Термінові заходи щодо доступу до вакцини COVID-19
Нікого не можна залишати поза увагою
З минулого року людство сколихнули страх і невпевненість через поширення вірусу COVID-19, виявивши крихкість і вразливість людського існування. Борючись із розповсюдженням смертального вірусу, людська сім’я намагалася пристосуватися до цієї безпрецедентної та складної ситуації, спостерігаючи соціальне дистанціювання та блокування, закриття кордонів та масове використання цифрових технологій. Папа Франциск часто говорив, що вірус об’єднав нас, і лише у солідарності ми можемо вийти з цієї пандемії.
Цього року вакцини стали доступними, що приносить багато надії, але також збільшує розрив у нерівності. Багаті країни Глобальної Півночі, які вливали гроші у виробництво вакцин, зараз чекають повернення своїх інвестицій. Вважається, що «диво» вакцин знову відродить світовий механізм. Це призвело до свого роду орієнтації на Північ, що проявляється в націоналізмі та протекціонізмі. Глобальний Південь, де живе більшість бідних, залишається осторонь.
Папа Франциск закликав людей робити щеплення, оскільки це був один із способів реалізації відповідальності перед іншими та колективного добробуту. Він наголосив на необхідності “вакцин для всіх, особливо для найбільш вразливих та потребуючих у всіх регіонах планети. Перш за все: найуразливіші та найбільш потребуючі!”1. Ми знаходимося в вирішальному моменті, коли у нас є можливість пережити диво милосердя, разом вирішуючи нинішню проблему.
Доступ до вакцин у всьому світі не є настільки рівним, як би мав бути. Сумно зауважувати, що не всі країни та ті, хто хоче або потребує вакцини, можуть отримати її через проблеми з постачаннями, тоді як у нашому взаємопов’язаному світі вакцини повинні бути доступними на справедливій основі.
Оскільки кожне життя недоторкане, ніхто не повинен залишатися осторонь. Бідні, меншини, біженці, маргіналізовані верстви населення є найбільше вразливими до впливу вірусу. Піклування про цих людей є моральним пріоритетом, оскільки відмова від них ставить під загрозу їх та усю світову спільноту. Наш колективний добробут залежить від того, як ми дбаємо про найбільш потребуючих.
Оскільки ми стикаємось із глобальною надзвичайною ситуацією, політичні лідери повинні виходити за межі інтересів власних націй та політичних груп. Ця пандемія є глобальною проблемою безпеки людини, яка загрожує всьому людству. Вирішення проблеми вакцин з точки зору вузької національної стратегії може призвести до морального провалу у задоволенні потреб найбільш вразливих верств світу.
Нинішню кризу вакцини слід розглядати в більш широкому контексті глобальної ситуації зі здоров’ям. Багато найменш розвинених країн все ще не мають базової медичної інфраструктури та засобів для зберігання вакцин. Більше того, люди у віддалених сільських районах більш чутливі до вірусно загрози та піддаються іншим інфекційним захворюванням, які також залишаються поширеними.
З огляду на цей контекст, міжнародне співтовариство повинно мати цілісний підхід із участю багатьох зацікавлених сторін, щоб уникнути небезпеки виходу пандемії з-під контролю на Глобальному Півдні, що в подальшому може призвести до глобальної гуманітарної кризи знову.
Слід переглянути борги країн з низьким рівнем доходу. Списання боргів могло б бути засобом для отримання коштів для багатьох зацікавлених сторін, зокрема, організацій, що базуються на вірі, для модернізації медичних послуг та установ у цих країнах. Гроші, які призначені для виплати боргу бідної країни, можуть бути витрачені на зміцнення охорони здоров’я в ній.
Питання про патент на вакцини також слід терміново розглянути, щоб визначити локалізоване виробництво в Африці, Латинській Америці та Азії та пришвидшити доступ до вакцин, поки не стане занадто пізно. Залучення місцевих суб’єктів, зокрема організацій, що базуються на вірі, є важливим, оскільки вони мають основні структури та необхідні контакти з найбільш вразливими людьми, такими як мігранти, внутрішньо переміщені та маргіналізовані особи.
Карітас Інтернаціоналіс закликає осіб, які приймають рішення, та Організацію Об’єднаних Націй діяти наступним чином, а саме:
– Скликати засідання Ради Безпеки для вирішення проблеми доступу до вакцин як глобальної проблеми безпеки шляхом твердих політичних рішень, заснованих на багатосторонності.
– Якнайшвидше розпочати списання боргів найбідніших країн та використати отримані кошти на модернізацію медичної та медичної систем у цих країнах.
– Сприяти місцевому виробництву вакцин у різних технічних центрах в Африці, Латинській Америці та Азії та зробити їх доступними протягом наступних шести місяців шляхом вирішення питання патентної та технічної співпраці з біднішими країнами.
– Виділити фінансову та технічну підтримку місцевим організаціям громадянського суспільства та, зокрема, організаціям, що базуються на вірі, для забезпечення поінформованості та розбудови спроможності місцевих громад для підготовки їх до доступу до превентивної допомоги.
Й.Е. Кардинал Луїс Антоніо Тегл, президент Карітасу Інтернаціоналіс
Й.Е. Кардинал Пітер Аппіа Тарксон, Префект Дикастерії
Сприяння інтегральному розвитку людини
Алоїзіус Джон, Генеральний Секретар Карітасу Інтернаціоналіс
1 Папа Франциск, Послання “Urbi et Orbi”, Різдво 2020.
Ознайомитись із заявою англійською мовою можна за посиланням:
Tags: #caritas internationalis