Image

«Дуже важливо, що ми поїхали саме у безпечну Польщу»: працівники Карітасу розповідають, як табори змінюють дітей

Повномасштабна війна в Україні змінила життя мільйонів українців. Психологи кажуть, що найважче цей рік дався підліткам, які одночасно переживають зміни в тілі та свідомості, тож з ними дуже важливо працювати додатково. 

Саме такі підлітки були кістяком дитячих груп від Карітас Львів, Карітас Кам’янське та Карітас Запоріжжя, які на початку 2023 року відвідали дитячий оздоровчий табір у гірській місцевості Райське в Польщі. 

«Діти у нас були зі всієї України – від Чернігова до Херсону і Криму. Частина дітей була із сімей військових, які служать та перебувають у полоні; частина – із багатодітних родин. 

В основному група складалась із молодших підлітків-переселених осіб – 10-12 років. Було трішки менших, а також кілька старших. До речі, старші дуже допомагали дорослим», – розповідає Софія Зотіна, психолог Карітасу Львів, керівниця проєкту «Діти і війна: соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми, які постраждали від війни в Україні».

Всього у польський табір з України приїхало майже 150 осіб. Зі Львова та Запоріжжя дітей із кризових та тимчасово переміщених сімей супроводжували тільки соціальні педагоги та психологи, із Кам’янського групи складалися із багатодітних родин – дітей з мамами. «Серед них були внутрішньо переміщені та особи з інвалідністю, – уточнює Валерія Хаджийська, координаторка проєкту “Долаючи розломи в громадах” Карітас Кам’янське. – Це діти наших працівників, волонтерів та парафіян Карітасу від 5 до 18 років. Наймолодша дівчинка була дворічна, її мама приїхала зі старшими дітьми». 

Приймаючою стороною був Карітас Архиєпархії Перемишля (Польща). «Це дуже важливо, що ми поїхали саме у безпечну країну де немає загроз. Перший тиждень ми не могли звикнути до того, що десь там щось грюкає і бахає, але це не війна, – коментує представниця Карітас Кам’янське. – Декілька дітей у нас були із яскраво /вираженим синдромом нав’язливих рухів. Це коли дитина або надмірно кліпає очима, або здійснює неконтрольовані рухи руками чи ногами. Так от на другий тиждень, коли ми вже збиралися додому, у цих дітей такі стани пройшли, оскільки вони звикли що все нормально і безпечно».

Поїздка у табір дала можливість не лише відволіктися від стресу війни, повітряних тривог та вибухів, але і отримати нових друзів та досвід. Педагоги розповідають, що діти у таборі познайомилися та здружилися. «Я помітила, що діти не використовували гаджети, навіть якщо у них видавалася вільна хвилина і вони були в доступі. Їм ніколи було цим займатися, вони спілкувалися», – каже Валерія Хаджийська.

Два тижні українські діти відвідували творчі та спортивні заняття, майстер-класи із дресирування собак та каністерапії, із надання першої домедичної допомоги та протипожежної безпеки. «Діти не тільки цікаво проводили час, а й опановували новітні технології – робили стопмоушен відео, переозвучували трейлери та знімали власні міні-фільми про табір», – додають у Карітас Запоріжжя.

Львів’янка Софія Зотіна розповідає, що дітям дуже сподобався виступ дівчинки-піаністки, їхньої однолітки, лауреатки 20 європейських конкурсів класичної музики: «У групі було кілька дітей, які займаються музикою, тож їм було це цікаво. Та і дівчинка грала шедеврально, тож всі сиділи і слухали, – усміхається Софія. – А потім взагалі виявилося, що старший брат одного із наших хлопчиків тиждень тому змагався з цією дівчинкою на конкурсі та зайняв друге місце. Це було кумедно і неочікувано». 

За два тижні діти також здійснили організовані мандрівки до одного із найбільших у Європі етно-музеїв під відкритим небом «Санок» та Солінського озера із подальшим катанням на підйомнику.

«Найбільше дітям запам’яталися відвідини аквапарку, хоча після нього багато дітей захворіло», – зазначає представниця Карітасу Львів Софія Зотіна, і додає: «Напевно для холодного сезону не дуже підходить таке дозвілля, можливо, краще натомість було відвідати кінотеатр чи здійснити більше поїздок в інші міста». 

Побажання щодо більшої кількості поїздок озвучує і Валерія Хаджийська з Карітас Кам’янське: «На майбутнє варто кудись активніше виїжджати і щось бачити. Ми самостійно додатково організовували екскурсію у місто Кросно в музей скла і не жалкуємо, тому що воно було того варте».

По поверненню додому діти і підлітки із різних міст України продовжують спілкуватися між собою та взаємодіяти із Карітасом. «Для дітей ця поїздка була дуже важливою, – зазначає Софія. – Вони розвантажились емоційно, знайшли нових друзів, долучились до нашого центру і дуже тішаться, що з нами познайомились». 


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/

Categories: Новини

Залишити відповідь