11-річна Вікторія – донька військовослужбовця. Від перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну її тато служить у Збройних Силах України. Її серце стискається щоразу, коли мама отримує новини з фронту. Тривога стала фоном її щоденного життя.
Війна посіяла у Віці почуття самотності, яке поглиблюється через емоційне віддалення в родині. Батьки, занурені у власні переживання, не завжди мають сили на щирі розмови чи обійми, які так потрібні дитині.
Вікторія відчуває постійне напруження, підвищену чутливість до гучних звуків, розлади сну та складнощі в спілкуванні. Вона втратила інтерес до речей, які колись любила.
Промінь надії з’явився несподівано, коли подруга запросила її приєднатися до занять Просторі дружньому до дитини Карітасу Бердичів. Віка зацікавилася: нове середовище, творчість, можливість просто побути з іншими дітьми. З перших кроків вона зрозуміла – це не просто гурток. Це місце, де її не лише слухають, а й чують.
У дружній атмосфері дівчинка поступово відкрилася. Через малювання, спільні заняття, спілкування вона почала висловлювати емоції, які тримала всередині. Її особистим порятунком стали індивідуальні консультації з психологом. Там, у тиші кабінету, вона вперше змогла сказати те, що довго мовчала: як боїться втратити тата, як їй бракує його голосу, як їй страшно ночами, коли лунає сирена.
Зустріч за зустріччю її тривожність знижувалася, а довіра зростала. Віка навчилася розпізнавати та контролювати свої емоції, відновила контакт з батьками, поступово в родині з’явилися щирі розмови й взаємна підтримка. Найцінніше – вона почала краще розуміти себе й свої емоції, знайшла внутрішню опору й змогла залишатися собою, попри тривоги війни.
Історія Вікторії – це голос тисячі дітей, які стали заручниками війни. Їм потрібен простір, де їхні страхи не применшують, а визнають. Де їх не вчать «триматися», а дозволяють проживати емоції. Там, де дитина отримує не лише допомогу, а й відчуття безпеки, — починається шлях до справжнього зцілення. І саме таке місце Віка знайшла в Карітасі.
Простір дружній до дитини в Карітасі Бердичів працює завдяки сприянню Australian Federation of Ukrainian Organisations та Ukraine Crisis Appeal. Основною його метою є створення інклюзивного безпечного простору для дітей у місті Бердичів, де вони можуть почуватися захищено, розвиватися, спілкуватися та отримувати підтримку. Простір функціонує як осередок психологічної, освітньої та соціальної допомоги дітям і їхнім родинам, особливо тим, хто постраждав від війни.
Проєкт має кілька ключових цілей. По-перше, забезпечення безпечного й інклюзивного середовища, де діти можуть гратися, навчатися та якісно проводити час із ровесниками. По-друге, поліпшення доступу до освітніх ресурсів, альтернативного навчання та підтримки дітей, що пережили травматичні події. По-третє, сприяння психосоціальному благополуччю через дружню атмосферу та професійну психологічну допомогу.
За рік реалізації проєкту було охоплено 360 дітей (153 хлопці та 207 дівчат) та 90 батьків. Карітас Бердичів має два інклюзивні безпечні простори, де діти можуть спілкуватися, навчатися, гратися та брати участь у творчих активностях. Один із них обладнаний ресурсною кімнатою для дітей з інвалідністю та спеціалізованим логопедичним кабінетом.
Послугами саме цих спеціалістів у Просторі користується 8-річний Павло. У нього легкі вади розвитку: хлопчику складно зосереджуватися, важко спілкуватися з незнайомими людьми, іноді він не розуміє образних висловів і потребує трохи більше часу, щоб засвоїти новий матеріал. Через це він довго залишався без спілкування з однолітками – у школі з нього часто насміхалися, а на дитячих майданчиках його уникали.
У Бердичеві, де мешкає родина Павла, працює благодійний фонд Карітас і його Простір дружній до дитини. Якось мама привела сина туди, «просто спробувати один раз».
На першому занятті хлопчик мовчав, дивився в підлогу й не відповідав на запитання, але педагоги не тиснули – вони дали йому простір і час.
На другому занятті Павло обережно посміхнувся, а на третьому – вперше підняв руку, щоб відповісти у грі. Завдяки спеціально розробленим командним іграм, кожна дитина в Просторі може відчути себе важливою: Павлику довірили роль помічника ведучого у вікторині – і він впорався блискуче.
Діти 7-10 років відвідують читацький клуб «Джуді Муді», де вдосконалюють техніку читання, надолужують непрочитане з шкільної програми. У Центрі комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю діє клуб «Горизонти успіху», де педагог виступає наставником і підтримкою для дитини та родини. Метою клубу є допомогти дітям реалізувати свій потенціал попри фізичні або інтелектуальні обмеження.
Для дітей віком 4-6 років діє програма підготовки до школи «Рік до школи». Заняття проводяться двічі на тиждень, сприяють розвитку базових навичок та когнітивних здібностей, необхідних для успішного навчання. Протягом червня-листопада 2024 року функціонує гурток з англійської мови Happy English на основі посібників Fly High. Завдяки ігровому навчанню діти засвоюють базову лексику, граматику, розвивають навички слухання та мовлення у приємній атмосфері.
З грудня 2024 року у Ліцеї №10 «Тріумф» діє підліткова група для дітей 10-13 років. Заняття спрямовані на формування особистості, розвиток відповідальності, критичного мислення та самостійності. Також із 2023 року працює студія «Територія класних» для підлітків 11-17 років. Це вільний простір для тренінгів, квестів, конкурсів, майстер-класів, екскурсій, переглядів фільмів та творчих активностей. Підлітки тут можуть розкритися, спілкуватися та розвивати свої таланти.
Діти, які мають мовленнєві труднощі, проходять логопедичне обстеження. Після діагностики логопед проводить індивідуальні або групові заняття в логопедичному кабінеті або сенсорній кімнаті. Для цього створено спеціалізовані групи «Веселі повторюшки» та «Моволюбчики».
У просторі активно працюють психологи, використовуючи арттерапію, пісочну терапію, флоротерапію, глинотерапію, ізотерапію, психотренінги та ігри з психологічним компонентом. Окрему увагу приділено підлітковому колу підтримки, профорієнтаційним заходам та розвитку когнітивних навичок.
Застосовується програма «Емоційна аптечка» для дітей 1-2 класів, яка формує базові соціальні й емоційні навички, вчить справлятися зі стресом, вірити в себе й мислити позитивно. Одним із провідних методів психологічної роботи є казкотерапія. Під час занять діти слухають терапевтичні казки, аналізують їх разом із психологом, беруть участь у рольових іграх, обговореннях і малюванні за мотивами казки. Це допомагає знімати напругу, знижувати тривожність, розвивати емпатію й комунікацію.
У роботі також використовується метод Teddy bear therapy – терапія з м’якими іграшками, зокрема ведмедиками. Цей метод допомагає дітям висловлювати емоції, опрацьовувати тривоги через ігрову взаємодію. Діти створюють історії, розігрують ситуації, говорять від імені ведмедика. Це сприяє розвитку емоційної саморегуляції, зниженню стресу та підвищенню впевненості.
Для батьків діє група «Емоційна компетентність під час війни». Тут обговорюють, як розуміти власні емоції, керувати поведінкою, розпізнавати почуття інших і будувати конструктивне спілкування. Проводяться тематичні зустрічі, батьківські збори, посиденьки в дружній атмосфері.
Для дітей віком 2-3 роки працює група «Ранній розвиток з мамою». Малюки експериментують, розвивають моторику, логіку, комунікативні навички, а мами отримують знання щодо підтримки дитини, створення сприятливого середовища вдома та побудови емоційного зв’язку.
Саме на заняття цієї групи завітали Катя з мамою. У 2023 році війна змусила їх залишити рідний Херсон і шукати безпечне місце для життя. Їхній вибір зупинився на місті Бердичів. Атмосфера підтримки, поваги та щирості, яка панує в Просторі дружньому до дитини, поступово повернула цій родині відчуття безпеки й надії.
Попри те, що Катюші лише 3 роки, вона пішла на підготовку до школи. Заняття виявилися цікавими, структурованими та зрозумілими навіть для малечі. Дівчинка вже опанувала літери, цифри, навчилася складати склади та розпізнавати звуки. Це величезний прорив не лише для неї, а й для всієї родини. У дитини з’явилася впевненість, допитливість, любов до навчання. Батьки ж із захопленням спостерігають за її прогресом і відчувають, як повертається віра в майбутнє.
Історія родини Каті – це приклад того, як навіть у найскладніших обставинах можна знайти опору, розвиток і нове життя. Завдяки Простору дружньому до дитини Карітасу Бердичів вони не лише змогли адаптуватися в новому місті, а й дали дитині шанс на повноцінне майбутнє.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримати нашу діяльність з допомоги потребуючим – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/