Зустріч пройшла у храмі Покрови Пресвятої Богородиці, дорога до якого вже добре відома миколаївцям, адже храм нині виступає однією з локацій фонду для надання благодійної допомоги
«Миколаїв – один з наших нових осередків, – звернулася пані Тетяна до працівників місцевого Карітасу. – Ви одна з тих молодих команд, якими ми дуже пишаємося, тому що за короткий час ви змогли зорганізуватися і виконувати дуже потужну роботу».
За пів року діяльності миколаївський осередок Карітасу дуже зріс. Він починався з родини директора фонду отця Тараса Павлюса, а нині налічує вже близько 50 постійних працівників. Отець Тарас розповів, що Карітас Миколаїв УГКЦ існує на теренах області ще з 2015 року. Однак його діяльність не була настільки масштабною, як сьогодні. Війна внесла свої корективи і змусила активно ставати до роботи.
Нині Карітас Миколаїв УГКЦ об’єднує людей різного віку і професій. Серед працівників фонду є ті, що пережили окупацію, переселенці із сіл, які зазнавали масштабних обстрілів, мешканці Миколаєва, люди, що мають величезний досвід волонтерської діяльності і ті, хто почав волонтерити тільки з 24 лютого.
У спілкуванні з Тетяною Ставничою усі вони поділилися своїми історіями приходу до благодійного фонду, а також своїми мріями. Одна з них – створити величезний центр Карітасу у Миколаєві. Адже благодійний фонд – це не тільки видача гуманітарних наборів або певних субсидій на ремонти чи зимування. Потенціал організації величезний – це і робота з дітьми, і догляд за літними людьми, і підтримка людей з інвалідністю, і психологічна допомога, і реабілітаційні практики, і творчі заходи – і все це можна організувати, якщо мати де.
Президентка Карітасу Україна також підкреслила, що робота фонду націлена на довгострокову перспективу і враховує не тільки виклики війни, але й потреби мирного життя.
«Був дуже швидкий спалах, ми швидко розвинулися, а тепер приходить новий виклик, щоб стабілізувати нашу роботу. Нам треба знайти такий темп, який допоміг би пробігти довгу відстань. Навіть якби війна в скорому часі закінчилася, її наслідки ще довго даватимуться взнаки».
На останок пані Тетяна побажала працівникам Карітасу Миколаїв УГКЦ, аби їхні мрії та сподівання справждувалися, та пообіцяла свою усебічну підтримку «Ви знаєте, що моя місія представляти Карітас України на міжнародній арені. Натхненна вашими зворушливими історіями я робитиму це зі ще більшим задоволенням. І сподіваюся, мої зусилля обернуться користю для кожного з вас і для людей, яким ми всі разом допомагаємо в Україні». А команда Карітасу запевнила, що наступного разу гостей зустрічатимуть ще більшим колективом.
Tags: