Повномасштабна війна в Україні спричинила найбільшу кризу переміщення населення від часів Другої світової війни і до цього ніхто не був готовий. За даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців, станом на 2024 рік у Європі зареєстровано понад 6,2 млн українців під тимчасовим захистом.
У країнах Східної Європи офіційно перебувають понад 3 млн українців. На третьому році великої війни в Україні запити та виклики щодо потреб потребуючих змінюються і саме для реагування на них Карітасом Європи, за підтримки Католицької служби допомоги (CRS), була створена Ukrainian Refugee Response Learning Platform.
Платформа об’єднує представників дев’яти організацій Карітасу з країн Східної Європи – Болгарії, Чехії, Угорщини, Молдови, Польщі, Румунії, Словаччини та України. Її головна мета – посилити спроможність місцевих, регіональних та національних організацій реагувати на потреби переміщених осіб з України, а також сприяти їхньому добровільному поверненню в майбутньому додому.
26-27 листопада у місті Сату-Маре (Румунія) відбулися зустрічі п’яти тематичних робочих груп Ukrainian Refugee Response Learning Platform. Фахівці Карітасу України були представлені у всіх робочих групах: працевлаштування (Андріана Тереховська), Психічне здоров”я та психосоціальна підтримка (Людмила Сухарєва), навчання (Зоряна Лукавецька), кейс-менеджмент (Анастасія Стеценко) і безпечне повернення (Ірина Маєвська та Наталія Крива).
Робота в групах показала, що низку спільних викликів можна вирішити завдяки обміну досвідом, інформацією та методиками. Проте деякі питання потребують індивідуального підходу, зважаючи на відмінності в законодавстві, системах державної підтримки та ситуації в кожній країні. Розповідаємо детальніше про те на чому зосередились тематичні робочі групи.
БЕЗПЕЧНА МІГРАЦІЯ ТА ПОВЕРНЕННЯ
«У країн, які межують з Україною, за роки війни накопичилося багато досвіду, який може стати спільним напрацюванням для національних Карітасів. Метою платформи є покращення комунікації між проєктами, які діють в Карітасах за кордоном та які є в Карітасі України, – пояснює керівниця програми «Безпечна міграція та протидія торгівлі людьми» Карітасу України та очільниця робочої групи Безпечне повернення (Safe return) Ірина Маєвська. – Нам важливо, щоб українці мали всю необхідну інформацію про допомогу, яку можуть отримати, як від Карітасів за кордоном, так і від Карітасу України, не зважаючи, чи вони залишаються в Європі, чи повертаються додому».
Для обміну інформацією, координації, переадресації запитів і пошуку можливостей для реалізації спільних транскордонних проєктів створена онлайн-платформа.
Робочі групи чітко окреслили виклики з якими стикаються українські мігранти (часто це найбільш вразливі категорії – багатодітні сім’ї, особи з інвалідністю та пенсійного віку). В першу чергу, це погіршення стану здоров’я, ускладнений доступ до медичних послуг та недостатність фінансових ресурсів для лікування. Є також виклики пов’язані зі зниженням або припиненням соціальних виплат для українців, які знаходяться під тимчасовим захистом за кордоном, що посилює їхню вразливість і ускладнює інтеграцію.
«Для інтеграції у суспільство основними перешкодами залишаються незнання мови, відсутність відвідування дітьми шкіл і обмежені можливості для соціалізації дорослих. Крім того, багато українців не впевнені, чи залишатися за кордоном, чи повертатися додому. Така невизначеність значно ускладнює адаптацію та планування майбутнього», – уточнює директорка департаменту соціальних програм Наталія Крива, яка представляла Карітас України в робочій групі з безпечного повернення (Safe Return).
Учасники платформи також окреслили ключові напрямки для спільних адвокаційних кампаній: забезпечення доступу до послуг, підтримка добровільного повернення українців додому, продовження тимчасового захисту або пошук альтернативних правових рішень для легального перебування українців в ЄС та інших країнах Європи, гарантування фінансування допомоги для українців урядами країн перебування.
НАВЧАННЯ
Керівниця програми «Освіта, формація та захист дітей» Карітасу України Зоряна Лукавецька, яка була залучена до робочої групи з навчання українців за кордоном, зазначила, що для Карітасів Східної Європи було дуже цінно почути досвід України у цій сфері, готовність поділитися знаннями і методиками про те, як ми працюємо з дітьми, які пережили травму та відчувають стрес.
«Українські діти дуже по-різному залучені в системи освіти європейських країн. Деякі діти ходять у місцеву школу, частина дітей залишаються на онлайн навчанні в українській школі. Але є велика частина дітей, які й не в місцевій школі, й не в українській», – зазначає Зоряна Лукавецька.
Вона уточнює, що існує великий ризик того, що діти залишаються взагалі без освіти, або отримують її неякісно: «Для багатьох викликом є мова. Будучи не носіями вони не можуть засвоїти повноцінно програму. Тож часто ті діти, які ходять в місцеву школу, не є повноцінними учнями школи. Вони – слухачі. А це означає, що їм не видадуть атестат».
Зоряна Лукавецька уточнює, що в деяких країнах (наприклад, у Румунії та Молдови) не існує розроблених і адаптованих навчальних програм викладання своєї мови іноземцям та немає психосоціальної підтримки для таких дітей у школах.
Очільниця дитячої програми Карітасу України щиро радіє, що на Ukrainian Refugee Response Learning Platform багато уваги приділяється питанню адвокації: «Це дуже важливо, оскільки будучи частиною конфедерації Карітас, ми маємо можливість говорити не лише від імені однієї країни, а піднімати питання та обговорювати проблеми на рівні Європейського Союзу. Наприклад, у сфері освіти вже є розуміння, що аж на цьому рівні треба вирішувати питання визнання за кордоном українських документів про освіту та посвідчень, які підтверджують інвалідність».
ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ТА ПСИХОСОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА
Через психологічну вразливість, нестабільне ментальне здоров’я є одним з найбільших викликів для кожного українця, а особливо за кордоном. Програмний менеджер для психічного здоров’я та психосоціального супроводу Карітасу України Людмила Сухарєва поділилась досвідом фонду з колегами з Карітасів з країн Східної Європи. Українські напрацювання лягли в основу майбутніх транснаціональних підходів до роботи над психосоціальними викликами з якими стикаються українці в Європі.
Зокрема, Людмила Сухарєва наголосила на важливості послідовності та документуванні потреб у підтримці психічного здоров’я та психосоціального супроводу українців. Потребу в загальних онлайн інструментах, які українські та європейські психологи могли б використовувати в роботі, інтервізійному та супервізійному супроводі фахівців, організації заходів по превенції вигорання та наданні довготривалої підтримки.
Робоча група розглянула можливість розробки стандартизованих програм у роботі із дітьми і підлітками на уже існуючих кейсах, таких як «Емодзі» (Словакія), «Шлях супергероя» (Карітас України) та з дорослими як використання програми «Самодопомога +» (Національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки за ініціативи Першої леді Олени Зеленської), або програми «Навички психологічного відновлення».
«Разом з учасниками робочої групи ми домовилися про подальшу співпрацю, спільне навчання для українських психологів країн Східної Європи щодо вигорання та відновлення. А також про подальші спільні робочі зустрічі, створення інформативного матеріалу та онлайн-платформи, щоб ділитися досвідом», – додала Людмила Сухарєва.
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ТА КЕЙС-МЕНЕДЖМЕНТ
Учасники робочої групи з кейс-менеджменту (представники Карітасів Польщі, Угорщини, Румунії та України) презентували історії успіху бенефіціарів, яким їхні локальні організації надавали допомогу, а також поділилися досягненнями та викликами щодо впровадження кейс-менеджменту в їхніх країнах.
«Якщо Карітас України здебільшого надає допомогу ВПО особам, то представники європейських країн працюють з українцями за кордоном. Попри те, що проблеми, з якими звертаються бенефіціари, дещо відрізняються, представники робочої групи з кейс-менеджменту погодилися, що для здійснення якісного кейс-менеджменту важлива координація між різними «гравцями». А тому важливо регулярно оновлювати мапу соціальних послуг, щоб надавати допомогу комплексно і відповідно до потреб людини», – пояснює експертка Департаменту гуманітарного захисту та консультування Карітасу України Анастасія Стеценко.
З її слів, дуже важливо налагоджувати взаємодію між координаторами з різних країн для здійснення міжнародного перенаправлення, аби людина, яка повертається з-за кордону в Україну чи переміщується в іншу країну, отримала комплексну підтримку. Розвинута мережа Карітасу може сприяти цьому, але одночасно важливо розробити інструмент, який полегшить збір та оновлення даних про надавачів послуг.
«Зустріч стала таким собі актом звіряння годинників і переконала, що Україна є у фокусі міжнародної уваги. Українцям, як в Україні, так і за кордоном, важливо гарантувати права на комплексну підтримку, оскільки війна в Україні не завершилася, переміщення тривають, а отже і ризики захисту, з якими зіштовхуються люди, все ще високі. Було дуже цінно побачити, що представники інших Карітасів зацікавлені мінімізувати ці ризики і докладати зусиль, щоб забезпечити гідне і безпечне життя вразливому українському населенню», – додала Анастасія Стеценко.
Менеджерка проєкту REMARKET, програми Livelihood, департаменту економічного відновлення Андріана Тереховська уточнює, що на шляху до забезпечення гідного життя «для українців за кордоном надзвичайно актуальним залишається питання визнання кваліфікації за кордоном, нострифікації диплому тощо». На засіданні робочої групи були представлені низка успішних кейсів щодо працевлаштування українців у деяких країнах Східної Європи і дуже важливо їх проаналізувати та масштабувати.
«Важливо, що підсумки всіх обговорень, а також позитивний досвід усіх партнерів, буде «задокументовано» у спільній публікації, вихід якої планується на початок 2025 року. Така публікація неабияк сприятиме, перш за все, стандартизації підходів до ефективного надання допомоги найбільш вразливим, а також допоможе у плануванні стратегії Livelihood, як програмного напряму», – уточнила Андріана Тереховська.
ОБ’ЄДНАННЯ ЗАРАДИ УКРАЇНЦІВ
«Ми будемо з нашими колегами з Карітасу України та людьми, які постраждали від цієї війни, незалежно від того, залишились вони в Україні чи втекли до інших країн, не тільки до закінчення війни, але й після, поки це буде необхідно», – зазначив керівник відділу з питань мігрантів та біженців Карітасу Польщі Міхал Корженьовський під час заходу в Румунії.
Польща – одна з країн ініціаторів створення Ukrainian Refugee Response Learning Platform. Вона продовжує надавати максимальну підтримку українцям та агітувати до цього інші країни Європи. «Ми побачили високу заангажованість і бажання членів робочої групи і всіх учасників цього заходу долучитися до роботи, до теми, допомоги українцям і не лише на словах, але і повсякденною роботою, – розповідає Ірина Маєвська. – Важливо зберегти цей досвід, який зараз накопичується для того, щоб у разі виникнення кризи в Європі чи інших частинах світу, цей механізм міг потім бути використаним для пом’якшення негативних наслідків».
Робочі групи продовжать співпрацю та документуватимуть успішні моделі програм для осіб під тимчасовим захистом Карітасу, розроблятимуть нові програми транскордонного співробітництва та займатимуться адвокацією у ключових сферах.
Спільними зусиллями Карітаси Східної Європи створюють міцний фундамент для довготривалої підтримки українців, які повертаються додому або залишаються за кордоном у найскладніші часи.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проєкт – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/
Tags: #війна #Карітас України #міграція