Часто у зневірі та критичній ситуації люди опускають руки та замикаються у собі. Дуже важливо, аби у такі моменти поряд були небайдужі, яка підтримають, розділять біду, вислухають, порадять та скерують.
Саме таку підтримку надають Кризові центри Карітасу Україні, які протягом 8 років діяльності в різних регіонах довели свою спроможність. Станом на кінець 2023 року, 35 осередків надають послуги вразливому населенню у містах: Київ, Чернігів, Суми, Харків, Полтава, Дніпро, Кам’янське, Лубни, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Одеса, Чернівці, Хмельницький, Івано-Франківськ, Тернопіль, Львів, Борислав, Стрий, Броди, Золочів, Новий Розділ, Підкамінь, Радехів, Сокаль, Жовква, Коломия, Бердичів, Надвірна, Бережани, Чортків, Старокостянтинів, Нововолинськ та інших.
Розповідаємо про діяльність Кризового центру Карітасу Донецьк в місті Дніпро в рамках проєкту «Соціально-консультативні центри і психосоціальне консультування для ВПО та вразливого населення в Україні 2023-2024». Імена бенефіціарів змінені з метою збереження персональних даних.
Іванна з Сектора Гази
46-річна Іванна майже десятиліття мешкала в Палестинській автономії. Жінка – педіатриня і свого часу виїхала туди в пошуках роботи. У Секторі Газа вона працювала неонатологом у реанімації новонароджених, мала свій дім і виховувала трьох дітей-підлітків – двох синів та доньку.
Атака бойовиків Хамасу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, яка знову ввела в активну фазу великомасштабний ізраїльсько-палестинський конфлікт, змінила усталене життя родини.
«Зараз наш будинок зруйнований, – розповідає Іванна. – Також бомбардували шпиталь, де я працювала лікарем. Не було води, ніякої – ні питної, ні технічної. Їжа закінчувалась, не було зв’язку та палива. Останні три тижні ми жили у чужих людей».
Жінка змогла виїхати та вивести дітей завдяки організованій Міністерством закордонних справ України евакуації. Вона приїхала до рідного Дніпра – з однієї воюючої країни до іншої.
Після повернення Іванна звернулась до Кризового центру Карітасу Донецьк у місті Дніпро. «Я отримала різнопланову допомогу. Але, перш за все, до мене добре поставилися. Зустріли, привіталися і сказали «Не хвилюйтеся, допоможемо, чим зможемо», – розчулено каже жінка.
За сприяння кризового консультанта та кейс-менеджера від благодійного фонду родина отримала теплі речі та додатковий одяг на перший час, адже евакуюватись їм довелося з мінімумом речей. Також їм видали продуктові та гігієнічні набори, теплі ковдри та постільну білизну. «Для мене це було дуже важливо. Це про гідність. Я прийшла додому, застелила постіль і ми з дітьми змогли поспати на приємному, – зізнається Іванна. – З нагоди свята Святого Миколая нам вручили цукерки та маленький, але зігріваючий душу і тіло, подаруночок – шкарпетки, які українки зв’язали своїми руками. Це було дуже приємно. Мені це допомогло».
Вдома жінку розчулює буквально все. Вона досі не зовсім емоційно стабільна, тому в Карітасі їй також запропонували психологічну допомогу. «Я зрозуміла, як ставитися до цієї ситуації, що казати дітям, як не опускати руки, повірити в себе та майбутнє. Якби мала можливість, то ще б до психолога прийшла, вона дуже кваліфікована, але тепер я дуже далеко живу», – уточнила вона.
Іванна і діти втратили частину документів, тому зараз їх потрібно відновлювати. У цьому жінці допомагає юрист Карітасу Олександр Гаврін. «Це дуже важлива для нас допомога, – пояснює жінка. – Без документів я не можу почати працювати, а діти – навчатись, тому ми дуже щиро вдячні».
Тетяна з Дніпра
Юрист Карітасу Донецьк у місті Дніпро Олександр також зараз допомагає з документами ще низці родин. Одна з них – 29-річна місцева жителька Тетяна.
Військовослужбовиця Збройних сил України звернулась до фонду восени 2023 року. Її колишній чоловік ще у 2010 році виїхав за кордон і припинив з нею спілкування, місцезнаходження його наразі невідоме. Таня взяла шлюб з чоловіком, який служив з нею в одній військовій частині. Новий чоловік хотів усиновити дитину Тетяни і вона просила юриста допомогти з оформленням.
На жаль, вчасно зробити це не вдалось. Через кілька днів юристу Олександру Гавріну зателефонувала мати Тетяни, пані Зоя і повідомила про загибель доньки. Просила допомогти оформити опіку над онуком, який залишилась без батьківського піклування.
Для набуття онуком пані Зої статусу дитини, позбавленої батьківського піклування необхідно щоб поліція почала розшук його батька, в зв’язку з відсутністю відомостей про його місцезнаходження, а служба у справах дітей звернулась до суду із заявою про визнання батька безвісно відсутнім.
Олександр надав матері загиблої захисниці докладну консультацію і склав від імені її онука заяву до суду про заміну сторони виконавчого провадження при примусовому стягненні з батька аліментів.
Набувши статусу стягувача, онук може одержати довідку від державного виконавця про несплату аліментів понад 6 місяців. В такому випадку йому може бути призначена соціальна допомога розміром 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а батько буде, за його заявою і поданням державного виконавця, оголошений судом у розшук.
Олена з Лисичанська
33-річну Олену та її єдиного сина повномасштабна війна застала в Лисичанську. Майже півроку одне з найдавніших міст на Сході України залишалось останнім великим населеним пунктом Луганщини під контролем українського уряду, але 3 липня 2022 року його окупували росіяни.
Мама і син спершу намагались вижити у рідному місті, а потім цілими дістатись до Дніпра. До речі, евакуюватись родині допомогла вчителька хлопчика, яка стала на деякий час підтримкою родині.
Підліток має інвалідність першої групи по зору. Під час війни та евакуації – питання лікування відійшли на останній план, а у Дніпрі маленька сім’я опинилась без засобів для існування. На фоні складної евакуації та невлаштованості на новому місці, мама довго не могла вилікувати свою пневмонію.
У такому стані Олена звернулась до Кризового центру Карітасу Донецьк у місті Дніпро. Силами осередку родину забезпечили гарячими обідами, надали допомогу в доступі до лікарів та сертифікати на медичні засоби. «Але найголовніше, з чим нам допомогли, це нові окуляри для сина та консультація офтальмолога, – зазначає жінка. – Дитина стала бачити!».
Зараз родина шукає можливість покращити стан свого житла, син навчається онлайн, а Олена має роботу та можливість підтримувати свою родину: «Я отримала психологічну допомогу, аби знову повірити у себе та свою спроможність, знайшла ресурси жити далі».
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримати нашу діяльність з допомоги потребуючим – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/