хотіли. З них майже половина були в Карпатах вперше і, сподіваємося, не востаннє. Від імені підопічних Карітасу висловлюємо щиру подяку жертводавцям! Завдяки Вам ? Вашим нехай не великим, але щирим і численним пожертвам ? стають можливими проведення літніх таборів для потребуючих дітей.

29.08.12, Львівщина
Неподалік Львова розкинулось затишне село Раковець, відоме здавна своїм цілющим джерелом. Багато років тому тут з’явилася Богородиця і з того часу місцеве джерело стало безцінним для багатьох людей з навколишніх міст і сіл, що приїздять сюди помолитись і походити по джерельній воді.

Неподалік джерела є ліс, який забезпечує свіже повітря. Відвідувачі приїздять сюди по зцілення чи просто відпочити від повсякденного життя. Населення с. Раковець становить трішки більше 200 осіб. Тут досить часто роблять ярмарки, де можна придбати різноманітні вироби та мед, а всередині серпня у селі відбувається міжнародний фольклорний фестиваль “Раковецькі передзвони”.

Діти з дитячо-юнацького соціального центру Карітас Львів УГКЦ нещодавно також відвідали це чудотворне місце.

Набравши повні бутлі джерельної води і помолившись біля каплиці Матері Божої, працівники Карітасу і їхні підопічні розклали 1-денний табір на галявині.

Діти безпосередньо брали активну участь у всіх запланованих заходах: збирання хмизу, розпалювання вогнища, приготування їжі, конкурсах, іграх, співах. Дуже важливо, ? кажуть працівники місцевого Карітасу, ? що батьки не були байдужими до цієї поїздки, належно підготували дітей і самі взяли в ній активну участь.

Спільне перебування на природі гуртує спільноту, вчить дітей бути дружніми, відповідальними за свої вчинки. Набуті навички також знадобляться в подальшому житті дітей. Всі повернулись до Львова з веселим, піднятим настроєм, з новими переживаннями і очікуваннями приїхати сюди знову.

Метою дитячо-юнацького соціального центру львівського Карітасу є надавати щоденно комплексну допомогу дітям старшого віку, які через різні життєві обставини опинилися на вулиці. Допомогу від проекту на постійній основі отримують 25-35 дітей підліткового віку шляхом надання їм харчування, забезпечення медичного контролю, поліпшення соціально-побутових умов в сім’ях, психологічної підтримки, занять в комп’ютерному класі, участі в культурних і відпочинкових заходах тощо.

Також з 1999 року при Карітасі Львів УГКЦ діє кризовий центр „Діти вулиці”. Він спрямований на дітей дошкільного віку з кризових родин, яких в осередку налічується близько 25-35 осіб. Вони отримують можливість цілодобового догляду, харчування, отримання одягу, взуття, медичного огляду. З потребуючими дітьми працюють кваліфіковані працівники напряму також психологічної підтримки, ведеться робота із батьками та сім’ями таких дітей.

27.08.12, Івано-Франківщина
«Потрібно збільшити присутність Карітасу у містах Коломийсько-Чернівецької єпархії. Тут є в цьому гостра потреба, оскільки в парафіях живе велика кількість соціально незабезпечених людей, також такі люди живуть довкола нас і ми не можемо бути байдужими до них», – так о. диякон Сергій Триф’як, директор Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії, аргументує необхідність створення 5 нових представництв Карітасу на території єпархії. Це стало спільним рішенням місцевої адміністрації Української Греко-Католицької Церкви і представників Карітасу.

Нагадаємо, що на даний момент в Україні існує близько 20 регіональних організацій Карітасу України. Вони присутні у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Волинській, Київській, Донецькій і Одеській областях. До проектів залучено близько 500 працівників і стільки ж волонтерів, допомога надається декільком тисяч людей щороку.

Перші організації Карітасу почали виникати в Україні ще в 1992 році після здобуття незалежності. Це було ініціативою відроджених місцевих греко-католицьких громад. В основному такі організації займалися розподілом гуманітарної допомоги. Проте суспільні потреби зумовили розширення напрямків соціальної роботи Карітасу в Україні, що призвело до створення всеукраїнського координаційного центру і декількох національних програм по опіці людьми, що опинились у кризових умовах життя ? охорона здоровя, допомога дітям, молоді і сім’ям, соціальні проблеми міграції і допомога у кризових ситуаціях.

Сергій Триф’як пояснює, що без стаціонарних офісів важко вчасно надавати необхідну допомогу потребуючим людям. Керуючись цим, було розпочато роботу по заснуванню Карітасів по районах довкола Коломиї. На даний час функціонує 3 Карітаси під протекторатом Коломиї ? вони розміщуються у Чернівцях, Надвірній та Верховині.

На черзі створення ще 5-ти парафіяльних Карітасів у Снятині, Городенці, Косові, Яремчі та Тлумачі. Всі вони будуть рівноцінними між собою і вчитимуться працювати автономно. Карітас у Коломиї буде опікуватися новоствореними організаціями та допомагатиме впроваджувати власний досвід на місцях, аби мати змогу ефективно допомагати людям та бути до них ще ближчими.

На сьогодні Карітас в Коломиї реалізовує проекти опіки для одиноких важкохворих людей похилого віку, для дітей трудових мігрантів, утримує осередок для дітей з кризових сімей, клуб літніх людей, благодійну їдальню і соціальну пральню, пункт видачі гуманітарної допомоги, створив анімаційну ферму для реабілітації дітей і молоді, також організовує благодійні акції і літні табори.

24.08.12, Україна
Нещодавно Platinum Bank почав співпрацю з соціальними центрами Карітасу, завдяки чому тепер неповносправна молодь, діти трудових мігрантів та інші юні підопічні Картіасу отримали цінні і практичні для них подарунки. Представники банку стверджують, що це лише перший крок у співпраці із Карітасом, та черговий етап у веденні соціально відповідальної діяльності.

Platinum Bank – це міжнародний банк, який динамічно розвивається в усіх регіонах України. Працює на ринку України з 2005 року та обслуговує понад 1 млн. клієнтів. Засновник банку – управляюча компанія Horizon Capital та всесвітньо відомі інвестори й акціонери, серед яких – East Capital, IFC (дочірня структура Всесвітнього Банку). Інтернаціональні інвестори та акціонери сприяють розвитку Platinum Bank та впровадженню західних стандартів управління.

«Ми старанно працюємо, щоб надати якісне обслуговування клієнтам, отримувати кращі результати для акціонерів, мати репутацію стабільного роботодавця та стати частиною спільноти. Для нас корпоративна соціальна відповідальність – це філософське поняття, яке визначає нашу позицію по відношенню до нашої країни, суспільства, співробітників та навколишнього середовища. Ми розуміємо свою відповідальність і прагнемо показати компанію з людяним обличчям», ? говорить начальник управління корпоративних комунікацій Platinum Bank Вікторія Михно.

Platinum Bank ? це соціально відповідальний банк, який розуміє свою відповідальність перед суспільством і активно впроваджує в життя ряд соціально важливих проектів, спрямованих на розвиток суспільства, захист навколишнього середовища і підвищення фінансової грамотності населення. На початку 2011 року Platinum Bank підписав Декларацію про відповідальне бізнес-партнерство.

Компанії-підписанти створили робочу групу “Відповідальне партнерство”, яка протягом п’яти років буде реалізовувати зазначені в тексті декларації цілі. Також в минулому році банк випустив свій перший звіт по сталому розвитку «Бізнес із людяним обличчям» за міжнародними стандартами GRI з рівнем застосування С.

У 2011 році банк відкрив 10 комп’ютерних класів в дитячих будинках та загальноосвітніх школах, дозволивши близько 4 500 дітям отримати необхідні знання та навички. Банк на щорічній основі опікується 15 дитячими будинками. У 2011 році співробітники банку провели 600 пізнавальних зустрічей для 10000 дітей від 7 до 12 років по правильному використанню власних коштів згідно освітнього проекту «Платинум Посиденьки».

Також співробітники банку дбають про стан навколишнього середовища, наприклад, завдяки зусиллям 239 співробітників, було проведено 6 програм з озеленення міста, в рамках яких були організовані прибирання міських парків та дитячих садків, здійснювалася висадка декоративних рослин.

«Кілька місяців тому працівники Platinum Bank стали волонтерами для київського Карітасу, тепер ? пожертвували меблі, сподіваємось надалі, ця співпраця зростатиме і урізноманітнюватиметься. Центри для неповносправної молоді щиро вдячні банкові за їх бажання допомогти нам в опіці потребуючими людьми», ? каже Людмила Сухарєва, координатор Карітасу України по роботі із людьми, що мають особливі потреби.

22.08.12, Коломия
Щоби повернути віру людям у те, що справжнє добро не вимагає нічого замість і воно існує і нинішньому суспільстві, Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії провів нещодавно благодійну акцію просто на вулицях Коломиї.

Вже багато років місцевий Карітас співпрацює з компаніями «Чіпіта» та київською міською благодійною фундацією «Фудбенк». Останні регулярно постачають у Коломию різні смаколики. Цього разу подарували потребуючим 72.000 круасанів.

За місяць працівники Карітасу розповсюдили 68.000 рогаликів з різними начинками серед підопічних благодійного фонду, а також у заклади соціального забезпечення. Останні ж 4.000 круасанів вирішили роздати звичайним перехожим на вулиці. У якості волонтерів залучили дітей, які відвідують Карітас.

Таким чином, змалку діти навчаться допомагати іншим.

Спочатку коломияни з недовірою поставилися до такої щедрості, з острахом приймали з дитячих рук ласощі. Але не минуло і десяти хвилин, як біля Музею писанкового розпису не було і яблуку куди впасти. Люди, від малого до старого, обступили волонтерів у надії отримати безкоштовний десерт до чаю.

«Я ніколи б не подумала, що прогулюючись «стометрівкою», можу отримати подарунок, – весело розповідає Ірина Волошенюк. – Навмисно взяла два круасани. Один подарую своєму чоловікові. Велика подяка за приємні сюрпризи Карітасу!».

Діти ледь встигали розпаковувати ящики з рогаликами, як ті вмить порожніли. Ажіотаж на площі помітили навіть музейні працівники. Маленькі волонтери їх теж пригостили, за що вдячні музейники запросили дітей переглянути постійно діючу експозицію писанок.

«Сир безкоштовним буває лише у мишоловці, переконані українці. Їхню недовіру до простих виявів доброти можна зрозуміти, тому що сьогодні за «просто так» мало що буває.

Пам’ятаєте мультфільм, в якому звірята один одному дарували букет й зі здивуванням приймаючи квіти питали що має бути взамін, натомість у відповідь чули лише: «Просто так!»?». Ми раді дарувати людям приємність і тепло, ? ствердив після акції директор організації Сергій Триф?як.