Робота в умовах війни в рамках проєкту «Психосоціальна допомога дітям шкільного віку в зоні бойових дій на сході України», сповнена викликів і важких моментів. Частина працівників виїхала в більш безпечні регіони, частина продовжують працювати в зоні активних бойових дій, частина надають підтримку дітям в окупації Про те, як вдається допомагати переселенцям, коли ти сам переселенець, як налагоджувати роботу проєкту в нових місцях, як адаптуватися до змін та справлятися з труднощами читайте у матеріалі.
«Вирішили виїхали з дітьми в останній момент, бо знаходитися і надалі в селі було дуже небезпечно. Там зараз ведуться активні бойові дії, багато руйнувань, у нашій місцевості ведуться обстріли. Постраждало багато житлових будинків, сільськогосподарські ферми, школа, магазини. Всі діти з нашої локації евакуювалися. Ми не знаємо, чи буде нам куди вертатися» – розповідають соціальні працівники з с. Берестового.
Дівчата допомагали в облаштуванні бомбосховищ, працювали з дітьми в укриті, але і морально і фізично залишатися в тих умовах було небезпечно. Евакуювалися у Львів і зараз активно працюють на новому місці. Адміністрація одного з навчальних закладів, який став тимчасовим житлом для родин ВПО, сприяла виділенню та облаштуванню простору для занять, а наші працівники зі своїми вміннями, навичками, ентузіазмом і любов’ю, організували активності для дітей з різних куточків України. Відновлення соціальних контактів, керування реакціями, сприяння адаптації, стабілізація та пошук позитивних стратегій копінгу – основна мета занять педагогів Карітас з дітьми переселенцями.
До того ж і батьки дітей активно долучаються до запропонованих активностей. Так 01.06.22 – на День захисту дітей спільно з батьками організували й провели справжнє свято з дослідами та експериментами, іграми та забавами, солодощами та подарунками.
«Робота в Карітас стала мені допоміжною, бо я маю змогу використовувати те, що практикувала у своїй локації на лінії розмежування протягом 4 років, вже зараз, коли переселилася до Хмельницької області. Техніки стабілізації, вправи на дихання, заземлення, перемикання уваги, релаксації, активності з «Безпечного простору» є допоміжними дітям і дорослим. В місці, де живемо, ми підтримуємо один одного. Робимо так, щоб і нам, і дітям, і батькам тут було добре. Адаптуємося до нових умов, віримо краще», – зазначає Ірина Тішина з с. Берестового.
Смт. Миронівський, одна з найкращих та найулюбленіших наших локацій, чудові та активні соціальні працівники, які в будь-який час зроблять все можливе та неможливе для досягнення цілей та задач проєкту. З 24.02.22 соціальні працівники не припиняли роботу з дітьми та батьками. Індивідуальні зустрічі, заняття на свіжому повітрі, групова робота – все, щоб діти відчували підтримку та любов. Зараз населений пункт в окупації. Відсутній зв’язок. Але ми переконані, що наші дівчата і в таких надважких умовах поряд з дітьми – по іншому вони не вміють.
Соціальні працівники з локації с. Дружба були залучені до процесу евакуації дітей. Вже більш як 2 місяці вони проживають разом з дітьми зі своєї школи на Львівщині. Відповідальності і професіоналізму педагогів не перестаєш дивуватися – екскурсії, творчі конкурси, ігри, знайомство з культурною та історичною спадщиною, нескінченна підтримка, багато всеосяжної любові малеча отримує від них. Важливо зауважити, що діти виїхали без батьків, тому педагогам доводиться гарно постаратися, щоб заспокоїти та знайти потрібні слова, підбадьорити.
Через війну соціальні працівники Орлівки та Світлодарська також змушені були тимчасово полишити свої населенні пункти. Але знаходячись в різних куточках України та світу, продовжують підтримувати дітей зі своїх шкіл в онлайн форматі. Такі зустрічі, дозволяють дітям зберігати такі важливі зв’язки з однокласниками, педагогами.
«Діти діляться враженнями від нових місць, почувають себе у ресурсному оточенні, поряд з друзями зі свого населеного пункту. Навіть ті діти, які не дуже товаришували в класі – зараз стали рідні. Мені хочеться так організувати той простір взаємодії онлайн, щоб діти почували себе безпечно, відчували, що вони не одні в іншому місці, щоб їм було комфортно бути у групі», – зазначає Оксана Шахова, яка працює з дітьми дистанційно.
Альона Бігун, яка також проводить онлайн роботу говорить: «Проходять заняття та спілкування в онлайн режимі за допомогою Google Meet. Багато переписуємось в групах. З батьками також спілкуємось за допомогою месенджерів та телефонного зв’язку. З дітьми проводила як тематичні заняття (День вишиванки, День Європи) так і спілкування за потребами. Діти потрапили в нові міста де ще не мають друзів. Тому вони потребують спілкування з дітьми, яких знають. На заняттях вони діляться своїми враженнями від пережитого та побаченого. Розказують про свої нові помешкання і про те як вони сумують за домом. Надсилають фото нових міст та розповідають потім про них».
Щодо роботи в офлайн форматі з родинами переселенців та біженців, Валентина Архипова, соціальний працівник Карітас, яка зараз тимчасово знайшла прихисток у Польщі каже: «Перебуваючи в таборі, де надається тимчасове розміщення переселенцям з України в Польщі я підтримую дітей на місці. Табір тимчасового перебування, хтось декілька днів, хтось тиждень або більше. Все залежить від планів родин. Дітям подобаються активні ігри, спортивні активності До табору приїжджають волонтери з інших країн. Тут є живий куточок, коні. Використовуємо, те чого нас навчили в Карітас, аби допомагати собі та тим хто поруч».
Піклуватися про себе – це те що потрібно кожному з нас зараз, для того, щоб навчитися переживати важкі часи, щоб подолати виклики, з якими ми всі стикаємось, щоб інтегрувати все це у свій життєвий досвід, та стати сильнішими. Щоб впоратися нам потрібні сили, потрібно згадати, те що надає нам енергії. Варто шукати будь-які можливості наповнювати себе ресурсом. Якщо ми будемо пустими, то нам нічим буде ділитися. І вже тоді нам знадобиться допомога.
Корабель не тоне, коли він у воді. Він тоне, коли вода в ньому. Не так важливо, що відбувається навколо нас. Важливим є те, що відбувається всередині нас. Дбайте про себе!
Матеріал підготувала Мартиненко Марина, психолог проєкту «Психосоціальна допомога дітям шкільного віку в зоні бойових дій на сході України» Карітасу Краматорськ.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/