Як виглядає волонтерство, що народжується з любові, а не з обов’язку? Відповідь на це питання шукали учасники із Карітасу України та Італії на онлайн-зустрічі у квітні. Участь у тренінгу взяли директори місцевих організацій мережі Карітас та координатори волонтерів.
Така співпраця Карітасів України та Італії триває уже два роки. Це один із заходів, який відбувається у межах втілення проєкту «Карітас: від ідентичності до дії. Реалізація формаційної програми в ідентичності в мережі Карітас України». Раніше делегація Національного офісу та місцевих організацій Карітасу здійснювали візит у Карітас Італії, де мали змогу перейняти досвід формації та роботи з громадами і познайомились із центрами слухання.
Іванна Бойко, менеджерка з організаційного розвитку в Карітасі України, розповідає: «Ми хотіли розширити коло людей, які можуть почерпнути італійський досвід, тому організували серії тренінгів. Зокрема, провели зустрічі про збір даних для Департаменту якості програм, а також живий тренінг по роботі із парафіями для команди проєкту Розвитку соціального служіння».
Про те, як працюють із волонтерами у Карітасі Італії розповіли дві спікерки. Сестра Лорелла Нуччі вже чотири роки є волонтеркою Карітасу, а віднедавна координує напрям анімації та волонтерства. Лорена Колантуоно має 12-річний досвід у Карітасі та сьогодні відповідає за навчання та оживлення.
Ділимося з вами 8 цінними думками із розповідей фахівчинь:
– Волонтерство — це про служіння. Служити означає не завжди робити те, що нам подобається, а вміти ставити на перше місце потреби інших людей. Волонтерство не завершується разовою допомогою — це радше процес, під час якого ми тривало і дбайливо опікуємось людиною подібно до того, як зрощуємо дерево.
– Кожен із нас має використовувати той дар, який отримав від Бога, щоби служити людям.
– У волонтерському менеджменті ми використовуємо два слова: «керувати» — більш технічне — і «супроводжувати». Останнє — глибше. Воно про людський стосунок та духовність. «Супроводжувати» не може означати «керувати». Той, хто супроводжує, постійно йде з нами на шляху. А для того, аби супровід був ефективний, важливі 4 речі: наша присутність, вміння вислухати, опіка та час.
– Допомагаючи людям, ми не ставимо себе вище, а стаємо поруч, на рівні, даючи людині можливість відкритися, бути почутою та прийнятою. Лише в такій довірі вона може по-справжньому відкритися нам. Адже допомога неможлива без емпатії: не можна підтримувати інших, не залучаючи себе до щирого співпережиття.
– Волонтерство — це певною мірою дзеркало, у якому ми починаємо більше розуміти себе, а крізь нього — бачити потреби інших.
– Люди найкраще зростають у відносинах, а не завданнях, які вони виконують. Нам важливо, щоб волонтери не просто допомагали, а створювали зв’язки й передавали свій досвід іншим.
– Волонтери часто є особливо чутливими до болю інших. І це водночас їхня сила і вразливість. Перенасичення чужими історіями, переживаннями, втратами може призводити до емоційного вигорання. Тому так важливо створювати простір, де можна виговоритися, бути почутим і відновитися.
– Роль координатора у цьому процесі — не лише організаційна. Це також роль людини, яка оберігає. Іноді найважливішим є просте: «Дякую тобі, я бачу, що ти робиш». Визнання і увага здатні повертати сенс і сили рухатися далі.
Дякуємо партнерам з Карітасу Італії за чудовий приклад служіння та ділення досвідом. Віримо, що ця зустріч допоможе ще ефективніше творити сильні і діяльні команди волонтерів і вибудовувати простір, де волонтерство – не лише поклик серця, а й професійно організований процес.
У квітні запланований ще один тренінг для керівників та координаторів волонтерів, тож з нетерпінням чекаємо наступні уроки для зростання волонтерського руху нашої мережі.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/
Tags: