19.08.12, Закарпаття
Солотвино – це унікальне містечко, в надрах якого за підрахунками дослідників залягає 3,5 млрд. тонн солі. Максимум видобутку солі припав на 1970-ті рр., зараз показники є значно нижчими. 2006 року Державне підприємство «Солотвинський солерудник» (державний концерн «Укрсільпром») видобувало 9 тисяч тон солі на місяць. Недаремно сюди з’їжджаються звідусіль всі охочі відчути морське задоволення і помилуватись довколишніми пейзажами.
«Давно так не веселився і не відпочивав! А які захоплюючі у Солотвино шахти, – тепер усім буду друзям і знайомим розповім!», – задоволено розповідає 13-річний Володя Сметанюк з сусіднього до Коломиї с. П’ядики. Батьки хлопчика через кризову сімейну фінансову ситуацію працюють закордоном, тому останні роки він нікуди не їздив, не мав нових вражень. Володя та ще 15 дітей віком від 7 до 16 років отримали можливість відпочити протягом тижня на солених озерах в с. Солотвино (Закарпатська область). Поїздку організував для них Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії.
Проживали діти та вихователі у приватному секторі, а тому щодня їм доводилося самостійно готувати їсти. Для них це була радше розвага, ніж нудний обов’язок. Харчувалися 4 на день.
Зі спекою боролися, купаючись у солених озерах. Кожного дня купалися на іншій водоймі, приймали цілющі грязьові ванни. Найбільше часу проводили на найпопулярнішому озері Кунігунда, глибина якого становить 1 – 8 м., а площа поверхні – 800 м. Озеро містить лікувальну ропу та сульфідну грязь.
В шахті № 9 солекопальні працює Солотвинська підземна низькофонова лабораторія Інституту ядерних досліджень НАНУ. Її радіоактивний фон є одним із найкращих у світі. У шахті № 9 розташовані підземні приміщення Української алергологічної лікарні МОЗ України, де з 1968 р. застосовують метод спелеотерапії (використання мікроклімату шахти на глибині біля 300 м) для лікування хворих на астму.
«Я вже другий раз приїжджаю сюди з Карітасом. Мені в Солотвино дуже подобається. Наче побувала на морі, бо сонце гріло, ми купалися у солених водах і засмагали на пісочному пляжі.», – каже Христина Куриляк, підопічна дитячого проекту Карітасу.
У вечірній час гуляли курортним містечком, бували у лунапарку, на дискотеках. Одного вечора запускали ліхтарики бажань у небо. Всі, як один, діти загадали бажання повернутися сюди ще раз.
Tags: