На перший погляд може здатися, що Олександр Проців потребує сторонньої допомоги, адже він не розмовляє та пересувається за допомогою ходунків. Проте насправді він сам є потужним джерелом сили, тепла та натхнення для оточуючих. Справжні скарби його особистості приховані значно глибше зовнішнього: у відкритому серці, щирості, теплій усмішці та безумовній здатності любити.
Олександр, якого друзі називають Сашком, є відвідувачем соціально-реабілітаційного центру Карітасу Тернопіль протягом майже 10 років. За цей час він продемонстрував помітне особистісне зростання та прогрес.
Шлях до інтеграції та самостійності
Завдяки багаторічній підтримці центру та власній наполегливості, Олександр поступово розкрив свій потенціал, здобувши нових навичок та вмінь.
Він навчився висловлювати свої емоції та почуття за допомогою міміки, жестів та погляду настільки ефективно, що його почали розуміти оточуючі.
Сашко став прагнути більше спілкуватися зі своїми друзями, почуваючись більш безпечно та комфортно. Він почав активно долучатися до спільних занять з іншими учасниками.
З часом чоловік зміг зосереджено виконувати завдання під час занять, стаючи більш самостійним та цілеспрямованим.
Психологиня центру, Світлана Запотоцька, наголошує, що успіхи Олександра – це демонстрація процесу поступової інтеграції у соціальне середовище, стабілізації емоційного стану та зміцнення почуття власної значущості. «Його розвиток – це приклад того, як підтримка, прийняття й любов відкривають нові ресурси навіть там, де здається, що межі вже визначені», – зазначає фахівчиня.
Справжній джентльмен і дарувальник
Олександр – людина, яка поважає не лише близьких, але й себе. Щоразу він вражає своєю охайністю: доглянутий, у випрасуваній білій сорочці та з улюбленою бабочкою на комірі. Його візитівка – сильне рукостискання. Він завжди першим вітається з гостями, даруючи енергію тепла і любові.
Його місія дарувальника підтверджується на свято Миколая, коли Сашко з’являється в костюмі Святого і роздає усім подарунки.
Олександр обожнює мистецтво, часто відвідує Міську філармонію чи інші заклади культури, завжди сидить у перших рядах і обов’язково має фото з головними акторами. Свої улюблені заняття – малювання, розмальовування картин і виготовлення вервиць – він присвячує найдорожчій людині – матусі.
Невтомна любов родини та підтримка центру
Життя Олександра завжди було сповнене викликів. Колись він не міг ходити взагалі. Проте завдяки багаторічній, невтомній підтримці матері, він став на ноги. Тепер чоловік пересувається з допомогою ходунків, а його життя наповнене гордістю за свою маму та брата Володимира. Не дивно, що найулюбленіше слово Сашка – «мама», для якої він вранці робить каву та любить ходити з нею на піцу.
Соціально-реабілітаційний центр у Карітасі Тернопіль став для Олександра другою домівкою, де він має друзів, які його люблять та приймають. Ця підтримка та спілкування дають йому найбільший ресурс, силу та радість. Щодня Сашко повертається додому, переповнений позитивними емоціями, які роблять його життя цікавим та повноцінним.
Олександр Проців – людина, яка нагадує нам усім: справжня краса – у здатності щиро та безумовно любити.
Соціально-реабілітіційний центр Карітасу Тернопіль функціонує в рамках проєкту «Speedy – підтримка осіб з інвалідністю в Україні» за підтримки Caritas Italiana.
підтримка_осіб_з_інвалідністю_в_Україні #SPEEDY #КарітасУкраїни #Caritas_Ukraine