Про соціальну діяльність Церкви в період повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну говорили на Синоді Єпископів УГКЦ. Участь у доповіді взяли Президентка Карітасу України Тетяна Ставнича, владика Василь Тучапець, керівник Відділу соціального служіння УГКЦ, та отець Теодосій Грень, ЧСВВ, протосинкел Апостольського екзархату в Італії.
«Карітас як частина Церкви є однією із головних інституцій, що володіє спроможністю реагувати на тривалий період. У нас є випрацювана системність та ефективний підхід. У 2022 році ми допомогли дуже великій кількості бенефіціарів. Це стало можливим завдяки тому, що ми масштабували наші структури. Зросла кількість місцевих „карітасівських“ організацій, з якими ми співпрацюємо, від 20 до 44 осередків, а також долучили 500 парафіяльних хабів для швидкого реагування», — сказала Тетяна Ставнича.
Президентка КУ розповіла, яким було перше реагування фонду: допомагали людям із транзитом, довозили необхідні речі на території, що перебували під обстрілами і постійною загрозою. Пізніше поступово працівники Карітасу переходили на глибшу гуманітарну допомогу. Це вже були не пакети швидкого приготування із маленьким терміном придатності, а продуктові набори на три-чотири тижні.
«Наша ідея полягає у тому, щоб допомагати людям так, щоби вони відчували свою стійкість і спроможність. Це вимагає від нас надання можливості їм виявляти свою ініціативність, свою волю в подоланні своїх проблем», — розповіла Президентка Карітасу України.
Окрім гігієнічних і гуманітарних наборів Карітас України надає психосоціальний супровід людей через кризові центри, простори, дружні до дитини, де діти оговтуються та відновлюються після травматичних подій, праця із парафіяльними осередками, волонтерами задля побудови соціальної згуртованості, діалог між різними групами у громаді, допомога людям із ремонтом на деокупованих територіях Київщини, Харківщини та Херсонщини.
«Важливо підтримувати менші громади і волонтерів, які стараються в різний спосіб реагувати на соціальні потреби, у яких ми перебуваємо. Ми бачимо, що надання і залучення до такої допомоги будує нашу внутрішню стійкість. Тож допомога іншим допомагає як тим, кому ми її надаємо, так і тим, хто її чинить. Будування цієї стійкості певною мірою зцілює наші серця і дає можливість рухатися далі», — наголосила на важливому аспекті в контексті зцілення ран війни Тетяна Ставнича.
Темою звіту Відділу соціального служіння УГКЦ була «Відповідь Української Греко-Католицької Церкви на потреби постраждалих від війни через соціальне служіння». Обговорили категорії людей, які постраждали від війни: це вимушено переміщені особи, люди, які залишилися в зоні бойових дій, родини військових, що потребують допомоги, підтримки й уваги зі сторони Церкви.
За словами архиєрея, відділ також дивиться на перспективу, тому вже розпочалася підготовка до цьогорічного зимового періоду.
Отець Теодосій поділився планами на майбутнє. Це – два проєкти, праця над якими лише розпочалася.
«Найперше, йдеться про реабілітаційно-духовний центр, який би ми хотіли відкрити в Апостольському екзархаті, мабуть, десь поблизу Рима, для тих осіб, що, постраждавши від війни, потребують духовної реабілітації, побути в тиші, помолитися, поспілкуватися зі священником та психологом. Йдеться про короткотривалі реабілітаційні періоди і тих осіб, які потребують духовної психологічної віднови, але без медичного лікування», — розповів священник.
Другим проєктом, за словами отця Теодосія Греня, стане допомога жінкам із маленькими дітьми.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проєкт – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/
Tags: #війна #Карітас України