«Завдяки Карітасу відчуваю, що не сама зі своїми проблемами. Звідси я виходжу наповнена духовно і маю силу йти далі», – таку подяку співробітникам Центру для дітей, молоді та їхніх сімей “Дитяче серце – серце Господнє” Карітасу Чернівецької Єпархії лишила молода мама дівчинки та хлопчика.
Працівникам, які надають комплексну підтримку та допомогу батькам і членам сімей дітей з ментальними порушеннями, дуже важливо інколи чути ці слова та розуміти, що їхня робота важлива і ціниться.
Соціальні педагоги центру займаються з дітьми розвитком їхніх соціальних та творчих навичок; логопеди працюють над розвитком мовлення; реабілітологи розвивають рівновагу та координацію, а психологи надають психологічну підтримку не тільки дітям, а й їхнім батькам та іншим членам родин.
Розвиткові заняття та ігри з дітьми дошкільного і шкільного віку – від 3 до 17 років – відбуваються щодня, з понеділка до п’ятниці.
Іван
Один із перших бенефіціарів дитячого центру Карітасу Чернівецької Єпархії – Іван.
Зараз йому вже 16 років, а познайомилась команда проєкту «Готуємо дітей та молодь до майбутнього» з ним 2,5 роки тому в «зеленій кімнаті» у відділку Ювенальної поліції.
Приблизно тоді ж хлопець осиротів – втратив маму, яка виховувала його сама, тож потрапив до дитячого будинку і як міг привертав до себе увагу дорослих, зокрема, і поліції.
Команда Карітасу запросила його відвідувати дитячий центр. Хлопець також неодноразово відпочивав у духовно-відпочинковому таборі осередку, який має назву «Об’єднані любов’ю».
«Для нас Іван неначе рідний. Не одна історія прожита «на двох». Ми пишаємося його успіхами, радіємо коли у нього все гаразд, і водночас стараємось бути поруч, коли приходять випробування», – розповідає Іванна Нагірняк, координаторка проєкту.
Зараз Іван змужнів, навчається в професійному училищі та підзаробляє на будівельних роботах. Він переживає непростий час, бо має велику спокусу впливу вулиці, однак шукає підтримки в Карітасі, серед тих хто його давно знає.
Максим
Іван не єдиний складний хлопець серед бенефіціарів дитячого центру Карітасу Чернівецької Єпархії. Є ще 13-річний Максим.
На початку повномасштабної війни він жив у бабусі з двома іншими братами – 9-річним Микитою та 7-річним Леонідом. Хлопці не мають батька, а мама – зловживає алкоголем.
Після 24 лютого, попри свою залежність, жінка вирішила виїхати за кордон. Через постійні конфлікти зі старшим сином, вона забрала з собою тільки двох менших дітей. Максим лишився жити з бабусею в Чернівцях.
«Мати жодної матеріальної підтримки не надає. Бабуся отримує пенсію 2000 гривень і на ці кошти треба якось утримати сім’ю з дитиною підлітком. Тож літня жінка звернулась по допомогу в соціальні служби, а ті відповідно до Карітасу», – уточнює Іванна Нагірняк.
На даний час хлопець закритий і неохоче йде на контакт. Бабуся переживає за нього, розповідає про його заняття спортом та хороші перспективи, а ще про те, як він турбується про неї. «Ми пробуємо знайти підхід до Максима, надіємося на те що нам вдасться», – зазначає координаторка проєкту.
Андрій та Олена
Дитячі центри Карітасів по всій Україні продовжують працювати із дітьми внутрішньо переміщених сімей, які змушені втікати із зон безпосередніх бойових дій.
Вже рік у Чернівцях живе родина 10-річного Андрія і 7-річної Олени, які евакуювались із Херсонської області. Сім’я вирішила виїхати після раптової смерті батька.
Спершу мама з дітьми жила у прихистках, які були створені для переселенців. Зараз вони переїхали у шелтер, що знаходиться у смт Лужани. Жінка не здатна працювати через стан власного здоров’я, тому живуть вони на виплати від держави. Школярі мають потребу в теплому одязі, взутті та канцтоварах.
Діти важко переживають втрату батька, особливо хлопчик, тож відвідують дитячого психолога у центрі Карітасу Чернівецької Єпархії. Заняття вже дали свої результати: Андрійко почав посміхатися, зникли страхи.
Також брат і сестра навчаються англійської мови у центрі. «Сім’я живе далеко за містом, тому не так часто дітки мають змогу відвідувати заняття, але завжди радісні коли перебувають у нас», – розповідає Іванна Нагірняк.
Ілона та Денис
Мама виховує 7-річну Ілону та 5-річного Дениса сама. Батька в родини немає.
Хлопчик має розлад аутичного спектру і досі не розмовляє, тож всі зусилля мами направлені на те, щоб він заговорив. Це і постійні обстеження, і реабілітаційні центри, і дороговартісні препарати.
Працевлаштуватися жінка не має змоги, бо за Денисом потрібен постійний нагляд. А ще його доводилось возити із сільської місцевості, де проживає сім’я, до логопеда та психолога Центру роботи з дітьми та молоддю з ментальною інвалідністю Карітасу Чернівецької Єпархії.
«Дівчинка навчається у другому класі та не має змоги відвідувати наш центр, але ми знаємо її, а вона знає нас», – посміхається координаторка проєкту.
Все утримання сім’ї – це соціальна виплата у розмірі 6 тисяч гривень. Цього ледь вистачає на їжу, тож завжди є не закриті потреби. Родина неодноразово отримувала допомогу від Карітасу у вигляді продуктових наборів, засобів гігієни, одягу, взуття, канцтоварів; була учасником акції «Шкільний портфелик» та «Святий Миколай дітям».
Останнього разу, коли мама отримувала допомогу на дітей у вигляді нового одягу, взуття та солодощів, вона зі сльозами на очах сказала: «Дякую вам дуже, я не пам’ятаю, коли мої діти отримували новий одяг з бірками! Я завжди прошу допомоги з одягом, але нам давали тільки вживаний».
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримати нашу діяльність з допомоги потребуючим – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/