“Ми вважаємо, що дієвий саме комплексний підхід до дитини у контексті її родини загалом“.
Так розповідала про роботу дитячого центру Карітасу Кам’янське заступниця директора Марія Пагулич своїм колегам із Карітасу України – Ірині Пухняк, менеджерці проєкту “Готуємо дітей та молодь до майбутнього” програми “Освіта, формація та захист дітей” та Віті Яремій, фахівчині з моніторингу та оцінки.
13-14 лютого спеціалістки здійснили моніторинговій візит до місцевої організації та ознайомились з тим, як ведеться робота з дітьми та підлітками.
Карітас Кам’янське – одна з локацій проєкту “Готуємо дітей та молодь до майбутнього”, який реалізується за фінансової підтримки Карітасу Австрії, Карітасу Іспанії та німецького фонду Die Sternsingern Kindermissionswerk.
Ініціативу реалізують місцеві організації Карітасу в дев’яти містах України: Борислав, Броди, Дрогобич (Львівська область), Кам’янське (Дніпропетровська область), Коломия, Івано-Франківськ (Івано-Франківська область), Чернівці, Одеса та Лубни.
Дитячий центр – простір підтримки і розвитку
Дитячі центри Карітасу – це безпечні простори, у яких діти можуть залишатися дітьми навіть у час війни. Тут працюють з різними віковими групами: з наймолодшими – дошкільнятами, які потребують стабільності, гри та м’якої адаптації; зі школярами, яким важливо надолужити освітні втрати, відчути підтримку і знову повірити у власні сили; з підлітками, які шукають відповіді на складні запитання, свій голос і своє місце у світі.
У центрах поєднуються психосоціальна підтримка, неформальна освіта, творчі та групові заняття, розвиток життєвих навичок, профорієнтація та ініціативи, які дають дітям досвід участі й відповідальності.
Фахівці Карітасу – психологи, соціальні педагоги, логопеди, аніматори – працюють не лише з дитиною, а й з її оточенням, допомагаючи родинам і школам створювати середовище, у якому дитина почувається в безпеці.
У реальності війни, втрат, переїздів і постійної тривоги такі простори стають для дітей точкою опори: місцем, де їх чують, підтримують і допомагають зростати – емоційно, соціально і освітньо.
Під час моніторингового візиту Ірина Пухняк і Віта Яремій мали нагоду поспілкуватися з фахівчинями дитячого проєкту перед початком занять у дитячому центрі.
Психологиня Лілія Литвиненко продемонструвала роботу в сенсорній реабілітаційній кімнаті. Це простір де через рух, гру та відчуття дітям допомагають знайти баланс у тілі, емоціях та поведінці.
Кожен агрегат в цій кімнаті має свою мету. Кінезіо-м’ячики та балансир розвивають координацію, відчуття тіла і міжпівкульну взаємодію. Через рух “вмикається” увага та покращується здатність до концентрації. “Обіймальна” бочка дає глибокий тиск – це про безпеку, заземлення й зниження тривожності. А батут і сенсорний тунель допомагають дітям пропрацювати вестибулярну систему, зняти надлишкове напруження або, навпаки, активізувати, якщо дитині складно включитися в роботу. Бізіборд стимулює дрібну моторику, планування дій, послідовність та терпіння. Фітнес-м’яч – для балансу, стабілізації корпусу та формування відчуття опори.
Окремий напрям у кімнаті – нейроігри: вправи на перехресні рухи, ритм і переключення уваги. Вони допомагають покращити самоконтроль, швидкість обробки інформації та навчальну витривалість.
Особливе місце в цій кімнаті займає світлова пісочниця. Тут діти створюють живі історії. За допомогою іграшок вони відтворюють свої переживання, страхи, мрії. У цьому процесі народжується безпечний спосіб говорити про складне. Пісок легко змінюється, як і емоції: можна стерти, додати, трансформувати. Це про гнучкість, творчість і внутрішній ресурс. Через такі історії дитина вчиться усвідомлювати себе, знаходити рішення та відчувати контроль над власним світом.
Плакати з історіями – це простір для розвитку емоційного інтелекту: ми вчимося розпізнавати почуття, знаходити способи реагування, будувати соціальні сценарії. Арт-вправи дають можливість м’яко прожити емоції, знизити внутрішнє напруження та знайти власні ресурси.
“У цій кімнаті ми не “просто граємося”. Ми працюємо над увагою, концентрацією, стабілізацією поведінки, сенсорною інтеграцією та емоційною регуляцією, – пояснює Лілія Литвиненко. – Тут дитина вчиться відчувати себе і поступово керувати собою. Це простір підтримки і розвитку маленьких, але дуже важливих перемог“.
Розповіла про свою роботу також логопединя Юлія Лещенко, яка допомагає дітям долати перешкоди у мовленні. У дитячому просторі Карітасу Кам’янське це відносно нещодавно впроваджена, але дуже затребувана послуга. Юлія продемонструвала свої надбання: матеріали, з якими працює у повсякденній роботі та поділилася досягненнями, про які вже можна переконливо говорити.
Соціальні педагогині Марія Бондарчук та Марія Божаткина розповіли про перелік занять, які вони проводять у дитячому центрі: що вдається найкраще та чим діти захоплюються найбільше.
“Я дуже радію, що у вас є всі можливості для роботи з дітьми. Мені подобається ваше бажання вдосконалюватися і втілювати в життя цікаві ідеї та напрацювання“, – підсумувала Ірина Пухняк, спостерігаючи за роботою фахівчинь.
Перед одним із занять менеджерка мала нагоду поспілкуватися з дітьми молодшого шкільного віку, які прийшли на заняття. Вона розпитала їх, як вони живуть, про що мріють та що їм у дитячому просторі подобається найбільше.
Діти у свою чергу із задоволенням поділилися своїми мріями, серед яких найчастіше звучало бажання про скоріше настання миру в Україні. А дехто з них мріє повернутися додому.
В дні моніторингових візитів відбулися також профорієнтаційні заняття з підлітками та сімейний художній майстер-клас. У представниць Карітасу України була нагода також ближче поспілкуватися і з підлітками, розповісти про свою діяльність та дізнатися, яку професію вони мріють опанувати. А на майстер-класі гості долучилися до малювання зимової картини.
Ірина Пухняк і Віта Яремій відвідали інклюзивну кав’ярню “Нарнія”, де посмакували ароматною кавою та десертами, до випікання яких залучена молодь з інвалідністю. Менеджерка дитячого проєкту у Кам’янському Оксана Колотило розповіла про заснування та розвиток інклюзивної кав’ярні та працевлаштування молодих чоловіків з ментальною інвалідністю.
На виїзді до транзитного містечка на лівобережжі Кам`янського вдалося відвідали також модульний дитячий будиночок. Там також кипіла робота: діти, побачивши гостей, із задоволенням ділилися тим, як вони живуть, що їм подобається найбільше у дитячому центрі та чому вони туди щоразу поспішають.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримати нашу діяльність з допомоги потребуючим – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/