«Я перший! Це мої іграшки! Граємо за моїми правилами! Я ні з ким ділитися не буду!», – доносилося кімнати. Через хвилину вже чутно було крик, плач інших дітей. Ми розуміли – до нас на заняття завітав Діма.
Хлопчик поводився зухвало. Не був навчений програвати. Не міг витримати конкуренції. Йому дуже важко було знаходити спільну мову з іншими дітьми. Постійні скарги… Нескінченні зауваження… Ображені діти та незадоволені батьки .
«Поведінка Дмитра –незадовільна», – в один голос стверджували вчителі.
«Діма нас ображає», – жалілись однокласники.
«Зробіть з ним щось», – благав класний керівник.
Ми прийняли виклик. Розуміли, що буде складно, але це дитина. Дитина – добра, а поведінку можна корегувати. Для нас це було нелегко, але хлопчику допомога була вкрай важлива.
Діма прийшов в Карітас. І почався процес трансформації та кропіткої роботи. Весь процес змін ґрунтувався на трьох безпрограшних прийомах.
Прийом перший – ПРАВИЛА
В просторі «Карітас» діють правила. Як закон для країни, так і правила для Карітасу. Правила розроблені за принципом «дітьми для дітей». Вони важливі. Діти повинні дотримуватися і виконувати їх. Дмитра ознайомили з правилами простору «Карітас». Наголосили на необхідності дотримуватися їх виконання. І з часом в випадках незадовільної поведінки, посилання на правила нам надзвичайно допомагали.
Прийом другий – РОЗВИВАЮЧИЙ ЗВОРОТНІЙ ЗВ’ЯЗОК
Метод дійсно класний! Він передбачає розмову з дитиною про її поведінку, без осуду, звинувачення чи критики. Наводяться чисті факти без суджень (згадайте, як кінокамера фіксує події).
Другим етапом методу є показ дитині причинно-наслідкових зав’язків, що може статися у наслідок тих чи інших дій. Хлопчик сам доходив до правильних висновків.
І третє, це роздуми з дитиною на тему: «Яким чином можна поліпшити ситуацію? Що можна зробити аби задовольнити свої потреби не роблячи іншим боляче». На цьому етапі хлопцю доводилося брати відповідальність за свої дії на себе. І потім відповідати за них.
Прийом третій – КЕРУВАННЯ РЕАКЦІЯМИ
В просторі «Карітас» ми особливу увагу приділяємо роботі з емоційними станами. Вчимо дітей усвідомлювати свої емоції. Дивитися всередину себе. Вчимо розуміти, що викликало ту чи іншу емоцію. Потім екологічно, без шкоди для оточення, вчимо виражати злість, агресію, роздратування, образу, тощо.
Дмитрик крок за кроком опановує та вдосконалює набуті навички роботи з негативними емоціям.
Робота з хлопцем триває і зараз, але перші результати вже видимі. Учень змінився в кращій бік. Зауважень значно менше. Хлопчик навчився розуміти свої потреби, та намагається задовольняти їх соціально допустимими способами, не порушуючи межі інших дітей. Для нас, як для працівників Карітасу, – це велика перемога!
Марина Мартиненко, психолог проекту «Стійкість та розвиток» БФ «Карітас Краматорськ»