Наприкінці 2020 року в Карітасі України завершилась перша фаза проєкту «Програма реабілітації ветеранів та їх родин, що постраждали внаслідок збройного конфлікту на Сході України», котрий реалізовувався за підтримки Союзу Українців в Австралії. В рамках проекту допомогу отримали 25 осіб, серед яких дві родини загиблих на війні.
Враженнями від проекту поділилась Марина Краснова, проєктна менеджерка Карітасу Харків. За словами Марини, кожен з кейсів, які реалізовувався в рамках проєкту був для неї особисто дуже важливим та пам’ятним. «Я пам’ятаю радість в очах кожного з бенефіціарів, і вона досі, після завершення проєкту, мене зігріває. Це проєкт, який давав відчуття, що ми дійсно зробили щось важливе і потрібне», ділиться вона.
За словами Марини найбільш хвилюючою була відправка на відпочинок до Грузії Валерія Кузніченка та Віталія Шевченка. Головна проблема полягала в тому, що в Україні немає санаторіїв, де реабілітацію можуть проходити люди з епілепсією, тому за їхній випадок буквально ніхто не хотів братись. Для самих ветеранів та їх дружин це була перша поїздка за кордон, повноцінна подорож в якій вони могли відпочити і розслабитись, отримати задоволення. Коли вони приїхали на летовище, то дуже переживали, за словами Марини, вона ніяк не могла зрозуміти, ну чого вже нервувати – вже все – ось літак – там море, а тоді вони розповіли, що це такий їхній перший досвід. «Для мене це теж було неймовірне пережиття – ми по суті змогли здійснити чиюсь мрію», – додає Марина. Підопічні ветерани мали нагоду побачити Грузію і відчути справжню грузинську гостинність. В перший ж день їх повезли на екскурсію, все показували, розказували. Ну і сама трьох тижнева реабілітація з повним пансіоном та лікарським супроводом дала їм неймовірне відчуття свободи, гідності, підтримки, це насправді було місце, де про них дбали та піклувались.
В свою чергу найтрагічнішою, за словами Марини Краснової, стала історія Віталія Мігунова, – через кілька місяців після того, як в його домівці провели ремонтні роботи та оновили кухню померла його дружина Інна, в неї був рак і відповідно всі кошти родина витрачала на лікування, саме тому ремонт в будинку, де буквально валився дах, був їм просто не по кишені. Дружина Віталія була на підтримуючій терапії і за прогнозами лікарів з правильним лікуванням вона могла ще довго жити, однак все склалось зовсім по іншому. За словами Марини, коли вона дізналась про смерть Інни і зателефонувала Віталію, він сказав, що попри все щасливий, бо дружина мала нагоду принаймні кілька місяців пожити в гарних умовах. Для Віталія дружина і її лікування було сенсом життя, і всі кошти вони тратили на ліки, тому можливість зробити вдома ремонт в рамках проекту була неймовірно важливою та потрібною.
З Кирилом Золотарьовим Карітас розпочав працювати на початку карантину і до останнього моменту було не зрозуміло чи таки розпочнеться навчання, чи зможе ветеран повноцінно пройти курс та отримати диплом. Однак цей кейс Марина Краснова називає найуспішнішим, адже з допомогою Карітасу та Союзу Українців в Австралії, ветеран не просто отримав нагоду пройти навчання, але й знайти нову добре оплачувану роботу.
Тим часом для матері загиблого Валентини Михайлюк поїздка на відпочинок в санаторій стала справжнім святом, дивом. Вона до останнього просто не вірила, що зможе кудись поїхати і плакала від розчулення, що про неї пам’ятають, її готові підтримати.
За словами Марини Краснової на сьогодні ветерани найбільше потребують базового покращення умов життя, що передбачає перш за все гідну працю. З точки зору проєктної менеджерки, перебуваючи на війні ветерани як не як почували себе героями, відчували підтримку, та захищаючи свою Батьківщину розуміли свою потрібність. Коли вони повертаються до «мирного життя», то картина світу, до якої вони звикли, руйнується, а якщо має місце поранення, яке веде до інвалідності, то мова про працевлаштування вже не йде. Тому часто головний запит це працевлаштування та прийняття суспільством. Щодо інших потреб то серед них покращення житлових умов, лікування та фізична реабілітація. Тому на думку Марини Краснової продовження проекту є дійсно потрібним та дуже важливим.
Проект «Програма реабілітації ветеранів та їх родин, що постраждали внаслідок збройного конфлікту на Сході України» здійснюється за підтримки «Союзу Українських Організацій в Австралії» (AFUO – СУОА) в тісній кооперації з Міністерством у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/