В середньому за місяць два соціальних працівники приймають 50 викликів у рамках соціального проєкту “Супровід інвалідів по зору І групи”, організованим за ініціативи Карітасу Хмельницький. Майже два роки він діє в обласному центрі. Про це розповідає керівник проєкту Отець Роман, та додає, гроші на його роботу беруть з міського бюджету, інформує Суспільне.
Світлана Касприк втратила зір 16 років тому. Щомісяця два-три рази звертається до соціальних працівників, аби їй допомогли пройти обов’язковий огляд у лікарів.
“Я дзвоню в Карітас, знаю на пам’ять їх телефон, і кажу коли мені треба в поліклініку. Сестричка приходить до мене додому і ми вже їдемо тролейбусом або пішком. Коли б я не заказала, вони завжди відгукуються”, – каже жінка.
Таких клієнтів в рамках роботи проекту – 30, розповідає соціальний працівник Інна Мотика.
“Коли нас замовляє хтось з наших клієнтів тотально незрячих і ми супроводжуємо, в нашу компетенцію входить супровід тільки тотально незрячих людей, інвалідів першої групи. Нам надає маршрут наш диспетчер. Ми приходимо під будинок під під’їзд до людини, передчасно телефоном домовляємось”.
Інна Мотика додає, не завжди вдається потрапити без суперечок у чергах до лікаря чи на прийом до працівників соціальних служб.
“Коли ми приходимо під кабінет до лікаря в нас є моменти. Нерозуміння людей такої категорії людей, які знаходяться в суцільній темряві. Ми не хочемо нікого дискримінувати, але я завжди пред’являю посвідчення соціального працівника, що супроводжую незрячу людину і в фактичний момент є очима цієї людини. Якщо мирно і з любов’ю ти до людей звертаєшся, люди йдуть на зустріч”.
Переважно, ті люди які є клієнтами проєкту “Супровід інвалідів по зору І групи” стоять на обліку в управлінні праці чи УТОСі. Існує проєкт майже два роки. Як з’явилась ідея створити розповідає Отець Роман.
“Була потреба для тих людей яким важко самим пересуватись тому що вони нічого не бачать, і їм потрібна допомога соціального працівника. В місці не було такого не було такого проекту, не було підтримки, щоби власне якось допомогти тим людям які є незрячими”.
Аби домовитись про супровід необхідно не менше як за добу зателефонувати до диспетчера проєкту. Супроводжує соціальний працівник клієнтів не лише у державні установи та поліклініки, а й у магазини, на ринок, допомагають обрати одяг, купити необхідні товари, зазначає Інна Мотика. Ці послуги є безкоштовними.
Тисяча шістсот три людини з інвалідністю по зору зараз зареєстровані в обласній організації УТОС повідомляє її голова Лариса Кірікіщук. З її слів, УТОС-громадська добровільна організація, і членство в ній не обов’язкове. Реальна кількість незрячих та слабозорих на Хмельниччині чи не вдвічі більша-каже голова обласного УТОСу.