П’ятий рік повномасштабного вторгнення і тринадцятий рік війни в Україні змінюють не лише інтенсивність стресу, а й його характер і прояви. Про це свідчить, зокрема, досвід Карітасу України.
Якщо на початку ми частіше стикалися з гострими реакціями: тривогою, страхом, дезорієнтацією, реакціями на втрату, то сьогодні дедалі більше бачимо інше. Більш тривалі, менш чітко окреслені стани: виснаження, зниження енергії, труднощі з концентрацією, соматичні скарги, відчуття втрати ресурсу і «зниження здатності справлятись».
«Це не лише клінічне спостереження. За даними довгострокових й багатоетапних дослідженнь психіатричної системи України, через два роки повномасштабної війни кількість госпіталізацій перевищила як довоєнний рівень, так і показники початку вторгнення. Це важливий сигнал: потреба в допомозі не зменшується, вона накопичується і стає більш тривалою», – говорить Катерина Назарова, провідна експертка з ментального здоров’я Карітасу України, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, супервізорка IMC, mhGAP.
Водночас за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), в умовах
тривалих воєнних конфліктів близько п’ятої частини населення має психічні розлади, і
це не лише ПТСР, а широкий спектр тривожних і депресивних станів.
«Українські дані також підтверджують, що психічні реакції змінюються з часом – стають
більш комплексними і менш “чистим” з діагностичної точки зору. На практиці це означає, що запит до психолога теж змінюється. Він рідше звучить як чітко сформульована проблема і частіше – як загальне погіршення стану: “немає сил”, “погано сплю”, “болить тіло”, “важко зосередитись”, “не розумію, що зі мною”», – пояснює фахівчиня.
У щоденній роботі команд Програми охорони здоров’я Карітасу, в якій працюють медичні центри, паліатив, телемедицина, догляд вдома, реабілітація, ми дедалі частіше зустрічаємося саме з такими запитами.
Це відповідає тому, що описується при тривалому стресі. Нервова система адаптується до постійного навантаження, але ціною цієї адаптації часто настає виснаження ресурсів, зниження енергії та здатності до відновлення. Саме тому змінюється і сама логіка допомоги.
Фокус поступово зміщується:
– від роботи лише з симптомами → до підтримки функціонування;
– від разових інтервенцій → до більш тривалого супроводу;
– від очікування “швидкого ефекту” → до роботи з відновленням ресурсу;
– від ізольованої психологічної допомоги → до інтегрованої взаємодії з медичними і соціальними службами.
В цих умовах психологічна підтримка все рідше може бути ефективною як окрема, ізольована послуга. Все частіше вона є частиною ширшої, мультидисциплінарної відповіді – разом із лікарями, соціальними працівниками, рідними, громадою.
Водночас змінюється і зміст цієї підтримки: якщо раніше це частіше була базова підтримка, то сьогодні дедалі більше йдеться про спеціалізовану, подекуди клінічну допомогу, що потребує системної роботи і міждисциплінарної взаємодії.
На практиці це означає роботу в команді, де психолог, лікар і соціальний працівник
інші фахівцхі працюють з людиною як з єдиним випадком, а не окремими
проблемами.
І відповідно змінюється сама роль психолога, зауважує Катерина Назарова:
«Сьогодні це не лиш робота з травмою як подією, все частіше це і робота з тривалими станами, виснаженням, втратою ресурсу, порушенням повсякденного функціонування. Це дедалі більше про глибшу і тривалішу роботу: здатність витримувати невизначеність разом із людиною, допомагати їй залишатися в контакті з реальністю, підтримувати базове функціонування і поступово відновлювати опору. І, ймовірно, саме це і є один із ключових напрямів розвитку психологічної допомоги в Україні сьогодні».
Саме такий підхід поступово стає необхідністю.
Щороку 23 квітня ми відзначаємо Всеукраїнський день психолога.
В програмах і проєктах Картіасу України працює понад 200 психологів та клінічних
психологів.
Щиро дякуємо вам, професіоналам своєї справи!
Ви щодня виконуєте непросту роботу в умовах, які постійно змінюються. Роботу, що вимагає витримки, фаховості, точності у рішеннях і здатності працювати там, де немає визначеності.
Втім ця невидима праця дає людині можливість тримати стрій, настрій і рухатися далі.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/
Tags: