Італійська асоціація ACLI (Associazioni Cristiane Lavoratori Italiani) з’явилася ще у 1944 році, коли країна відновлювалася після війни. Вона активно відстоювала соціальні права через християнські цінності. Тож не дивно, що зараз, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ACLI всіляко підтримує українців.
Організація допомагає комплексно: від гуманітарної допомоги до соціальної та психологічної інтеграції. Особливу увагу ACLI приділяє дітям-біженцям та їхнім родинам.
Вже чотири роки поспіль ACLI організовує літні табори для українських дітей і підлітків. Разом із Карітасом України вони створюють простір, де діти можуть відпочити, відчути підтримку та хоч на деякий час повернути відчуття нормального дитинства.
Перший дитячий табір ACLI організували у Римі, при парафії Сан-Бонавентура, за підтримки Італійської ради для біженців.
У 2023 році ініціатива розширилась і в Каварено, у провінції Тренто, відбувся другий літній табір. З 17 до 30 липня там провели канікули понад 70 дітей і підлітків з України. Аніматорами табору стали волонтери з числа молоді ACLI.
Наступного літа, у 2024 році, табір приймало гірське містечко Фрабоза-Сопрана в провінції Кунео. З 29 липня по 10 серпня близько 75 дітей мали можливість брати участь у творчих майстер-класах, грати, співати, ходити в походи та знайомитися з однолітками.
У 2025 році італійські канікули для дітей відбулися знову. Близько 230 дітей з України провели канікули в різних регіонах Італії – у П’ємонті, Ломбардії, Емілії-Романьї, Кампанії та ще кількох областях. Гостей від Карітасу України – 44 дітей і підлітків з Краматорська та його навколишніх громад – приймав «Будинок святої Марії» у Формацці, провінція Вербано-Кузіо-Оссола.
Карітас України сформував групи дітей, їхній супровід дорослими, оформлення всіх необхідних документів для перетину кордону та подорожі, а також організацію транспортування дітей з місць проживання до табору в Італії та назад.
Безкоштовний доїзд дітей та супроводжуючих із Лозової до Перемишля вдалось організувати завдяки сприянню Міністерство соціальної політики України та Укрзалізниці, а подальшу дорогу профінансувала італійська сторона. Дорога до «Будинку святої Марії» була тривалою – дві повні доби.
«Від Перемишля ми їхали одним автобусом усі разом, з невеликими зупинками по дорозі. Дорога була довга, але завдяки частим перервам їхати було комфортно і непомітно, що ми в дорозі так довго», – розповідає представниця Карітасу України Іванна Бойко, яка супроводжувала дітей.
У Формацці дітей зустріли керівник табору Андреа Вілла, його дружина Сімона, донька Марта та інші волонтери. Багато з них вже четвертий рік є аніматорами у цьому таборі. Їжу на всіх 90 осіб теж готували волонтери.
Прибулих розселили, відповідно до вікових груп, по кімнатах «Будинку святої Марії». Це затишний паломницький дім, який розташований у мальовничій альпійській долині на півночі Італії, на висоті 1260 м над рівнем моря. Це місце відкрите для різних груп: священників, черниць, студентів, сімей, молоді, шкільних та парафіяльних груп, а також для прочан, які шукають тиші, спільності та відпочинку. Протягом літніх місяців дім перетворюється на місце для літніх таборів для дітей та підлітків, зокрема з України.
Іванна Бойко розповідає, що розпорядок табору дозволяв відчути італійську культуру, їхній спокій і неспішний ритм життя. «Все було організовано так, щоб діти на два тижні відчули справжнє дитинство, відпочили від тривог і проблем війни, – розповідає представниця Карітасу України. – Вони могли цілий день проводити на вулиці, залишатися там навіть до ночі, спілкуватися з друзями, брати участь у танцях і конкурсі талантів. Для багатьох сам факт, що можна гуляти ввечері під світлом ліхтарів, був дивним і незвичним. Атмосфера табору вже сама по собі допомагала їм розслабитися, а спеціальні вправи та ігри містили психологічні елементи підтримки».
Програма була водночас вільною і насиченою. День розпочинався о 8:00 ранку з короткої руханки, яку проводили супроводжуючі і бажаючі діти. Тривала вона близько 15 хвилин і щоразу була різною.
Сніданок проходив неспішно – приблизно годину-півтори, після чого надавалася додаткова година на відпочинок або підготовку до виїздів та активностей. Щодня волонтери-аніматори пропонували різноманітні заняття, які тривали до обіду. «Дітей поділяли на команди, і вже в групах вони брали участь у іграх або майстер-класах. Кожен міг обрати, чим зайнятися: грати у спортивні або настільні ігри, малювати, різьбити або проводити невеличкі досліди з фізики», – уточнює Іванна Бойко.
Після обіду була сієста приблизно півтори години. У цей час діти часто виходили на морозиво або грали на спортивному майданчику у баскетбол, футбол чи волейбол. Після перерви перед вечерею в програмі також були активності. Вечорами проводили танці, співи та естафети.
Зокрема, діти самі готували декорації до конкурсу талантів. Про нього оголосили за кілька днів наперед, щоб у дітей був час підготуватися і проявити свої здібності.
Були дні, які мали інший розпорядок та передбачали активності за межами табору: двогодинний похід у гори до водоспаду Каската Дель Точе, прогулянка горами на підйомнику, виїзд до озера Вербанія та до басейну.
«Ми мали час для спілкування з італійцями, вони задавали нам питання про ситуацію в Україні і справді хотіли почути все з перших уст. Наші супроводжуючі дуже щиро розповідали їм про все, адже самі переживають події там, звідки приїхали діти, і розуміють, наскільки важливий для них цей відпочинок, – пригадує Іванна Бойко. – Представники ACLI запевнили нас, що й надалі будуть допомагати і підтримувати, що ми не самі, і що Італія завжди поруч. Цей жест підтримки дуже вразив».
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/