15 шкіл Вінницької, Житомирської та Кіровоградської областей України долучились до реалізації проєкту «Зміцнюємо Україну зараз (Strengthening Ukraine Now, коротка назва SUN)» Карітасу України.
У цих школах відкрились «Простори щастя» Карітасу Вінниці, Карітасу Житомир та Карітасу Кропивницький, де соціальні педагоги та психологи працюють з дітьми та їхніми родинами. Проєкт реалізується за фінансової підтримки Карітасу Австрії через Austrian Development Agency та NACHBAR IN NOT.
11-12 вересня менеджерка програми “Освіта, формація та захист дітей” Карітасу України Анна Кілас та менеджерка з моніторингу і оцінки Віта Яремій здійснили візити до шкіл проєкту.
Вони відвідали сім шкіл: Тетерівський ліцей та Троковицький екологічний ліцей Житомирської області, Ліцеї №4 та №24 міста Житомира, а також Вороновицький, Агрономічненський і Вінницько-Хутірський ліцей Вінницької області.
Фахівчиням вдалось поспілкувались з соціальними педагогами та командами Карітасу, аби побачити, як облаштовані “Простори щастя” і як у них проходять заняття.
Детальніше про моніторинговий візит розповідає Анна Кілас:
Житомирська область
– Розкажіть, з якої школи ви почали?
– Першим був Тетерівський ліцей, який у вересні відчинив свої двері для близько 450 учнів. Ця школа є опорним навчальним закладом, тобто до неї здійснюється підвіз дітей на шкільному автобусі з ближніх сіл громади.
Тут немає сенсорної кімнати, на відміну від більшості з 15 наших інших шкіл, які їх вже мають. Однак місцевий «Простір щастя», в якому соціальні педагоги проєкту організовують заходи для дітей, радо приймає шкільного логопеда та надає приміщення для корекційних занять.
“Простір щастя” облаштували влітку. Завдяки проєкту та співпраці із членами місцевої громади зробили ремонт: пофарбували стіни і батареї, поклали нове покриття на підлогу та повісили жалюзі, придбали стільці, столи та м`які пуфи. Помітила в просторі сухий басейн, але поки без кульок, тому було вирішено закупити кульки в рамках проєкту для майбутніх корекційних занять з дітьми з особливими освітніми потребами. У цій школі наразі 8 таких дітей.
– Як ви оцінили роботу педагогів “Простору щастя”?
– Старт проєкту, на жаль, співпав зі зміною кадрів у школі, але попри це робота не зупинилася: нова соціальна педагогиня швидко ввійшла в хід справ, ознайомилася із необхідними матеріалами, проєктною документацією та вже проводить заняття за методикою «Безпечний простір».
Всього педагогинь дві – Ольга та Світлана. Під час мого візиту вони, власне, проводили заняття у «Просторі щастя». Було помітно, що педагоги добре володіють ситуацією та взаємодіють з дітьми, знають всі необхідні методології психосоціальної підтримки, застосовують дитиноцентричні підходи. Діти радісно брали участь в активностях, запитували, коли можна буде прийти ще.
Одна із соцпедагогинь є класним керівником першого класу. Вона інколи проводить свої уроки у «Просторі щастя». Це комбінування вчителька практикує з уроками мистецтва, дизайну, з фізкультурою та з іншими, жодним чином не порушуючи навчальний процес, а, навпаки, доповнюючи його заняттями за новими методиками від проєкту.
– Якою була наступна школа цього візиту?
– Троковицький ліцей. Це зовсім мала школа, найменша з усіх 15 проєктних – тут навчаються всього 212 дітей. При цьому 34 дитини з цього списку навчаються дистанційно, адже перебувають зі своїми родинами за кордоном. Як і в попередній школі, близько 40 дітей підвозять із навколишніх сіл маршруткою.
В школі є діти з особливими освітніми потребами, для яких призначено асистентів дитини. Не зважаючи на те, що деякі діти мають складні форми захворювань, вони приходять на заняття в «Простір щастя».
З дітьми тут працюють двоє соціальних педагогів В’ячеслав і Галина. За потреби вони розділяють обов’язки: один з них проводить заняття, а інший, це зазвичай В’ячеслав, який працює шкільним психологом за сумісництвом, більше часу присвячує індивідуальній роботі з гіперактивними дітьми, щоб не заважати груповому процесу.
– У цій школі теж спеціально ремонтували кімнату під «Простір щастя»?
– Для «Простору щастя» напередодні 1 вересня зробили ремонт: провели електрику, поштукатурили стіни, побілили їх, пофарбували підлогу і застелили її новим покриттям. До ремонтних робіт долучилися працівники Карітусу Житомир, батьки, вчителі та техпрацівники школи, адже кошти школам виділені лише на матеріали. За кошти проєкту закупили стільці, столи, шафи та пуфи.
Також у школі реалізується всеукраїнський проєкт «Захист України». Тут проводяться капітальні ремонти, тому старші класи ще досі не розпочали навчання, чекають, поки будуть відремонтовані всі класи.
– У самому місті Житомир ви відвідали дві школи проєкту.
– Так, Житомирські ліцеї №4 та №24.
У ліцеї №4 навчаються 853 дитини, десять із них мають особливі освітні потреби. Ця школа є однією з небагатьох, яка визнана Центром дистанційної освіти. Тобто, всі діти, які переводяться на онлайн-форму навчання у місті, закріплені за ліцеєм №4.
Наш «Простір щастя» знаходиться окремо від основного корпусу школи. Ми зробили в кімнаті косметичний ремонт, закупили підлогове покриття і стандартний набір меблів, які є в інших житомирських просторах. У просторі працюють дві соціальні педагогині – Лілія та Людмила, які за сумісництвом є шкільним соціальним педагогом та психологом.
– Який ще один ліцей ви згадували?
– 24-й ліцей міста Житомир. Це найбільша у місті школа – 1900 учнів. Є 35 дітей з особливими освітніми потребами та облаштована ресурсна кімната.
Приміщення «Простору щастя» тут невелике. У ньому комфортно займатися групі із 12 дітей. Його також відремонтували та облаштували всім необхідним. Школа за власні кошти замінила вікна. Два соціальні педагоги проєкту є також шкільними соціальними педагогами.
Викликом для роботи цього «Простору щастя» є відсутність місця для рухливих прав. Єдина рекомендація – це виходити на коридор поряд з простором або користуватися спортивним залом.
– Які загальні висновки ви зробили після відвідин шкіл Житомирщини?
– Усі “Простори щастя” гарно облаштовані, укомплектовані матеріалами, є вода і перекуси. Соціальні педагоги активні та вмотивовані, проводили протягом літа дитячі табори, а з вересня намагаються скласти оптимальний розклад, щоб залучити дітей з усіх класів на структуровані заняття з «Безпечного простору».
Вінницька область
– Чим запам’ятався візит до «Просторів щастя» Карітасу Вінниці?
– Цього разу ми відвідали три простори у школах. Почали із села Вороновиця. Тамтешній ліцей навчає 750 дітей. Близько 20 з них мають особливі освітні потреби. Сенсорна кімната для них дуже добре оснащена, містить багато обладнання. Психолог та логопед мають ще свої окремі обладнані кабінети. Залучений реабілітолог.
Великим досягненням школи є просторе укриття на 1000 осіб. Це найбільше укриття регіону, яке може змагатися із обласним центром за кількістю місць та умовами для комфортного перебування під час повітряних тривог. Одного дня це укриття вже захистило шкільний колектив, коли уламки збитого дрону впали на дах школи.
У «Просторі щастя» Карітасу працюють двоє соціальних педагогинь – Вікторія та Інна, які є одночасно класними керівниками у початкових класах, тому можуть зручно залучати дітей зі своїх класів до занять у просторі.
350 дітей до цієї опорної школи підвозять чотирма шкільними автобусами. Як і в попередніх школах, автобус вирушає одразу після уроків. Проте директор дозволяє так складати розклад, що соціальні педагоги можуть по черзі – раз на тиждень чи два – забирати дітей з останніх чи передостанніх уроків на заняття в «Простір щастя».
– Яку школу ви відвідали наступною?
– Вінницько-Хутірський ліцей. Там навчаються 720 учнів. Є 20 дітей з особливими потребами. Освітній процес організований у дві зміни, оскільки школярів дуже багато.
Ця школа, на мою думку, є лідером по методичному та технічному наповненню шкільних кабінетів. У неї є численні зразкові кабінети, все позначено табличками, кімнати яскраві та сучасні, кожна стіна в коридорах розмальована. Розмальовували їх як волонтери, вчителі, так і студенти, які робили свої дипломні роботи, наносячи картини на стінах.
«Простір щастя» Карітасу розміщений на другому поверсі, в окремому тихому крилі. Соціальні педагогині Інна та Наталія вже встигли організувати по 4 заняття за методикою «Безпечний простір». Повторюється тенденція до того, що дітей з молодшої школи забирають із деяких уроків до “Простору щастя”, задля більшого ефекту та можливості застосування нових методик та підходів у рамках навчальної програми.
– Яку школу ви відвідали останньою?
– Агрономічненський ліцей. В школі навчається 700 дітей. Кількість бажаючих тут навчатись з кожним роком зростає, тож тут вже навіть коридори використовують під класи.
«Простір щастя» теж зробили в колишньому коридорі. Діти приходять сюди із задоволенням, займаються в групах по 20-25 дітей. Соціальні педагоги Тетяна і Сергій звикли працювати з такою великою кількістю дітей, але також можуть застосовувати й індивідуальний підхід. Під час літніх заходів вони запросили до себе в групу двох майбутніх школярів, які отримали нову сім’ю та нещодавно переїхали до села Агрономічне. Таким чином вони допомогли їм легше адаптуватися, познайомитися зі школою, з простором, з вчителями та дітьми.
Уже 3-4 дитини з особливими освітніми потребами приходили на заняття в «Простір щастя». З ними також були присутні їхні асистенти.
– Який головний підсумок цього візиту?
– Я переконалася, що проєкт працює завдяки великій відданості команд. Директори шкіл нас підтримують, соціальні педагоги докладають зусиль понад норму, а діти отримують нові можливості для розвитку. Проєкт справді здійснює вагомий вплив на громади, зміцнює їх і готує дітей до майбутнього.
Загалом, я задоволена цим візитом. Помітила, чого саме не вистачає школам, які, власне, є відносини з керівництвом. Дізналася про виклики під час формування розкладів занять, зібрала більше деталей про інклюзивний компонент, про наявні ресурси в школах.
І пересвідчилась в тому, що проєкт заручений підтримкою директорів, а локальні команди докладають надзусиль, щоб усе виконати відповідно до опису проєкту. Вони часто викладаються більше, ніж це передбачено. Тобто працюють понаднормово, допомагають один одному і готові всіляко розвиватись.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проєкт – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/