95 років тому, у вересні 1926 року, в Женеві було підписано Конвенцію про рабство, що заборонила всі види рабовласництва. Рабство відміняли й раніше, але кожного разу колишні рабовласники придумували щось новеньке, аби примусити людей працювати безплатно або майже безплатно. Ось і в сучасному світі випадки рабства трапляються дуже часто, і в нашій країні також.
Історія Миколи
Громадянин України Микола, 1983 року народження, уродженець сільської місцевості Житомирської області, маючи вищу освіту та більше 10 років стажу меліоратора.
В травні 2021 року втративши роботу (ліквідація підприємства під час період Пандемії) та орендоване приміщення, поїхав до Києва шукати кращої долі. Перебуваючи в уразливому стані, без постійного місця проживання та роботи, опинився на залізничному вокзалі міста Києва.
Двоє чоловіків армянської національності запропонували Миколі гарний заробіток від 4 000 до 10 000 грн. в місяць, з гарними, безкоштовними, умовами проживання та харчування. Пропонували роботу з вирощування та збору врожаю сільськогосподарської продукції. Обіцяли, що для молодого, здорового Миколи дана робота буде лише в задоволення. Микола погодився, адже інших пропозицій в нього не було.
Чоловіка провели до мікроавтобуса, пояснили що їхати їм більше трьох годин, тому дали обід та алкоголь. В мікроавтобусі були ще двоє чоловіків працездатного віку. Під час перевезення Микола та інші заснули. В них забрали (викрали) паспорти, телефони та інші документи, кошти.
Привезли заробітчан до с. Чаплинка Дніпропетровської області. Поселили в «бараки» – двоповерхова будівля, в кімнатах якої проживали по 8-10 осіб. Обіцяних умов проживання не було. Жахливі антисанітарні умови та часткове харчування продуктами сумнівної якості.
Щодня вивозили Миколу та інших заробітчан на плантації, на поля. Працювали по 12-15 годин на добу без вихідних. Щовечора надавали алкоголь. Проходили тижні. Обіцяного заробітку не виплачували. Бажаючим залишити місце роботи – погрожували фізичною розправою. Микола та інші не бачили шляху самостійного звільнення.
За три місяці роботи на плантаціях у чоловіка погіршився стан здоров’я, болі в спині та поперековій зоні, втрата зубів, алкогольна залежність. До потрапляння в дану ситуацію Микола алкоголь не вживав.
Миколу та інших заробітчан (майже 120 осіб) звільнили на початку вересня 2021 року правоохоронні органи. Зареєстроване кримінальне провадження за ч.3 ст. 149 КК України «Торгівля людьми».
Правоохоронні органи у співпраці з Міжнародною організацією з міграції, Громадською спілкою «Кампанія А21», БФ «Карітас-Київ» та Службою у справах дітей та сім’ї КМДА – державними структурними підрозділами відповідальними в сфері протидії торгівлі людьми м. Києва надана комплексна допомога.
Всі потерпілі, постраждалі від торгівлі людьми, потребують підтримки, допомоги в забезпеченні базових потребах (продукти харчування, одяг, взуття, безпечному місці проживання, медична допомоги). Жодна організація самостійно не взмозі допомогти такій кількості людей.
Деякими постраждалими в цій справі наразі опікуються також в Карітасах Харкова та Львова. Лише у співпраці та взаємодії всіх неурядових та урядових організацій є можливість повністю допомогти постраждалим.
Найбільш уразливих, складних 18 потерпілих, реінтегровано в соціум. Здійснено кризове втручання: забезпечено тимчасовим проживання, продуктами харчування, засобами гігієни та санітарії. Деяким проведено медичне обстеження та навіть проведена операція. Всім наданий юридичний супровід по відновленню втрачених паспортів та інших документів. Підтримка триває й надалі до повного самостійного проживання та самозабезпечення українців.
Відгуки постраждалих:
- «Ніколи не думав що торгівля людьми існує в Україні. Тепер знаю напевне, що і в Україні експлуатують українців. Дякую всім організаціям за допомогу. Найбільше вдячний Карітасу за відновлення паспорту, самостійно я б ніколи не зміг цього зробити. Зараз буду тільки офіційно працювати»;
- «Від болі в спині, від неможливості працювати та від примусом праці – думав про самогубство. Проте, щось тримало мене. Я дякую Богові що поліція звільнила, а інші організації допомогли. Тепер знаю, що всі пропозиції роботи треба перевіряти, а не довіряти незнайомим людям»;
- «Спасибі за людяність, за доброту, допомогу у придбанні найнеобхіднішого. В мене до потрапляння в цю ситуацію й так не було нічого, але згодом я втратив все. Рідних і близьких немає. Роботи, коштів, проживання не мав, та ще й втратив паспорт, код, телефон. Без Карітасу просто б не вижив. Дякую МОМ, А21 і Карітасу за те що повернули до життя»;
- «Під час роботи на плантації заробив собі грижу. Від болі навіть ходити не міг. Не маючи коштів на лікування, та ще й після консультації з лікарем, думав взагалі відмовитися від операції. Але мене спасли, оплатили операцію та лікування МОМ, А21 та Карітас. Спасибі всі працівникам за допомогу».
Підготувала Ірина Бойко, координатор проекту “Посилення мережі консультаційних центрів для людей, які постраждали від торгівлі людьми в Україні” в Карітасі Київ.
Проект «Посилення мережі консультаційних центрів для людей, які постраждали від торгівлі людьми в Україні» реалізовується Карітасом України за підтримки Карітасу Кореї та Карітасу Іспанії.
Проект “Комплексне надання допомоги особам, що постраждали від торгівлі людьми в Україні, 2021” реалізовується Карітасом України за підтримки Фонду ООН та Карітасу Іспанія.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/