Благодійний фонд Карітас компенсує гроші за оренду житла деяким категоріям переселенців, розповідає кейсменеджер проєкту Зоряна Моташко. За її словами, фонд заключає з орендодавцями угоди та повертає гроші за три місяці проживання квартирантів. Такі договори заключили із трьома десятками власників житла в Чемеровецькій громаді на Хмельниччині.
80-тирічна Марія Чернова, жителька Харкова, плаче, коли згадує рідне місто. «Північна Салтівка найбільше постраждала. В наш будинок влетіла ракета, в саму квартиру. Викликали ДСНС і її витягнули. Добре, що вона не здетонувала. Встигли документи взяти, і все, бігом втікати. Діставалися дуже важко, поки приїхали», – розповідає жінка.
Жінка приїхала в Чемерівці до племінника, та той невдовзі втрапив в аварію і помер, розповідає його односельчанка Наталія Гончарук. За її словами, Марія Чернова тоді вирішила повернутися в Харків.
«Але там нема куди їхати – 16 поверх, світла немає, води немає, газу немає. І ми їй запропонували переїхати до себе, і вона приїхала до нас проживати. Нас сім чоловік в хаті і хлопчик, під опікунство ми його взяли, бо шкода було, і бабушку взяли, і в мене свекруха, і в мене хлопчик-інвалід, 19 років, і ще один син. Ми в неї не берем кошти, ми чим багаті, тим і раді», – розповідає Наталія Гончарук.
Бабуся каже: живеться їй в родині Наталії добре. «Нормально, ставлення гарне. Тут так, ніби немає тієї війни. Я забуваю просто моментами, забуваю, але хочеться повернутися в своє місто», – говорить Марія Чернова.
Наталія Гончарук каже: у бабусі Марії грошей з пенсії не беруть, але матеріально родині важко, тому звернулися по допомогу в «Карітас».
За словами кейсменеджера цього проєкту Зоряни Моташко, таку компенсацію за житло можуть отримати самотні люди віком понад 60 років, годуючі мами з дітками до двох років, одинокі мами, батьки-опікуни, бо такі є історії, що дітки під опікою з бабусями.
Таку компенсацію мала б отримати й жителька Ізюму Валентина Сікун. Каже, вона опікунка трьох своїх онуків, і їм важко – матеріально і психологічно. «Ми приїхали з підвалу, 10 днів там сиділи. Приїхали, в чому сиділи, новеньке в хаті залишилося. Не могла заставити дітей піти в школу, тому що їм одягати було нічого», – розповідає пані Валентина.
Компенсацію жінка отримати не може, каже Зоряна Моташко, бо на орендоване житло його власник не має офіційних документів. Менеджерка проєкту каже: бабусі-опікунці спробують допомогти. Та розповідає про цю допомогу.
«Оплата оренди житла протягом трьох місяців виплачується разовою проплатою. У нас це стала сума, яка проговорюється, прописується. З цієї допомоги сплачуються податки державі обов’язково, а решту – це вони обговорюють з власником», – розповідає Зоряна Моташко.
Таких угод, за її словами, заключили наразі 32 та мають кошти на 50 договорів. Тепер беруться втілювати черговий проєкт. «Плануємо і маємо на це кошти. Це проєкт із забезпечення людей паливними матеріалами з негазифікованих сіл», – говорить менеджерка.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати наші благодійні проекти – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/