Image

Лобістська група Карітасу України реформує нормативно-правову базу надання соціальних послуг для вразливих категорій населення

0 Comments

20.12.13, Україна
Дзвенислава Чайківська з 1999 року є частиною команди Карітасу України. У минулому вона була лікарем функціональної діагностики і головним лікарем однієї з львівських міських поліклінік. Пані Дзвенислава зініціювала, розвинула та координувала  впродовж багатьох років проект «Домашня опіка», а останні 1,5 роки  вона очолює лобістську групу Карітасу України.

Про лобізм та адвокацію інтересів вразливих категорій населення України і зміну системи надання соціальних послуг для таких людей – читайте в інтерв’ю з Дзвениславою Чайківською.

Пані Дзвениславо, розкажіть, будь ласка, про розвиток лобістського проекту і в чому саме він полягає зараз?
Наш лобістський проект діє з червня 2012 року і складався з кількох етапів.

І-етап тривав три місяці і був спрямований на те, що б оцінити ситуацію в Україні щодо надання медико-соціальних послуг в Україні, а саме: яка є потреба, як ця потреба задовольняється і хто працює на цьому ринку послуг. Іншим питанням, яке стояло перед нами – це оцінка нормативно-правової бази для надання послуг в Україні. На цьому етапі було проведено аналіз медико-соціального і юридичного поля  діяльності  і визначені завдання для наступної діяльності лобістської групи.

ІІ етап триває 9 місяців, за цей лобістська група здійснювала роботу у трьох основних площинах:

  • презентація «Домашньої опіки», як моделі Карітасу України на різних рівнях (місцевих, національному, міжнародному) та розширення спектру діяльності у сфери паліативної допомоги, роботи з неповносправними, кризовими дітьми тощо;
  • налагодження співпраці з громадськими організаціями та державними інституціями, що мала за мету сформувати потужну впливову силу громадянського суспільства для подальшого впливу на владні структури;
  • формування нормативно-правової бази для досягнення основної цілі проекту.

Що в кінцевому результаті повинна досягти ця робота?

Кінцевим результатом має стати зміна і вдосконалення вітчизняної системи надання соціальних послуг для вразливих категорій населення.

Ціль дуже амбітна, але наскільки вдається видозмінювати національну систему надання соціальних послуг? Чи не легше починати такі зміни з регіонів?
Ні, не легше і почасти навіть неможливо. На регіональному рівні наші організації (примітка – Карітас України налічує близько 20 регіональних організацій у 8 областях України) досягли у діалозі з владою всього, що могли в міру своєї відмінної репутації та професійності. Прийшов час змінювати систему «згори», зокрема, задля фінансування соціальних послуг громадянам України, які перебувають у кризі, саме відповідальною за них державою.

І Вам вдається бути почутими міністерствами, відомствами, комітетами Верховної Ради України?
Так, Карітас України очолив Координаційно-експертну раду (КЕР) з питань соціальної політики при Центрі перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та Національній академії України, також ми входимо в  Підкомітет з реформування системи соціальних послуг при Комітеті з питань формування державної політики у сфері надання соціальних послуг людям похилого віку, інвалідам, бездомним громадянам, іншим соціально вразливим верствам населення.

Тісно співпрацємо з Міністерством охорони здоров’я, Міністерством соціальної політики, Академією медичних наук України, Інститутом післядипломної освіти ім. Шупика, Інститутом стратегічних досліджень.

Нещодавно от, 11 жовтня, підписано Меморандум про спільну діяльність у сфері паліативної і хоспісної допомоги з ВГО «Ліга сприяння розвитку паліативної і хоспісної допомоги» та з Громадським Об’єднанням «Червоний Хрест». А 1 листопада міжвідомча робоча група «Гідне старіння» за ініціативи Карітасу України, до якої увійшли представники Міністерство соціальної політики, Міністерство охорони здоров’я (МОЗ), Міністерство економіки, Міністерство освіти, Адміністрація президента, Профільного комітету Верховної Ради, Комітету Ветеранів України.

Які конкретно зміни до нормативно-правової бази запропоновано і внесено Карітасом України?

1. Участь у розробці «ідеальної» моделі системи надання соціальних послуг, як альтернатива існуючій системі. Запропонована модель передбачає необхідність внесення змін до низки нормативних актів, зокрема Закону України «Про соціальні послуги» та Бюджетного Кодексу України.

Результатом стало те, що Міністерство соціальної політики України схвально оцінило подану модель та на основі рекомендацій КЕР і внесло зміни у законопроект «Про соціальні послуги» та зміни до Бюджетного Кодексу. Були враховані та закріплені наступні рекомендації:

– благодійні організації отримають право на пряме фінансування з державного бюджету України, що на даний час є навіть теоретично неможливим;
– нова редакція Закону України «Про соціальні послуги» закріплює принцип добровільності вибору надавача соціальних послуг, гнучкості системи відповідно до потреб споживачів соціальних послуг, передбачає створення реєстру суб’єктів соціальних послуг, застосування диференційованого підходу щодо оплати соціальних послуг та інше.

2. Критичний аналіз з метою усунення недоліків постанови Кабміну від 29 квітня 2013 року №324 «Про затвердження Порядку здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів», який був представлений на круглому столі 16 травня за участю неурядових організацій та представників міністерств і відомств.

3. Створення концепції Єдиного соціального Реєстру України, який би вмістив повні відомості про одержувачів та надавачів соціальних послуг, їхні потреби та територіальну приналежність, а також спектр послуг, які надають акредитовані надавані послуг.

Нашу концепцію взято до уваги та Постановою Кабінету Міністрів України «Про створення єдиного інформаційного середовища соціальної сфери та забезпечення обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади» від 11 вересня 2013 р. № 718 та запроваджено експериментально в 2 областях України (Київській та Вінницькій) по апробації Реєстру.

4. Внесено пропозиції до МОЗ про необхідність закріплення на законодавчому рівні спеціальності «Паліативна допомога» та опрацювати термінологію і основні положення, – що вже зареєстровано, як Наказ МОЗ України №41 «Про організацію паліативної допомоги в Україні» від 21.01.2013.

5. Проведена велика робота на національному рівні та на рівні громад щодо запровадження таблетованих форм морфіну та забезпечення доступності до знеболення. І вже  прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 2013р. № 333 «Про затвердження Порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів».

Цей список можна продовжувати і надалі, але основна думка  така: коли спеціалісти з громадського та державного сектору об’єднуються з метою вдосконалення дійсної системи надання соціальних послуг – успішність, звісно, є!

Categories: Новини

Залишити відповідь

uk Ukrainian
X
%d bloggers like this: