Image

Як реалізовується проєкт “Домашня опіка” у Карітас Харків. Історія Лідії Петрівни

Лідія Петрівна з Харкова живе сама, жінка пригощає пирогами соціальну працівницю нашого проєкту та сусідів, з якими періодично спілкується. 

Раніше Лідія Петрівна постійно випікала для своєї великої родини різні солодощі: чоловіка, дітей, внуків. Нині вона – бенефіціарка послуи “Домашня опіка”, яку надає Карітас Харків, пише видання Telegra.ph.

Лідія Петрівна людить розгадування кросвордів. Соцпрацівниця Наталія постійно шукає їх для неї в магазинах, на ринках, навіть у метро. І хоч є нюанс – зір вже не той, наша працівниця намагається знайти для пані Лідії кросворди з великими літерами. Також, жінка любить судоку, і пояснює ці свої захоплення так: це дуже цікаво та треба тренувати мозок – так можна запобігти розвитку хвороби Альцгеймера. 

Соціальна працівниця знайшла бенефіціарку сама. Щобільше, вона про Лідію Петрівну та її доньку знає давно через їхніх сусідів. Одного разу Наталя дізналася, що жінка живе одна й немає нікого з родичів, хто може їй допомогти, тож вона запропонувала долучитися до проєкту “Домашня опіка” бенефіціаркою.

Пані Лідія спочатку не хотіла, їй було незручно, що за нею хтось буде доглядати. Хоч сидить вдома одна, на вулицю не вийти, живе на найвищому поверсі будівлі. Соціальна працівниця ходить до неї 2 рази на тиждень та турбується про її безпеку: вимірює тиск, приносить продукти, медикаменти та інше, допомагає із прибиранням та приготуванням їжі, миттям, спілкується з жінкою.

“Слава богу, що зʼявилася Наталі, і мені так добре. Я тепер як панія: подзвонила, продиктувала список продуктів або медикаментів. Так завжди душевно. То покупаємося, то підстрижемося – цілі салонні процедури. Я тепер себе людиною відчула, що хтось приходить і зі словом добрим, і допоможе, і поспілкуватися. Наталі дзвонить перевіряє як я, коли обстріли. Спасибі превелике Богу, спасибі людям, дякую Карітас – це така служба важлива для різних вікових категорій та життєвих ситуацій. Дай Боже усім здоровʼя, що звернули увагу на стариків та їхні труднощі,” – каже Лідія Петрівна.

Жінка у свої 84 роки опанувала сенсорний телефон. Лідія Петрівна дуже переживає, що зараз їй надають допомогу, а вона не може нічим допомогти людям. Вона мріє побачити та поняньчити 1-річного правнука, який народився під час повномасштабного вторгнення.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримати нашу діяльність з допомоги потребуючим – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/

Categories: News | Новини