Ольга виросла без мами. Підтримки з боку батька або інших родичів вона також не мала. З чоловіком теж не склалось – залишилася сама з двома маленькими доньками.
Не маючи стабільного житла та коштів на утримання дітей, Ольга опинилася в ситуації глибокої життєвої кризи. Вона була змушена працювати на полях з односельчанами, де «розрахунок» часто відбувався не грошима, а склянкою. Це призвело до алкогольної залежності.
На початку 2024 року, завдяки роботі соціальних служб, Ольга звернулася по допомогу до загальноцерковного реабілітаційного центру “Назарет”. Це установа, яка проводить духовно-психологічну реабілітацію узалежнених від алкоголю, наркотиків та азартних ігор, також там здійснюють психологічну підтримку близького оточення залежного та профілактику узалежнення серед сім‘ї, дітей та молоді.
З вересня 2022 року, на базі “Назарету”, Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії реалізує проєкт “Новий безпечний дім”. За підтримки Ukraine Crisis Appeal, Rotary Australia World Community Service та Australian Federation of Ukrainian Organisations, фонд допомагає соціально вразливим категоріям ВПО та місцевим мешканцям долати наслідки війни.
“Назарет” прийняв Ольгу на реабілітацію, а завдяки “Новому безпечному дому” вона також отримала можливість проживати разом із доньками – 11-річною Анною і 8-річною Аліною.
“Коли Ольга вперше прийшла до дитячого простору з доньками, вона була пригніченою, виснаженою, закритою жінкою, – пригадують працівники проєкту. – Її стан – і фізичний, і емоційний – відображався і на дітях. Дівчатка були перелякані, недоглянуті, не дотримувалися правил особистої гігієни. Було помітно, що мати не займається їхнім вихованням, не зважає на їхній зовнішній вигляд та харчування. Травма матері несвідомо передалася і дітям“.
Завдяки щоденній, наполегливій роботі фахівців, психологів, вихователів і соціальних працівників проєкту, ситуація почала змінюватися. Ольга включилася в реабілітаційний процес, почала приймати допомогу, поступово відкриватися. Зараз вона перебуває на активному етапі одужання. З Анною і Аліною займаються у дитячому центрі – вони навчаються, грають, спілкуються, стають більш відкритими, впевненими та спокійними.
Сьогодні Ольга визнає свої помилки. Вона усвідомлює, якої шкоди їй та її дітям завдала залежність, і щиро прагне змін. Завдяки проєкту “Новий безпечний дім” вона забезпечена тимчасовим житлом і харчуванням, має доступ до соціального гардеробу та гуманітарної підтримки. Вона будує плани на майбутнє – тверезе, відповідальне, наповнене турботою про дітей.
Загалом, в рамках проєкту, дорослі можуть отримати індивідуальні консультації, підтримку у пошуку роботи, а діти – заняття з арт-терапії, допомогу з навчанням, ігрову та психологічну підтримку.
Проєкт не обмежує людей у часі перебування – кожен адаптується у своєму темпі. Комусь потрібно кілька тижнів, а хтось лишається на пів року. Основна мета – дати родинам стабільність, допомогти оговтатися і поступово повернутися до самостійного життя.
Команда проєкту також звертає увагу на ресурси самих людей: при заїзді запитують не лише про потреби, а й про те, чим вони можуть бути корисні громаді. Деякі мешканці “Нового безпечного дому” вже працюють у Карітасі в Дрогобичі та долучаються до спільної справи.
32-річна Аліна Колядко залишила все своє життя в Херсоні, але змогла облаштувати нове і тепер працює кухарем у “Назареті”. У травні 2024 року вона вивезла з-під обстрілів свою поранену маму Анну і двох дітей – 11-річну Аню та 7-річного Кирила. На жаль, мама втратила ногу.
Втомлена і невпевнена в майбутньому Аліна привезла свою родину до Дрогобича та звернулась за допомогою до “Назарету”.
“У перші дні ця родина перебувала у глибокому стресі: діти були замкнуті, перелякані, з недовірою ставилися до оточення, – пригадують спеціалісти проєкту. – Аліна також переживала психологічну втому, тривогу, панічні атаки й невпевненість у майбутньому. Вона активно співпрацювала з психологом, ділилася своїми переживаннями, отримувала підтримку від соціальних працівників і швидко адаптувалася до нового середовища“.
Зараз родина живе у селі Добрівляни, у гарному житлі з комфортними для дітей умовами. Аліна знайшла себе у служінні – продовжує працювати кухарем у «Назареті», щодня готуючи їжу для внутрішньо переміщених осіб. Її відкритість, щирість і працьовитість допомогли стати важливою частиною спільноти.
Аня і Кирило активно включилися у програми “Нового безпечного дому”. Завдяки підтримці психологів і вихователів дитячого центру, їхній емоційний стан стабілізувався: вони стали спокійнішими, життєрадіснішими, навчилися довіряти людям, знову грати і навчатися.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/