Image

Прес-конференція в УНІАНі

0 Comments


Мігранти формують власні пропозиції парламентарям
15.10.2009
Карітас України організував 14 жовтня прес-конференцію на тему: “Що не готові слухати парламентарі на парламентських слуханнях про міграцію”.



 
 
Учасниками прес-конференції стали:
– Григорій Селещук – представник Карітасу України, який є головою Комісії УГКЦ у справах мігрантів;
– Олесь Городецький, голова Християнського Товариства Українців в Італії;
– Павло Садоха, голова Спілки українців Португалії;
– Юрій Чопик,  голова “Української громади в Іспанії за права і честь України”, голова Комісії допомоги мігрантам СКУ.
 
Громадський рух, який виник у результаті масових протестів проти спроб подвійного оподаткування трудових мігрантів у квітні 2009, продовжує наростати. Проблеми мігрантів накопичуватися роками. Їхні права та законні інтереси вже давно стали розмінною монетою в закулісних переговорах учасників виборчих переговорів в Україні та міждержавних переговорах з країнами ЄС. Українські трудові мігранти не можуть і вже не хочуть далі чекати на те, щоб хтось вирішив їхні проблеми, а самі готові об’єднуватися і спільно обстоювати свої права та законні інтереси. З цією метою формується громадська платформа, покликана запропонувати та лобіювати зміни українського законодавства у сфері міграції. Від критики та заперечення мігранти переходять до формування власних пропозицій.
 
Умови новітньої міграційної хвилі кардинально відрізняються від умов міграції кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. Сьогодні середовище мігрантів – це не відірваний острів, закритий сам у собі, а швидше півострів, із постійним живим зв’язком з Україною. Фактично у всіх українських трудових мігрантів хтось із дуже близьких та рідних залишається на Батьківщині. Сумарно вони щороку надсилають додому колосальні суми, що сягають 20-25 млрд. євро і перевищують 20% ВВП країни. Мігранти уважно слідкують за політичною ситуацією в Україні і включаються у процес голосування або безпосередньо, або через своїх рідних.
 
Незважаючи на масштабність феномену трудової еміграції з України, який торкається кожну п’яту родину, він не отримав належної уваги з боку політичних еліт, а значить, і державних структур. Українські політики декларують високу зацікавленість, та майже ніхто з них не заходив далі загальних заяв та PR-заходів у вигляді подорожей, фільмів чи круглих столів. Фактично жодна із політичних сил не  запропонувала цілісного підходу до вирішення проблем та конкретних дієвих кроків його реалізації. Мігрантів легковажно відкинули із розрахунків.
 
Більше того, в законодавстві України відсутнє навіть визначення українського трудового мігранта. Де-юре, для нашої держави такої категорії осіб взагалі не існує! Зовнішня політика України працює ще за радянськими принципами і захист прав власних громадян за кордоном не є її пріоритетом. Громадяни сприймаються не як найвища цінність, а як неповноцінні  прохачі, котрим щось потрібно. Досить часто мігранти отримують більше розуміння та допомоги від органів країни перебування ніж від рідного консульства. Існуючі норми консульського обслуговування є вкрай заплутані та неефективні. Виїхавши за кордон, мігранти по суті опиняються поза правовим регулюванням українського законодавства, або ж у більшості випадків, існуюче законодавство є абсолютно застарілим та неадаптованим до нових реалій життя. Основа системи законодавства сформована ще у радянські часи, коли не існувало викликів масової трудової міграції. Необхідно міняти усю систему, а не окремі норми.
 
Ще більше проблем виникає у відносинах трудового мігранта із органами влади в Україні. Працюючи за кордоном він просто не може оббігати десятки кабінетів, щоб полагодити найелементарніші питання. Вкрай ускладнена процедура продовження дії паспорта, визнання атестатів та дипломів, участі у голосуванні тощо. Спрощення стосуються лише перерахувань мігрантами коштів до державного бюджету у вигляді єдиного податку чи платежів до Пенсійного фонду. У законодавстві слід передбачити можливість дистанційних клопотань та оформлення документів.
 
14 жовтня відбулися також парламентські слухання з питань міграції. Це була добра нагода відверто обговорити проблеми мігрантів та, найголовніше, запропонувати конкретні кроки, спрямовані на покращення ситуації. На сьогодняшній день визнання Українською державою факту існування багато чисельної групи трудових мігрантів та законодавче закріплення їхнього статусу просто необхідне. Такий крок допоможе зрушити справу мігрантів із “мертвої точки”.

Categories: Новини

Залишити відповідь