Що таке інклюзія? Це коли є пандус чи коли людина справді може скористатися допомогою без додаткових бар’єрів? Це лише про людей з інвалідністю чи про кожного з нас? Відповідь на ці запитання досі звучить по-різному.
У проєкті «Комплексна підтримка евакуйованих, внутрішньо переміщених осіб та постраждалих від війни громад у Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській областях» інклюзивний компонент закладено в кожен вид допомоги – від житлових рішень і грошової підтримки до соціального супроводу та психологічної допомоги.
«Інклюзія – це не про формальні рішення, як-от наявність пандуса. Це про можливість самостійно потрапити до будівлі, отримати послугу, орієнтуватися в просторі чи мати доступ до інформації без бар’єрів. І це не лише про людей з інвалідністю – інклюзія однаково стосується батьків із дитячими візочками, людей на милицях, ВПО, людей старшого віку – тобто всіх нас в різні моменти та сценарії нашого життя. Адже система має враховувати потреби людини і давати їй можливість діяти та бути частиною спільноти», – пояснює Наталія Гарбуз, керівниця програми «Інклюзія» Карітасу України.
Інклюзія в дії: від знань до практики
У межах проєкту в кожній громаді працюють експерти з інклюзії. Їхня місія – не лише пояснювати, що це таке, а й формувати розуміння і практики, які змінюють щоденну взаємодію.
У цій роботі експерти з питань інклюзії використовують інтерактивні формати – проводять інформаційно-просвітницькі заходи для різних аудиторій: представників органів місцевого самоврядування, працівників освіти, соціальної сфери та всіх охочих. Вже понад 600 учасників та учасниць долучилися до наших заходів і застосовують отримані знання у своїй роботі та щоденному житті.
«Основний результат, якого ми прагнемо і який потроху спостерігаємо – інклюзія поступово переходить із визначень у практику – у те, як приймають рішення, взаємодіють з людьми і організовують послуги. Це вже видно в громадах, де ці підходи інтегрують у програми розвитку і впроваджують на практиці», – зазначає Тетяна Шнайдер, експертка програми Інклюзія Карітасу України.
«Після тренінгу ми краще структурували свої знання і отримали практичні інструменти для щоденної роботи. Тут зібралися люди, які постійно працюють із запитами від мешканців, тому такі навчання допомагають діяти більш впевнено і зрозуміло», – говорить Таміла, представниця органу місцевого самоврядування, учасниця практичного тренінгу «Інклюзія в дії: як створити безпечне та підтримувальне середовище для всіх», організованого фахівцями Карітасу Кам’янське.
На запитання, хто найбільше цікавиться інклюзією, Тетяна Шнайдер відповідає: це колективи закладів освіти. Саме там найчастіше взаємодіють з дітьми з інвалідністю та дітьми з особливими освітніми потребами, тому потреба в знаннях і практичних інструментах є дуже конкретною.
Велика увага приділяється мові та комунікації. Команди проходять навчання, щоб говорити коректно і без стереотипів: без узагальнень, без «романтизації», з повагою до людини і її досвіду. Для цього використовують адаптовані матеріали і довідник безбар’єрності, який допомагає впроваджувати єдиний підхід у щоденній роботі.
«Інклюзія починається зі зміни ставлення суспільства в цілому. Саме тому просвітницькаробота є ключовою: через зустрічі, тренінги та інтерактивні заняття ми допомагаємо різним групам – від дітей до людей старшого віку – краще розуміти одне одного, долати бар’єри та відчувати свою цінність у суспільстві», – ділиться досвідом Анастасія Полуектова, експертка з інклюзії Карітасу Миколаїв.
Анастасія в межах своєї діяльності допомагає людям зі статусом ВПО адаптуватися до нового середовища, студентам третього віку – самореалізуватися та залишатися активними, а працівників бібліотек навчає впроваджувати принципи безбар’єрності, перетворюючи бібліотеки на інклюзивні хаби громади.
Для учнів гімназій та ліцеїв проводить заняття, що формують культуру поваги, прийняття та рівності, пояснює, що таке булінг й дискримінація та навчає способам реагування.
Підтримка людей з інвалідністю: підхід інклюзивних просторів Карітасу Запоріжжя та Карітасу Кривий Ріг
Інклюзивний простір – це середовище, створене для підтримки та розвитку дітей з особливими освітніми потребами/інвалідністю та покращення якості життя осіб старше 18 років з інвалідністю, та їхніх батьків/опікунів.
Тут працює мультидисциплінарна команда: психолог, логопед, фізичний терапевт і соціальні працівники. Кожен фахівець відповідає за свій напрям, але рішення ухвалюють спільно – після оцінки потреб формують індивідуальний план супроводу. Уже близько 380 людей отримали тут підтримку та можливість для розвитку.
Уся робота ґрунтується на особистісно орієнтованому підході: це можуть бути індивідуальні заняття, бінарні сесії за участі двох фахівців або групові заняття, де команда працює разом.
«Наші простори – це фахові заняття і можливість бути серед інших, мати друзів і відчувати себе частиною спільноти. Ми працюємо, щоб людина могла жити більш самостійно і впевнено», – пояснює Олена Бущак, провідна експертка програми «Інклюзія» Карітасу України.
У Запоріжжі до інклюзивного простору приходить Максим разом із мамою Оленою. Йому 19 років, і після досягнення повноліття більшість доступних раніше послуг стала для нього недоступна. В інклюзивному просторі день Максима починається з руханки, вправ для розвитку пам’яті й уваги. Потім – творче заняття з психологом, де він вчиться проявляти свої емоції. А для його мами це також час підтримки: консультації, спілкування з іншими батьками, поради від юриста чи психолога.
«Добре, що є такі простори, бо інакше дитина після 18 років просто «зависає вдома» й дуже швидко втрачає всі набуті роками навички», – власним досвідом ділиться пані Олена, мама Максима.
Важлива складова інклюзивних просторів – це треніги з самообслуговування, кулінарії та самоадвокації. Вони допомагають підготувати наших друзів – саме так ми називаємо осіб старших 18 років з інвалідністю, які отримують у нас послуги, – до самостійності.
У Карітасі Кривий Ріг користь від таких занять добре видно на прикладі Марини, яка відвідує інклюзивний простір уже кілька місяців. Спочатку дівчині було складно комунікувати з іншими, вона часто хвилювалася і не була впевнена у своїх силах. Зараз Марина регулярно бере участь у заняттях, особливо любить кулінарні майстер-класи.
«Я дуже чекаю заняття і радію, коли йду туди», – каже Марина, а її мама Валентина додає:
«Ми вдома теж бачимо неймовірні зміни у доньці. Марина стала більш впевненою, вона не просто спостерігає, а сама проявляє ініціативу. Дуже полюбила кулінарію і тепер постійно допомагає татові на кухні. І завжди дуже чекає на заняття, засмучується, якщо ми інколи пропускаємо».
Інклюзивні простори також працюють з дітьми до 18 років та з їхніми батьками
«Для дітей проводимо регулярні заняття з міждисциплінарною командою, фахівці якої допомагають розвивати комунікацію, увагу, рухливість, емоційну стійкість і навички взаємодії з іншими – ті базові речі, які впливають на повсякденне життя дитини.
Окремий акцент – соціалізація. Спеціалісти Карітасу підтримують дітей у взаємодії з однолітками, а також пояснюють, як комунікувати без бар’єрів і стереотипів. До цього процесу залучаємо і братів та сестер людей з інвалідністю, допомагаючи їм краще розуміти одне одного і бути включеними в спільне сімейне життя», – пояснює Марина Фетісова, експертка програми «Інклюзія» Карітасу України.
Важливою частиною підходу також є підтримка та навчання батьків, бо саме вони щодня поруч із дитиною і можуть застосовувати ці підходи у звичних життєвих ситуаціях. Для батьків проводимо тренінги – за участю фахівців і самих батьків, які вже мають досвід виховання дітей з інвалідністю. Історії інших батьків допомагають побачити можливості і відчути, що цей шлях можна пройти.
«Ми розуміємо, що заняття у просторі – це лише частина процесу. Важливо, щоб батьки могли застосовувати ці підходи вдома. Тому ми навчаємо їх працювати зі своїми дітьми і даємо інструменти, які вони можуть використовувати щодня», – додає Марина Фетісова.
Інклюзивні простори, безсумнівно, стають місцем для всієї родини. Тут організовують спільні події і зустрічі, де можна просто побути разом. Для багатьох родин це вкрай важливо, адже більшість часу і ресурсів вони спрямовують на підтримку дитини, і на створення затишної сімейної атмосфери часто не залишається сил.
Безбар’єрність як основа: інклюзія починається не з послуг, а з доступу до них
Саме тому у межах проєкту окрему увагу приділяють оцінці доступності інклюзивних просторів. Під час моніторингових візитів команда аналізує, наскільки будівлі та приміщення відповідають принципам безбар’єрності: від пішохідних маршрутів і входу до внутрішнього простору, санітарних кімнат і навігації. Йдеться не лише про фізичну доступність, а й про інформаційну: чи зрозуміло, як потрапити до простору і як скористатися послугами.
«Мета оцінки – не лише перевірити, чи відповідає приміщення вимогам, а зафіксувати наявні бар’єри і запропонувати, як їх усунути. Це можуть бути як базові рішення, наприклад, облаштування доступного входу чи навігації, так і більш комплексні зміни, які потребують часу та інвестицій», – пояснює Олександра Шелемех, експертка програми “Інклюзія” Карітасу України, архітекторка.
Важливо, що навіть у складних умовах, наприклад, коли приміщення орендоване або не дозволяє здійснювати капітальні зміни – команда шукає альтернативні рішення. Це може бути переорганізація простору, розумне пристосування або інші способи зменшення бар’єрів. Такий підхід дозволяє поступово змінювати середовище і робити його доступним не формально, а на практиці – для всіх, хто приходить по підтримку.
Інклюзія стає видимою не в деклараціях, а в конкретних рішеннях – у тому, як організовані простори, як надаються послуги і як ми взаємодіємо одне з одним щодня. Саме так, крок за кроком, формується середовище, у якому кожен і кожна можуть брати повноцінну участь у житті суспільства.
Проєкт «Комплексна підтримка евакуйованих ВПО та постраждалих від війни громад у Дніпропетровській, Запорізькій та Миколаївській областях» впроваджується за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/
Tags: