
Уже 24-й рік поспіль Карітас України збирає до школи тих, кому найважче. За кожним рюкзаком акції «Шкільний портфелик» – дитяча історія, що про страхи, сподівання та бажання почуватися звичайною дитиною.
Ціль мережі Карітасу на 2025 рік: купити та укомплектувати 5000 шкільних портфеликів. На національному рівні буде закуплено 1000 з них, а інші вдасться зорганізувати завдяки місцевим бізнесам та меценатам.
Цього року «Шкільний портфелик» – це не просто допомога для навчання, а ще й психологічна підтримка: окрім базового набору шкільного приладдя, кожен рюкзак міститиме набір для самозаспокоєння та сенсорного регулювання. Все для того, щоб діти, які зростають у реаліях війни, могли йти до школи трохи спокійнішими і трохи впевненішими.
У цьому тексті – кілька історій дітей, якими опікуються дитячі проєкти Карітасу Чернігів та Карітасу Запоріжжя. Мілана, Ніна, Настя та Єва незабаром отримають свої портфелики. Не лише з канцтоварами, а з часточкою турботи.
Мілана
Цього року маленька Мілана робить особливий крок – вона йде до першого класу.
На новому життєвому етапі поруч з нею лише мама. Разом вони переїхали до Ніжина з малого села у Чернігівській області. У місті – більше безпеки, підтримки і нових можливостей.
Мілана готова до школи. Два роки тому вона – полохлива та недовірлива – почала відвідувати заняття для дошкільнят – «Пограємось в школу» у «Просторі дружньому до дитини» Карітасу Чернігів у місті Ніжин.

Мілана стала частиною великої та дружньої родини Карітасу. Дівчинка зростала на очах соціальних педагогів та психолога простору. Зараз вона вже читає та може писати реченнями. Цього року дівчинка піде до школи з рюкзаком від Карітасу України.
«Ми вдячні неймовірній команді простору, – каже мама Мілани. – Завдяки цим людям діти, які пережили втрату дому чи звичної буденності, відчувають себе у безпеці. Тут вчать не лише читати і рахувати, а й дружити, вірити та сподіватись».
Ніна
Ніна з нетерпінням чекає свого першого шкільного дня. Вона постійно крутиться перед дзеркалом і приміряє святковий одяг. Білу сорочку і платтячко їй віддали добрі сусіди. Їхня донька вже з них виросла. І Ніна дуже боїться, що до вересня теж виросте і ці красиві речі будуть їй замалі.
Зі своїми ляльками Ніна грається в школу: проводить уроки, співає пісень. Через брак уваги дівчинка має низький рівень навичок письма та читання, але дуже старається. Вона відкрита, доброзичлива, щиро радіє кожній нагоді дізнатися нове та поспілкуватися.

Ніна – сирота. Її мама передчасно пішла з життя, а батько не бере участі у вихованні через захворювання. Турботу про Ніну взяв на себе дідусь, який щодня намагається дати їй усе необхідне. Та його ресурсів недостатньо: фінансово, фізично, емоційно. Він забезпечує базовий догляд, але не має змоги повноцінно підготувати дівчинку до школи.
Середня ціна закупівлі та укомплектування одного рюкзака в Україні складає приблизно 2500 гривень. Можна купити й дорожче, але дешевше – навряд. Це непідйомна сума для звичайного пенсіонера, дідуся Ніни. Саме тому ця родина стане бенефіціаром акції «Шкільний портфелик».
Настя
Настя мріє стати школяркою, але водночас вона цього дуже боїться. Вона поки не розуміє, як проходитимуть уроки в школі. Її найбільший страх: лунає сповіщення повітряної тривоги, а мами немає поруч. Запоріжжя – місто прифронтове, тут звук сирен є частиною повсякденності.
У всьому іншому Настя – звичайна жвава і весела шестирічна дитина. Вона любить мультики, малювати і гуляти з друзями. Займається першим спортом – бальними танцями. Любить допомагати мамі пекти млинці.

У Насті ще немає портфелика. Вона не зовсім розуміє, який він має бути – можливо, рожевий або з героями з мультиків. Але дуже хоче, щоб у ньому було все потрібне для школи: зошити, олівці, пенал. І щоб він став її маленькою радістю та гордістю.
Мама Насті – сильна жінка, яка попри війну та невизначеність вірить у краще і готує свою єдину доньку до навчання. Карітас України хоче підтримати її в цій турботі.
В рамках акції «Шкільний портфелик» Настя отримає свій перший рюкзачок мрії. У ньому будуть не лише канцелярія, але і психологічний набір для самозаспокоєння та сенсорного регулювання: пляшка для води, флікер, м’яка іграшка браслет Капібара, електронний Pop it, іграшка м’ячик (скранчемс)/сквіш, гра Doobl, об’ємні наліпки і листівка з найкращими побажаннями.
Єва
Єва тільки вчиться читати і писати. Вона відвідує дитячий простір Карітасу Запоріжжя і всі свої арт-проєкти, які зробила під керівництвом соціальних працівників та психолога, підписує побажаннями для мами.
«Треба добре вчитися, бо хочу стати ветеринаром», – каже майбутня школярка. Все літо Єва вовтузиться з домашніми тваринами. Їх у родині чимало, ділиться дівча і згинає пальчики: два песики, два равлики, хом’як та папуга, а незабаром буде ще й кошеня.

До речі, домашні улюбленці свого часу не завадили родині переїхати до Запоріжжя з Токмака. Це місто окуповане від перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну. До Запоріжжя релокована і школа, яку Єва обрала – Токмацька академія «Крила».
Карітас прагне підтримати сім’ю Єви і допоможе зібрати її в перший клас. В рамках цьогорічної акції «Шкільний портфелик» дівчинка отримає свій рюкзак мрії.
***
Допомогти зібрати дітей до школи може кожен. Збір донацій на «Шкільний портфелик» Карітасу України триває. Мета 2 500 000 гривень. Долучайтесь!
Допомогу отримають учні 1-4 класів з родин внутрішньо переміщених осіб, з прифронтових або деокупованих територій, військовослужбовців та загиблих захисників, багатодітних чи кризових. Реєстрацію на отримання рюкзаків здійснюють місцеві організації Карітасу.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/