Уявіть старшу людину, яка живе сама або опинилася в місці тимчасового проживання. Пенсії ледь вистачає на найнеобхідніше, а сил стає менше: сходи до аптеки, як окрема подорож, похід до лікаря – майже недосяжний маршрут. Тиск «стрибає», хронічні хвороби загострюються, ліки закінчуються невчасно, тривога накриває вночі і поруч немає ні рідних, ні лікаря, ні простого «як ви?».
Але чи справді вразливість означає, що людина має змиритися з обмеженнями і залишатися сам на сам зі здоров’ям, побутом і самотністю? Ми переконані, що ні.
Саме тому в межах проєкту «Комплексна підтримка евакуйованих, внутрішньо переміщених осіб та постраждалих від війни громад у Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській областях» за підтримки Гуманітарного фонду для України команда Карітасу України опікується людьми старшого віку, поєднуючи догляд вдома та телемедицину. Розповідаємо, як ця модель через місцеві організації, Карітас Миколаїв та Карітас Кривий Ріг, допомагає зберігати здоров’я, підтримку і гідність безпосередньо вдома.
Догляд вдома та телемедицина: турбота там, де вона потрібна
Догляд вдома – це регулярна підтримка людей старшого віку або осіб з інвалідністю за місцем їхнього проживання або в місцях тимчасового перебування (МТП). Послуга охоплює допомогу у веденні побуту, контроль за прийомом лікарських засобів, супровід до закладів охорони здоров’я, сприяння у вирішенні соціальних питань і, що не менш важливо, забезпечення емоційної підтримки та людського спілкування.
Телемедицина — це можливість отримати консультацію лікаря дистанційно.
На практиці це відбувається за допомогою спеціалізованих цифрових інструментів: телеконсультацій, відеозв’язку та теледіагностики. Людина може поспілкуватися з лікарем онлайн, описати свій стан і отримати рекомендації без поїздки до медичного закладу.
Крім розмови з лікарем, система дозволяє передавати медичні показники, які можна виміряти вдома: артеріальний тиск, сатурацію, рівень глюкози та холестерину, а також запис електрокардіограми (ЕКГ).
Усі ці дані надсилаються лікарю через захищену систему. На основі отриманих показників лікар оцінює стан здоров’я людини та визначає подальші кроки — надає рекомендації, коригує лікування або радить додаткове обстеження.
Саме комплементарний підхід дає змогу забезпечити цілісну, узгоджену та ефективну підтримку, що враховує різні потреби людини й підсилює результат кожної окремої послуги.
Галина Курницька, провідна експертка з охорони здоров’я Департаменту соціальних програм Карітасу України, пояснює: поєднання догляду вдома та телемедицини – це продумана модель підтримки, яка дозволяє охопити як соціальні, так і медичні потреби людини:
«Ми працюємо мультидисциплінарною командою. Соціальний працівник допомагає у щоденному побуті та контролює виконання рекомендацій, медична сестра здійснює базові обстеження вдома, психолог надає індивідуальну підтримку та працює з емоційним станом, а лікар консультує дистанційно на основі об’єктивних показників. Це дозволяє бачити повну картину стану здоров’я людини».
Під час візиту медична сестра вимірює основні показники здоров’я людини — зокрема артеріальний тиск, пульс і рівень кисню в крові. На основі цих даних лікар оцінює стан здоров’я та визначає подальші кроки: може надати рекомендації, виписати рецепт за програмою «Доступні ліки», скерувати на додаткові обстеження або, за потреби, рекомендувати стаціонарне лікування.
Катерина Фроліна, медична сестра Карітас Кривий Ріг, працює з людьми, які часто роками не мали доступу до повноцінної медичної консультації. Багато з них – маломобільні. Часто це внутрішньо переміщені особи, які після евакуації не мають документів або не встигли підписати декларацію із сімейним лікарем.
«Для багатьох стає відкриттям, що деякі важливі обстеження можна зробити вдома. Люди навіть не здогадуються, що мають підвищений холестерин чи критично високий тиск. А це ті показники, які буквально можуть рятувати життя, якщо їх вчасно виявити», – розповідає Катерина.
Під час візитів вона не лише вимірює тиск і рівень глюкози, а й звертає увагу на симптоми, які люди звикли ігнорувати – набряки, порушення серцевого ритму, різкі перепади показників. У деяких випадках саме телемедичний огляд стає підставою для направлення до стаціонару.
«Були ситуації, коли після консультації сімейний лікар рекомендував негайну госпіталізацію. І це вчасне рішення допомогло уникнути серйозних ускладнень».
У межах проєкту люди можуть отримати як консультацію сімейного лікаря, так і спеціалізовану медичну допомогу, зокрема невролога чи психіатра. Це важливо для підопічних, які переживають депресивні та тривожні стани, втрату житла або близьких.
«Після призначення ліків я детально все розписую, пояснюю, коли і що приймати. Розкладаю пігулки в органайзер – на кожен прийом окремо. А соціальні працівники під час своїх візитів можуть додатково контролювати, чи людина дотримується схеми прийому ліків».
Іноді підопічні телефонують безпосередньо медичній сестрі, але найчастіше звертаються до соціальних працівників – під час візиту або телефоном. Саме командна робота дозволяє не втрачати контакт і швидко реагувати на зміни стану.
«Мене дуже надихає, коли я бачу позитивну динаміку: показники стабілізуються, а людина каже, що їй стало легше. В такі моменти розумію, що це не просто обстеження, а покращене здоров’я та врятовані життя».
Телемедичні системи, які використовує Карітас України, залишаються унікальними для гуманітарного сектору та й в цілому для держави. Наша мережа почала впроваджувати їх ще п’ять років тому, зосередившись на підтримці людей у прифронтових регіонах. Разом із розширенням зони бойових дій зросла й кількість людей, які втратили доступ до регулярної медичної допомоги – відповідно, зросла й потреба в таких мобільних рішеннях.
Система передбачає не лише відеозв’язок з лікарем. Йдеться про повноцінний телемедичний комплекс: портативне обладнання для запису електрокардіографія (ЕКГ), експрес-аналізатори для визначення рівня глюкози та холестерину, пульсоксиметр, засоби вимірювання тиску. Усі показники фіксуються у спеціальній захищеній медичній платформі, куди також завантажується документація пацієнта: виписки, результати попередніх обстежень, призначення. Це означає, що лікар бачить не окремий симптом, а повну клінічну картину. Для людей старшого віку, які часто не мають сучасних гаджетів або навичок користування ними, така модель стає єдиною можливістю отримати кваліфіковану консультацію без виснажливих поїздок до медзакладів.
Окремий акцент – доступність
«Наші лікарі працюють у межах державної програми «Доступні ліки». Це принципово важливо, адже саме страх перед дороговартісним лікуванням часто зупиняє людей старшого віку від звернення по допомогу. Вони бояться, що не зможуть придбати призначені препарати. Тому ми підбираємо лікування з урахуванням можливостей людини: щоб воно було і медично обґрунтованим, і фінансово доступним», – пояснює Галина Курницька.
За словами експертки, зазвичай потрібно кілька консультацій, щоб відстежити динаміку та за потреби скоригувати терапію. Такий підхід дозволяє не лише стабілізувати хронічні стани, а й запобігти ускладненням, які можуть вимагати невідкладної госпіталізації.
Мультидисциплінарний підхід – поєднання регулярної соціальної підтримки, медичного контролю та доступу до державних програм відшкодування ліків – робить цю модель ефективною для людей, які не можуть самостійно забезпечити собі належний рівень догляду.
Будь-яка модель працює настільки добре, наскільки вона відповідає реальним потребам
У випадку догляду вдома це означає регулярність, доступність і присутність поруч.
Після первинної оцінки та визначення групи руховоі активності команда складає індивідуальний план догляду. Частота візитів залежить від стану здоров’я та групи руховоі активності. Соціальний працівник допомагає у веденні домогосподарства, приготування їжі, контролює прийом ліків. За потреби підключається медична сестра або організовується телемедична консультація.
Для пані Людмили, колишньої вчительки з села Кир’яківці, така підтримка стала частиною звичного ритму життя. Щотижня до неї приходить соціальна працівниця Олена: приносить воду, допомагає з покупками, вимірює тиск.
– Найважливіше, що вона просто сідає поруч і слухає, – говорить Людмила Іванівна. – Дякую за турботу. Дякую, що не забуваєте.
У Тетяни Григорівни інша історія. Після перелому кульшового суглоба вона відновлюється вдома. Реабілітація потребує часу й терпіння, а допомога з побутом і регулярний контроль стану здоров’я дозволяють уникати зайвого навантаження. Вона багато читає, і з соціальною працівницею часто обговорюють книги. Колись Тетяна Григорівна співала в церковному хорі і сподівається знову повернутися до співу.
Окремий напрям роботи команди – психологічна допомога
Комплексний догляд за людьми старшого віку потребує уваги й до їхнього психологічного стану.
Катерина Назарова, провідна експертка з психічного здоров’я Карітасу України, лікарка-психіатриня, пояснює: фізичний, соціальний і психологічний стан людини взаємопов’язані та взаємно впливають одне на одного.
«Ми не можемо говорити про стабільний психологічний стан, якщо людина не має змоги придбати ліки або фізично не може вийти з дому. І навпаки: тривожність, депресивні симптоми чи відчуття ізоляції можуть ускладнювати перебіг хронічних захворювань. Саме тому підтримка має бути комплексною».
Психолог працює безпосередньо за місцем перебування людини – під час візитів додому або в місцях тимчасового проживання. Це індивідуальні консультації, підтримувальні втручання, а також просвітницька робота з командою та родичами.
За словами Катерини Назарової, у роботі з людьми старшого віку особливо важливими є делікатність і повага, адже тема психічного здоров’я й досі може сприйматись з упередженням, стигматизовано.
«Ми пояснюємо, що звернення до психолога – це не про ярлики, а про підтримку. Якщо є потреба, можемо залучати і лікаря-психіатра в межах телемедичної консультації. Важливо, щоб людина відчула – її стан помічають і до нього ставляться серйозно».
У межах проєкту також доступні консультації лікарів-спеціалістів, зокрема і невролога та психіатра. Це дає змогу відмежувати адаптаційні реакції від психічних розладів, що можуть потребувати медикаментозного лікування.
Психологічна складова в цій моделі не є додатковою опцією: вона інтегрована в загальний план підтримки. Адже для людини, яка пережила втрату дому, ізоляцію або тривалу хворобу, відчуття, що її чують і приймають, часто стає важливим кроком до стабілізації стану.
Запитали у Катерини Савко, психологині Карітасу Миколаїв, що найчастіше хвилює старших людей і що змінюється після кількох зустрічей.
Катерина Савко працює з маломобільними людьми старшого віку, а також проводить онлайн-групи підтримки для тих, хто доглядає за рідними та має змогу користуватися гаджетами.
За її словами, запити часто стосуються базових, але глибоких потреб: «Найчастіше люди говорять про самотність. Про бажання бути комусь потрібними, про те, щоб їх почули. Їм важливо відчувати зв’язок, бо він повертає відчуття життя, руху, причетності».
Багато підопічних переживають втрати – близьких людей, дому, звичного способу життя. Частина з них пов’язана з війною, яка посилила психологічне навантаження та відчуття невизначеності. Серед поширених проявів – втома, порушення сну, підвищена тривожність, іноді панічні реакції або дратівливість.
«Психолог часто стає першою людиною, якій можна безпечно “вилити” свій біль. І це нормально, бо людині потрібна людина. Моє завдання – побути поруч».
Катерина зазначає, що в роботі з темою горювання важливо не пришвидшувати процес і дозволяти людині проживати втрату у власному темпі:
«Ми говоримо про тих, кого люди втратили. Пропонуємо згадувати, показувати фотографії, розповідати історії. У кожного з нас є свій невидимий “цвинтар” у серці – місце пам’яті про близьких. Важливо, щоб про це можна було говорити вголос. Іноді допомагають прості ритуали – написати листа, згадати спільні свята, дозволити собі сумувати».
З людьми, які мають порушення слуху або складно сприймають інформацію, психолог використовує елементи арттерапії – малювання, символічні вправи, роботу з образами, що допомагає виразити переживання невербально.
За словами Катерини, вже після кількох зустрічей помітні зміни: зменшується рівень напруження, люди стають спокійнішими, покращується сон, люди частіше посміхаються, з’являється інтерес до повсякденних справ і планування найближчого майбутнього, навіть якщо йдеться про прості побутові речі.
…У час, коли війна розширює зону вразливості, такі моделі підтримки набувають особливої актуальності. Адже гідність, доступ до медичної допомоги та відчуття безпеки не повинні залежати від віку, стану здоров’я чи місця проживання.
Цей проєкт допомоги став можливим завдяки підтримці Гуманітарного фонду для України.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/
Tags: