Тетяна Ставнича, президентка найбільшої благодійної організації «Карітас України» розповіла про роботу організації в час війни.
– Пані Тетяно, вже більше двадцяти днів ми живемо в час війни, війни у центрі Європи. Чи в історії Карітасу був уже досвід роботи, служіння у період активних бойових дій?
– Карітас розгалужений по цілому світі, і по різних країнах був різний досвід, але як мені казали наші партнери з Західної Європи, вони ще ніколи не бачили, щоб Карітас так швидко активізувався у таких надзвичайних обставинах, як це зробив Карітас України. Зокрема у Карітасі Швейцарії відзначили, що їм доводилося бачили різний досвід і різну готовність Карітасів, і відзначили нашу роботу дуже високо.
– Ви казали, що виявилися готовими до ситуації, яка склалася після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Ви до цього готувалися?
– США, зсилаючись на розвідку, повідомляли про можливу повномасштабну війну росії проти України. І ми як благодійна організація вирішили готуватися. Адже війна завжди відбивається, перш за все, на цивільному населенні. Особливо вразливими стають діти та літні люди…
Тому ми вирішили краще підготуватися до різних сценаріїв та можливих наслідків.
І в середині січня цього року ми запросили наших колег з Catholic Relief Services (американського Карітасу), який працює за кордоном. Вони є спеціалістами з надзвичайних ситуацій. Наші американські колеги з нами працювали кілька тижнів в Україні.
Підготовка була дуже конкретна, особливо щодо шляхів потенційного переміщення осіб. І кожен з наших центрів почав опрацьовувати свій план, як би вони могли діяти в певних обставинах.
Ми якраз закінчували нашу підготовку, як почалася війна. Тож можу сказати, що ми значною мірою були готові до наших завдань, тому що мали певний план реагування.
Уже з першого дня воєнного вторгнення ми скликали керівників усіх осередків Карітасу і пустили в рух плани, які були попередньо розроблені. Тож, коли прибули перші біженці, ми вже могли надавати потрібну допомогу. Відтоді щодня аналізуємо ситуацію і розвиваємо нашу діяльність.
– Карітас поширений практично в усіх країнах ЄС. Це Німеччина, Польща, Австрія, Іспанія, Італія… Чи є якісь особливо активні країни в допомозі?
– Німеччина і Австрія завжди були нашими найбільшими партнерами. Останніх вісім років, власне в роки, коли вже тривала війна проти України, вони нам дуже сильно допомагали. Також активними були Сполучені Штати Америки.
Допомогу, яка надходить українцям через Карітас, можна поділити на різні категорії. Найбільша – це, звісно, проекти від різних партнерів для конкретних визначених цілей у допомозі біженцям, продуктами харчування, гігієнічними наборами, притулком тощо.
Крім того, прості люди з цілого світу, особливо з Європи, збирають і привозять допомогу, яку ми приймаємо і передаємо туди, де є найбільш гострі потреби. Також до наших центрів дуже багато волонтерів приносять допомогу, або роблять грошові пожертви на нашу діяльність через банківські установи і таким способом долучаються до нашого служіння.
Перші два тижні це була така загальна допомога. Від усіх і в усьому.
Тепер вона почала набувати більше конкретної форми, яка буде спрямована на людей за категоріями.
Ми працюємо з людьми, які постраждали від війни з 2014 року. Щоправда, ця робота велася здебільшого на сході України, в прифронтовій зоні. І зараз ми хочемо наш досвід застосовувати на цілу Україну, адже сьогодні схід України – це ціла країна.
– Як змінився бюджет Карітасу України до початку повномасштабного вторгненні 24 лютого і після?
– Потреби збільшуються у нас на очах і бюджет відповідно збільшується. Зараз наш бюджет за чотири місяці вже перевищив минулорічний. Тож ми очікуємо, що наш бюджет реагування на кризу, пов’язану з війною, буде більшим за 10 мільйонів євро.
Праця Карітасу зараз націлена на допомогу з вимушено-переселеними особами та біженцями по всіх наших центрах та на кордоні. Окрім того, Карітас теж уже отримав і передав понад 520 тон допомоги від партнерів і благодійників, більшість якої була спрямована на центральні, східні та південні напрямки – це допомога близько 70 000 людям.
Наприклад, із західної України ми щодня відправляємо по кілька вагонів вантажів на Київ, де наші працівники з волонтерами розвантажують і розподіляють за пріоритетом. Що потрібно, залишають у Києві, решту перевозимо далі, зокрема, у Харків.
Де можливо, Карітас продовжує працювати в межах своїх традиційних проєктів і програм – зі старими бенефіціарами, які залишися в своїх домівках, з бездомними, для яких готуємо щодня тисячі гарячих обідів по цілій Україні, з лежачими самотніми людьми, до яких, крім нас, зараз ніхто не приходить.
Працюємо з тим, хто втратив житло і потребує тимчасового притулку, з багатодітними сім’ями, які потребують елементарного забезпечення, як от підгузки, дитяче харчування, базові гігієнічні засоби.
Ми вже надаємо психологічно-соціальний супровід постраждалим від війни. Щоправда, цей аспект тільки починає набирати обертів.
У Чернівцях на вокзалі ми вже створили дитячий простір, де наші аніматори граються з дітьми, а мами в цей час мають змогу трохи відпочити…
Наша команда з Дрогобича виїжджала до кордону з наметами і обігрівачами, де біженцям довго доводиться чекати з дітьми і мерзнути. Ситуація дуже динамічна і ми стараємося моніторити реальні потреби і відповідати на них.
Зараз бачимо що багато людей їдуть автобусами через кордон, і, як правило, не мають, що їсти, пити. Тож ми доносимо їм їжу і пиття.
Центри Карітасу надають щодня дах над головою майже 1400 особам. Ця цифра варіюється.
– Чи багато волонтерів долучаються?
– Дуже. Наші центри ще не подавали нам конкретні цифри, але в середньому це від 30 до 60 активних людей доброї волі у кожному центрі, які своєю допомогою роблять нас більш ефективними та оперативними. І разом з тим, всі нам кажуть, що охочих допомагати – неймовірно багато, тож наша команда волонтерів буде тільки розростатися. Велика частина служіння Карітасу зараз здійснюється саме через волонтерів, особливо на парафіях.
– Маю таке особисте запитання. Ви ось громадянка США. За кілька тижнів до вторгнення Америка активно закликала своїх громадян покинути Україну. Ви залишилися…
– Я є президентом Карітасу України і вірю в місію, яку має Карітас. Я навіть не думала про те, щоб покинути Україну в цей час.
– Кому підзвітний Карітас України?
– Нашим засновникам – Патріаршій курії Української Греко-Католицької Церкви і одній із наший єпархій за кордоном та, звичайно, нашим закордонним партнерам.
Однією з рис Карітасу є повна прозорість. У нас регулярно проводяться міжнародні аудити і всі закупівлі ми робимо максимально прозоро, аналізуючи систему співвідношення якості та цінових пропозицій на постачання товарів та послуг.
Розмовляла Оксана Климончук
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/