15 педагогів Одеського ліцею №130 взяли участь у семінарі від Карітасу України.
В межах проєкту “Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу в умовах воєнного конфлікту в Україні, Фаза 2”, який реалізується за підтримки Карітасу Корея, дводенний захід провела тренерка, психологиня Олена Кристалова.
Перший захід, який відбувся 22 квітня 2025 року, був присвячений темі ненасильницької комунікації та глибшому розумінню себе. Вчителі-предметники, шкільна офіцерка Національної поліції та асистентка педагога разом працювали над темою порозуміння – як із собою, так і з іншими.
«Робота почалась із ознайомлення з чотирма кроками ненасильницької комунікації, зосереджуючись на активному та емпатійному слуханні. Учасники виконували вправу в парах, під час якої слухали історію одне одного без переривання чи уточнень – просто даючи простір і увагу співрозмовнику», – розповідає тренерка.
Наступна вправа проходила в трійках. Одна людина ділилася особистою історією, яка мала емоційне навантаження вище трьох балів за 10-бальною шкалою. Інші учасники по черзі фіксували факти, почуття та судження. Це допомагало практикувати навички розрізнення емоцій, потреб та оцінок.
Після цього було колективне обговорення вправ, де учасники ділилися враженнями та усвідомленнями.
Завершальним елементом стала вправа «Коло ресурсу». Кожен мав змогу поділитися, звідки черпає життєву енергію та як відновлює свій ресурс. Інші учасники підтримували того, чий досвід їм відгукувався, піднімаючи руки. Таке коло стало простором взаємопідтримки, спільності та натхнення.
Другий захід, який відбувся 24 квітня 2025 року, учасники семінару працювали з темою потреб, конфліктів і стратегій їх вирішення. Заняття розпочалося з відновного кола, в межах якого учасники отримали картки із базовими людськими потребами, за моделлю ненасильницької комунікації.
«Завданням було визначити, які з потреб наразі задоволені (що викликає приємні почуття), а які – ні. У випадку незадоволеної потреби учасники розмірковували, що саме вони могли б зробити для її задоволення. Після цього відбулося обговорення в колі», – пояснює тренерка, психологиня Олена Кристалова.
Далі учасники працювали з презентацією, що стосувалася основ ненасильницької комунікації, зокрема ідей Маршалла Розенберга, поняття “мова шакала” та “мова жирафа”. Окрема частина була присвячена темі конфліктів і порозуміння, зокрема дев’яти етапам ескалації конфлікту за моделлю Фрідріха Ґласля та різним стратегіям виходу з конфліктів.
Під час практичного завдання учасники мали обрати місце на шкалі ставлення до конфлікту – від “конфлікт це 100% добре” до “конфлікт це 100% погано”. Кожен міг висловити свою позицію і пояснити її. Атмосфера була підтримуючою: колеги слухали одне одного з розумінням і відкритістю.
Потім була гра з метафоричним поділом ресурсу, в якій двоє добровольців мали поділити між собою стілець як символ обмеженого ресурсу. Через цю вправу учасники досліджували різні конфліктні стратегії – ухиляння, пристосування, компроміс, співпрацю, суперництво.
У завершальній частині кожен учасник ділився власним досвідом вирішення конфліктів та найбільш характерною для себе стратегією. Також було проведено тест Томаса-Кілмана, що допомагає визначити домінуючу стратегію поведінки в конфліктних ситуаціях.
На завершення учасники дали метафоричне уявлення про конфлікт, описуючи його через образ або тварину, яка символізує для них це явище. Потім відбулися підсумки – як за темою конфлікту, так і загалом за другий день і два дні тренінгу.
Олена Кристалова розповідає, що наприкінці одна з учасниць поділилася дуже особистим спостереженням: вона зізналася, що раніше боялася спілкуватися з вчителями та адміністрацією школи. Але, провівши з ними час у неформальній обстановці під час тренінгу, вона побачила їх з іншого боку – як простих, відкритих людей, з якими можна говорити без страху чи напруження. Вона відчула, що тепер може звернутися до них по допомогу й вільно з ними спілкуватися.
Для тренерки це стало цінним спостереженням. У кожній зустрічі, кожному колі розмов, хоч теми часто повторюються – почуття, потреби, комунікація – відкривається щось нове. Кожна група по-своєму проживає ці теми, щоразу додаючи щось унікальне. Це робить кожну зустріч особливою, живою та глибокою.
«Сподіваємося, що проведені заходи сприятимуть попередженню вигорання педагогів, зменшенню рівня тривоги та забезпечать покращення атмосфери у закладі освіти», – зазначив керівник проєкту «Психосоціальна підтримка учасників навчально-виховного процесу під час війни в Україні» Євген Кулік.
Перша фаза цього проєкту тривала з листопада 2022 року по вересень 2023 року і охопив 2417 дітей, 7198 вчителів та 194 батьків. Він був направлений на методичну і кваліфікаційну підтримку вчителів, а також на покращення психоемоційного благополуччя учасників навчально-виховного процесу.
Друга фаза – до липня 2025 року включно. Заплановано, що вдасться охопити понад 4900 вчителів та 3000 школярів із 7 регіонів України: Тернопільської, Хмельницької, Львівської, Полтавської, Київської, Дніпропетровської та Одеської областей.
Непрямими бенефіціарами також стануть керівництво школи, департаменти освіти та інші викладачі, які зацікавлені та можуть скористатися програмами неформальної освіти Карітасу України (зокрема, тих, що стосуються психічного здоров’я та психосоціальних втручань, соціально-емоційного, конфлікт-чутливого, наздоганяючого та інших видів навчань).
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримати нашу діяльність з допомоги потребуючим – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/