19–20 квітня у Львові соціальні педагоги, психологи, координатори проєктів, які працюють із дітьми та молоддю Карітас зустрілися, щоби професійно зростати, дістати важливі знання та безцінний, підтримуючий досвід групової супервізії.
«Це не разова акція, а системний підхід, своєрідний процес турботи про співробітників організації, які працюють у часи невизначеності, змін та криз, – зазначає керівник напрямку по роботі з дітьми та молоддю Карітасу України Зоряна Лукавецька. Щоб якісно виконувати свої професійні ролі та бути корисними клієнтам, працівники Карітас, насамперед, мають самі бути в ресурсному стані. Такі рефлексивні, групові зустрічі впродовж багатьох років доводять свою ефективність. Самою своєю суттю, супервізія – це процес рефлексії, який створює значущу для прогресу зміну. Такі супервізійні зустрічі допомагають спеціалістам зрозуміти приховані можливості розвитку».
Профілактика синдрому емоційного вигорання є важливою частиною роботи, як самих працівників так і організації загалом. Поряд із традиційними способами, такими, як психогігієна, психоедукація, тренінгова робота, останнім часом у проєктах Карітас активно застосовують методи супервізії, які є найефективнішими профілактичними заходами збереження стійкого емоційного стану працівників.
«Як правило супервізорів ми запрошуємо зовнішніх. Підбираємо експертів високого рівня з відповідною освітою та досвідом, намагаємося так організувати процес, отже, щоб максимальна кількість запитів була опрацьована і співробітники поїхали додому з відповідями та новими ідеями. Важливу частину в цьому процесі відіграє і нетворкінг – тепле спілкування, спільний відпочинок, обмін досвідом», – розказує менеджер проєкту Анна Кілас.
Цього разу супервізором стала неперевершена Лариса Дідковська – доцент кафедри психології ЛНУ ім. І.Франка, сертифікований психотерапевт ЄАП (Європейської Асоціації Психотерапії), президент Української асоціації гештальт-терапії, член Онтарійської Асоціації консультантів, психометристів та психотерапевтів (ОАССРР) (Львів). Лариса Дідковська є добрим другом Карітасу та вже не перший рік надає високопрофесійний супервезійний супровід для працівників організації.
Одним із важливих результатів супервізії є підвищення рівня усвідомлення. Супервізорська робота в групі, де ролі працівника, клієнта і спостерігача розподіляються між учасниками, розкриє сутність процесів, запитів і конфліктів, що відбуваються в повсякденній практиці соціального працівника процесів і конфліктів, чітко розкриє механізми травматизації суб’єкта, що допомагає тощо.
Супервізія від Карітас – це рефлексивна практика, яка виконує такі функції:
– формувальну – професійний розвиток: супервізор створює співробітникам простір для навчання та росту, зокрема, розвитку навички самоаналізу;
– відновлювальну – підтримка благополуччя: супервізор допомагає в запобіганні вигорання професіонала, емоційно підтримує і пропонує опрацювання психологічних питань, які виникають у співробітників;
– нормативну – розвиток самосвідомості: контроль працівника над власною особистістю (недоліки, сліпі плями, вразливі сторони, забобони).
Аналізуючи запити супервізії, не можна не зважати на глибину, складність та важливість фокусів роботи, яку здійснюють спеціалісти організації, допомагаючи потребуючим. Серед запитів, які були розглянуті на зустрічі, зокрема: втрата інтересів до навчання та роботи, процеси інфантилізації, самореалізації та сепарації, екзестенційний пошук себе, комплекс меншовартості, підвищена тривожність, емоційна виснаженість, надмірний контроль над близькими, симбіотичні стосунки з дітьми, вікові кризи тощо.
Щоб зрозуміти, чи відповідають інтервенції, заходи які ми проводимо, потребам учасників, ми завжди збираємо анонімний зворотній зв’язок, який дає змогу на майбутнє максимально врахувати потреби учасників.
Наводимо основні моменти, які зазначили опитані учасники супервізії: 93,8% планують застосовувати отримані знання у своїй роботі в Карітасі, 72,5% учасників повністю задоволені рівнем роботи та глибиною розкриття свого запиту, 100% учасників оцінили рівень підготовки супервізора, як високий; а 81,3% – задоволенні рівнем організації заходу.
«Отже, підсумуємо, супервізія сприяє навчанню працівників насамперед контролю за власним психічним здоров’ям, саморегуляції емоційних процесів, розуміння закономірності своїх психічних реакцій, – перераховує менеджер проєкту Карітас Україна Марина Мартиненко.
Разом із усвідомленням в учасників супервізій з’являється можливість проаналізувати свої емоції і відповідно керувати ними. Усвідомлення можливих ризиків і психічних травм забезпечує захист психіки та дасть змогу знизити рівень поширення синдрому емоційного вигорання серед команд проєктів, які працюють із дітьми, що, безумовно, підвищить ефективність роботи в проєктах».
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проєкт – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/