25-річні брати-близнюки Руслан та Мар’ян від народження мають важкі форми інвалідності. Обидва можуть пересуватись лише на кріслах колісних. Щоправда Мар’ян взагалі не довго – більше 20 хвилин йому сидіти заборонено.
Брати живуть з мамою у селі Попелі, що за 15 кілометрів від Борислава на Львівщині. Їхній тато помер.
Руслан та Мар’ян з дитинства відчували, що фізичні обмеження не дозволяють їм спілкуватись з однолітками, завести друзів та бути в соціумі, тому дуже зраділи, коли родині запропонували відвідувати Центр для дітей та молодих людей з інвалідністю при Карітасі Борислав.
На жаль, з двох братів лише Руслан може відвідувати центр, Мар’яна ж працівники проєкту відвідують вдома.
«Руслан знайшов друзів, займається улюбленим заняттям у майстерні, їздить з друзями в різні поїздки, на виставки. У нього також покращився психоемоційний стан – хлопець став більше сміятись, радіти життю та має багато мрій, – розповідають працівники Карітасу Борислав. – Його брат, Мар’янчик, дуже радіє коли ми до нього приїжджаємо: він посміхається, ми спілкуємось, розповідаємо йому про новини, показуємо фото друзів та обов’язково привозимо невеличкі подарунки».
Центр для дітей та молодих людей з інвалідністю у Карітасі Борислав один із осередків міжнародного благодійного фонду Карітас України, які реалізують програму «Підтримка дітей та людей з інвалідністю під час кризового реагування в 8 локаціях України».
До проєкту, який фінансується Cordaid, також долучені Карітас Львів, Карітас Хмельницький, Карітас Стрийської єпархії, Карітас Київ, Карітас Чернівці, Карітас Волинь та Карітас Броди.
Зазвичай, після закінчення спецзакладів, особи з розумовою недостатністю перебувають вдома у чотирьох стінах або скеровуються в психоневрологічні або геріатричні пансіонати. Аби таких випадків було менше осередки Карітасу використовують інноваційні методи праці з особливою молоддю від 18 років, які мають ментальні порушення. Бенефіціари задіяні в різних заняттях: ткацтво, виготовлення листівок, вишивання картин, вироби з бісеру, виготовлення свічок, прикрас, освоєння комп’ютера, дехто пише вірші. Також в центрі надаються послуги соціальної реабілітації та адаптації.
18-річний Андрій відвідує Центр для молоді Карітасу Стрийської єпархії вже півтора роки. Відколи разом з мамою хлопець переїхав на Львівщину з окупованого Бердянська.
Андрій – немовленнєвий та завжди був обмежений тільки сімейним колом спілкування. Тож спершу, коли почав відвідувати майстерню центру, усім здавалося, що він нічого не розуміє. «Він просто ходив по кімнаті та деколи заглядав у очі, низько нахилившись до обличчя. З часом ми зрозуміли, що він так вітається», – розповідають працівники Карітасу Стрийської єпархії.
Хлопець відвідує майстерню щодня і вже призвичаївся вчасно та з усіма сідати на заняття, розуміє де педагоги, а де його друзі. По приходу він віддає перекус в руки педагогу, перевзувається та йде з усіма вітатись. «Самозарадність без присутності мами у великому колективі – це дуже великий прогрес у розвитку Андрія», – зазначають соціальні працівники.
Самозарадність – дуже важлива навичка для молодих людей з інвалідністю. Це можливість бути незалежними від помочі інших людей та самостійно жити у майбутньому без батьків чи опікунів. Тож центри Карітасів, які реалізують проєкти для людей з інвалідністю, посилено орієнтуються на здобуття молоддю навичок самообслуговування та соціалізації. Бенефіціарів, яким дозволяє стан здоров’я, навчають робити покупки у магазинах, відвідувати в кафе, їздити у транспорті, займатись спортом, активно відпочивати тощо.
22-річна Марина, яка теж проживає у Стрию та відвідує Центр для молоді, саме завдяки кулінарним майстер-класам проєкту навчилась готувати їжу для себе та своєї старенької бабусі. Вони мешкають лише вдвох.
Марина навчилася відшуковувати прості рецепти страв у інтернеті, а також просити про допомогу та підтримку в навколишніх людей. «Сподіваємося, що така важлива навичка, як звертатися про допомогу до безпечного кола людей та вміти визначити це безпечне коло, допоможе їй у майбутньому самостійному житті», – уточнюють працівники Карітасу.
Центри для дітей та молодих людей з інвалідністю ведуть своїх підопічних багато років поспіль. 19-річний Арсен у проєкті для молоді з інвалідністю Карітасу Волинь з перших днів його роботи. Хлопець має синдром Дауна та живе з мамою.
«Арсен володіє навичками самообслуговування, але потребує нагадування дорослого у стеженні за зовнішнім виглядом. Має труднощі із застібанням ґудзиків та зав’язуванням шнурівок, – розповідають соціальні працівники. – Дуже тішиться своїми виробами і постійно їх дарує мамі. Із задоволенням відвідує заняття. Часто любить просто спостерігати за роботою інших, йому подобається бути в колективі серед інших, відчувати свою значимість в соціумі».
Для життя більшості цих молодих людей даний проєкт має дуже важливе значення, адже він дозволяє підтримувати набуті навички та оволодівати новими. Люди з інвалідністю потребують постійної праці над своїм фізичним станом, вправ на малу та велику моторику, а також системного супроводу фахівців.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримати нашу діяльність з допомоги потребуючим – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donat